Віце-прем’єр-міністр, Міністр закордонних справ Грузії Давід Залкаліані та в.о. Прем’єр-міністра, Міністр закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова Ауреліу Чокой відвідали Україну зі спільним візитом на запрошення Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.
Глави МЗС України, Грузії та Молдови започаткували Асоційоване Тріо, тристоронній формат посиленої співпраці з європейської інтеграції, підписавши відповідний Меморандум. Документ підкреслює європейські прагнення трьох асоційованих партнерів ЄС та їхні амбіції стати членами Євросоюзу.
«Асоційоване Тріо відображає чітку позицію наших трьох європейських країн: Україна, Грузія та Молдова є невіддільною частиною об’єднаної Європи та прагнуть увійти до Євросоюзу», — підкреслив глава української дипломатії.
Новостворений формат передбачає посилену координацію міністерств закордонних справ у сфері європейської інтеграції.
У документі також йдеться про прагнення України, Грузії та Молдови розширити можливості угод про асоціацію, сприяти секторальному зближенню з ЄС та поступовій інтеграції до Внутрішнього ринку Європейського Союзу.
«Асоційоване Тріо підкреслює особливу роль і статус, які три асоційовані партнери мають у відносинах з ЄС», — заявив Дмитро Кулеба.
Асоційоване Тріо приділятиме особливу увагу стратегічному майбутньому ініціативи ЄС «Східне партнерство», зокрема підготовці до проведення її саміту восени цього року.
«Україна, Грузія та Молдова переконані, що Східне партнерство потребує стратегічного оновлення. Необхідно визначити амбітні цілі, які належним чином врахують європейські прагнення Східних партнерів та їхній потенціал мати глибші відносини з ЄС», – наголосив глава МЗС України.
Глави української, грузинської та молдовської дипломатії домовилися координувати позиції щодо актуальних питань порядку денного ЄС.
Дмитро Кулеба, Давід Залкаліані та Ауреліу Чокой також обговорили зміцнення регіональної безпеки, яка потребує посиленої уваги у рамках Східного партнерства.
- Текст меморандуму про взаєморозуміння між МЗС України, Грузії та Молдови щодо започаткування посиленого співробітництва з питань європейської інтеграції – Асоційованого Тріо (мовою оригіналу).
Міністерство закордонних справ України у партнерстві з Асоціацією “IT Ukraine” розширило дію проєкту “IT Export Boost”, спрямованого на просування експорту IT послуг українських компаній, до 21 країни. Про це повідомив заступник міністра закордонних справ України (CDTO) Дмитро Сенік під час онлайн-наради за участі представників ІТ галузі та закордонних дипломатичних установ України.
«Від початку йшлося про 14 країн, але пізніше ми отримали пропозиції від наших посольств, які просили включити їх до проєкту просування українського ІТ сектору у світі. Дуже приємно бачити ініціативу закордонних дипломатичних установ в цьому питанні», – зазначив український дипломат.
Пріоритетними експортними ринками для українських IT-компаній визначено країни: Австрія, Велика Британія, Данія, Естонія, Ізраїль, Індія, Іспанія, Канада, Республіка Корея, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Сінгапур, США, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Швеція, Узбекистан та Японія.
Дипломатичні представництва України в цих державах надаватимуть українським IT-компаніям сприяння в налагодженні контактів з потенційними замовниками як з державного, так і приватного сектору. Проєкт “IT Export Boost” має надати додатковий імпульс не лише просуванню експорту, але й відкриттю в Україні R&D центрів міжнародних компаній. МЗС також планує організувати низку спеціалізованих місій українських ІТ-компаній до країн, які входять до проєкту, щойно дозволятимуть карантинні обмеження.
Наталія Митрофанова, віцепрезидентка з міжнародного співробітництва Асоціації "IT Ukraine", зазначає: «Зі стартом проєкту IT Export Boost ми спостерігаємо зростання інтересу до нього як зі сторони української індустрії, так і з боку ряду дипломатичних представництв України в різних країнах. Це позитивний тренд, адже географія проєкту наразі охоплює 21 експортні ринки і ми віримо, що це лише початок».
Довідково:
Український IT-сектор тісно інтегрований в міжнародний ринок, приносить понад 5 млрд доларів США валютних надходжень до країни. У 2020 році експорт ІТ-індустрії зріс на $853 млн, тобто на понад 20%. Частка комп’ютерних послуг у загальному експорті країни досягла 8,3%.
Рада експортерів та інвесторів при МЗС України (РЕІ) – майданчик, на якому МЗС акумулює інформацію про інвестиційні та торговельні можливості з усього світу, а також сприяє налагодженню ділових контактів між українськими експортерами та імпортерами за кордоном.
Асоціація “IT Ukraine” – це найбільше профільне об’єднання українських сервісних та продуктових компаній різного масштабу в Україні. Станом на травень 2021 року Асоціація представляє інтереси 65 компаній та 52 000+ ІТ-спеціалістів. Місія Асоціації – забезпечувати сприятливі умови для сталого розвитку сфери інформаційних технологій в країні.
Україна входить до трійки світових експортерів меду після Китаю і Аргентини. Імпортерами українського меду традиційно виступають Європейський Союз та США.
За останні два роки Україна відкрила експортні ринки до Ізраїлю, Марокко та Швейцарії. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною.
«Минулоріч експортовано 81 тисячу тонн цілющого українського меду. Тому і не дивно, що в сьогоденні саме український мед є не лише популярним, а й ласим продуктом для багатьох країн світу», – зауважила віце-президент НААН Ануш Балян.
Ануш Балян вважає, що позитивна динаміка обумовлена, перш за все, попитом у світі на натуральні продукти, наданням квот на безмитну поставку з боку ЄС та вдале співвідношення ціни та якості українського меду.
Водночас, на її думку, бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні недооцінене.
«Спільна робота бджолярів й аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації. Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва», – додала Ануш Балян.
Станом на 14 травня Україна експортувала 40,016 млн тонн зернових та зернобобових культур, що на 12233 млн тонн менше, ніж торік.
Зокрема, експорт української пшениці досягнув 15,381 млн тонн, що на 4,144 млн тонн менше, ніж торік на аналогічну дату.
Експорт українського ячменю досягнув 4,131 млн тонн, що на 643 тис. тонн менше, ніж на відповідну дату 2020-го.
Жита станом на 14 травня було експортовано 2,0 тис. тонн – це на 6,2 тис. тонни менше, ніж минулоріч.
Експорт української кукурудзи досягнув 19,821 млн тонн – на 7,448 млн тонн менше, ніж торік.
Також українські сільгоспвиробники експортували 108,1 тис. тонн борошна пшеничного та інших видів, що на 199,9 тис. тонн менше, ніж на відповідну дату минулого маркетингового року.
Загалом у 2019/20 маркетинговому році було експортовано 56, 727 млн тонн зернових та зернобобових.
У рамках проєкту Women Biz Days, який реалізується Українським центром сприяння інвестиціям та торгівлі ITFC за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», відбудуться онлайн-бізнес семінари "Women Biz Days".