19 липня відбулася робоча зустріч під головуванням заступника Міністра економіки України Михайла Лева з питань підготовки та забезпечення участі України у Всесвітній виставці «Експо – 2020», яка стартує 1 жовтня поточного року в м. Дубай (ОАЄ). Участь у заході взяли представники Мінекономіки, Мінцифри, МЗС України, Мінмолодьспорту, МКІП, ДКА, ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», ДУ «Офіс з підтримки та залучення інвестицій», ДП «ЕКСПО – 2020» та інших організацій.
«Виставка «Експо-2020» стане масштабним іміджевим заходом, в рамках якого Україна представлена власним павільйоном. Успіх в організації виставки залежить від синергії зусиль Мінекономіки, інших профільних міністерства та представників бізнесу, які беруть участь у підготовці заходу. До відкриття виставки залишилось 75 днів, темп підготовки набирає обертів. Сьогодні ми розглянемо першочергові питання, які стосуються експозиції в павільйоні, проведення національного дня і тематичних тижнів протягом 6 місяців роботи виставки», - зазначив заступник Міністра Михайло Лев.
Учасники зустрічі розглянули важливі аспекти підготовки до старту «Експо-2020». Зокрема, фокус сьогоднішньої зустрічі – на формуванні фактичної програми заходів виставки в рамках роботи павільйону, таймінгу програми національного дня, пулу со-організаторів заходів та інформаційних партнерів, а також пропозицій щодо учасників.
Також присутні обговорили можливі формати демонстрації інноваційного, інвестиційного, культурного та спортивного потенціалу в Національному павільйоні, який може стати ефективною платформою для презентації досягнень України. В демонстраційну частину павільйону запропоновано включити презентацію космічного потенціалу України, інвестиційних проектів та історій успіху, креативних індустрій, спортивних досягнень українських спортсменів тощо.
Наступні робочі зустрічі будуть присвячені деталізації програми роботи павільйону, проведення бізнес та культурних заходів.
Щодо інших організаційних питань, наразі відбувається актуалізація персонального складу Координаційного комітету з підготовки та забезпечення участі України у Всесвітній виставці «Експо - 2020», засідання якого у повному складі відбудеться найближчим часом.
Довідково:
Підготовка експозиційної частини та ділової програми здійснюється за інформаційної та організаційної підтримки МЗС України (РЕІ при МЗС України), Мінцифри «Дія. Бізнес», Мінкультури, Мінмолодьспорту, ТПП України, ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», ДУ «Офіс з підтримки та залучення інвестицій».
Президент України Володимир Зеленський переконаний, що першим кроком на шляху до членства України, Грузії та Молдови в Європейському Союзі має стати визнання європейської перспективи цих держав відповідно до статті 49 Договору про ЄС.
«Україна істотно просунулася на цьому шляху, вже зафіксувавши підтримку декількох держав. Я також запропонував Президенту Мішелю винести питання європейської перспективи на розгляд Європейської ради», – сказав Володимир Зеленський у заяві для ЗМІ за підсумками зустрічі в Батумі з Президентом Грузії Саломе Зурабішвілі, Президентом Молдови Майєю Санду і Президентом Європейської ради Шарлем Мішелем.
Глава Української держави наголосив, що три країни вперше зібралися в форматі «Асоційованого тріо», і впевнений, що він стане важливим кроком на шляху до європейської інтеграції України, Грузії та Молдови.
«Ми на найвищому рівні задекларували нашу спільну ціль – це повноправне членство в ЄС. Важливо, що наші країни об’єднує не лише кінцева мета на цьому непростому шляху, але й бажання та готовність подолати цей шлях разом. У тому, що ця мета є абсолютно досяжною, додає впевненості й надихає підтримка Президента Європейської ради Шарля Мішеля та готовність сприяти подальшому зближенню асоційованих партнерів з ЄС», – зауважив він.
Також Володимир Зеленський зазначив, що на зустрічі в Батумі узгодили підходи щодо проведення Саміту Східного партнерства, який має бути амбітним і повною мірою враховувати прагнення «Асоційованого тріо».
«Успіх Східного партнерства залежить від нашої спроможності визначити його стратегічні цілі й посилити його геополітичне значення у Східній Європі. Саме в такому ключі ми будемо працювати над декларацією Саміту, ми готові до сміливих підходів і закликаємо до цього ж наших партнерів у ЄС», – заявив він.
Джерело: Офіційне інтернет-представництво Президента України
15 липня в МЗС відбулася перша зустріч міністра закордонних справ Дмитра Кулеби із почесними консулами іноземних держав, акредитованими в Україні. У заході взяли участь 62 почесні консули із 39 країн.
“Інститут почесних консулів відіграє важливу роль в підтримці міждержавного діалогу, сприяє розвитку торговельних, економічних, культурних, наукових, туристичних та інших зв’язків. МЗС України готове надавати всіляке сприяння діяльності почесних консулів на благо України та її партнерів”, - наголосив глава української дипломатії.
Дмитро Кулеба запропонував створити Раду почесних консулів іноземних держав при МЗС України, аби посилити практичну взаємодію українських дипломатів та почесних консулів. Він також зауважив, що пріоритетними напрямами роботи мають залишатися відкриття нових ринків для української продукції, залучення іноземних інвестицій, створення нових робочих місць в Україні.
Міністр також розповів про очікувані зміни до чинної нормативно-правової бази для поліпшення діяльності почесних консулів іноземних держав в Україні. За його словами, ближчим часом має бути затверджене нове Положення про почесних (нештатних) консулів іноземних держав та консульські установи, що очолюються такими консулами.
Під час зустрічі глава МЗС України приділив окрему увагу збільшенню обсягів торгівлі з країнами Африки та започаткуванню спільних українсько-африканських економічних проєктів.
Довідково: в Україні функціонує 116 почесних консульських установ, які очолюють як громадяни України, так і іноземці. Нині спостерігається тенденція до зростання зацікавленості держав у використанні інституту нештатних консульських посадових осіб для налагодження та розширення двостороннього співробітництва з Україною. Так, за І півріччя 2021 року в Україні було започатковано діяльність 7-ми почесних консульств, нині триває процес погодження започаткування ще 10 таких установ.
Виконання бюджету за перше півріччя становило 583 млрд грн. Це на 35 млрд грн більше від плану і на 63 млрд більше, ніж у 2020 році. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час «Години запитань до Уряду» у Верховній Раді.
«Вже у другому кварталі ми бачимо зростання і загалом економіки, й інвестиційної активності зокрема. Свідченням цього є і той факт, що вже третій місяць поспіль ростуть кредитні портфелі банків на більш ніж 10 млрд грн щомісяця. Тобто бізнес починає вкладати в розвиток і розширення», — зауважив очільник Уряду.
Прем’єр-міністр відзначив, що за перші 5 місяців 2021 року експорт української продукції зріс на 26%.
«Збільшення експорту йде практично по всіх товарних групах. Зокрема, експорт до Великої Британії зріс на 64%, експорт до Німеччини на 52%, експорт до КНР зріс на 50%. Україна дуже довгий час не могла повноцінно реалізувати свій експортний потенціал, але спільна робота влади та бізнесу дозволяє відкривати нові ринки та розширювати географію експорту», — підкреслив Денис Шмигаль.
Станом на 16 липня з України від початку 2021/22 МР (липень-червень) експортовано 926 тис. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, поточний обсяг зернового експорту на 206 тис. тонн більший за минулорічний показник. Поставки пшениці на звітну дату складають 248 тис. тонн, що на 89 тис. тонн більше, ніж торік. Ячменю за кордон відвантажено 180 тис. тонн, що на 6 тис. тонна менше. Жита експортовано 3,5 тис. тонн проти 0,2 тис. тонн у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становлять 488 тис. тонн, що на 118 тис. тонн більше, ніж торік.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 5,9 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 5,8 тис. тонн пшеничного), що на 5 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.