Велика Британія скасувала всі мита та квоти для українського експорту межах угоди про вільну торгівлю, яка мала в повному обсязі запрацювати лише з 2023 року.
Вторгнення російських військ в Україну призвело до порушення традиційних шляхів експорту української продукції, зокрема, з використанням морського та авіаційного транспорту.
На сьогоднішній день переміщення експортних вантажів з українських потужностей в режимі транзиту здійснюється автомобільним та залізничним сполученням через визначені пункти пропуску.
Для сертифікації підконтрольних вантажів для транзиту через ЄС необхідно використовувати форми сертифікатів, опубліковані на вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.
До транзиту по території країн-членів ЄС допускаються вантажі з продуктами, які походять з країн або їх окремих територій, з яких дозволяється ввезення до ЄС продуктів, та сертифікатом для ввезення продуктів в ЄС (форми відповідних офіційних сертифікатів затверджені Регламентом (ЄС) № 2020/2235).
Водночас звертаємо увагу, що законодавство ЄС, а саме Регламент (ЄС) № 2019/2124 встановлює порядок здійснення контролю транзиту продуктів з однієї третьої країни в іншу третю країну, що здійснюється через територію країни-члена ЄС. При цьому, вантажі з продуктами тваринного походження мають відповідати вимогам щодо здоров’я тварин, які сертифікуються у відповідних формах на транзит.
Спеціальні умови транзиту.
Додатково до основних пунктів пропуску на державному кордоні з Республікою Польща та Румунією встановлено тимчасові пункти контролю для залізничного сполучення, які діють виключно для транзитних вантажів тваринного походження – Медика (Шегені) та Вікшани (Вадул-Сірет) відповідно.
Таким чином, транзит продуктів тваринного походження до третіх країн (за межі ЄС) можливий для категорій товарів, які авторизовані на експорт до ЄС як з схвалених, так і неавторизованих потужностей за умови дотримання вимог щодо здоров’я відповідних форм сертифікатів.
Щодо категорій вантажів, які не дозволені на експорт до ЄС (яловичина, свинина, м’ясні продукти, живі тварини, тощо), а відповідно які і не можуть експортуватися в режимі транзиту через ЄС – тривають консультації Європейською Комісією щодо певних категорій та транзитних умов з точки зору діючих в ЄС правил щодо здоров’я тварин, про результати будемо інформувати.
Десятки українських брендів об’єдналися та запустили ініціативу Spend With Ukraine.
Основна мета — розповісти світу про продукти та сервіси, які створили українці.
На сайті Spend With Ukraine доступний каталог з українськими компаніями, стартапами та брендами, що працюють на західних ринках. Усі компанії поділені на групи:
- гаджети,
- продукти,
- освіта,
- креатив,
- спосіб життя,
- мода,
- дім,
- сервіси,
- агенції.
Серед представлених компаній: Petcube, Ajax Systems, Grammarly, Preply, Depositphotos, Reface, Awesomic, MacPaw, Readdle, Etnodim, Syndicate, Gunia Project, Mahno, Bevza, Kachorovska, Banda, Fedoriv та інші.
Автори ініціативи також запустили промокампанію на ProductHunt і опублікували проморолик. Ініціаторами проєкту стала команда стартапу Petcube.
Центр «Розвиток КСВ», експертна організація зі сталого розвитку, у партнерстві з національним проєктом з розвитку підприємництва та експорту Дія.Бізнес створили перший Каталог внеску бізнесу в перемогу України.
Каталог вже налічує діяльність понад 300 компаній та опис їх кейсів підтримки.
В каталозі зібрано практики 314 компаній, серед яких 227 — національні, 83 — міжнародні, а ще 4 кейси представляють партнерства бізнесів.
Серед компаній-учасників, що представлені в Каталозі:
- малий та середній бізнес — 124 компанії;
- великий бізнес — 189 компаній;
- одна бізнес-асоціація.
Серед галузей компаній, що представлені в Каталозі кейсів CSR:
- IT-сфера — 87 компаній;
- сільське господарство — 37 компаній;
- готельно-ресторанний бізнес — 23 компанії;
- роздрібна торгівля — 23 компанії;
- промисловість і виробництво — 17 компаній;
- логістика — 15 компаній;
- інші сектори економіки — 112 компаній.
«Каталог — це тільки перша спроба дослідження того, що бізнес в Україні робить для перемоги. Кожний працює на своєму фронті, тому ми знаємо, що перелік відповідальних компаній в Каталозі далеко неповний. Бізнес продовжує працювати, аби забезпечити їжею та товарами першої необхідності населення територій, де ведуться бойові дії, армію, тероборону та переселенців, надати гуманітарну допомогу та підтримати армію. Ми закликаємо компанії додаватися до Каталогу, надихатися практиками інших і об'єднуватися. В об’єднанні — сила та перемога», — зазначає Марина Саприкіна, керівниця Центру «Розвиток КСВ», експертка зі сталого розвитку та КСВ.
Додати кейс або запропонувати зміни до існуючого можна за посиланням або надіслати на пошту: smm@csr-ukraine.org
Основні напрями внесків українського бізнесу під час війни — фінансова допомога, гуманітарна підтримка, сплата податків наперед, участь в інформаційному спротиві, допомога співробітникам/-цям, IT-підтримка.
Фінансова допомога
Загальна сума фінансової допомоги, яку направили 72 компанії з переліку, на підтримку армії склала понад 2 млрд грн на спеціальні рахунки НБУ та профільні фонди.
Найпопулярніший фонд в Україні просто зараз — БФ «Повернись живим».
Крім фактичного перерахунку грошей, ще 107 компаній самі купували необхідні речі та передавали продукти для армії, передавали автомобілі та техніку, створювали власні фонди для збору коштів. Відомі й кейси, коли підприємства направляють частину або й всю суму прибутку за день/місяць на рахунки допомоги армії. Загалом мінімум 177 компаній (а це більше половини з переліку) зробили свій внесок у допомогу ЗСУ.
Гуманітарна допомога
На гуманітарну допомогу було перераховано понад 3 млрд грн. Допомога продуктами від компаній становить більше 200 млн грн, проте це сума, яка зазначається самими компаніями, а насправді ця сума в кілька десятків разів більша.
Загалом, 136 компаній передавали продукти ЗСУ, теробороні, лікарням та громадам. Також 17 компаній допомагали логістикою та збором допомоги, а ще 15 — організували процес евакуації населення. Було передано більше ніж 60 тисяч літрів палива від АЗС та підприємств для потреб армії та лікарень (карет швидкої допомоги).
19 компаній, в тому числі фармбізнес, аптеки, клініки, передали ЗСУ, лікарням та населенню на території бойових дій ліків на суму понад 71 млн грн.
Сплата податків наперед
Компанії сплачують авансом суми, які розраховуються на основі аналогічних періодів минулого року.
17 компаній сплатили податки наперед на суму більше ніж 3,6 млрд грн. Більшість з них — IT-компанії (8 компаній), а також агробізнес (2 компанії), банки (3 банки), страхова компанія (1 компанія), виробництво (2 компанії) та роздрібна торгівля (1 компанія).
Інформаційний спротив став ще одним фронтом для українців
Компанії працюють над розповсюдженням правди про війну росії в Україні у всьому світі — запускають таргетовану рекламу у соцмережах, забезпечують доступ до новин, телеканалів, проведення інтернету та ТБ у бомбосховищах.
67 компаній, серед яких в основному IT та digital компанії й агентства, інформаційно підтримали українців. Це включає надання доступу до новин, телеканалів та розробку нестандартних програм — виявлення розташування російських військ, для пошуку зв’язків компаній з ринком росії та білорусі та інші.
Піклування про власних співробітників/-ць
Компанії організовували релокейт працівників/-ць до західних областей України та за кордон, відкривали нові офіси та відкривали нові вакансії для українців. Компанії пропонували віддалену роботу та в офісах на більш-менш безпечних територіях. Підприємства намагалися зберегти роботу та зарплати, надавали матеріальну допомогу.
У Каталозі представлено 21 кейс компаній, які публічно заявили про допомогу співробітникам. Допомога включала наступні види: матеріальна допомога, релокейт, психологічна підтримка, а також допомога сім’ям та впровадження програм для дітей співробітників/ць. Каталог також налічує 17 кейсів підтримки та допомоги компаній банківської та фінансової сфер своїм клієнтам/кам — це і зниження відсотків, і надання безкоштовних сервісів, впровадження нових послуг.
IT-підтримка
У Каталозі представлено 18 кейсів надання безкоштовних доступів до сервісів: книг, додатків тощо. Крім надання доступів до вже існуючих додатків, компанії створюють нові, які є нагальними для сьогодення українців. Одним із таких є додаток з повідомленням про повітряну тривогу, для пошуку роботи, волонтерства, допомоги аграріям, а також — національний роумінг операторами України для безперебійного зв’язку населення, наскільки це можливо.
В контексті світової підтримки, принципово важливим залишається питання виходу міжнародного та вітчизняного бізнесу з російського ринку.
Втішно, що з початку війни 46 міжнародних та українських компаній припинили співпрацю з росією та білоруссю та їх клієнтами. Деякі компанії закрили офіси в цих країнах. Також поширеною практикою серед бізнесу є бойкотування товарів російського походження або міжнародних компаній, які продовжують роботу в росії.
CSR Ukraine, Центр «Розвиток КСВ» — експертна організація в Україні, що об’єднує понад 40 великих компаній, спільно з якими вже десять років просуває принципи сталого ведення бізнесу та соціальної відповідальності, реалізує власні соціальні проекти, надає консультації, проводить семінари та тренінги з КСВ питань та звітів як для приватних компаній, так і для державних органів влади. Є національним партнером CSR Europe (Брюссель, Бельгія) і Всесвітньої бізнес-ради зі сталого розвитку (Женева, Швейцарія).
Детальніше про організацію — за посиланням: www.csr-ukraine.org