7 липня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2020 р. № 665», якою врегульовано деякі питання функціонування авторизованих економічних операторів (АЕО), а саме: порядок та процедуру здійснення моніторингу відповідності підприємства критеріям АЕО.
Даний нормативно-правовий акт забезпечить контроль з боку митних органів за діяльністю сертифікованих АЕО після отримання ними відповідної авторизації та застосування спеціальних спрощень.
Впровадження процедур моніторингу до вже запровадженої раніше програми АЕО в Україні відповідає світовій практиці та сприятиме збалансованості між спрощеннями процедур у зовнішній̆ торгівлі та забезпеченням належного контролю за дотриманням законодавства з питань митної̈ справи.
Процедура моніторингу повинна забезпечити активну взаємодію між сертифікованими АЕО та митними органами, сприяти поширенню АЕО програми та стати ефективним інструментом на шляху до взаємного визнання українських АЕО іншими країнами світу.
Зазначені зміни розроблені Мінфіном спільно з Держмитслужбою за підтримки Офісу підтримки реформ при Мінфіні та програми EU4PFM.
Участь у форумах, самітах та інших міжнародних заходах – це унікальний спосіб презентувати бренд України на світовій торговій арені. Адже в Україні виробляють дійсно якісну, здорову, орієнтовану на майбутнє продовольчу продукцію. Те ж саме стосується і промисловості. Таку думку висловив заступник Міністра економіки – Торговий представник України Тарас Качка під час Всеукраїнського форуму «Україна 30. Міжнародна політика».
«Ми прагнемо до того, щоб в нас була синергія в тому як індивідуальний бізнес і держава презентують себе за кордоном. І для того, щоб ми говорили про одні і ті самі речі – цьому слугує Експортна стратегія України, яка є для нас спільним орієнтиром. Зараз у нас завершується перший період дії Стратегії і ми маємо можливість спільними зусиллями уточнити наші пріоритети в міжнародній торгівлі», - зазначив Тарас Качка.
Заступник Міністра окреслив стратегічні ринки для України, над розширенням доступу до яких працюють в Мінекономіки. В той час як раніше Україна була орієнтована на ринки найближчого оточення, наразі держава має масштабну програму з укладення угод про вільну торгівлю з країнами Північної Африки, Близького Сходу, ЄС, регіонів Чорного та Середземного морів.
«У нас запрацювала Угода про вільну торгівлю з Британією. У першому півріччі цього року ми зафіксували профіцит в торгівлі та посилену увагу нашого бізнесу щодо доступу на цей ринок. Також запрацювала Угода з Ізраїлем і, нарешті, пан-європейсько-середземноморська кумуляція – інструмент, який дозволяє об’єднувати виробництво з вузлів в 38 країнах», - підкреслив заступник Міністра.
Тарас Качка також відмітив, що Україна оновила Угоду про вільну торгівлю з Північною Македонією, а з Чорногорією і Молдовою вже підготовлені протоколи на підписання відповідних угод. Крім того, в міністерстві працюють над початком переговорів з Сербією з цього питання. Щодо Туреччини, то вже відбувся раунд переговорів з укладення Угоди про вільну торгівлю.
Також Україна зацікавлена в розширенні доступу на ринки країн Південно-Східної Азії – Китаю, В’єтнаму та Індонезії. З цього питання в Мінекономіки також ведеться активна робота.
Міністерство цифрової трансформації спільно з Офісом з розвитку підприємництва та експорту за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка Україні» запустили на порталі Дія.Бізнес ініціативу безкоштовних консультацій для підприємців від понад 300 000 провідних міжнародних бізнес-експертів з різних країн світу, індустрій, типів діяльності та бізнес-ніш через глобальний маркетплейс OnFrontiers.
Кожен український підприємець може зареєструватися на безкоштовні консультації, заповнивши заявку англійською мовою: https://business.diia.gov.ua/cases/iniciativi/onfrontiers
Детальніше про ініціативу - за посиланням
Станом на 5 липня Україна з початку 2021/22 МР (липень-червень) експортувала 128 тис. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, експорт пшениці на звітну дату склав 65 тис. тонн, жита – 2,3 тис. тонн, кукурудзи 59 тис. тонн. Зазначений обсяг зернового експорту на 88 тис. менше від показника минулого сезону.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 0,7 тис. тонн борошна зернових культур, 3,8 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
Грузія – древня та важлива держава Закавказзя, що знаходиться на межі Європи та Азії. Порівняно невелика територія та мала кількість населення цілком компенсуються активним підприємництвом та високою бізнес-культурою. «Столицями» грузинського бізнесу, де знаходиться більше половини виробництва держави, є три міста – Тбілісі, Руставі та Кутаїсі. На Чорноморському узбережжі знаходяться також два головні порти: Батумі та Поті.
Не дивлячись на те, що Грузія, маючи переважно гірський ландшафт та з населенням лише у 4 млн людей, є одним з найбільш прогресивних торговельних партнерів Туреччини, Росії, КНР та Азербайджану, який поставляє до них мідні руди, феросплави, вино та мінеральну воду. Але чим Грузія власне цікава для України?
По-перше, Україна та Грузія є повноправними учасниками у Регіональній конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, яка слугує фундаментом для спрощення торгівлі і збільшення торговельних потоків у регіоні Середземномор’я. Конвенція Пан-Євро-Мед є інструментом, який встановлює ідентичні правила походження товарів, що застосовуються в межах угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами.
По-друге, географічне розташування Грузії є унікальним – ця східноєвропейська держава знаходиться на перехресті континентальної Європи та Азії, що в сукупності з потужними морськими портами на Чорному морі дає їй змогу бути головним транспортним хабом між країнами Європи та Центральної Азії. Її «візитівкою» є статус єдиної країни цього регіону, яка має одночасно діючі зони вільної торгівлі як з КНР, так і з Європейським Союзом.
По-третє, Грузія пропонує чудові умови для ведення бізнесу на їх території. Наприклад, тут діє закон «Про підприємців», згідно з яким всі правила щодо відкриття та ведення бізнесу однаково поширюються як на іноземних громадян, так і на громадян Грузії. В країні також діє грантова програма для заохочення іноземних компаній створювати або переносити виробництво до Грузії. Тут діють лояльні умови для підприємців, а також достатньо прозора система оподаткування.
Не дивлячись на підтримку економічних зв’язків між Україною та Грузією і дружні стосунки двох країн, ми маємо достатньо низку торговельну активність, яка показує тенденцію до зниження: так, за підсумками 2020 року, обсяги торгівлі товарами між Україною та Грузією скоротилися на 11,5% та склали $503,1 млн ($569,1 млн за 2019 р.). Обсяги експорту українських товарів до Грузії скоротилися на 6,3% та склали $368,3 млн, а обсяги грузинського експорту товарів до України скоротилися на 23,4% та склали $134,8 млн.
З огляду на торговельні показники між нашими державами та тим фактом, що у 2020 році загальний обсяг зовнішньої торгівлі Грузії становив $8,69 млрд, Україна має високий потенціал для взаємодії з грузинським ринком.
Нині залишається достатньо велика кількість вільних товарних категорій для обох сторін. Потенційними для нарощення обсягів імпорту в Україну можна віднести такі товарні групи: мінеральні, хімічні та азотні добрива; мідні відходи та брухт; свіжі фрукти; мінеральні напої; парфумерія та косметика. У той же час, вітчизняні виробники можуть посилити грузинський ринок поставками лікарських засобів, вати з текстильних матеріалів, кормів для тварин, вершкового масла та інших молочних виробів, а також плоским прокатом з вуглецевої сталі.
Український бізнес, зокрема експортери, мають змогу відкрити давно відому та дружню Грузію знову – але цього разу, «скарбом» виступає величезний торговельний потенціал для обох держав.
20-24 липня відбудеться друга торговельна місія дл Грузії.