20 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба представив у Міністерстві закордонних справ міжнародний культурно-соціальний проєкт “Таємниці України для тебе”.
Проєкт передбачає створення бази даних культурної та нематеріальної спадщини України, в яку увійде, зокрема, інформація про види народних ремесел, рецепти української кухні, історичні та культурні пам'ятки з різних регіонів України тощо.
“В межах цього проєкту ми хочемо розповісти і самим українцям, і світові про те, наскільки прекрасною є українська культура. Вона дуже різноманітна і складається як з культур корінних народів і національних меншин, так і з усіх регіональних особливостей, якими славиться Україна. Разом всі ці елементи складають прекрасну мозаїку української культури, і кожен з них рівнозначно важливий”, - зауважив Дмитро Кулеба, відкриваючи захід.
Майстри із Дніпропетровської, Луганської, Львівської, Івано-Франківської, Полтавської, Тернопільської, Черкаської, Рівненської, Закарпатської областей та Криму представили у внутрішньому дворику МЗС свої роботи: витвори традиційного ткацтва, петриківський розпис, кримськотатарську кераміку, автентичні головні убори, вироби з лози, гердани, вишиті книги, витинанки, музичні інструменти, солодощі тощо.
У заході взяли участь глави іноземних дипломатичних представництв, народні депутати України, культурні діячі та представники неурядових організацій.
Зібрана у рамках проєкту інформація увійде до унікальної книги, яка буде подарована національним бібліотекам України та іноземних країн. Видання також буде презентоване дипломатичним місіям та українським громадам за кордоном. Зразки ремісничих витворів, моделей одягу, картин увійдуть до інтерактивної виставкової експозиції для дипломатичних установ України.
Крім того, організатори проєкту планують створення міжнародної онлайн-платформи з творами українських митців і контактами майстрів.
19 травня у Мін’юсті зареєстровано наказ Мінекономіки №741 від 12 квітня «Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу вод природних мінеральних і вод джерельних».
Наказом визначаються гігієнічні вимоги до:
- виробництва та обігу води природної мінеральної та води джерельної;
- обладнання і технологічного устаткування, які використовуються під час вказаних вище процесів;
- обробки води природної мінеральної та джерельної.
Також наказ врегульовує питання маркування і застосування щодо води природної мінеральної та джерельної окремих видів тверджень (як то: «стимулює травлення», «підходить для приготування їжі для немовлят» і т.п.).
Наказ ґрунтується і відповідає вимогам Директиви Європейського парламенту і Ради ЄС 2009/54/EC від 18 червня 2009 року про використання і розміщення на ринку природних мінеральних вод.
Наказ набере чинності через три місяці з дня його офіційного опублікування.
Детальніше з наказом можна ознайомитись за посиланням.
Як повідомляє Держпродспоживслужба з посиланням на інформацію Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Королівство Саудівська Аравія, використовуючи механізм нотифікацій СОТ, оприлюднило повідомлення стосовно проєкту Технічного регламенту щодо термінів придатності харчових продуктів (документ G/TBT/N/SAU/1143/Add.1).
Проєкт Технічного регламенту визначає максимальні терміни придатності, допустимі для харчових продуктів, що можуть зіпсуватися при відповідному пакуванні та за певних умов зберігання, а також регламентує вимоги щодо маркування термінів придатності для всіх харчових продуктів.
Так, проєктом Технічного регламенту пропонується, зокрема встановити термін придатності 3 місяці для замороженої курки та її частин. Ознайомитись із зазначеним повідомленням можна за посиланням.
У разі зацікавленості у подачі коментарів до зазначеного повідомлення, пропонуємо звернутись до відділу нотифікацій і обробки запитів Департаменту двосторонніх та багатосторонніх торговельних угод Мінекономіки: ep@me.gov.ua.
З рекомендаціями щодо формату представлення коментарів можна ознайомитись на сайті Мінекономіки у підрозділі «Як можна надати коментарі через відділ нотифікацій і обробки запитів».
Термін подачі коментарів становить 60 днів з дати його оприлюднення.
11 травня 2021 року затверджено нову редакцію положення про «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», яке закріплює нову назву Офісу та розширює його повноваження у сфері розвитку малого і середнього підприємництва та експорту.
Метою діяльності Офісу є сприяння розвитку та підтримка малого і середнього підприємництва, підтримка та просування експорту товарів, робіт та послуг українських виробників відповідно до програмних документів Кабінету Міністрів України, інших документів державного планування.
Нова редакція Положення передбачає утворення Наглядової ради у складі представників Секретаріату Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Міністерства цифрової трансформації.
На виконання згаданого раніше рішення Уряду Секретаріату Кабінету Міністрів України доручено затвердити програму діяльності державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та визначити порядок здійснення контролю за її виконанням.
Така трансформація передбачає, що в Україні вперше з’явиться інституція, що здійснюватиме свою діяльність з метою побудови повноцінного розвитку підприємництва та експорту, сприятиме актуалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва в Україні та розробці єдиних програм підтримки МСП.
Державну установу «Офіс з просування експорту України» перейменовано на «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» відповідно до рішення Уряду від 10 березня 2021 року.
Зараз право на експорт ячменю до Китаю має 51 виробник, сої – 52, кукурудзи – 273. Десять компаній отримали право поставляти заморожену лохину та чорницю. Соняшниковий шрот поставляють 36 виробників, ріпаковий шрот – дев'ять, буряковий жом – два. Право на експорт замороженої яловичини мають три підприємства, молочних продуктів – 35. Триває процедура акредитації українських підприємств для експорту до КНР меду. Про це йдеться у колонці Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької для видання «Економічна правда».
«Головний капітал для будь-яких дружніх та партнерських взаємовідносин – це, звичайно, довіра. Без цього неможлива будь-яка співпраця. Спілкуючись з представниками бізнесу, я завжди наголошую, що недостатньо вийти на новий ринок, потрібно тримати високу планку якості продукції, що експортується», - зазначила Владислава Магалецька.
За перші два місяці цього року українські експортери відправили в Китай товарів більш ніж на 1 млрд дол. При цьому ріст становив 44%. Збільшення українських поставок до Піднебесної відбувся насамперед завдяки значному збільшенню експорту української аграрної продукції.
За словами Владислави Магалецької, Китай став беззаперечним лідером з імпорту кукурудзи, шроту соняшника, ячменю, ріпакової олії, м'яса великої рогатої худоби, молочної сироватки. КНР також купувала великі об'єми соняшникової та соєвої олії.