Десятки українських брендів об’єдналися та запустили ініціативу Spend With Ukraine.

Основна мета — розповісти світу про продукти та сервіси, які створили українці.

На сайті Spend With Ukraine доступний каталог з українськими компаніями, стартапами та брендами, що працюють на західних ринках. Усі компанії поділені на групи:

- гаджети,

- продукти,

- освіта,

- креатив,

- спосіб життя,

- мода,

- дім,

- сервіси,

- агенції.

Серед представлених компаній: Petcube, Ajax Systems, Grammarly, Preply, Depositphotos, Reface, Awesomic, MacPaw, Readdle, Etnodim, Syndicate, Gunia Project, Mahno, Bevza, Kachorovska, Banda, Fedoriv та інші.

Автори ініціативи також запустили промокампанію на ProductHunt і опублікували проморолик. Ініціаторами проєкту стала команда стартапу Petcube.

Джерело

Центр «Розвиток КСВ», експертна організація зі сталого розвитку, у партнерстві з національним проєктом з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес створили перший Каталог внеску бізнесу в перемогу України.

Каталог вже налічує діяльність понад 300 компаній та опис їх кейсів підтримки.

В каталозі зібрано практики 314 компаній, серед яких 227 — національні, 83 — міжнародні, а ще 4 кейси представляють партнерства бізнесів.

Серед компаній-учасників, що представлені в Каталозі:

-  малий та середній бізнес — 124 компанії;

- великий бізнес — 189 компаній;

- одна бізнес-асоціація.

Серед галузей компаній, що представлені в Каталозі кейсів CSR:

- IT-сфера — 87 компаній;

- сільське господарство — 37 компаній;

- готельно-ресторанний бізнес — 23 компанії;

- роздрібна торгівля — 23 компанії;

- промисловість і виробництво — 17 компаній;

- логістика — 15 компаній;

- інші сектори економіки — 112 компаній.

«Каталог — це тільки перша спроба дослідження того, що бізнес в Україні робить для перемоги. Кожний працює на своєму фронті, тому ми знаємо, що перелік відповідальних компаній в Каталозі далеко неповний. Бізнес продовжує працювати, аби забезпечити їжею та товарами першої необхідності населення територій, де ведуться бойові дії, армію, тероборону та переселенців, надати гуманітарну допомогу та підтримати армію. Ми закликаємо компанії додаватися до Каталогу, надихатися практиками інших і об'єднуватися. В об’єднанні — сила та перемога», — зазначає Марина Саприкіна, керівниця Центру «Розвиток КСВ», експертка зі сталого розвитку та КСВ.

Додати кейс або запропонувати зміни до існуючого можна за посиланням або надіслати на пошту: smm@csr-ukraine.org

Основні напрями внесків українського бізнесу під час війни — фінансова допомога, гуманітарна підтримка, сплата податків наперед, участь в інформаційному спротиві, допомога співробітникам/-цям, IT-підтримка.

Фінансова допомога 

Загальна сума фінансової допомоги, яку направили 72 компанії з переліку, на підтримку армії склала понад 2 млрд грн на спеціальні рахунки НБУ та профільні фонди.

Найпопулярніший фонд в Україні просто зараз — БФ «Повернись живим». 

Крім фактичного перерахунку грошей, ще 107 компаній самі купували необхідні речі та передавали продукти для армії, передавали автомобілі та техніку, створювали власні фонди для збору коштів. Відомі й кейси, коли підприємства направляють частину або й всю суму прибутку за день/місяць на рахунки допомоги армії. Загалом мінімум 177 компаній  (а це більше половини з переліку) зробили свій внесок у допомогу ЗСУ. 

Гуманітарна допомога 

На гуманітарну допомогу було перераховано понад 3 млрд грн. Допомога продуктами від компаній становить більше 200 млн грн, проте це сума, яка зазначається самими компаніями, а насправді ця сума в кілька десятків разів більша.

Загалом, 136 компаній передавали продукти ЗСУ, теробороні, лікарням та громадам.  Також 17 компаній допомагали логістикою та збором допомоги, а ще 15 — організували процес евакуації населення. Було передано більше ніж 60 тисяч літрів палива від АЗС та підприємств для потреб армії та лікарень (карет швидкої допомоги).

19 компаній, в тому числі фармбізнес, аптеки, клініки, передали ЗСУ, лікарням та населенню на території бойових дій ліків на суму понад 71 млн грн. 

Сплата податків наперед

Компанії сплачують авансом суми, які розраховуються на основі аналогічних періодів минулого року.

17 компаній сплатили податки наперед на суму більше ніж 3,6 млрд грн. Більшість з них — IT-компанії (8 компаній), а також агробізнес (2 компанії), банки (3 банки), страхова компанія (1 компанія), виробництво (2 компанії) та роздрібна торгівля (1 компанія). 

Інформаційний спротив став ще одним фронтом для українців

Компанії працюють над розповсюдженням правди про війну росії в Україні у всьому світі — запускають таргетовану рекламу у соцмережах, забезпечують доступ до новин, телеканалів, проведення інтернету та ТБ у бомбосховищах.

67 компаній, серед яких в основному IT та digital компанії й агентства, інформаційно підтримали українців. Це включає надання доступу до новин, телеканалів та розробку нестандартних програм — виявлення розташування російських військ, для пошуку зв’язків компаній з ринком росії та білорусі та інші.  

Піклування про власних співробітників/-ць

Компанії організовували релокейт працівників/-ць до західних областей України та за кордон, відкривали нові офіси та відкривали нові вакансії для українців. Компанії пропонували віддалену роботу та в офісах на більш-менш безпечних територіях. Підприємства намагалися зберегти роботу та зарплати, надавали матеріальну допомогу.

У Каталозі представлено 21 кейс компаній, які публічно заявили про допомогу співробітникам. Допомога включала наступні види: матеріальна допомога, релокейт, психологічна підтримка, а також допомога сім’ям та впровадження програм для дітей співробітників/ць. Каталог також налічує 17 кейсів підтримки та допомоги компаній банківської та фінансової сфер своїм клієнтам/кам — це і зниження відсотків, і надання безкоштовних сервісів, впровадження нових послуг.  

IT-підтримка

У Каталозі представлено 18 кейсів надання безкоштовних доступів до сервісів: книг, додатків тощо. Крім надання доступів до вже існуючих додатків, компанії створюють нові, які є нагальними для сьогодення українців. Одним із таких є додаток з повідомленням про повітряну тривогу, для пошуку роботи, волонтерства, допомоги аграріям, а також — національний роумінг операторами України для безперебійного зв’язку населення, наскільки це можливо.

В контексті світової підтримки, принципово важливим залишається питання виходу міжнародного та вітчизняного бізнесу з російського ринку.

Втішно, що з початку війни 46 міжнародних та українських компаній припинили співпрацю з росією та білоруссю та їх клієнтами. Деякі компанії закрили офіси в цих країнах. Також поширеною практикою серед бізнесу є бойкотування товарів російського походження або міжнародних компаній, які продовжують роботу в росії. 

CSR Ukraine, Центр «Розвиток КСВ» — експертна організація в Україні, що об’єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже десять років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проекти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з КСВ питань та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSR Europe (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія).

Детальніше про організацію — за посиланням: www.csr-ukraine.org

Джерело

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову (від 01.04.2022 № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану»), яка спрощує здійснення фітосанітарних заходів та процедур при ввезенні на митну територію України та переміщенні сільськогосподарської продукції рослинного походження, в тому числі насіння, на період воєнного стану та протягом 90 днів з дати його припинення або скасування.

Зокрема постановою установлено:

1) запровадження принципу екстериторіальності при реалізації повноважень територіальних органів Держпродспоживслужби (особи можуть звертатися та отримувати документи, адміністративні послуги та фітосанітарні процедури у сферах карантину та захисту рослин у будь-якому територіальному органі Держпродспоживслужби, а також звертатися щодо проведення фітосанітарної експертизи (аналізу) до будь-якої фітосанітарної лабораторії, що належить до сфери управління зазначеної Служби, за їх вибором);

2) здійснення фітосанітарного контролю товарів, які ввозяться на митну територію України та належать до груп 07, 8, 09, 10, 11, 12 згідно з УКТ ЗЕД шляхом проведення виключно інспектування без відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів) крім випадків, коли:

       - фітосанітарні сертифікати та/або фітосанітарні сертифікати на реекспорт відсутні або недійсні;

       - об’єкти регулювання, які перебувають у вантажі, не відповідають інформації, що міститься у фітосанітарному сертифікаті та/або фітосанітарному сертифікаті на реекспорт;

       - під час проведення внутрішнього та/або зовнішнього інспектування державними фітосанітарними інспекторами виявлено зараження або ознаки зараження чи пошкодження вантажів з об’єктами регулювання регульованими шкідливими організмами.

3) скасування вимоги проведення фітосанітарного контролю супровідного дерев’яного пакувального матеріалу (за товарними позиціями 4407 і 4415 згідно з УКТЗЕД), з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження;

4) здійснення видачи карантинного сертифіката на об’єкти регулювання (за товарними позиціями 1205, 1209, товарними підпозиціями 1005 10, 1007 10 та товарними підкатегоріями 1001 11 00 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1006 10 10 00, 1008 10 00 00, 1008 21 00 00, 1201 10 00 00, 1204 00 10 00, 1206 00 10 00, 1207 10 00 00, 1207 21 00 00, 1207 30 00 00, 1207 40 10 00, 1207 50 10 00, 1207 60 00 00, 1207 70 00 00, 1207 91 10 00, 1207 99 91 00 згідно з УКТЗЕД) виключно на вимогу особи;

5) скасування обов’язковості переміщення територією України імпортованого насіння у супроводі карантинного сертифіката. Натомість, у разі переміщення насіння без супроводу карантинного сертифіката, особи зобов’язані вести облік таких об’єктів регулювання та надавати відповідну інформацію на вимогу Держпродспоживслужби (не частіше одного разу на місяць), за формою згідно з додатком до постанови.

Джерело