За даними Держстату, за підсумками 8 місяців 2020 року експорт товарів склав 30,8 млрд дол., що менше відповідного періоду минулого “нековідного” року на 6,6%. Позитивним моментом у звітному періоді став початок тенденції до уповільнення темпів зниження експорту товарів.
Так, якщо за підсумками 7 місяців 2020 року експорт товарів скоротився на 7,4%, то вже за підсумками 8 місяців – падіння становило лише 6,6%, тобто темп зниження уповільнився на 0,8 відсоткових пунктів.
Слід відзначити, що покращення динаміки експорту відбулося щодо продукції майже усіх галузей економіки (виключенням став експорт продукції хімічної промисловості та мінеральних продуктів).
Так, темп зростання експорту покращився щодо:
- різних промислових товарів – на 4,4 відсоткові пункти (за 7 місяців 2020 року скорочення експорту складало “-13,7%”, за 8 місяців – “-9,2%”)
- продукції машинобудування – на 1,8 в.п. (з “-8,1%” до “-6,3%”);
- продукції легкої промисловості – на 1,6 в.п. (з “-15,6%” до “-14,0%”);
- деревини та паперової маси – на 1,5 в.п. (з “-9,9%” до “-8,4%”);
- продукції металургійного комплексу – на 1,2 в.п. (з “-19,2%” до “-18,0%”);
- продукції АПК та харчової промисловості – на 0,6 в.п. (з “-1,4%” до “-0,8%”).
Покращення динаміки експорту товарів за підсумком 8 місяців 2020 року стало можливим за рахунок суттєвого уповільнення темпу скорочення експорту у серпні поточного року по відношенню до серпня минулого року з тенденцією липня 2020 року до липня 2019 року. Так, якщо експорт товарів у липні 2020 року був меншим за липень 2019 року на 13,0%, то вже за підсумками серпня 2020 року порівняно з серпнем 2019 року експорт скоротився лише на 1,6%, тобто темп скорочення експорту уповільнився на 11,4 відсоткові пункти або у 8,2 раза.
Порівнюючи динаміку експорту продукції у розрізі галузей економіки у липні та серпні поточного року, треба відзначити, що у серпні суттєво покращився експорт продукції майже усіх галузей (виключенням стала лише продукція хімічної галузі).
Так, якщо у липні 2020 року порівняно з липнем 2019 року скорочення експорту продукції машинобудування становило “-5,4%”, то у серпні 2020 року експорт цієї продукції вже продемонстрував зростання “+6,2%” (покращення на 11,6 в.п.). По продукції АПК та харчової промисловості склалася аналогічна ситуація – темп зростання змінився з “-16,1%” до “+3,0%” (покращення склало 19,1 в.п.). Крім цього, суттєво посилилась тенденція зростання експорту продукції деревини та паперової маси (на 2,4 в.п., з “+0,6%” у липні 2020 року до “+3,0%” у серпні 2020 року), а також різних промислових товарів (на 1,9 в.п., з “+22,3%” до “+24,2%”). Поряд з цим, у серпні 2020 року порівняно з липнем поточного року відбулося суттєве уповільнення темпів скорочення експорту продукції металургійного комплексу (на 15,4 в.п., з “-23,1%” у липні до “-7,7%” у серпні), мінеральних продуктів (на 1,3 в.п., з “-22,0%” до “-20,7%”) та продукції легкої промисловості (на 1,0 в.п., з “-3,2%” до “-2,2%”).
За даними Державної служби статистики у 2019 році рівень споживання риби та рибних продуктів в Україні сягнув 12,5 кг на одну особу. Це на 6% більше, ніж у 2018 році (11,8 кг/о.). Загалом, протягом 2019 року фонд споживання риби та рибних продуктів склав 523,9 тис. тонн, що на 26,8 тис. тонн більше, ніж у попередньому році.
Серед регіонів найбільше риби та рибних продуктів споживали у Київській (16,8 кг/о.), Одеській (16 кг/о.), Вінницькій (15,4 кг/о.), Житомирській (15 кг/о.) та Херсонській (14 кг/о.) областях.
Найменше вищезазначеного виду продукції споживали в Івано-Франківській, Луганській та Закарпатській областях.
Крім збільшення споживання, Україна також збільшила експорт рибної продукції на зовнішні ринки. Так, протягом липня 2020 року за кордон було поставлено 346 тонн готової та консервованої риби на 674,4 тис. дол. США. Такий результат у грошовому вимірі на 67,4 тис. дол. США (11 %) більше, ніж за аналогічний період 2019 року.
Найбільшими покупцями (у грошовому вимірі) стали Молдова - 150 тонн на 231,4 тис. дол., США -41 тонна на 137,2 тис. дол. та Азербайджан - 66 тонн на 97,7 тис. дол.. На долю цих країн припало 69 % експортних поставок готової та консервованої риби. Також значні поставки здійснено до Латвії, Грузії, Німеччини та Казахстану.
Найбільший попит у закордонних покупців мали українські сардини, сардинели, кілька й шпроти - їх експортовано 236 тонн на 277,9 тис. дол.
16 жовтня 2020 у м. Стамбул у рамках робочого візиту Президента України Володимира Зеленського до Турецької Республіки відбулась зустріч співголів національних частин Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва - Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка та Міністра національної оборони Турецької Республіки Хулусі Акара.
У присутності Президентів України та Турецької Республіки Сторони підписали Протокол Дванадцятого засідання Комісії, яким визначено подальші кроки поглиблення українсько-турецького стратегічного співробітництва в торговельно-економічній сфері.
Окрему увагу в Протоколі приділено розвитку співпраці у сферах енергетики, туризму та транспорту, поглибленню відносин в промисловій та інвестиційній сферах, а також окреслено конкретні заходи щодо посилення співробітництва в галузі сільського господарства. Поряд з цим, Протоколом зафіксовано започаткування діалогу з розвитку транскордонного співробітництва між Україною та Турецькою Республікою.
Станом на 16 жовтня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 13,641 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
Відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника на аналогічну дату скоротилось до 1,719 млн. тонн, у "мінусі" всі основні культури, окрім ячменю. Його на означену дату експортовано 3,108 млн. тонн, що на 94 тис. тонн більше, ніж торік. Разом з тим поставки пшениці наразі складають 9,496 млн. тонн, що на 464 тис. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Жита експортовано 1,7 тис. тонн проти 2 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.
Основне відставання від минулорічних обсягів, як і раніше, формує кукурудза, поставки якої за кордон вже перетнули мільйонний рубіж і склали 1,013 млн. тонн, але це все одно на 1,436 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 57 тис. тонн борошна, що також на 39,7 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
З 7 листопада 2020 року ЗДП стане обов’язковою для пропуску товарів, що перевозять через пункти пропуску України, і подаватиметься до Держмитслужби.
Введення ЗДП є черговим кроком до впровадження в Україні міжнародних норм і стандартів митного контролю. Це передбачене Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція), Рамковими стандартами безпеки та спрощення світової торгівлі Всесвітньої митної організації та Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
ЗДП — це електронне повідомлення з набором відповідних даних, сформоване перевізником (або від його імені іншою особою) та направлене у вигляді електронного файлу митному органу. Також є можливість заповнити ЗДП безпосередньо на веб-порталі Держмитслужби, в собистому Кабінеті користувача.
При поданні загальної декларації прибуття відбувається попередній аналіз (до прибуття у пункт пропуску на митному кордоні України) інформації про перевезення товарів, що ввозяться в країну або прямують транзитом в інші держави. Мета нововведення – організація безпеки та надійності ланцюга поставок і зменшення ризиків для потрапляння в країну небезпечних товарів.
Наразі триває спільна підготовка держорганами, задіяними в процесі запровадження ЗДП, процесів та процедур для ефективного впровадження загальної декларації прибуття, адже швидкість та зручність процесів митного контролю є пріоритетом.
На сьогодні в особистому Кабінеті на Єдиному державному інформаційному веб-порталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі» реалізована можливість провести тестування подання ЗДП (заповнення відомостей в полях ЗДП) та отримати результат щодо можливості прийняття митницею декларації в режимі он-лайн. Для тестування подання ЗДП необхідно мати КЕП.
Звертаємо увагу, що ЗДП не подається у разі ввезення:
• товарів, що переміщуються морськими, річковими та повітряними суднами, які під час перебування на митній території України не роблять зупинок у портах чи аеропортах, розташованих на цій території;
• товарів, що переміщуються трубопровідним транспортом та лініями електропередачі;
• листів, поштових карток та секограм;
• товарів, що переміщуються відповідно до вимог актів Всесвітнього поштового союзу;
• військової техніки та інших товарів, передбачених статтею 252 Кодексу;
• товарів, що ввозяться на митну територію України особами, яким надано митні пільги, передбачені статтями 383 - 386, 388, 389, 391 і 392 Митного кодексу України, та які ввозяться на митну територію України у зв'язку з наданням таких пільг;
• товарів, що переміщуються із застосуванням книжки (карнета) А.Т.А.;
• товарів, що переміщуються громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних із провадженням підприємницької діяльності, у ручній поклажі або в супроводжуваному багажі;
• товарів, що ввозяться для спортивних цілей учасниками офіційних спортивних змагань;
• припасів, які знаходяться на борту транспортного засобу, що прибуває на митну територію України;
• транспортних засобів особистого користування;
• товарів, необхідних для подолання наслідків стихійного лиха, аварій, катастроф, епідемій;
• органів та інших анатомічних матеріалів людини для потреб трансплантації.