Чим цікавий ринок Канади? Північна Америка залишається лідером споживання органіки. Близько половини світового ринку органічної продукції припадає на США. Канада із обсягом органічного ринку у 3 млрд євро займає 6 місце в світовому рейтингу!
Саме тому проєкт CUTIS спільно з Офісом з просування експорту на запит бізнес-об’єднання «Органічна Україна» провели дводенний вебінар для виробників органічної продукції.
У ході заходу організатори розповіли учасникам про особливості успішного експорту органіки на ринок Канади та поділились знаннями щодо ефективних інструментів з пошуку та аналізу нових ринків.
Зокрема, старша експертка з питань торгівлі та інвестиційної політики проєкту CUTIS, Олександра Бровко, розповіла про умови торгівлі з Канадою в рамках Угоди про вільну торгівлю та акцентувала увагу учасників на регуляторних вимогах та вимогах до маркування при експорті органічної продукції до Канади (завантажити презентацію за посиланням).
Зоя Павленко, експертка з питань навколишнього середовища проєкту CUTIS, розповіла про специфіку органічного ринку Канади та звернула увагу на товарні групи, які користуються найбільшим попитом серед канадських споживачів (завантажити презентацію).
Тія Лофтсгард (Tia Loftsgard), виконавча директорка Асоціації органічної торгівлі Канади, докладно проінформувала про структуру канадського ринку органічної продукції, споживчі вподобання, а також розповіла про важливість органічної сертифікації для ринку Канади (завантажити презентацію).
Окрім того, можна переглянути Запис 1-го дня вебінару.
23 червня заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговий представник України Тарас Качка підписав Протокол про приєднання України до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ.
Цим Протоколом визначено умови та процедури, які необхідно виконати Україні для набуття членства в Консультаційному центрі з питань права СОТ (КЦП СОТ). Відповідний документ було попередньо схвалено Генеральною Асамблеєю КЦП СОТ та підписано Виконавчим директором КЦП СОТ Н. Майером.
Після схвалення Протоколу Генеральною Асамблеєю КЦП СОТ та підписання сторонами Україна протягом дванадцяти місяців має виконати внутрішньодержавні процедури, необхідні для набрання цим Протоколом чинності.
Протокол набирає чинності на тридцятий день з дати передачі документа про його прийняття на зберігання Виконавчому директору КЦП СОТ, і Україна набуває право на отримання послуг КЦП СОТ.
«Приєднання до Угоди про заснування Консультаційного центру з питань права СОТ та набуття членства у цій міжнародній організації забезпечить можливість отримання високопрофесійних юридичних послуг, сприятиме економії коштів Державного бюджету України та посилить кадрову та інституційну спроможність України для захисту національних інтересів держави у рамках СОТ», - зазначив заступник Міністра Тарас Качка.
Довідково:
КЦП СОТ – це міжнародна організація, утворена у 2001 році з метою надання правової допомоги країнам, що розвиваються, для забезпечення належної реалізації їх прав та інтересів як членів Світової організації торгівлі.
КЦП СОТ забезпечує надання безкоштовних юридичних консультацій з питань права СОТ і навчання з метою посилення правової спроможності членів СОТ захищати свої інтереси в рамках цієї міжнародної організації.
На сьогодні членами КЦП СОТ є 12 розвинених країн, зокрема, Австралія, Великобританія, Данія, Канада, Швейцарія, Швеція, і 36 членів СОТ, що розвиваються, зокрема Єгипет, Індія, Індонезія, Йорданія, Колумбія, Марокко (з 2018 року), Об’єднані Арабські Емірати (з 2016 року), Перу, Південно-Африканська Республіка (з 2017 року), Таїланд, Туреччина, Філіппіни.
Укрпошта та USAID розробили довідник для експортерів, призначений допомогти у юридичних, фінансових, митних та податкових питаннях тим, хто торгує на міжнародних маркетплейсах за кордоном (Amazon, Etsy та інші) чи продає свої handmade-товари за кордон онлайн.
Упорядники узагальнили основні питання та зробили детальний опис функціонування цієї екосистеми загалом.
![unnamed_3.[1]](/media/upload/komprop/unnamed_3.[1].jpg)
24 червня (о 16:00) відбудеться онлайн-конференція "Україна – Куба: торговельно-економічне співробітництво під час глобальних змін" за участю українських і кубинських дипломатичних установ, профільних міністерств, керівництва ТПП обох країн і ділових кіл України та Куби.
Під час вебінару, окрім інформації про двосторонні відносини України та Куби, ви зможете дізнатися про потреби і можливості кооперації з представниками Посольства Куби в Україні, матимете змогу встановити прямі контакти та розглянути можливості співпраці.
У рамках вебінару також відбудеться обговорення поновлення роботи двосторонньої Ділової ради, зокрема, формування її української та кубинської частин.
Контакти для довідок:
ТПП України, Єгорова Юлія (yys-ier@ucci.org.ua, yegorova249@gmail.com),
тел.: +38 050 942 69 66, +38 044 461 98 07);
Забашта Валерія (+38 050 366 49 97, valeryz.2393@gmail.com).
Тривалість вебінару – 1 година 30 хв.
Робочі мови – українська й іспанська.
За січень-квітень 2020 року негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 674,5 мільйона доларів, що у 3,1 раза менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це повідомляє Державна служба статистики.
"У січні-квітні 2020 року експорт товарів становив 16085,6 млн дол. США, або 98,3% порівняно із січнем-квітнем 2019 року, імпорт – 16760,1 млн дол., або 90,7%. Негативне сальдо склало 674,5 млн дол. (у січні-квітні 2019 року негативне – 2123,7 млн дол.)", - йдеться у повідомленні.
Зовнішньоторговельні операції у січні-квітні 2020 року проводились із партнерами із 215 країн світу.
Найбільше товарів за вказаний період Україна експортувала до Китаю (майже на 1,79 млрд доларів; на 95,0% більше, ніж за січень-квітень 2019 року), Польщі (на 1,04 млрд доларів; на 6,5% менше) та Росiйської Федерацiї (на 889,2 млн доларів; на 13,9% менше).
Більш за все у січні-квітні 2020 року Україна продала на зовнішніх ринках зернових (на 3,47 млрд доларів; на 6,6% більше, ніж за аналогічний період 2019 року), чорних металів (на 2,69 млрд доларів; на 15,4% менше), жирів та олій тваринного або рослинного походження (на 1,99 млрд доларів; на 25,1% більше).
Найбільше товарів за чотири місяці 2020 року Україна імпортувала з Китаю (на 2,40 млрд доларів; на 5,5% менше, ніж за аналогічний період 2019 року), Німеччини (на 1,81 млрд доларів; на 1,2% менше) та Російської Федерації (на 1,56 млрд доларів; на 37,8% менше).
Основними товарними позиціями українського імпорту за січень-квітень 2020 року були: машини, обладнання та механізми (на 3,19 млрд доларів; на 10,5% менше, ніж за аналогічний період 2019 року), палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки (на 2,81 млрд доларів; на 21,5% менше), продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості (на 2,61 млрд доларів; на 4,7% менше).