Центр «Розвиток КСВ», експертна організація зі сталого розвитку, у партнерстві з національним проєктом з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес створили перший Каталог внеску бізнесу в перемогу України.
Каталог вже налічує діяльність понад 300 компаній та опис їх кейсів підтримки.
В каталозі зібрано практики 314 компаній, серед яких 227 — національні, 83 — міжнародні, а ще 4 кейси представляють партнерства бізнесів.
Серед компаній-учасників, що представлені в Каталозі:
- малий та середній бізнес — 124 компанії;
- великий бізнес — 189 компаній;
- одна бізнес-асоціація.
Серед галузей компаній, що представлені в Каталозі кейсів CSR:
- IT-сфера — 87 компаній;
- сільське господарство — 37 компаній;
- готельно-ресторанний бізнес — 23 компанії;
- роздрібна торгівля — 23 компанії;
- промисловість і виробництво — 17 компаній;
- логістика — 15 компаній;
- інші сектори економіки — 112 компаній.
«Каталог — це тільки перша спроба дослідження того, що бізнес в Україні робить для перемоги. Кожний працює на своєму фронті, тому ми знаємо, що перелік відповідальних компаній в Каталозі далеко неповний. Бізнес продовжує працювати, аби забезпечити їжею та товарами першої необхідності населення територій, де ведуться бойові дії, армію, тероборону та переселенців, надати гуманітарну допомогу та підтримати армію. Ми закликаємо компанії додаватися до Каталогу, надихатися практиками інших і об'єднуватися. В об’єднанні — сила та перемога», — зазначає Марина Саприкіна, керівниця Центру «Розвиток КСВ», експертка зі сталого розвитку та КСВ.
Додати кейс або запропонувати зміни до існуючого можна за посиланням або надіслати на пошту: smm@csr-ukraine.org
Основні напрями внесків українського бізнесу під час війни — фінансова допомога, гуманітарна підтримка, сплата податків наперед, участь в інформаційному спротиві, допомога співробітникам/-цям, IT-підтримка.
Фінансова допомога
Загальна сума фінансової допомоги, яку направили 72 компанії з переліку, на підтримку армії склала понад 2 млрд грн на спеціальні рахунки НБУ та профільні фонди.
Найпопулярніший фонд в Україні просто зараз — БФ «Повернись живим».
Крім фактичного перерахунку грошей, ще 107 компаній самі купували необхідні речі та передавали продукти для армії, передавали автомобілі та техніку, створювали власні фонди для збору коштів. Відомі й кейси, коли підприємства направляють частину або й всю суму прибутку за день/місяць на рахунки допомоги армії. Загалом мінімум 177 компаній (а це більше половини з переліку) зробили свій внесок у допомогу ЗСУ.
Гуманітарна допомога
На гуманітарну допомогу було перераховано понад 3 млрд грн. Допомога продуктами від компаній становить більше 200 млн грн, проте це сума, яка зазначається самими компаніями, а насправді ця сума в кілька десятків разів більша.
Загалом, 136 компаній передавали продукти ЗСУ, теробороні, лікарням та громадам. Також 17 компаній допомагали логістикою та збором допомоги, а ще 15 — організували процес евакуації населення. Було передано більше ніж 60 тисяч літрів палива від АЗС та підприємств для потреб армії та лікарень (карет швидкої допомоги).
19 компаній, в тому числі фармбізнес, аптеки, клініки, передали ЗСУ, лікарням та населенню на території бойових дій ліків на суму понад 71 млн грн.
Сплата податків наперед
Компанії сплачують авансом суми, які розраховуються на основі аналогічних періодів минулого року.
17 компаній сплатили податки наперед на суму більше ніж 3,6 млрд грн. Більшість з них — IT-компанії (8 компаній), а також агробізнес (2 компанії), банки (3 банки), страхова компанія (1 компанія), виробництво (2 компанії) та роздрібна торгівля (1 компанія).
Інформаційний спротив став ще одним фронтом для українців
Компанії працюють над розповсюдженням правди про війну росії в Україні у всьому світі — запускають таргетовану рекламу у соцмережах, забезпечують доступ до новин, телеканалів, проведення інтернету та ТБ у бомбосховищах.
67 компаній, серед яких в основному IT та digital компанії й агентства, інформаційно підтримали українців. Це включає надання доступу до новин, телеканалів та розробку нестандартних програм — виявлення розташування російських військ, для пошуку зв’язків компаній з ринком росії та білорусі та інші.
Піклування про власних співробітників/-ць
Компанії організовували релокейт працівників/-ць до західних областей України та за кордон, відкривали нові офіси та відкривали нові вакансії для українців. Компанії пропонували віддалену роботу та в офісах на більш-менш безпечних територіях. Підприємства намагалися зберегти роботу та зарплати, надавали матеріальну допомогу.
У Каталозі представлено 21 кейс компаній, які публічно заявили про допомогу співробітникам. Допомога включала наступні види: матеріальна допомога, релокейт, психологічна підтримка, а також допомога сім’ям та впровадження програм для дітей співробітників/ць. Каталог також налічує 17 кейсів підтримки та допомоги компаній банківської та фінансової сфер своїм клієнтам/кам — це і зниження відсотків, і надання безкоштовних сервісів, впровадження нових послуг.
IT-підтримка
У Каталозі представлено 18 кейсів надання безкоштовних доступів до сервісів: книг, додатків тощо. Крім надання доступів до вже існуючих додатків, компанії створюють нові, які є нагальними для сьогодення українців. Одним із таких є додаток з повідомленням про повітряну тривогу, для пошуку роботи, волонтерства, допомоги аграріям, а також — національний роумінг операторами України для безперебійного зв’язку населення, наскільки це можливо.
В контексті світової підтримки, принципово важливим залишається питання виходу міжнародного та вітчизняного бізнесу з російського ринку.
Втішно, що з початку війни 46 міжнародних та українських компаній припинили співпрацю з росією та білоруссю та їх клієнтами. Деякі компанії закрили офіси в цих країнах. Також поширеною практикою серед бізнесу є бойкотування товарів російського походження або міжнародних компаній, які продовжують роботу в росії.
CSR Ukraine, Центр «Розвиток КСВ» — експертна організація в Україні, що об’єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже десять років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проекти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з КСВ питань та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSR Europe (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія).
Детальніше про організацію — за посиланням: www.csr-ukraine.org
Кабінет Міністрів України ухвалив постанову (від 01.04.2022 № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану»), яка спрощує здійснення фітосанітарних заходів та процедур при ввезенні на митну територію України та переміщенні сільськогосподарської продукції рослинного походження, в тому числі насіння, на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.
Зокрема постановою установлено:
1) запровадження принципу екстериторіальності при реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби (особи можуть звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у сферах карантину та захисту рослин у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби, а також звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи (аналізу) до будь-якої фітосанітарної лабораторії, що належить до сфери управління зазначеної Служби, за їх вибором);
2) здійснення фітосанітарного контролю товарів, які ввозяться на митну територію України та належать до груп 07, 8, 09, 10, 11, 12 згідно з УКТ ЗЕД шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів) крім випадків, коли:
- фітосанітарні сертифікати та/або фітосанітарні сертифікати на реекспорт відсутні або недійсні;
- об’єкти регулювання, які перебувають у вантажі, не відповідають інформації, що міститься у фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт;
- під час проведення внутрішнього та/або зовнішнього інспектування державними фітосанітарними інспекторами виявлено зараження або ознаки зараження чи пошкодження вантажів з об’єктами регулювання регульованими шкідливими організмами.
3) скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу (за товарними позиціями 4407 і 4415 згідно з УКТЗЕД), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження;
4) здійснення видачи карантинного сертифіката на об’єкти регулювання (за товарними позиціями 1205, 1209, товарними підпозиціями 1005 10, 1007 10 та товарними підкатегоріями 1001 11 00 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1006 10 10 00, 1008 10 00 00, 1008 21 00 00, 1201 10 00 00, 1204 00 10 00, 1206 00 10 00, 1207 10 00 00, 1207 21 00 00, 1207 30 00 00, 1207 40 10 00, 1207 50 10 00, 1207 60 00 00, 1207 70 00 00, 1207 91 10 00, 1207 99 91 00 згідно з УКТЗЕД) виключно на вимогу особи;
5) скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованого насіння у супроводі карантинного сертифіката. Натомість, у разі переміщення насіння без супроводу карантинного сертифіката, особи зобов’язані вести облік таких об’єктів регулювання та надавати відповідну інформацію на вимогу Держпродспоживслужби (не частіше одного разу на місяць), за формою згідно з додатком до постанови.
Кабінет Міністрів України постановою від 09 квітня 2022 р. № 426 ввів заборону на ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з рф.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, який відсоток площ в Україні цьогоріч вдасться засіяти; який фактор залишається найбільш критичним для успішного проходження посівної та чи вдасться Україні, незважаючи на війну, втримати статус у ТОП-10 експортерів продовольства.
«Є два основні блоки, які необхідно забезпечити, щоб відбулася посівна: перший і найбільш важливий – безпековий фактор, другий – наявність необхідних ресурсів», – зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, перш ніж розпочинати посівну кампанію аграрії мають переконатися, що поля не заміновані. Якщо вони все-таки заміновані, їх необхідно оперативно розмінувати. Для цього Мінагрополітики спільно з ДСНС розробили відповідне роз’яснення та поширили його серед усіх аграріїв та фермерів. Так, у разі виявлення будь-яких об’єктів, які можуть бути подібні на міни, слід відразу телефонувати 102, або звертатися напряму до місцевих ДСНС, або у військові адміністрації.
«Стосовно забезпечення аграріїв необхідними ресурсами, то є чотири основні складники: мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин та пальне. Перші три позиції аграрії у більшості випадків встигли купити чи попередньо замовити до 24 лютого, до початку війни. Тож усе це або вже на підприємствах, або довозиться», – зазначив заступник Міністра.
Найбільш критичним фактором залишається пальне/дизель, підкреслив Тарас Висоцький.
«Його не було закуплено на 80–90 %, тож наразі щоденно відбувається координація і постачання дизелю аграріям, фактично “з коліс”, у тому числі враховуючи останні руйнування нафтобаз та виробництв. Поки що з цим фактором усі справляються. Ми вдячні аграріям за розуміння, постачальникам палива і всім, хто задіяний у цьому процесі. Наразі дефіцит дизелю не зупиняє темп посівної, але цей фактор залишається критичним – щодня за балансом стежимо і підтримуємо постачальників і фермерів, щоб все-таки дизелю було достатньо для виконання посівної», – акцентував він.
Як прогнозує Мінагрополітики, за песимістичним прогнозом вдасться засіяти 70 % площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися і до 80 %.
«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70 % власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30 %. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», – запевнив Тарас Висоцький.
Якщо розраховувати, що ми посіємо 70 % площі, то з них забираємо 30–40 % для внутрішнього споживання і також буде залишок для експорту, пояснив заступник Міністра, підкресливши, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.
«В експорті найбільш критичний фактор – блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90 % експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, – залізничними чи авто, – то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», – роз’яснив Тарас Висоцький.
Кабінет Міністрів України скасував заборону на експорт великої рогатої худоби, м‘яса та субпродуктів з неї."В Україні є хороші перспективи розвивати як внутрішнє споживання, так і експорт продукції, в тому числі і експорт продукції яловичини з високою доданою вартістю, яка використовується в HoReCa (ресторанах, готелях для приготування), або ВРХ, яка має високий племінний потенціал. Оскільки внутрішній ринок обмежений, наше виробництво більше ніж внутрішнє споживання, і у нас є певний надлишок - він становить близько 10%, які дійсно можна експортувати", - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Він додав, що це не просто відкриття експорту, а саме ліцензування, задля того щоб держава завжди могла контролювати баланс. Якщо галузь розвивається, і у нас є надлишок - ми дозволяємо експортувати і видаємо ліцензію, якщо бачимо, що внутрішнє споживання зростає і перш за все це потрібно для цілей продовольчої безпеки країни - тоді ліцензія не видається.
"Тому це такий компроміс між критичним покриттям потреб держави в даному аспекті з точки зору продовольчої безпеки, і можливістю для розвитку бізнесу. Якщо з'являються нові ринки, нові ніші, і це не шкодить внутрішній продуктовій безпеці, то це потрібно експортувати, щоб надходила валютна виручка",- підсумував Тарас Висоцький.