Станом на 19 лютого Україна з початку 2020/21 МР експортувала 30,869 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника за поточний тиждень зросло на понад 300 тис. тонн і складає вже 8,119 млн. тонн (на 12 лютого – 7,806 млн. тонн). Зменшив обсяги поставок вже і ячмінь, якого на означену дату експортовано 3,956 млн. тонн, що на 20 тис. тонн менше, ніж торік. Експорт пшениці складає 13,312 млн. тонн, що на 2,952 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Жита експортовано 1,7 тис. тонн проти 5 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні.
Поставки кукурудзи за кордон становлять 13,080 млн. тонн, що на 5,179 млн. тонн менше, ніж торік. Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 91 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 90,3 тис. тонн пшеничного), що також на 155 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Загалом з початку лютого 2021 року експорт зерна з України склав 2,073 млн. тонн, в тому числі 312 тис. тонн пшениці, 60 тис. тонн ячменя й 1,677 млн. тонн кукурудзи.
У найближчій перспективі очікується відкриття ринків Японії та Аргентини для українського молока. Про це повідомила Голова Держпродспожислужби Владислава Магалецька під час дискусії, призначеної розвиткові агросектору України в рамках публічного обговорення проекту Національної економічної стратегії – 2030.
Держпродспоживслужба співпрацює з міжнародними партнерами для розширення збуту по 31 країні по різних товарних позиціях, серед яких – продукція птахівництва, жива велика та дрібна рогата худоба, яловичина та свинина, молоко та молочні продукти, мед, яблука, лохина та черешня, горох та квасоля, цибуля, пшеничне борошно, риба та рибопродукти, репродуктивний матеріал.
«Вкрай важливе завдання, яке стоїть сьогодні перед Держпродспоживслужбою – це сприяння збільшенню експорту нашої держави, - підкреслила Владислава Магалецька. - Основними пріоритетами у цій сфері для нас є підтримка експорту української продукції на нові ринки та надання консультацій бізнесу та асоціаціям з метою модернізації виробництва та розвитку якості.»
За словами Владислави Магалецької, в фокусі діяльності Держпродспоживслужби знаходяться наступні ринки:
- Китай;
- країни АСЕАН (В’єтнам, Індонезія, Малайзія, Сінгапур);
- країни Південної Азії (Індія, Шри-Ланка);
- країни Близького Сходу та Північної Африки (MENA), а саме, держави Gulf Cooperation Council, Ірак, Йорданія, Ізраїль, Алжир, Єгипет, Марокко, Республіки Кореї;
- Японія;
- Туреччина;
- Африканські країни (Ефіопія, Ангола, Південно-Африканська Республіка).
Тепер Україна має свій офіційний вебсайт Ukraine.ua. Це онлайн-портал про Україну, яка надихає та вражає. Тут кожен, перебуваючи на будь-якому континенті, може познайомитися з Україною і прийняти рішення приїхати сюди вчитися, інвестувати чи подорожувати.
Вебсайт створений, щоб світ дізнався про справжню Україну: креативну, динамічну, інноваційну. Країну різноманіття та чарівної природи. Країну свободи та гідності. Країну, у якій тисячолітня історія та культура доповнені амбітним баченням майбутнього.
На Ukraine.ua можна знайти безліч неймовірних історій, а в офіційному фотобанку на сайті – сотні якісних зображень України, її природи, культурної спадщини, традицій, талановитих людей. Мільйони людей по всьому світу тепер зможуть познайомитись і закохатись в Україну з першого погляду.
Україна за останнє десятиріччя суттєво наростила обсяги експорту зернових. Минулого року на зарубіжні ринки було вивезено 51,3 млн. тонн вітчизняного збіжжя, що у 3,7 рази перевищує показник 2010 року, хоча й на 10% менше, ніж у рекордному 2019 році. Виручка від експорту українського зерна торік склала $9,4 млрд.
Про це поінформував заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
У порівнянні з 2019 роком спостерігалось зниження обсягів поставок більшості основних товарних позицій продукції цієї групи. Так, кукурудзи було експортовано 27,9 млн. тонн – на 14% менше показника 2019 року (32,3 млн. тонн), однак майже у 7 разів більше за результат 2010 року, зауважив експерт. Обсяги експорту пшениці становили 18,1 млн. тонн, і це на 10% менше, ніж у 2019 році, але в 3,7 разу перевищує показник 2010 року. Поставки ячменю на зарубіжні ринки у 2020 році зросли у порівнянні з попереднім роком на 0,9 млн. тонн і становили 5 млн. тонн. Експорт жита знову значно – на 63 % – знизився і склав лише 5 тис. тонн.
Найбільшими покупцями вітчизняного зерна у 2020 році, як і раніше, були країни Азії, Африки та Європи.
«Характерною рисою 2020 року стало витіснення Єгипту з першої позиції у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових, яку той традиційно посідав з 2011 року, і подальше посилення позицій Китаю», – зауважив Микола Пугачов.
2020 року Китай вперше очолив топ-10 імпортерів українського збіжжя, закупивши близько 1/5 вартісних обсягів вітчизняного експорту зернових на суму $1855 млн. За три роки, починаючи з 2018 року, ця країна збільшила обсяги закупівель зерна з України більш ніж у 3 рази, підкреслив науковець. При цьому частка Китаю у вартісних обсягах вітчизняного експорту зернових збільшилася з 8,9% 2019 року до 19,7% торік.
Єгипет, який перемістився на друге місце у топ-10, минулого року закупив українського збіжжя на 15 % менше, ніж 2019 року – на $1120 млн. Його частка у загальному експорті цього виду сільськогосподарської продукції склала 11,9%.
Третє і четверте місце поділили між собою Індонезія та Іспанія із частками по 5,8% у зарубіжних поставках українських зернових. При цьому Індонезія, яка 2019 року посідала лише шосте місце, торік перемістилася на третє, збільшивши обсяги закупівель українського збіжжя до $547 млн. Обсяги поставок вітчизняної зернопродукції до Іспанії зменшилися проти 2019 року на 29 % і склали $543 млн.
Крім того, 2020 року в десятці найбільших покупців зерна в Україні відбулись зміни: Південна Корея та Лівія витіснили з топ-10 Ізраїль й Італію. Таким чином, до списку основних імпортерів вітчизняних зернових також увійшли:
- Нідерланди – $519 млн.;
- Туреччина – $473 млн.;
- Туніс – $347 млн.;
- Бангладеш – $317 млн.;
- Корея ($282 млн.;
- Лівія – $265 млн.
Сукупно ці 10 держав сформували рівно 2/3 вартісного обсягу усіх закупівель зернопродукції в Україні, підсумував Микола Пугачов.
Міністр закордонних та європейських справ Словацької Республіки Іван Корчок здійснив свій перший робочий візит в Україну на запрошення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
“Між Україною та Словаччиною зразкові відносини. Немає жодних перешкод чи проблемних питань, які б заважали нам реалізовувати спільні проєкти”, - зауважив Дмитро Кулеба.
Міністр висловив вдячність Словаччині за її послідовну підтримку нашої держави на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції, підтримку територіальної цілісності і суверенітету України, а також активну позицію Словаччини щодо санкційної політики ЄС у відповідь на агресію Росії.
Міністри домовилися розвивати торговельні зв’язки між Україною та Словаччиною.
“Днями Рада експортерів та інвесторів при МЗС України та Рада словацьких експортерів підписали меморандум про співпрацю. Це конкретний крок для пожвавлення торговельних контактів між нашими країнами”, - зауважив Дмитро Кулеба.
Міністри домовилися провести вже цьогоріч бізнес-форум між українськими та словацькими компаніями під егідою міністерств закордонних справ.
Сторони детально обговорили подальшу взаємодію в енергетичній сфері, домовилися спільно працювати над полегшенням умов перетину кордону, запровадженням спільного контролю у прикордонних пунктах.
Дмитро Кулеба подякував Івану Корчоку за взаємодію у протидії пандемії COVID-19. Він нагадав, що український літак Ан-124 25 березня минулого року доставив 74 тони медичного устаткування з Китаю до Словаччини, а у травні минулого року словацька сторона передала Україні 200 тисяч хірургічних масок: “Пандемія стала тестом на дружбу між країнами. Україна та Словаччина пройшли цей тест на відмінно”.
Іван Корчок зауважив, що Україну та Словаччину об’єднують спільна історія, культура та традиції, а також спільні цінності свободи, прав людини та демократії. Він також підтвердив готовність Словаччини долучитися до діяльності Кримської платформи та взяти участь в її установчому саміті.
На переконання сторін, українська громада у Словаччині та словацька громада в Україні зміцнюють відносини двох країн.
Дмитро Кулеба та Іван Корчок підписали План консультацій між міністерствами закордонних справ України і Словаччини на 2021-2022 роки.