Україна та Кувейт погодили новий ветеринарний сертифікат на експорт дрібної рогатої худоби. Відповідне рішення ухвалили цього тижня компетентні органи двох держав.
«Ми розуміємо, що український бізнес шукає нові можливості на іноземних ринках у період виходу з кризи, спричиненої пандемією COVID-19. Тому наполегливо допомагаємо усувати всі перепони для експорту. Завдяки співпраці МЗС, наших дипломатів у Кувейті та Держпродспоживслужби нині ми додатково відкрили ринок Кувейту для українських експортерів, і це продовження цієї політики», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Українські виробники, які займаються розведенням і вирощуванням дрібної рогатої худоби, здатні конкурувати на світовому ринку. Відкриття ринку Кувейту для експорту ДРХ створює для них додаткові можливості. Ми, зі свого боку, з колегами з МЗС продовжуватимемо роботу над відкриттям нових експортних ринків», – зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Як повідомлялося, це вже другий погоджений ветеринарний сертифікат між країнами за останній місяць. Раніше можливість експортувати власну продукцію до Кувейту отримали українські виробники молока та молочних продуктів.
Станом на 4 червня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 42,461 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника скоротилось до 12,206 млн. тонн (на 31 травня – 12,497 млн. тонн). Експорт пшениці на звітну дату склав 16,029 млн. тонн, що на 4,158 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,146 млн. тонн, що на 718 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 6,5 тис. тонн проти 8,2 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становили 21,588 млн. тонн, що на 7,335 млн. тонн менше, ніж торік.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 112,1 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 111 тис. тонн пшеничного), що також на 205,1 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Від початку червня експорт зерна з України склав 301 тис. тонн, в тому числі 52 тис. тонн пшениці, 2,2 тис. тонн жита й 245 тис. тонн кукурудзи.
Станом на 31 травня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 41,851 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника збільшилось до 12,497 млн. тонн (на 21 травня – 12,444 млн. тонн). Експорт пшениці на звітну дату склав 15,875 млн. тонн, що на 4,287 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,146 млн. тонн, що на 718 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 3,7 тис. тонн проти 8,2 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становили 21,138 млн. тонн, що на 7,493 млн. тонн менше, ніж торік.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 111,5 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 110,4 тис. тонн пшеничного), що також на 200,3 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
У травні експорт зерна з України склав 2,809 млн. тонн, в тому числі 756 тис. тонн пшениці, 23 тис. тонн ячменя, 2 тис. тонн жита й 2,01 млн. тонн кукурудзи.
За оперативною інформацією Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів: кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і упаковка, цегла, керамічна плитка, шкільні ампули, сільгосптехніка для сіяння, пральні машини та меблі. Це рішення затверджене постановою Ради міністрів Білорусі від 26 травня #292.
Рішення набере чинності через 10 днів після публікації і розраховане на 6 місяців.
Такі дії є необґрунтованими та дискримінаційними.
Режим індивідуального ліцензування означає ручне управління ввезенням української продукції до Білорусі.
Уряд проводить консультації з виробниками щодо усунення негативних наслідків дискримінаційних дій уряду Білорусі.
26 травня відбувся круглий стіл «Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем: особливості, можливості, погляд бізнесу», участь у якому взяв заступник Міністра Тарас Качка. До заходу також долучились представники Мінекономіки, Американської торговельної палати в Україні, Ізраїльсько-американської торговельної палати, Торгово-промислової палати Ізраїль-Україна.
Так, заступник Міністра Тарас Качка поінформував присутніх про можливості, які дає Угода про зону вільної торгівлі між Україною і Ізраїлем, яка вступила в дію 1 січня 2021 року, та як використовувати переваги цього документу.
«Укладання цієї Угоди стало своєрідною рекламою для посилення двосторонньої торгівлі та бізнес-зв’язків між Україною і Ізраїлем. В нас є достатньо вагомий експорт аграрної продукції до Ізраїлю, і Угода створює додаткові можливості для розвитку цієї співпраці. Але найважливіший акцент не стільки на збільшення прямої торгівлі, скільки на дедалі більшу виробничу кооперацію і збільшення можливостей торгівлі на інших ринках. Для нас це Угода, яка дозволить більше розвивати високотехнологічну продукцію і продукцію з доданою вартістю, про що мріє і український Уряд, і бізнес», - зазначив Тарас Качка.
Він додав, що Угода є досить складним документом. Експортерам, які планують виходити на ізраїльський ринок, необхідно чітко розуміти графік скорочення мит, чинні тарифні квоти і правила походження, а також перевіряти кожний конкретний товар по митній класифікації.
Зокрема, умови Угоди про вільну торгівлю між Україною і Ізраїлем передбачають декілька варіантів лібералізації імпортних мит з боку Ізраїлю на різні категорії товарів українського походження:
-
негайну відміну імпортних мит з дати початку дії Угоди (1 січня 2021 р.);
-
поступове скорочення імпортних мит до 0% протягом наступних 3-5-7 років;
-
встановлення тарифних квот, в рамках яких розмір імпортного мита становить 0%.
Детальніше про вимоги до експорту в рамках Угоди за посиланням на Єдиному експортному веб-порталі: https://bit.ly/3wAicUw.