Відтепер усі статистичні дані Держмитслужби щомісяця публікуються на Порталі відкритих даних www.data.gov.ua та доступні для автоматизованого аналізу.
Бізнес та всі зацікавлені сторони можуть завантажувати відкриті дані Держмитслужби до власної аналітичної системи єдиним масивом. Доступ до цих даних є безкоштовним.
Що було зроблено:
- Опубліковано на Порталі відкритих даних знеособлену зведену інформацію для статистичний цілей, починаючи з 2017 року.
- Налаштовано автоматичне щомісячне оновлення статистичних даних «Раніше дані Митниці знаходилися в одній системі, а дані компанії – в іншій системі. Для того, щоб проаналізувати ситуацію, потрібна була ручна робота – скачувати окремі таблички з ресурсів Держмитслужби та закачувати їх до своєї аналітичної системи. А відтепер з'явилася можливість цю роботу автоматизувати», - зазначає Володимир Чугай, експерт EU4PFM. Опублікований набір даних зокрема:
- Має 17 агрегованих показників (навть ті, які не було відкрито у даних щодо конкретних експортно-імпортних операцій).
- Має 9 розрізів даних.
- Показники представлено у двох мовах: українській та англійський
- Показники представлено у двох валютах: UAH та USD.
Зараз всі ці дані можна одразу завантажити в своє аналітичне рішення. Це надає доступ до них в рамках задач, які вирішує аналітик компанії, та створює підґрунтя для розвитку великого переліку важливих для бізнесу та державних установ аналітичних рішень – наприклад, виявлення ризиків за контрагентами, аналіз ринку, його трендів тощо.
Як відомо, формат відкритих даних дозволяє працювати на рівні «машина-машина».
Які дані митниці зараз вже доступні:
- Експортно-імпортні операції, починаючи з 13 лютого 2020 (наразі, це ~4+М операцій);
- Кожна експортно-імпортна операція містить інформацію з 17 граф митної декларації;
- Знеособлена зведена інформація для статистичних цілей, починаючи з 2017 року.
Як повідомлялося раніше, КМУ своєю постановою встановив порядок публікації відкритих даних Держмитслужби.
Пропозиції та зауваження щодо роботи сервісів відкритих даних Держмитслужби прохання надсилати на service-desk@customs.gov.ua
Кроки активізації економічної співпраці, розвиток туризму та реінтеграцію тимчасово окупованих територій обговорили під час зустрічі 23 серпня Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович.
Денис Шмигаль відзначив, що Уряд України зацікавлений в активізації економічного співробітництва з Хорватією як у традиційних галузях промисловості, енергетики, сільського господарства, туризму, так і в започаткуванні двосторонньої співпраці за новими актуальними напрямами. Зокрема, у сфері цифровізації та кібербезпеці.
Прем’єр-міністр України відзначив пожвавлення цьогоріч двосторонньої ділової активності, що позитивно позначається на динаміці торгівлі між Україною та Хорватією.
«Зростання товарообігу на 18% за результатами п’яти місяців додає нам оптимізму на відновлення тенденції щодо збільшення обсягів торгівлі між Україною та Хорватією», — сказав Денис Шмигаль.
Глава українського Уряду зазначив, що для України стане цінним досвід Хорватії в реінтеграції тимчасово окупованих територій та реабілітації ветеранів. Андрей Пленкович зі свого боку зазначив, що Хорватія готова допомогти Україні в цих напрямках, а також надати підтримку в питанні розмінування територій.
Очільники урядів України та Хорватії торкнулися також теми збільшення туристичного потоку між країнами. Денис Шмигаль наголосив на важливості укладення угоди про взаємне визнання документів про вакцинацію, що значно спростить перетин кордонів для громадян обох держав.
Крім того, Денис Шмигаль запросив Андрея Пленковича здійснити офіційний візит в Україну у жовтні 2021 року для проведення чергового засідання Спільної міжурядової комісії з питань економічного співробітництва.
«Наша спільна участь у цьому заході стане одним з ключових елементів зміцнення співпраці. Ми також зацікавлені у проведенні в межах вашого візиту двостороннього українсько-хорватського бізнес-форуму», — сказав Прем’єр-міністр України.
Денис Шмигаль додав, що важливим механізмом україно-хорватської взаємодії також залишається створена за ініціативи Андрея Пленковича двостороння Робоча група зі співробітництва. Під час зустрічі сторони домовилися про підготовку її чергового засідання.
Прем’єр-міністр Хорватії у свою чергу подякував Україні за надання фінансової допомоги Хорватії у зв’язку із землетрусами, що сталися наприкінці минулого року, та за допомогу в евакуації людей із Афганістану.
«Хорватія завжди підтримує незалежність і суверенітет України. Як член Європейської Союзу ми завжди підтримуємо Україну на її шляху до членства в ЄС і підтримаємо її 12 жовтня на Саміті Україна-ЄС», — зазначив Андрей Пленкович.
Українські виробники меду та продуктів бджільництва отримали можливість експортувати власну продукцію до Держави Катар. Відповідний сертифікат погодили компетентні органи двох країн.
Відкриття ринку стало можливим завдяки спільній роботі дипломатів МЗС України та фахівців Держпродспоживслужби.
«Катарський сертифікат створює нові економічні можливості для українських компаній, зокрема для нашого потужного продовольчого експорту. Мед до Катару, м’ясо та яйця до Японії, молочні продукти до Туреччини, дрібна рогата худоба до Кувейту – це перелік нових можливостей, які українські дипломати у співпраці з Держпродспоживслужбою відкрили для українського агропромислового комплексу лише за останні кілька місяців. Ми продовжимо рухатися такими темпами», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Український мед відомий у всьому світі. Ми займаємо друге місце у світі як експортери цього смачного і корисного продукту. При цьому наші виробники поліпшують свої позиції. Для того, щоб зробити їх ще більш конкурентоздатними і сильнішими, МЗС разом із Держпродспоживслужбою продовжує відкривати нові ринки. Цього разу погоджено сертифікат здоров’я для експорту меду та продуктів бджільництва до Катару», – зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
ДУ "Офіс з розвитку підприємництва та екпорту" повідомляє про відкриття реєстрації на освітню програму Service Export Ukraine для представників сфери послуг.
До участі запрошуються компанії та фахівці сфери послуг: фінансової і банківської діяльності, інжинірингу, мистецтва, дизайну, видавничих послуг, логістики, інформаційної галузі, реклами та PR, освіти, індустрії розваг та інших.
Програма надасть комплексне розуміння того, що таке експорт послуг, чим він відрізняється від експорту фізичних товарів, та яким чином підприємству сфери послуг розпочати або прискорити свою експортну діяльність. Вперше учасники зможуть цифровізувати свій бізнес вже під час Програми.
Програма передбачає:
- 2 формати участі: самостійний та з менторським супроводом
- 8 навчальних модулів
- онлайн сесії з міжнародними експертами-менторами Програми;
- дистанційне навчання в закритому віртуальному тренінговому центрі;
- сертифікат міжнародного зразка;
- нетворкінг та секторальну кооперацію для побудови довготривалих ефективних відносин, розвитку бізнесу, пошуку нових клієнтів та створення партнерств для експорту в сфері послуг;
- можливість додатково отримати ряд онлайн сесій з ІТ-менторами, які підтримають вас в процесі діджиталізації бізнесу (у форматі навчання з менторським супроводом)
Обирайте свій формат участі в Програмі:
- Самостійне навчання в онлайн форматі - Дивіться лекції у віртуальному тренінговому центрі, вивчайте освітні матеріали в зручному для Вас темпі та беріть участь в онлайн сесіях запитань та відповідей з менторами Програми стосовно розвитку експортної діяльності. Дізнайтеся, як оцифрувати свої послуги, виконуйте завдання Програми та розробіть Покроковий експортний план для виходу на зовнішні ринки!
- Навчання з менторською підтримкою - Пройдіть відбір, виконуйте завдання з супроводом від міжнародних експертів галузі, розробіть детальний Експортний План для вашої компанії та отримайте можливість працювати в секторальній групі для спільного виходу на зовнішній ринок за допомогою міжнародного ментора. Працюйте з digital менторами Програми та цифровізуйте Ваші послуги для глобального ринку!
Зареєструватися можна за посиланням
У разі виникнення запитань просимо звертатися до Максима Чечелева, Менеджера проєкту, maxim.chechelev@mi.ee
За офіційними даними Держстату за 6 місяців 2021 року експорт товарів та послуг становив $34,9 млрд, що на 25% більше ніж за відповідний період 2020 року. Імпорт за звітний період склав $34,5 млрд, що на 27,6% більше відповідно до 2020 року.
«Традиційно при збільшенні попиту на вітчизняну продукцію за кордоном і відповідного росту експорту, до України зростає і імпорт, який виступає як додаткове джерело ресурсів, необхідних для підтримки росту експорту. При цьому важливим залишається питання збереження балансу в торгівлі. Так, за І півріччя у зовнішній торгівлі ми маємо позитивне сальдо – у $413,6 млн. Крім розвитку аграрної галузі, Україна взяла курс на розвиток промисловості, виробництва та внутрішньої переробки, що відображається у збільшенні постачань вітчизняних товарів на зовнішні ринки», - прокоментував Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко.
Він додав, що суттєве зростання експорту в цьому році говорить про позитивні тенденції щодо економічного відновлення України в період карантинних обмежень. Україна, як і інші країни світу, вже адаптувалася до життя під час пандемії і намагається відновити свою торговельно-економічну діяльність.
У І півріччі поточного року Україна здійснювала експортно-імпортні операції із партнерами з 227 країн світу. При цьому експорт товарів становив $29,9 млрд, що на 30,7% більше порівняно із І півріччям 2020 року.
За 6 місяців найбільше української продукції імпортували:
-
Країни ЄС – $11,9 млрд (39,7% експорту товарів з України)
-
Китай – $4,3 млрд (14,3%)
-
Туреччина – $1,8 млрд (6%)
Найбільше було експортовано чорних металів та виробів з них, зернових, руд, олії, електричних машин, готових харчових продуктів, деяких продуктів хімічної промисловості, меблів та ін.
«Європейський Союз залишається найбільшим торговельним партнером України, з яким ми зміцнюємо співпрацю не тільки у торгівлі, а і у багатьох інших сферах економіки. За результатами І півріччя ми збільшили постачання української продукції до ЄС на 43,9%. Така позитивна тенденція забезпечена, зокрема, наявністю Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, налагодженням прямих контактів між українським і європейським бізнесом, усуненням технічних бар’єрів у торгівлі та вдосконаленням системи контролю за безпечністю харчової продукції. Ці та інші кроки, які вживає Уряд, забезпечують вільний доступ для української продукції на європейські ринки», - підкреслив Олексій Любченко.