За 7 місяців 2021 року торгівля товарами між Україною і Австралією збільшилася втричі до $117,9 млн у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Такі показники свідчать про значний потенціал обох країн у сфері двостороннього торговельного співробітництва.
Про це зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка під час зустрічі з Послом Австралії в Україні Брюсом Едвардсом та заступником Посла Австралії в Україні Робертом Кертісом сьогодні, 29 вересня.
«Розвиток двосторонніх торговельно-економічних відносин між Україною та Австралією є одним із важливих питань взаємовигідної співпраці. Український Уряд докладає всіх зусиль для збільшення та диверсифікації торгівлі з партнерами–членами СОТ. Зокрема, значним імпульсом для розвитку взаємовигідних торговельних зв'язків між нашими країнами може стати включення України до Австралійської системи тарифних преференцій – Australian System of Tariff Preferences (ASTP)», - зауважив Тарас Качка.
Сторони також обговорили питання співробітництва в рамках СОТ, зокрема, щодо процедури оглядів торговельної політики, підготовки до 12-ї Конференції міністрів СОТ, яка відбудеться у листопаді, активізації участі України в багатосторонніх переговорах та дискусіях щодо сільського господарства, санітарних та фітосанітарних вимог, впливу змін клімату на торгівлю тощо.
Українська сторона висловила вдячність Австралії за її внесок у реалізації ініціатив в рамках діяльності СОТ і висловила готовність до подальшого співробітництва та участі в обговореннях питань міжнародної торгівлі у різних форматах в рамках діяльності СОТ та на двосторонньому рівні.
Кабінет Міністрів на засіданні 22 вересня ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо розвитку системи технічного регулювання на період до 2025 року».
Рішення Уряду спрямоване на створення умов для випуску конкурентоздатної вітчизняної продукції та забезпечення її конкурентоспроможності на європейському та світовому ринках інструментами технічного регулювання, подолання технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС, збільшення обсягів експорту українських товарів на ці ринки у результаті визнання системи технічного регулювання України на європейському та міжнародному рівні.
«Це надзвичайно важливий документ, реалізація якого дозволить виконати зобов’язання, визначені Угодою про асоціацію між Україною і ЄС в частині технічного регулювання та адаптувати у вітчизняне законодавство останні зміни галузевого законодавства ЄС, а також отримати спрощені умови для доступу вітчизняної промислової продукції на ринок ЄС», – зазначив перший заступник міністра економіки України Володимир Гринюк.
Прийняття та реалізація розпорядження є необхідною умовою для укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА, «промисловий безвіз»).
Основними напрямами реалізації плану заходів є:
- прийняття технічних регламентів та стандартів щодо будівельної продукції, транспортних засобів, медичних виробів, побутової техніки, екодизайну, косметичної та харчової продукції тощо;
- удосконалення законодавства у сфері здійснення державного ринкового контролю нехарчової продукції;
- розвиток еталонної бази національної метрології;
- удосконалення процедур і практик національної стандартизації з урахуванням настанов міжнародних та європейських організацій.
Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економіки України Олексій Любченко провів зустріч з Послом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Меліндою Сіммонс 28 вересня в Києві. Під час зустрічі сторони обговорили питання поглиблення торговельного, інвестиційного співробітництва та енергетичної безпеки.
«Нам би хотілося почути про поточну економічну ситуацію в Україні та бачення Першого віце-прем’єр-міністра щодо подальших точок поглиблення економічних взаємин України з Великою Британією», - зазначила на початку зустрічі Мелінда Сіммонс.
Українська сторона зазначила, що Британія посідає значне місце за обсягами двосторонньої торгівлі товарами між Україною та країнами Європи та за обсягом прямих іноземних інвестицій. Зокрема, вже залучено майже $2 млрд інвестицій в Україну. Двостороннє співробітництво між двома країнами невпинно зростає. Цього досягнуто, в першу чергу, завдяки Угоді про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, яка була підписана в жовтні минулого року Президентом України Володимиром Зеленським та Прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном.
«Економіка пожвавлюється, можемо запропонувати багато сфер для реалізації спільних проектів. Зокрема, в Україні очікується до 105-110 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культур, отож можлива координація співпраці у взаємно вигідних напрямках, зокрема в аграрному секторі, експорті зернових. Також ми закінчили збирати інформацію для подальшого формування економічно-соціальної матриці регіонів для досягнення цілей, передбачених Національною економічною стратегією Україна-2030. Цей документ був ініційований Президентом України Володимиром Зеленським. Одна з цілей цього документу - здійснення інвестиційних проектів, створення робочих місць та зміцнення економіки України. Запрошую британський бізнес долучатися до реалізації інвестиційних проектів в Україні», - підкреслив Олексій Любченко.
Крім того, сторони обговорили питання енергетичної безпеки України. «Ситуація зі світовими цінами на газ вимагає активізації дій та запровадження додаткових заходів. Наразі зусилля Уряду спрямовані на те, щоб стабілізувати ситуацію на енергетичному ринку, зважаючи на початок в Україні опалювального сезону», - зазначив Олексій Любченко.
У ході обміну думками, Посол Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні підтримала прагнення України продовжувати курс здійснення корпоративного управління відповідно до принципів ОЕСР.
Співрозмовники також торкнулися теми підготовки до проведення 26-ї Конференції країн – учасниць Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (м. Глазго, 1-2 листопада 2021).
Інфографіка про внутрішній та зовнішній ринки української органічної продукції за 2020 рік, що створена на основі дослідження органічного ринку, яке проведено ТОВ «Органік Стандарт» у партнерстві з OrganicInfo.ua за підтримки Швейцарії у рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).
Зовнішній ринок:
- Експорт української органічної продукції до ЄС (2020 рік, огляд).
- Імпорт української органічної продукції у світі (2020 рік, країни).
- Імпорт української органічної продукції в ЄС (2020 рік, країни).
- Обсяги імпорту органічної продукції в ЄС (2020 рік, обсяги).
Коротко про ключові зміни в експорті органічної продукції з України у 2020 р. на OrganicInfo.
Внутрішній ринок:
- Огляд внутрішнього органічного ринку України (2020 рік).
- Обсяги реалізованої продукції на внутрішньому ринку України (2020 рік, ключові продуктові групи).
Коротко про ключові зміни на внутрішньому ринку органічної продукції України у 2020 р. на OrganicInfo.
Станом на 24 вересня з України від початку 2021/22 МР (липень-червень) експортовано 12 762 тис. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, поточний обсяг зернового експорту на 1 442 тис. тонн більший за минулорічний показник на аналогічну дату. Поставки пшениці на звітну дату складають 7 740 тис. тонн, що на 158 тис. тонн менше, ніж торік. Ячменю за кордон відвантажено 3 431 тис. тонн, що на 664 тис. тонн більше. Жита експортовано 28,7 тис. тонн проти 1,7 тис. тонн за той самий період у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становлять 1 394 тис. тонн, що на 773 тис. тонн більше, ніж роком раніше.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 33,2 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 32,9 тис. тонн пшеничного), що на 14,2 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
З початку поточного місяця на звітну дату експорт зерна склав 3 995 тис. тонн, в тому числі пшениці – 3 166 тис. тонн, ячменю – 667 тис. тонн, жита – 16,2 тис. тонн, кукурудзи – 129 тис. тонн.