За оперативною інформацією Білорусь запровадила режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів: кондитерські вироби, шоколад, соки, пиво, плити ДСП і ДВП, шпалери, туалетний папір і упаковка, цегла, керамічна плитка, шкільні ампули, сільгосптехніка для сіяння, пральні машини та меблі. Це рішення затверджене постановою Ради міністрів Білорусі від 26 травня #292.
Рішення набере чинності через 10 днів після публікації і розраховане на 6 місяців.
Такі дії є необґрунтованими та дискримінаційними.
Режим індивідуального ліцензування означає ручне управління ввезенням української продукції до Білорусі.
Уряд проводить консультації з виробниками щодо усунення негативних наслідків дискримінаційних дій уряду Білорусі.
26 травня відбувся круглий стіл «Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем: особливості, можливості, погляд бізнесу», участь у якому взяв заступник Міністра Тарас Качка. До заходу також долучились представники Мінекономіки, Американської торговельної палати в Україні, Ізраїльсько-американської торговельної палати, Торгово-промислової палати Ізраїль-Україна.
Так, заступник Міністра Тарас Качка поінформував присутніх про можливості, які дає Угода про зону вільної торгівлі між Україною і Ізраїлем, яка вступила в дію 1 січня 2021 року, та як використовувати переваги цього документу.
«Укладання цієї Угоди стало своєрідною рекламою для посилення двосторонньої торгівлі та бізнес-зв’язків між Україною і Ізраїлем. В нас є достатньо вагомий експорт аграрної продукції до Ізраїлю, і Угода створює додаткові можливості для розвитку цієї співпраці. Але найважливіший акцент не стільки на збільшення прямої торгівлі, скільки на дедалі більшу виробничу кооперацію і збільшення можливостей торгівлі на інших ринках. Для нас це Угода, яка дозволить більше розвивати високотехнологічну продукцію і продукцію з доданою вартістю, про що мріє і український Уряд, і бізнес», - зазначив Тарас Качка.
Він додав, що Угода є досить складним документом. Експортерам, які планують виходити на ізраїльський ринок, необхідно чітко розуміти графік скорочення мит, чинні тарифні квоти і правила походження, а також перевіряти кожний конкретний товар по митній класифікації.
Зокрема, умови Угоди про вільну торгівлю між Україною і Ізраїлем передбачають декілька варіантів лібералізації імпортних мит з боку Ізраїлю на різні категорії товарів українського походження:
-
негайну відміну імпортних мит з дати початку дії Угоди (1 січня 2021 р.);
-
поступове скорочення імпортних мит до 0% протягом наступних 3-5-7 років;
-
встановлення тарифних квот, в рамках яких розмір імпортного мита становить 0%.
Детальніше про вимоги до експорту в рамках Угоди за посиланням на Єдиному експортному веб-порталі: https://bit.ly/3wAicUw.
Українські виробники молока та молочних продуктів отримали можливість експортувати власну продукцію до ще однієї країни – Держави Кувейт. Відповідний ветеринарний сертифікат погоджений компетентними органами обох країн.
Для українських виробників молока та молочних продуктів це вже п’ятий відкритий експортний ринок з початку 2021 року. Раніше були відкриті ринки Лівану, Японії, Аргентини та Лівії.
«Регіон Затоки, зокрема Кувейт, цікавить багатьох українських виробників харчових продуктів. Я радий повідомити, що сьогодні ми створили для них додаткові можливості заробляти на цьому ринку завдяки спільній роботі МЗС та Держпродспоживслужби. В довгостроковій перспективі це також посилить позиції України як постачальника аграрної та харчової продукції в Кувейт», – заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
«Робота з відкриття нових експортних ринків є надважливою, адже збільшення українського експорту – це запорука економічного зростання нашої держави», – зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Ознайомитися з формою сертифікату можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
З метою напрацювання дієвих та ефективних заходів Уряду Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розпочало опитування бізнесу щодо оновлення Експортної стратегії України на наступний період.
Результати опитування мають зафіксувати основні потреби щодо міжнародних торговельних пріоритетів на найближчі 5 років та будуть враховані у плані завдань і заходів оновленої Експортної стратегії України.
Взяти участь у опитуванні можна включно до 31 травня 2021 року за цим посиланням.
Станом на 21 травня Україна з початку 2020/21 МР експортувала 40,85 млн. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, відставання обсягів зернового експорту від минулорічного показника збільшилось до 12,444 млн. тонн (на14 травня – 12,233 млн. тонн). Експорт пшениці на звітну дату склав 15,619 млн. тонн, що на 4,304 млн. тонн менше відповідного показника сезону 2019/20. Ячменя експортовано 4,135 млн. тонн, що на 660 тис. тонн менше, ніж торік. Жита експортовано 2,2 тис. тонн проти 8,2 тис. тонн на ту ж дату у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становили 20,409 млн. тонн, що на 7,482 млн. тонн менше, ніж торік.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 109,9 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 108,9 тис. тонн пшеничного), що також на 199,5 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
За останній тиждень було експортовано 834 тис. тонн зернових. Від початку травня експорт зерна з України склав 1,808 млн. тонн, в тому числі 500 тис. тонн пшениці, 12 тис. тонн ячменя, 0,5 тис. тонн жита й 1,281 млн. тонн кукурудзи.