Кабінет Міністрів України ухвалив постанову (від 01.04.2022 № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану»), яка спрощує здійснення фітосанітарних заходів та процедур при ввезенні на митну територію України та переміщенні сільськогосподарської продукції рослинного походження, в тому числі насіння, на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.
Зокрема постановою установлено:
1) запровадження принципу екстериторіальності при реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби (особи можуть звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у сферах карантину та захисту рослин у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби, а також звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи (аналізу) до будь-якої фітосанітарної лабораторії, що належить до сфери управління зазначеної Служби, за їх вибором);
2) здійснення фітосанітарного контролю товарів, які ввозяться на митну територію України та належать до груп 07, 8, 09, 10, 11, 12 згідно з УКТ ЗЕД шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів) крім випадків, коли:
- фітосанітарні сертифікати та/або фітосанітарні сертифікати на реекспорт відсутні або недійсні;
- об’єкти регулювання, які перебувають у вантажі, не відповідають інформації, що міститься у фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт;
- під час проведення внутрішнього та/або зовнішнього інспектування державними фітосанітарними інспекторами виявлено зараження або ознаки зараження чи пошкодження вантажів з об’єктами регулювання регульованими шкідливими організмами.
3) скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу (за товарними позиціями 4407 і 4415 згідно з УКТЗЕД), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження;
4) здійснення видачи карантинного сертифіката на об’єкти регулювання (за товарними позиціями 1205, 1209, товарними підпозиціями 1005 10, 1007 10 та товарними підкатегоріями 1001 11 00 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1006 10 10 00, 1008 10 00 00, 1008 21 00 00, 1201 10 00 00, 1204 00 10 00, 1206 00 10 00, 1207 10 00 00, 1207 21 00 00, 1207 30 00 00, 1207 40 10 00, 1207 50 10 00, 1207 60 00 00, 1207 70 00 00, 1207 91 10 00, 1207 99 91 00 згідно з УКТЗЕД) виключно на вимогу особи;
5) скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованого насіння у супроводі карантинного сертифіката. Натомість, у разі переміщення насіння без супроводу карантинного сертифіката, особи зобов’язані вести облік таких об’єктів регулювання та надавати відповідну інформацію на вимогу Держпродспоживслужби (не частіше одного разу на місяць), за формою згідно з додатком до постанови.
Кабінет Міністрів України постановою від 09 квітня 2022 р. № 426 ввів заборону на ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з рф.
Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі національного марафону UAразом розповів, який відсоток площ в Україні цьогоріч вдасться засіяти; який фактор залишається найбільш критичним для успішного проходження посівної та чи вдасться Україні, незважаючи на війну, втримати статус у ТОП-10 експортерів продовольства.
«Є два основні блоки, які необхідно забезпечити, щоб відбулася посівна: перший і найбільш важливий – безпековий фактор, другий – наявність необхідних ресурсів», – зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, перш ніж розпочинати посівну кампанію аграрії мають переконатися, що поля не заміновані. Якщо вони все-таки заміновані, їх необхідно оперативно розмінувати. Для цього Мінагрополітики спільно з ДСНС розробили відповідне роз’яснення та поширили його серед усіх аграріїв та фермерів. Так, у разі виявлення будь-яких об’єктів, які можуть бути подібні на міни, слід відразу телефонувати 102, або звертатися напряму до місцевих ДСНС, або у військові адміністрації.
«Стосовно забезпечення аграріїв необхідними ресурсами, то є чотири основні складники: мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин та пальне. Перші три позиції аграрії у більшості випадків встигли купити чи попередньо замовити до 24 лютого, до початку війни. Тож усе це або вже на підприємствах, або довозиться», – зазначив заступник Міністра.
Найбільш критичним фактором залишається пальне/дизель, підкреслив Тарас Висоцький.
«Його не було закуплено на 80–90 %, тож наразі щоденно відбувається координація і постачання дизелю аграріям, фактично “з коліс”, у тому числі враховуючи останні руйнування нафтобаз та виробництв. Поки що з цим фактором усі справляються. Ми вдячні аграріям за розуміння, постачальникам палива і всім, хто задіяний у цьому процесі. Наразі дефіцит дизелю не зупиняє темп посівної, але цей фактор залишається критичним – щодня за балансом стежимо і підтримуємо постачальників і фермерів, щоб все-таки дизелю було достатньо для виконання посівної», – акцентував він.
Як прогнозує Мінагрополітики, за песимістичним прогнозом вдасться засіяти 70 % площ. Якщо в Чернігівській, Сумській областях, де є величезні аграрні площі, вдасться в найближчі тижні все розмінувати, то площа посівної може збільшитися і до 80 %.
«Тому Україна з точки зору продовольчої безпеки може бути спокійною. В останні десятиліття ми експортували 70 % власної продукції, залишаючи для внутрішнього споживання 30 %. Тож для нас точно достатньо буде всього, навіть із такими зменшеними посівними площами», – запевнив Тарас Висоцький.
Якщо розраховувати, що ми посіємо 70 % площі, то з них забираємо 30–40 % для внутрішнього споживання і також буде залишок для експорту, пояснив заступник Міністра, підкресливши, що Україна готова і продовжуватиме забезпечувати свою важливу роль у гарантуванні світової продовольчої безпеки.
«В експорті найбільш критичний фактор – блокування портів Одеси та Миколаєва, тому що понад 90 % експорту сільгоспродукції відбувалося до війни через ці порти. Інша інфраструктура обмежена. Тому, якщо нам вдасться розблокувати найближчим часом порти, навіть за підсумками поточного року ми зможемо як мінімум залишитись у ТОП-10 експортерів продовольства. Якщо буде експорт альтернативними шляхами, – залізничними чи авто, – то, звісно, позиції будуть слабшими, оскільки фізично вивезти такий обсяг продукції іншими шляхами швидко не вдасться. Цю інфраструктуру потрібно розвивати, а це займе час», – роз’яснив Тарас Висоцький.
Кабінет Міністрів України скасував заборону на експорт великої рогатої худоби, м‘яса та субпродуктів з неї."В Україні є хороші перспективи розвивати як внутрішнє споживання, так і експорт продукції, в тому числі і експорт продукції яловичини з високою доданою вартістю, яка використовується в HoReCa (ресторанах, готелях для приготування), або ВРХ, яка має високий племінний потенціал. Оскільки внутрішній ринок обмежений, наше виробництво більше ніж внутрішнє споживання, і у нас є певний надлишок - він становить близько 10%, які дійсно можна експортувати", - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Він додав, що це не просто відкриття експорту, а саме ліцензування, задля того щоб держава завжди могла контролювати баланс. Якщо галузь розвивається, і у нас є надлишок - ми дозволяємо експортувати і видаємо ліцензію, якщо бачимо, що внутрішнє споживання зростає і перш за все це потрібно для цілей продовольчої безпеки країни - тоді ліцензія не видається.
"Тому це такий компроміс між критичним покриттям потреб держави в даному аспекті з точки зору продовольчої безпеки, і можливістю для розвитку бізнесу. Якщо з'являються нові ринки, нові ніші, і це не шкодить внутрішній продуктовій безпеці, то це потрібно експортувати, щоб надходила валютна виручка",- підсумував Тарас Висоцький.
Компетентні органи України та Північної Македонії погодили форму сертифіката на експорт з України вологих та сухих кормів для домашніх тварин. Погодження сертифікату стало результатом роботи, проведеної дипломатами Міністерства закордонних справ України та фахівцями Держпродспоживслужби з колегами з Північної Македонії.
«МЗС розуміє, що на тлі напруженої безпекової ситуації особливо важливо підтримувати українських експортерів, яким вона завдає шкоди. Тому ми з посиленою енергією працюємо спільно з колегами із Держпродспоживслужби над розширенням товарних позицій українського експорту, зняттям будь-яких перепон для українських товарів. Створення нових можливостей на іноземних ринках також посилює економіку нашої держави і збільшує надходження до державного бюджету», – заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба
«Україна тісно співпрацює з Північною Македонією з багатьох товарних позицій. З початку року нові можливості для торгівлі з цією країною отримали українські виробники кормів для тварин», – зазначила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.
Раніше між обома країнами були погоджені сертифікати на експорт з України до Північної Македонії комбікормів, м'яса птиці, м'ясних напівфабрикатів, молочної продукції, яєць і яєчних продуктів.