Станом на 10 вересня з України від початку 2021/22 МР (липень-червень) експортовано 10 290 тис. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, поточний обсяг зернового експорту на 1 085 тис. тонн більший за минулорічний показник на аналогічну дату. Поставки пшениці на звітну дату складають 5 922 тис. тонн, що на 252 тис. тонн менше, ніж торік. Ячменю за кордон відвантажено 2 992 тис. тонн, що на 237 тис. тонн більше. Жита експортовано 14,3 тис. тонн проти 12,8 тис. тонн за той самий період у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становлять 1 338 тис. тонн, що на 730 тис. тонн більше, ніж роком раніше.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 24,7 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 24,4 тис. тонн пшеничного), що на 12,6 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
З початку поточного місяця на звітну дату експорт зерна склав 1 666 тис. тонн, в тому числі пшениці – 1 348 тис. тонн, ячменю – 237 тис. тонн, жита – 1,8 тис. тонн, кукурудзи – 730 тис. тонн.
8 вересня Міністерство закордонних справ України провело засідання української частини Комісії стратегічного партнерства Україна-США на виконання домовленостей президентів Володимира Зеленського та Джозефа Байдена, на якій українська сторона розпочала підготовку пропозицій до порядку денного майбутнього засідання Комісії та тексту нової Хартії стратегічного партнерства Україна-США.
Про це Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба розповів на онлайн-брифінгу у четвер, 9 вересня.
“Президенти доручили мені та моєму американському колезі Ентоні Блінкену вперше за три роки провести засідання Комісії стратегічного партнерства. Моє завдання як співголови - забезпечити координацію зусиль для втілення пріоритетних цілей Стратегії зовнішньої політики України та подальшого зміцнення стратегічного партнерства України та США”, - наголосив Міністр.
Президенти також доручили главам дипломатії ухвалити нову Хартію стратегічного партнерства на майбутньому засіданні Комісії.
“Вашингтон та Київ мають політичну волю розвивати стратегічне партнерство. Чинна Хартія була ухвалена у 2008 році. Світ і виклики змінилися. Потрібен новий базовий документ, який зробить наші відносини ще міцнішими”, - підкреслив Дмитро Кулеба.
Ще перебуваючи у Вашингтоні, Міністр доручив скликати українську частину Комісії стратегічного партнерства та, не марнуючи жодного дня, почати працювати над виконанням домовленостей. Вже 8 вересня в МЗС України відбулося її засідання, де учасники визначили три пріоритетних завдання:
1. Підготувати реформу Комісії, аби зробити її структуру більш дієвою та ефективною
2. Внести на розгляд американської сторони український проект нової Хартії стратегічного партнерства
3. Підготувати до розгляду на засіданні Комісії план трансформації України, який Президент Володимир Зеленський представив у США
“План трансформації - це набір конкретних інвестиційних проектів в Україні, які змінять нашу державу, зроблять її сильнішою, а Комісія стратегічного партнерства - це той інструмент, який дозволить розглянути ці проекти задля пошуку фінансування та американських бізнес-партнерів для їх реалізації”, - підкреслив Дмитро Кулеба.
Глава української дипломатії підсумував успішний візит Президента України Володимира Зеленського до США: “У нас є чітке відчуття після візиту, що США готові йти вперед у відносинах з нашою країною. Це надзвичайно добре і для нашої держави, і для нашого регіону загалом”.
Чилі є важливим економічним партнером України у латиноамериканському регіоні, з яким ми зацікавлені відновити діалог у сфері торговельно-економічних відносин. Про це зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка під час онлайн зустрічі з в.о. заступника Міністра закордонних справ Чилі з питань міжнародних економічних відносин – Генеральним директором з питань двостороннього економічного співробітництва Феліпе Лопеандія 6 вересня.
Також у зустрічі взяли участь представники Мінекономіки, Міністерства закордонних справ, Посольства України в Чилі, Міністерства аграрної політики та продовольства, Держпродспоживслужби, галузевих та бізнес-асоціацій.
Заступник Міністра Тарас Качка поінформував чилійську сторону щодо економічної ситуації в Україні. Так, з початку цього року в Україні спостерігається відновлення економічного зростання – за І півріччя 2021 року обсяг ВВП збільшився на 1,7% порівняно з відповідним періодом 2020 року. Однак, Уряд націлений на зростання ВВП на 4%.
«У пріоритеті українського Уряду – створення сприятливого бізнес-клімату, розвиток підприємництва та залучення інвестицій, реформування державних підприємств та приватизація з метою подальшого економічного зростання. Зокрема, активізація інвестицій в економіку України є одним із найважливіших на сьогодні питань. Ми зацікавлені у розширенні присутності чилійських компаній на ринку Україні та посиленні українсько-чилійських бізнес-зв’язків», - зауважив заступник Міністра Тарас Качка.
Минулого року Рада експортерів та інвесторів України включила Чилі до списку 10 найбільш перспективних країн для розвитку торговельних відносин. За 6 місяців поточного року торгівля товарами та послугами між Україною і Чилі зросла на 7,9% до 33,1 млн доларів США, український експорт зріс у 2 рази до 5,3 млн доларів США.
Тарас Качка наголосив, що існує необхідність у покращенні балансу двосторонньої торгівлі, диверсифікації сфер торгівлі та започаткуванні спільних інвестиційних проектів.
Крім того, перспективним є розвиток двосторонніх відносин України та Чилі у сферах агропромислового комплексу, енергетики, машинобудування, авіабудування, суднобудування, а також в космічній, гірничодобувній, фармацевтичній, транспортній галузях.
![tailand.[1]](/media/upload/prapor/tailand.[1].jpg)
7 вересня відбулася зустріч заступника Міністра економіки України – Торгового представника України Тараса Качки з Надзвичайним і Повноважним Послом Королівства Таїланд в Республіці Польща та в Україні (за сумісництвом) Четапаном Максампханом з метою обговорення ключових питань торговельно-економічної та інвестиційної співпраці.
«Таїланд є важливим партнером України в азіатському регіоні, з яким ми зацікавлені всебічно розширювати торговельно-економічне співробітництво. Україна залишається серед лідерів з експорту сільськогосподарської та харчової продукції, і як надійний партнер докладає зусиль, щоб гарантувати безперебійне постачання на зовнішні ринки, зокрема, і на ринок Таїланду», - зазначив заступник Міністра Тарас Качка.
Зокрема, за 6 місяців 2021 року обсяг двосторонньої торгівлі товарами збільшився на 25,5% у порівнянні з відповідним періодом минулого року і склав $163 млн. В тому числі обсяг агропродовольчих товарів у двосторонньому товарообігу склав за І півріччя поточного року $25,9 млн.
Сторони погодились, що проведення Спільної комісії з питань торгівлі між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд стане ефективним інструментом розвитку двосторонніх економічних відносин між двома країнами.
Крім того, важливим є проведення бізнес-заходів на рівні ділових кіл обох країн, участь у виставкових заходах, співпраця у рамках міжнародних організацій, у сфері сучасних технологій, передусім в ІТ-галузі, автомобілебудуванні та космічній галузі, а також залучення тайських інвестицій у аграрний сектор України.
Станом на 3 вересня з України від початку 2021/22 МР (липень-червень) експортовано 9 140 тис. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, поточний обсяг зернового експорту на 514 тис. тонн більший за минулорічний показник на аналогічну дату. Поставки пшениці на звітну дату складають 4 998 тис. тонн, що на 225 тис. тонн менше, ніж торік. Ячменю за кордон відвантажено 2 835 тис. тонн, що на 678 тис. тонн більше. Жита експортовано 12,8 тис. тонн проти 1,4 тис. тонн за той самий період у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становлять 1 272 тис. тонн, що на 669 тис. тонн більше, ніж роком раніше.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 25 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 24,8 тис. тонн пшеничного), що на 11,1 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
З початку поточного місяця на звітну дату експорт зерна склав 514 тис. тонн, в тому числі пшениці – 425 тис. тонн, ячменю – 80 тис. тонн, жита – 0,3 тис. тонн, кукурудзи – 8 тис. тонн.