Станом на 5 липня Україна з початку 2021/22 МР (липень-червень) експортувала 128 тис. тонн зернових і зернобобових культур. 

За даними Держмитслужби, експорт пшениці на звітну дату склав 65 тис. тонн, жита – 2,3 тис. тонн, кукурудзи 59 тис. тонн. Зазначений обсяг зернового експорту на 88 тис. менше від показника минулого сезону.

Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 0,7 тис. тонн борошна зернових культур, 3,8 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.

Джерело

Грузія – древня та важлива держава Закавказзя, що знаходиться на межі Європи та Азії. Порівняно невелика територія та мала кількість населення цілком компенсуються активним підприємництвом та високою бізнес-культурою. «Столицями» грузинського бізнесу, де знаходиться більше половини виробництва держави, є три міста – Тбілісі, Руставі та Кутаїсі. На Чорноморському узбережжі знаходяться також два головні порти: Батумі та Поті.

Не дивлячись на те, що Грузія, маючи переважно гірський ландшафт та з населенням лише у 4 млн людей, є одним з найбільш прогресивних торговельних партнерів Туреччини, Росії, КНР та Азербайджану, який поставляє до них мідні руди, феросплави, вино та мінеральну воду. Але чим Грузія власне цікава для України?

По-перше, Україна та Грузія є повноправними учасниками у Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка слугує фундаментом для спрощення торгівлі і збільшення торговельних потоків у регіоні Середземномор’я. Конвенція Пан-Євро-Мед є інструментом, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в межах угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами.

По-друге, географічне розташування Грузії є унікальним – ця східноєвропейська держава знаходиться на перехресті континентальної Європи та Азії, що в сукупності з потужними морськими портами на Чорному морі дає їй змогу бути головним транспортним хабом між країнами Європи та Центральної Азії. Її «візитівкою» є статус єдиної країни цього регіону, яка має одночасно діючі зони вільної торгівлі як з КНР, так і з Європейським Союзом.

По-третє, Грузія пропонує чудові умови для ведення бізнесу на їх території. Наприклад, тут діє закон «Про підприємців», згідно з яким всі правила щодо відкриття та ведення бізнесу однаково поширюються як на іноземних громадян, так і на громадян Грузії. В країні також діє грантова програма для заохочення іноземних компаній створювати або переносити виробництво до Грузії. Тут діють лояльні умови для підприємців, а також достатньо прозора система оподаткування.

Не дивлячись на підтримку економічних зв’язків між Україною та Грузією і дружні стосунки двох країн, ми маємо достатньо низку торговельну активність, яка показує тенденцію до зниження: так, за підсумками 2020 року, обсяги торгівлі товарами між Україною та Грузією скоротилися на 11,5% та склали $503,1 млн ($569,1 млн за 2019 р.). Обсяги експорту українських товарів до Грузії скоротилися на 6,3% та склали $368,3 млн, а обсяги грузинського експорту товарів до України скоротилися на 23,4% та склали $134,8 млн.

З огляду на торговельні показники між нашими державами та тим фактом, що у 2020 році загальний обсяг зовнішньої торгівлі Грузії становив $8,69 млрд, Україна має високий потенціал для взаємодії з грузинським ринком.

Нині залишається достатньо велика кількість вільних товарних категорій для обох сторін. Потенційними для нарощення обсягів імпорту в Україну можна віднести такі товарні групи: мінеральні, хімічні та азотні добрива; мідні відходи та брухт; свіжі фрукти; мінеральні напої; парфумерія та косметика. У той же час, вітчизняні виробники можуть посилити грузинський ринок поставками лікарських засобів, вати з текстильних матеріалів, кормів для тварин, вершкового масла та інших молочних виробів, а також плоским прокатом з вуглецевої сталі.

Український бізнес, зокрема експортери, мають змогу відкрити давно відому та дружню Грузію знову – але цього разу, «скарбом» виступає величезний торговельний потенціал для обох держав.

20-24 липня відбудеться друга торговельна місія дл Грузії. 

Джерело

Візьміть участь у безкоштовній міжнародній онлайн-події Ukrainian Organic Export Days, що проходитиме в період з 20 вересня по 1 жовтня 2021 року.

Проєкт реалізує Офіс з розвитку підприємництва та експорту України спільно з Асоціацією «Ягідництво України».

Головна мета: представити органічний потенціал України міжнародній спільноті, налагодити співпрацю між українськими органічними виробниками та потенційними партнерами за кордоном. Проєкт також націлений на розвиток експортних компетенцій органічних виробників і промоцію органічного виробництва в Україні.

Для кого?

Для виробників органічних продуктів харчування.

 Українську органіку купує більше 35 країн, найбільше — Європа. Ukrainian Organic Export Days — це можливість презентувати свій товар і налагодити зв'язки з партнерами зі Швейцарії, Франції, Німеччини, Нідерландів і Скандинавських країн.

 Умови участі:

• Компанія має сертифікат, який підтверджує відповідність органічним стандартам. Наприклад: BioSuisse, NOP тощо.
• Мінімум один учасник переговорів від компанії володіє англійською мовою.
• Компанія є зареєстрованим суб'єктом (приватний підприємець або юридична особа) згідно з чинним законодавством України.
• Мінімум 51% акцій компанії належать громадянам України.
• Наявність вебсайту (або експортної сторінки) англійською мовою.

 Перевага надаватиметься компаніям, які є малим або середнім бізнесом — від 10 до 250 офіційно зареєстрованих співробітників.

 Як взяти участь?

Для участі необхідно зареєструватися до 30 червня 2021 року за посиланням. Після детального вивчення вашої заявки на участь у проєкті організатори надішлють запрошення на співбесіду. За попереднім графіком співбесіда буде проходити в період з 14 червня до 9 липня 2021 року. 

Що буде під час івенту?

• Індивідуальні бізнес-зустрічі з потенційними партнерами.
• Export Talks про торгові можливості.
• Тренінг із ведення та підготовки до онлайн В2В перемовин.
• Промоція в країнах ЄС.
• Увійдете до Національного каталогу українських експортерів органічної продукції.

 Джерело

30 червня на засіданні Уряду прийнято зміни до Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні. Таке рішення забезпечить приведення українських технічних регламентів у відповідність з європейськими стантартами та сприятиме укладенню Угоди АСАА у цій сфері.

«Укладення «промислового безвізу» є одним з пріоритетних завдань для Мінекономіки. Тож, ми вживаємо усіх необхідних кроків, щоб привести національне законодавство і, зокрема, технічні регламенти у відповідність до європейських стандартів. Укладення Угоди АСАА стане поштовхом для розвитку української промисловості та сформує конкурентні переваги для наших виробників на європейських ринках», - прокоментував Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко.

Так, постановою встановлюється кінцевий строк використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, що надається на ринку України (наразі такі строки є необмеженими), і які відповідатимуть тим, що діють в ЄС, зокрема:

• до 21.07.2024 – хрому в системах охолодження обладнання та свинцю в обладнанні, що використовується у двигунах внутрішнього згоряння;

• до 31.12.2025 – свинцю в електродах, що використовуються у вимірювальному обладнанні;

• до 31.03.2022 – свинцю в медичних виробах для діагностики in vitro.

Крім того, додатки до Технічного регламенту будуть доповнені новими винятками з обмежень, а саме надана можливість використовувати:

• кадмій у трубках відеокамер до 31.03.2027;

• біс (2-етилгексил) фталат у гумових деталях систем двигунів до 21.07.2024.

  Джерело

  ---