Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з Віце-прем’єр-міністром Канади Христею Фріланд.
Сторони запевнили один одного в бажанні продовжувати активний розвиток двостороннього співробітництва попри складну ситуацію на тлі боротьби з пандемією коронавірусу та обговорили широке коло актуальних питань.
Прем’єр-міністр України та Віце-прем’єр-міністр Канади обговорили питання співробітництва двох країн в фінансовій сфері та впровадження лібералізації візового режиму між Канадою та Україною. Денис Шмигаль підтвердив зацікавленість України у активізації процесу та запевнив у готовності прийняти в Україні групу канадських експертів.
Також темою розмови стало розширення двосторонньої угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA) на сферу послуг та інвестицій. Очільник українського Уряду наголосив, що обсяг торгівлі між двома країнами може бути суттєво збільшений.
Зі свого боку Христя Фріланд підкреслила, що Україна та Канада показали приклад позитивної співпраці в часи пандемії коронавірусу та висловила зацікавленість у поглибленні співпраці в торгово-економічній сфері. Крім того, Віце-прем’єр-міністр Канади запевнила українську сторону в підтримці щодо протидії збройній агресії Російської Федерації та в незмінності курсу щодо впровадження санкцій проти країни-агресора.
Денис Шмигаль подякував Віце-прем’єр-міністру Канади за послідовну підтримку України на міжнародній арені та висловив переконання, що співробітництво між двома країнами буде поглиблюватися і надалі.
Станом на 5 червня, з початку поточного МР Україна експортувала 54,832 млн тонн зернових і зернобобових, що на 7,576 млн тонн більше, ніж торік на аналогічну дату, і на 4,837 млн тонн більше, ніж за весь минулий МР.
Пшениці експортовано 20,187 млн тонн - на 5,051 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року, і на 4,608 млн тонн більше, ніж за весь минулий МР.
Ячменю експортовано 4,925 млн тонн - на 1,399 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року і на 1,233 млн тонн більше, ніж за весь минулий МР. Жита - 8,2 тис. тонн - на 80 тис. тонн менше.
Найбільше за звітний період експортовано кукурудзи - 29,028 млн тонн. Це на 1,178 млн тонн більше, ніж на аналогічну дату минулого року і на 794 тис. тонн менше, ніж за весь минулий МР.
Крім того, борошна експортовано 318,3 тис. тонн, що на 47,3 тис. тонн більше, ніж торік на аналогічну дату, і на 17 тис. тонн більше, ніж за весь минулий МР.
Класифікацію, опис, додаткові одиниці виміру та обліку окремих товарів змінено. Відповідне рішення прийнято Верховною Радою України 4 червня 2020 року при затвердженні нового Митного тарифу України (законопроект №3228) в першому читанні та в цілому. При цьому ставки ввізного мита на товари залишаються не змінними.
В основу Митного тарифу покладено версію Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, побудовану на базі Гармонізованої системи опису та кодування товарів 2017 року і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, з урахуванням зобов’язань в рамках Світової організації торгівлі.
Основними цілями Закону, окрім гармонізації законодавства, є запровадження можливості зіставлення митної статистики України та країн-торгових партнерів, стандартизація зовнішньоторговельної документації. Окрім того, документ направлений, зокрема, на усунення розбіжностей в товарних кодах країни-експортера та України, що сприятиме спрощенню та прискоренню здійснення митних процедур під час митного оформлення товарів, що імпортуються.
За період січень-травень 2020 року експорт товарів АПК та харчової промисловості склав $9 072,3 млн, що на 2% або $180,3 млн більше, ніж за відповідний період 2019 року.
У структурі експорту традиційно переважає продукція рослинництва, зокрема, зернові культури, олії та продукти переробки.
Загалом, у порівнянні з попереднім періодом збільшилося постачання на зовнішні ринки:
-
олії соняшникової, сафлорової або бавовняної - на $421,3 млн (+22,4%);
-
ячменю - на $107,6 млн (у 2,4 раза);
-
пшениці - на $100,0 млн (+10,3%);
-
макуха, тверді відходи від вилучення рослинних жирів і олій - на $44,2 млн (+9,2%).
Крім того, суттєво збільшився попит на українську олію свиріпову, ріпакову та гірчичну (у 18,7 раза).
Кабінет Міністрів України прийняв рішення збільшити обсяг фінансування в сфері державного експортного контролю для завершення створення та впровадження системи електронного ліцензування.
Зазначене буде здійснено шляхом перерозподілу видатків між бюджетними програмами Мінекономіки в сумі 4,3 млн. гривень, без збільшення загального обсягу видатків державного бюджету, передбачених Мінекономіки.
Планується, що переважна частина зазначених коштів буде спрямована на впровадження системи електронного ліцензування, що є вкрай актуальним питанням в контексті оптимізації всієї системи державного експортного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання.
Запровадження системи електронного ліцензування дозволить автоматизувати процес надання адміністративних послуг та нагляду, забезпечити прозорість та оперативність рішень, знизивши “людський фактор” при їх прийнятті, оптимізувати обмін даними та взаємозв’язок між державними органами, задіяними в системі експортного контролю, та суб’єктами господарювання від подання заяви та отримання дозволу до надання звітності з міжнародної передачі товарів, які підлягають державному експортному контролю.
«Ми продовжуємо рухатись в напрямку оптимізації та осучаснення національної системи державного експортного контролю за передачами оборонної продукції та технологій. Прийняття сьогоднішнього рішення суттєво зрушить довготривалий процес впровадження електронної системи», - зазначила Заступниця Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Світлана Панаіотіді.
Вона підкреслила, що крім цього, є ряд суттєвих змін, які пропонується запровадити в рамках законопроекту щодо внесення змін до Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання”, розробленого Мінекономіки спільно з Держекспортконтролем, який, до речі, визначить правові засади надання Держекспортконтролем послуг в електронному вигляді.
Подальшим кроком буде вирішення технічних моментів функціонування системи, а також створення модулів взаємодії з державними органами, уповноваженими в сфері державного експортного контролю.