Україна є лідером у світі з експорту олії, але це не означає, що потенціал країни розкритий.
Наразі органічний ринок України налічує понад 600 операторів — на 31% більше, ніж у 2016 році. У 2020 році вони вивели Україну до п’ятірки найбільших світових експортерів органічної продукції.
Станом на 1 жовтня з України від початку 2021/22 МР (липень-червень) експортовано 14 363 тис. тонн зернових і зернобобових культур.
За даними Держмитслужби, поточний обсяг зернового експорту на 2 211 тис. тонн більший за минулорічний показник на аналогічну дату. Поставки пшениці на звітну дату складають 8 938 тис. тонн, що на 379 тис. тонн більше, ніж торік. Ячменю за кордон відвантажено 3 779 тис. тонн, що на 899 тис. тонн більше. Жита експортовано 42,6 тис. тонн проти 1,7 тис. тонн за той самий період у минулому сезоні. Поставки кукурудзи за кордон становлять 1 430 тис. тонн, що на 775 тис. тонн більше, ніж роком раніше.
Крім того, за кордон на звітну дату поставлено 36,6 тис. тонн борошна зернових культур (у т. ч. 36,3 тис. тонн пшеничного), що на 13,8 тис. тонн менше відповідного показника попереднього сезону.
У вересні поточного року експорт зерна склав 5 596 тис. тонн, в тому числі пшениці – 4 634 тис. тонн, ячменю – 1 015 тис. тонн, жита – 30,1 тис. тонн, кукурудзи – 165 тис. тонн.
За 7 місяців 2021 року торгівля товарами між Україною і Австралією збільшилася втричі до $117,9 млн у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Такі показники свідчать про значний потенціал обох країн у сфері двостороннього торговельного співробітництва.
Про це зазначив заступник Міністра економіки України – Торговий представник України Тарас Качка під час зустрічі з Послом Австралії в Україні Брюсом Едвардсом та заступником Посла Австралії в Україні Робертом Кертісом сьогодні, 29 вересня.
«Розвиток двосторонніх торговельно-економічних відносин між Україною та Австралією є одним із важливих питань взаємовигідної співпраці. Український Уряд докладає всіх зусиль для збільшення та диверсифікації торгівлі з партнерами–членами СОТ. Зокрема, значним імпульсом для розвитку взаємовигідних торговельних зв'язків між нашими країнами може стати включення України до Австралійської системи тарифних преференцій – Australian System of Tariff Preferences (ASTP)», - зауважив Тарас Качка.
Сторони також обговорили питання співробітництва в рамках СОТ, зокрема, щодо процедури оглядів торговельної політики, підготовки до 12-ї Конференції міністрів СОТ, яка відбудеться у листопаді, активізації участі України в багатосторонніх переговорах та дискусіях щодо сільського господарства, санітарних та фітосанітарних вимог, впливу змін клімату на торгівлю тощо.
Українська сторона висловила вдячність Австралії за її внесок у реалізації ініціатив в рамках діяльності СОТ і висловила готовність до подальшого співробітництва та участі в обговореннях питань міжнародної торгівлі у різних форматах в рамках діяльності СОТ та на двосторонньому рівні.
Кабінет Міністрів на засіданні 22 вересня ухвалив розпорядження «Про затвердження плану заходів щодо розвитку системи технічного регулювання на період до 2025 року».
Рішення Уряду спрямоване на створення умов для випуску конкурентоздатної вітчизняної продукції та забезпечення її конкурентоспроможності на європейському та світовому ринках інструментами технічного регулювання, подолання технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС, збільшення обсягів експорту українських товарів на ці ринки у результаті визнання системи технічного регулювання України на європейському та міжнародному рівні.
«Це надзвичайно важливий документ, реалізація якого дозволить виконати зобов’язання, визначені Угодою про асоціацію між Україною і ЄС в частині технічного регулювання та адаптувати у вітчизняне законодавство останні зміни галузевого законодавства ЄС, а також отримати спрощені умови для доступу вітчизняної промислової продукції на ринок ЄС», – зазначив перший заступник міністра економіки України Володимир Гринюк.
Прийняття та реалізація розпорядження є необхідною умовою для укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА, «промисловий безвіз»).
Основними напрямами реалізації плану заходів є:
- прийняття технічних регламентів та стандартів щодо будівельної продукції, транспортних засобів, медичних виробів, побутової техніки, екодизайну, косметичної та харчової продукції тощо;
- удосконалення законодавства у сфері здійснення державного ринкового контролю нехарчової продукції;
- розвиток еталонної бази національної метрології;
- удосконалення процедур і практик національної стандартизації з урахуванням настанов міжнародних та європейських організацій.