КМУ постановою від 27.12.2022 р. № 1466 затвердив переліки товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот у 2023 році. Вони діють із 01.01.2023 року.

Зокрема зазначеною постановою визначено:

1) обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;

2) перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;

3) перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);

4) перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія;

5) перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.

Не використані у 2022 році суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ від 29.12.2021 р. № 1424, дійсні до 1 березня 2023 року, якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України;

Для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.

Основні зміни у порівнянні з 2022 роком — скасування заборони на експорт гречки. 

Водночас шляхом введення нульових квот встановлюється фактична заборона у 2023 році  на експорт наступних товарів:

• сіль;
• енергетичне вугілля;
• мазут;
• природний газ;
• паливна деревина;
• срібло;
• золото;
• брухт дорогоцінних металів.

Затверджено також список товарів, експорт яких дозволений, проте підлягає ліцензуванню. Це:

• велика рогата худоба;
• яловичина і курятина,
• їстівні субпродукти з м'яса;
• яйця;
• жито;
• овес;
• гречка;
• просо; 
• цукор;
• добрива азотні, фосфорні, калійні.

 Джерело

Україна пришвидшує реалізацію Угоди про доступ українських товарів до ринку ЄС (АСАА). Вже до кінця 2022 року наша країна може прийняти близько 26 тисяч  європейських стандартів. Про це домовились фахівці Державного підприємства «УкрНДНЦ» (Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості) та Європейського комітету зі стандартизації (CEN) і Європейського комітету зі стандартизації в електротехніці (CENELEC).

На закритій Асамблеї, яка пройшла наприкінці листопада 2022 року, європейські колеги винесли на обговорення та підтримали два важливих рішення щодо України:

- звільнити Україну від сплати членських внесків до кінця 2022 року та у 2023 році (27 950 євро для CEN та 27 950 євро для CENELEC у рік);

- зміни статусу України в CEN-CENELEC з організації компаньйона на статус афілійованого члена з 1 січня 2023 року.

З початку року ДП «УкрНДНЦ» за підтримки Департаменту технічного регулювання Міністерства економіки розпочало переговори та активну роботу з європейськими колегами.

 Було створено робочу групу та налагоджена ефективна, оперативна та  безперебійна комунікація з фахівців ДП «УкрНДНЦ» та CEN-CENELEC щодо робіт з пакетного прийняття європейських стандартів в повному обсязі (близько 26 тис.) до кінця 2022 року. Технічно створено всі безпечні передумови та отримано від Європейського комітету з електротехнічної стандартизації повну базу європейських стандартів для забезпечення їх прийняття до кінця 2022 року.

Прийняття та впровадження європейських стандартів в українську економіку дозволить швидше ратифікувати Угоду АСАА. У 2023 році Україна планує підготувати всі необхідні документи та подати заявку, щоб стати повноправним членом в CEN-CENELEC.

Довідково

Державне підприємство «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») є провідною організацією в Україні у сфері стандартизації, яка виконує функції національного органу стандартизації та представляє інтереси України в міжнародних та регіональних організаціях стандартизації.

Європейський комітет зі стандартизації (CEN) Європейський комітет зі стандартизації в електротехніці (CENELEC) разом утворюють європейську систему технічної стандартизації. Стандарти, узгоджені цими агенціями, регулярно приймаються у багатьох країнах за межами Європи, які слідують європейським технічним стандартам.

5 грудня 2022 року Україна та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) оголосили про намір укласти Угоду про всеосяжне економічне партнерство (CEPA). Спільну заяву щодо цього підписали Перший віцепрем’єр-міністр - Міністр економіки України Юлія Свириденко та державний Міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейуді.

Намір розпочати переговори щодо укладення CEPA підтверджує прихильність двох країн зміцненню двосторонніх економічних зв’язків і розвитку потужних торговельних та інвестиційних потоків між Україною та ОАЕ. Початок зусиль у цьому напрямку було покладено у лютому минулого року після візиту до ОАЕ Президента України Володимира Зеленського.

За результатами 2021 року загальний обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Еміратами склав $1,147 млрд, що є найбільшим показником, якого досягли країни за всю історію двосторонніх торговельно-економічних відносин. А обсяг інвестиції ОАЕ в економіку Україну минулоріч сягнув майже $243,3 млн.

У галузевому розрізі найбільшу частку співробітництва між Україною та ОАЕ займає торгівля агропромисловою продукцією (понад 50%). Тож задля продовольчої безпеки на Близькому Сході Емірати зацікавлені у якнайшивдшій економічній відбудові нашої держави.

«Укладення Угоди про всеосяжне економічне партнерство між Україною та ОАЕ розкриє повний потенціал нашої співпраці у сфері торгівлі та інвестицій, тим самим допомагаючи нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості. ОАЕ здобули заслужену репутацію важливого міжнародного торгового та логістичного центру. У той же час Україна відома своєю роллю глобального гаранта продовольчої безпеки та швидкозростаючого ІТ-центру. Тож CEPA зробить наші економіки взаємодоповнюючими, і ми з нетерпінням очікуємо на спільну роботу над просуванням торгівлі, цифрової економіки, а також сприяння нашому інвестиційному співробітництву», – зазначила Юлія Свириденко, яка долучилася до заходу в Дубаї віртуально.  

За словами Тані бін Ахмед Аль Зейуді, Україна стала першою європейською державою, з якою ОАЕ мають намір укласти CEPA. Тож це підкреслює важливість нашої держави для Еміратів як довгострокового торгового та інвестиційного партнера.

«Угода про всеосяжне економічне партнерство з Україною відкриває низку нових можливостей для наших експортерів, інвесторів і виробників, а також надає доступ до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході для сільськогосподарської та промислової продукції з України. Ми прагнемо домовитися про взаємовигідну Угоду, яка може не лише сприяти економічному відновленню України, але й довгостроковому розвитку та подальшим перспективам», – зазначив Тані бін Ахмед Аль Зейуді.

Окрім торгівлі агропромисловою продукцією, найбільшу частку економічного співробітництва між Україною та ОАЕ займає металургія (близько 30%). Водночас надзвичайно перспективним є співробітництво в інфраструктурних проектах, енергетиці, фармацевтичній промисловості, а також у сфері інновацій, досліджень, розробок та технологій.

Переговори між Україною та ОАЕ щодо укладення CEPA вже розпочалися. З української сторони переговорну групу очолює заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка, який був присутній під час події у Дубаї.

Джерело