Не дивлячись на війну, сфера зовнішньоекономічних відносин активно розвивається. Для багатьох підприємців експорт власних товарів та послуг є виходом з ситуації, що склалася, та є ефективним способом поліпшення власної платоспроможності. Важливо зазначити, що країни ЄС та Північної Америки створили певні передумови для підтримання українського експорту. За останній час суттєво збільшився експорт ЗЕД-послуг у сфері IT (зростання становить 27 %).

Не менш важливим напрямком також є імпорт товарів та послуг з-за кордону, адже в умовах війни наша економіка потребує суттєвої зовнішньої підтримки. Враховуючи безумовне майбутнє відновлення української держави імпорт послуг, в тому числі у сфері перевезення вантажів, проведення ремонтних робіт та будівництва, становитиме важливий сегмент зовнішньоекономічних відносин.

Перш за все, важливо пам'ятати, що зовнішньоекономічні відносини починаються з укладання зовнішньоекономічного контракту. На ринку існують його різноманітні форми - усна або письмова, форма електронного документа, інвойса або виставленого рахунку на оплату. На відміну від вітчизняних суб'єктів господарювання іноземні бізнес-структури йдуть шляхом спрощення форми та часто замість складних контрактів використовують інвойси. У багатьох випадках контракти іноземних партнерів замість печатки містять тільки підпис керівника або уповноваженої особи, оскільки у сучасних умовах за кордоном печатку майже не використовують, а весь документообіг є інформатизованим.

У відповідності до ч. 2 ст. 6 Закону України від 16.04.1991 р. №959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі - Закон №959), у разі експорту послуг (крім транспортних) зовнішньоекономічний договір (контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунка (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за надані послуги.

Таким чином, саме для експорту (а не для імпорту) транспортних послуг встановлено обов'язкову письмову форму зовнішньоекономічного контракту у формі окремого документа.

У інших випадках допускається спрощена форма укладення ЗЕД-контракту, що, в цілому, відповідає потребам динамічного розвитку постіндустріального суспільства.

При цьому, виникає питання який все ж таки документ підтверджує реальність експорту чи імпорту послуги. За загальним правилом - це акт прийому-передачі наданих послуг. Але де гарантія того, що, наприклад, імпорт послуги був реальним, а існує не просто факт виведення грошових коштів за кордон?

Таким чином, судова практика формує підхід, відповідно до якого важливо звертати увагу на формування первинних бухгалтерських документів, що підтверджують реальність та достовірність господарської операції.

Крім цього, максимально деталізованим має бути цільове призначення платіжного доручення. Тому варто  у платіжному дорученні обов'язково вказувати реквізити договору з надання послуг та рахунку на оплату.

Банки для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків мають право в разі переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, вимагати від останнього (залежно від виду операції) оригінали або копії договору з нерезидентом, актів, рахунків (інвойсів) або інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) товарів та інших документів, необхідних банку для здійснення валютного нагляду за своєчасністю розрахунків за експорт, імпорт товарів чи послуг його клієнтів.

Банк самостійно приймає рішення про необхідність подання резидентами документів, пов'язаних зі здійсненням операції з експорту, імпорту товарів, а також перелік таких документів за відповідною операцією з експорту/імпорту товару, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Щодо валютного контролю під час здійснення експортно-імпортних операцій у сфері надання послуг.

Банк згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з надання послуг, якщо розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від надання нерезиденту послуги на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією.

На операції з експорту послуг (крім страхових і транспортних), об'єктів права інтелектуальної власності граничні строки валютного контролю не поширюються (з 01.03.2017 року). Проте варто пам'ятати, що це не стосується робіт!

При цьому, вказана Інструкція прямо не передбачає здійснення валютного контролю у разі імпорту послуг. Але вже у ч. 4 п. 8 цієї Інструкції вказано наступне: банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту послуг - після пред'явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує надання послуг.

Таким чином, валютний контроль при імпорті послуги діє та зберігає свою дію до моменту фактичного надання послуги та пред'явлення до банківської установи акту або іншого документа, що засвідчує надання послуги.

Джерело

Кабінет міністрів на засіданні 1 листопада скасував заборону на експорт коксівного вугілля, яке не використовується для теплової генерації.

"Лібералізовано експорт з України у межах визначених обсягів квот коксівного вугілля, яке не використовується для теплової генерації", – повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Уряд, зокрема, вніс зміни у додаток №1 "Обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню" до постанови Кабінету міністрів від 29 грудня 2021 року №1424 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік".

Кабмін на початку вересня вніс коксівне вугілля у перелік товарів, експорт яких заборонено. Відповідне рішення було прийняте з метою забезпечення належної підготовки та проходження опалювального сезону, зокрема, накопичення достатніх запасів палива для теплової генерації.

Воно також мало запобігти зловживанням та маніпуляціям із якістю вугілля, яке може бути використане для роботи теплової генерації під час опалювального сезону, а замість цього спрямовувалось на експорт.

Державними стандартами дозволяється використовувати коксівне вугілля у складі паливних сумішей для ТЕС, ТЕЦ і котелень.

 Джерело

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт № 7737 про Митний тариф України, який є одним з важливих етапів гармонізації нашої митної системи із митною системою Європейського Союзу.

Як повідомив голова Комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, цим документом Україна гармонізувала із всесвітньою класифікацією товарів свій митний тариф, що необхідно робити раз на п'ять років.

«Законопроєкт технічний, але дуже важливий, принциповий для того, аби класифікація товарів, що проходять через митний кордон України, відповідала європейській і світовій класифікаціям взагалі, щоб у нас не було жодних суперечностей у цьому контексті», - наголосив Данило Гетманцев.

Ухвалені Верховною Радою зміни спрямовані на:

• приведення товарної номенклатури у відповідність із вимогами ГС-2022 на виконання міжнародних зобов’язань, узятих у рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої приєдналася Україна;
• адаптацію статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;
• стандартизацію зовнішньоторговельної документації;
• прискорення і спрощення процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.

Джерело

Міністерство цифрової трансформації України, національний проєкт із розвитку підприємництва Дія.Бізнес та Офіс з розвитку підприємництва та експорту за підтримки уряду Великої Британії (UK Aid) та у виконанні Київської школи економіки запускають новий етап Програми підтримки малого та середнього бізнесу.

Малий та середній бізнес є важливими для відновлення економіки післявоєнної України. Експорт відкриває нові можливості для фінансової стійкості, а грантова підтримка покриє перші маркетингові кроки на іноземному ринку.

«За 9 місяців 2022 року Україна експортувала товарів на суму 33 млрд. доларів США, що на 31,5% менше, ніж за аналогічний період 2021 року. Саме тому допомогти українським МСП вийти на зарубіжні ринки — одне з ключових завдань Мінцифри. Новий етап програми підтримки з цифрового маркетингу дасть змогу бізнесу підготуватися до виходу на ринок Європи, починаючи з Польщі, а також надасть змогу отримати професійну маркетингову допомогу» — зазначає Валерія Іонан, заступник міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції.

Мета програми — допомогти 20 компаніям, обраним шляхом відкритого конкурсу, вийти на європейські ринки збуту. Переможці навчатимуться експортувати товари власного виробництва до Польщі. Саме цю країну обрано для пілоту. Виготовлені матеріали та інструменти учасники зможуть самостійно адаптувати під інші європейські ринки.

Експортний механізм програми буде розгорнуто у співпраці із центром Дія.Бізнес у Варшаві. Підприємці отримають практичні консультації щодо вибору товарів для експорту, логістики та складських функцій, реклами та комунікації товарів українського виробництва у новій країні, а також посередництво між українськими та польськими партнерами.

Підтримка з брендингу та цифрового маркетингу буде надана провідними маркетинговими агенціями, які пройшли конкурсний відбір — Nebo ideas agency та Webpromo. Наповнення грантової програми від маркетингової агенції для відібраних учасників:

• Базовий огляд продукту перед запуском на іноземний ринок — аналіз привабливості продукту, його ціни, конкурентів;
• Допомога із опрацюванням логістики між складом або місцем виготовлення продукту та складом в іноземній країні;
• Допомога з юридичних питань (базові договори);
• Допомога з брендингом/ребрендингом, за потреби;
• Виготовлення текстового та візуального контенту для промо-кампанії у Польщі у 2023 році;
• Публікація кейсів переможців на порталі Дія.Бізнес.

До участі у програмі запрошують:

Малі та середні підприємства з усіх регіонів України, включно із вимушено релокованими. Перевагу буде надано компаніям, якими керують жінки, люди з інвалідністю, ветерани.

Деталі участі у проєкті за посиланням.

Прийом заявок триватиме до 10 листопада 2022 року включно.

Якщо у вас залишились запитання, надсилайте їх на електронну скриньку: smesupport@kse.org.ua

Джерело