Як повідомляє Держпродспоживслужба з посиланням на інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Королівство Саудівська Аравія, використовуючи механізм нотифікацій СОТ, оприлюднило повідомлення стосовно проєкту Технічного регламенту щодо термінів придатності харчових продуктів (документ G/TBT/N/SAU/1143/Add.1).
Проєкт Технічного регламенту визначає максимальні терміни придатності, допустимі для харчових продуктів, що можуть зіпсуватися при відповідному пакуванні та за певних умов зберігання, а також регламентує вимоги щодо маркування термінів придатності для всіх харчових продуктів.
Так, проєктом Технічного регламенту пропонується, зокрема встановити термін придатності 3 місяці для замороженої курки та її частин. Ознайомитись із зазначеним повідомленням можна за посиланням.
У разі зацікавленості у подачі коментарів до зазначеного повідомлення, пропонуємо звернутись до відділу нотифікацій і обробки запитів Департаменту двосторонніх та багатосторонніх торговельних угод Мінекономіки: ep@me.gov.ua.
З рекомендаціями щодо формату представлення коментарів можна ознайомитись на сайті Мінекономіки у підрозділі «Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів».
Термін подачі коментарів становить 60 днів з дати його оприлюднення.
11 травня 2021 року затверджено нову редакцію положення про «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», яке закріплює нову назву Офісу та розширює його повноваження у сфері розвитку малого і середнього підприємництва та експорту.
Метою діяльності Офісу є сприяння розвитку та підтримка малого і середнього підприємництва, підтримка та просування експорту товарів, робіт та послуг українських виробників відповідно до програмних документів Кабінету Міністрів України, інших документів державного планування.
Нова редакція Положення передбачає утворення Наглядової ради у складі представників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства цифрової трансформації.
На виконання згаданого раніше рішення Уряду Секретаріату Кабінету Міністрів України доручено затвердити програму діяльності державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та визначити порядок здійснення контролю за її виконанням.
Така трансформація передбачає, що в Україні вперше з’явиться інституція, що здійснюватиме свою діяльність з метою побудови повноцінного розвитку підприємництва та експорту, сприятиме актуалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та розробці єдиних програм підтримки МСП.
Державну установу «Офіс з просування експорту України» перейменовано на «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» відповідно до рішення Уряду від 10 березня 2021 року.
Зараз право на експорт ячменю до Китаю має 51 виробник, сої – 52, кукурудзи – 273. Десять компаній отримали право поставляти заморожену лохину та чорницю. Соняшниковий шрот поставляють 36 виробників, ріпаковий шрот – дев'ять, буряковий жом – два. Право на експорт замороженої яловичини мають три підприємства, молочних продуктів – 35. Триває процедура акредитації українських підприємств для експорту до КНР меду. Про це йдеться у колонці Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької для видання «Економічна правда».
«Головний капітал для будь-яких дружніх та партнерських взаємовідносин – це, звичайно, довіра. Без цього неможлива будь-яка співпраця. Спілкуючись з представниками бізнесу, я завжди наголошую, що недостатньо вийти на новий ринок, потрібно тримати високу планку якості продукції, що експортується», - зазначила Владислава Магалецька.
За перші два місяці цього року українські експортери відправили в Китай товарів більш ніж на 1 млрд дол. При цьому ріст становив 44%. Збільшення українських поставок до Піднебесної відбувся насамперед завдяки значному збільшенню експорту української аграрної продукції.
За словами Владислави Магалецької, Китай став беззаперечним лідером з імпорту кукурудзи, шроту соняшника, ячменю, ріпакової олії, м'яса великої рогатої худоби, молочної сироватки. КНР також купувала великі об'єми соняшникової та соєвої олії.
Віце-прем’єр-міністр, Міністр закордонних справ Грузії Давід Залкаліані та в.о. Прем’єр-міністра, Міністр закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Ауреліу Чокой відвідали Україну зі спільним візитом на запрошення Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
Глави МЗС України, Грузії та Молдови започаткували Асоційоване Тріо, тристоронній формат посиленої співпраці з європейської інтеграції, підписавши відповідний Меморандум. Документ підкреслює європейські прагнення трьох асоційованих партнерів ЄС та їхні амбіції стати членами Євросоюзу.
«Асоційоване Тріо відображає чітку позицію наших трьох європейських країн: Україна, Грузія та Молдова є невіддільною частиною об’єднаної Європи та прагнуть увійти до Євросоюзу», — підкреслив глава української дипломатії.
Новостворений формат передбачає посилену координацію міністерств закордонних справ у сфері європейської інтеграції.
У документі також йдеться про прагнення України, Грузії та Молдови розширити можливості угод про асоціацію, сприяти секторальному зближенню з ЄС та поступовій інтеграції до Внутрішнього ринку Європейського Союзу.
«Асоційоване Тріо підкреслює особливу роль і статус, які три асоційовані партнери мають у відносинах з ЄС», — заявив Дмитро Кулеба.
Асоційоване Тріо приділятиме особливу увагу стратегічному майбутньому ініціативи ЄС «Східне партнерство», зокрема підготовці до проведення її саміту восени цього року.
«Україна, Грузія та Молдова переконані, що Східне партнерство потребує стратегічного оновлення. Необхідно визначити амбітні цілі, які належним чином врахують європейські прагнення Східних партнерів та їхній потенціал мати глибші відносини з ЄС», – наголосив глава МЗС України.
Глави української, грузинської та молдовської дипломатії домовилися координувати позиції щодо актуальних питань порядку денного ЄС.
Дмитро Кулеба, Давід Залкаліані та Ауреліу Чокой також обговорили зміцнення регіональної безпеки, яка потребує посиленої уваги у рамках Східного партнерства.
- Текст меморандуму про взаєморозуміння між МЗС України, Грузії та Молдови щодо започаткування посиленого співробітництва з питань європейської інтеграції – Асоційованого Тріо (мовою оригіналу).
Міністерство закордонних справ України у партнерстві з Асоціацією “IT Ukraine” розширило дію проєкту “IT Export Boost”, спрямованого на просування експорту IT послуг українських компаній, до 21 країни. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України (CDTO) Дмитро Сенік під час онлайн-наради за участі представників ІТ галузі та закордонних дипломатичних установ України.
«Від початку йшлося про 14 країн, але пізніше ми отримали пропозиції від наших посольств, які просили включити їх до проєкту просування українського ІТ сектору у світі. Дуже приємно бачити ініціативу закордонних дипломатичних установ в цьому питанні», – зазначив український дипломат.
Пріоритетними експортними ринками для українських IT-компаній визначено країни: Австрія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ізраїль, Індія, Іспанія, Канада, Республіка Корея, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Сінгапур, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Узбекистан та Японія.
Дипломатичні представництва України в цих державах надаватимуть українським IT-компаніям сприяння в налагодженні контактів з потенційними замовниками як з державного, так і приватного сектору. Проєкт “IT Export Boost” має надати додатковий імпульс не лише просуванню експорту, але й відкриттю в Україні R&D центрів міжнародних компаній. МЗС також планує організувати низку спеціалізованих місій українських ІТ-компаній до країн, які входять до проєкту, щойно дозволятимуть карантинні обмеження.
Наталія Митрофанова, віцепрезидентка з міжнародного співробітництва Асоціації "IT Ukraine", зазначає: «Зі стартом проєкту IT Export Boost ми спостерігаємо зростання інтересу до нього як зі сторони української індустрії, так і з боку ряду дипломатичних представництв України в різних країнах. Це позитивний тренд, адже географія проєкту наразі охоплює 21 експортні ринки і ми віримо, що це лише початок».
Довідково:
Український IT-сектор тісно інтегрований в міжнародний ринок, приносить понад 5 млрд доларів США валютних надходжень до країни. У 2020 році експорт ІТ-індустрії зріс на $853 млн, тобто на понад 20%. Частка комп’ютерних послуг у загальному експорті країни досягла 8,3%.
Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) – майданчик, на якому МЗС акумулює інформацію про інвестиційні та торговельні можливості з усього світу, а також сприяє налагодженню ділових контактів між українськими експортерами та імпортерами за кордоном.
Асоціація “IT Ukraine” – це найбільше профільне об’єднання українських сервісних та продуктових компаній різного масштабу в Україні. Станом на травень 2021 року Асоціація представляє інтереси 65 компаній та 52 000+ ІТ-спеціалістів. Місія Асоціації – забезпечувати сприятливі умови для сталого розвитку сфери інформаційних технологій в країні.