24 квітня 2018 о 10:00 в ТПП України (к.101, Chamber media) відбудеться круглий стіл «Експортувати до Франції: шляхи та ключі до успіху»
Організатор:
Комітет підприємців АПК при ТПП України
Цей круглий стіл покликаний стати своєрідним «майстер-класом» для вітчизняних експортерів сільськогосподарської та харчової продукції, який дозволить отримати відповіді на запитання:
- Як працює ринок харчових продуктів у Франції?
- Для якої продукції є місце на полицях французьких супермаркетів?
- Як знайти партнера у Франції?
- Як отримати необхідні сертифікати?
- Яку маркетингову стратегію обрати?
- Як побудувати довгострокові партнерські відносини?
Для виробників та експортерів харчових продуктів участь безкоштовна, за умови попередньої реєстрації.
Реєстрація на захід: Олександра Коваленко (044) 584 28 31 kat-bsd@ucci.org.ua
Завершено переговорний процес щодо укладення Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем. Позаду 7 раундів переговорів, з яких чотири – у 2017 році.
Це вже друга країна (після Канади), з якою ми створюємо режим вільної торгівлі після підписання Угоди про асоціацію з ЄС. І так само, як і Канада, Ізраїль має ЗВТ із ЄС - а відповідно, лібералізація торгівлі позитивно вплине й на наш експорт до ЄС.
Тож, що варто знати про ЗВТ з Ізраїлем і чому це важливо для України?
1. Ізраїль входить до топ-20 ринків у фокусі для України в Експортній стратегії.
2. Ізраїль багато імпортує. У 2017 році імпорт склав $69,1 млрд, а лише у лютому цього року - $6,8 млрд. Насьогодні Угода з Ізраілем - це, в першу чергу, нові можливості для українських промислових товарів та сільськогосподарської продукції. А відтак - зростання українського експорту.
3. Ринок Ізраїлю є досить закритим ринком, з високими ввізними митами, зокрема, для сільськогосподарської продукції. Тому ця Угода відкриває можливості і конкурентні переваги для українських експортерів.
Тому шляхом лібералізації мит ця Угода відкриває можливості і конкурентні переваги для українських експортерів. Наприклад, Ізраїль одразу відкриває ринок промислових товарів на 80%, а Україна - на 70%. На інші товари встановлені перехідні періоди. І є лише виключення для ювелірних виробів з обох сторін.
4. Український експорт до Ізраїлю зростає. Минулого року експорт товарів і послуг до цієї країни склав $781 млн. і зріс на 19%. В той же час, експорт товарів зріс на 24% і склав $605 млн.
Найбільше зросли поставки продукції АПК та металургії. Вони і зайняли найбільшу частку в структурі українського експорту до цієї країни: 68% і 26% відповідно.
При цьому, рекордне зростання експорту до Ізраїлю за останні 2 роки показали, наприклад, цукор, мед, масло вершкове, рибні продукти, вимірювальні прилади, насоси, фанера, спортінвентар та інші.
В минулому році ми експортували до цієї країни 245 нових товарів. Це додаткові $5,6 млн. Наприклад, ми почали постачати газогенератори, запчастини до машинобудування, листи для облицювання фанери, філе рибне, жири тваринні, соєву олію, санітарно-технічні вироби з кераміки.
Що примітно, у нас з Ізраїлем постійне позитивне сальдо двосторонньої торгівлі.
5. Українські продукти на ізраїльському ринку добре відомі. В країні проживає значна частина вихідців з України і з країн колишнього Радянського Союзу, які добре розуміють якість українських товарів. Тому зараз саме час шукати нові контакти і можливості.
6. Очікуємо збільшення інвестицій з Ізраїлю в Україну, а також інвестицій з інших країн для розміщення виробничих потужностей для експорту в Ізраїль. Ці інвестиції означають модернізацію підприємств, нові робочі місця і загальне поліпшення рівня життя українців.
7. Угода дасть "зелене світло" для кооперації українських та ізраїльських підприємству багатьох сферах: high-tech, інжиніринг, переробне обладнання для харчової промисловості тощо.
8. Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку працює з українськими експортерами та має партнерів в Ізраїлі, щоб допомогти їм повністю скористатися новими можливостями, які створює Угода про вільну торгівлю.
Офіс також регулярно отримує запити на пошук партнерів в Україні від ізраїльських компаній. Як відомо, Ізраїль входить до мережі Enterprise Europe Network, яка об’єднує 66 країн та понад 50 тис. підприємств. А це - доступ до інтернет-бази підприємств Ізраїлю та інших країнах-членах, інформації про В2В зустрічі, про наукову співпрацю та про можливості розвитку у визначеній галузі.
9. Влітку цього року плануємо торгову місію до Ізраїлю. Це буде вже друга місія до цієї країни, остання відбулася у березні минулого року.
10. Участь України та Ізраїлю у Конвенції Пан-Євро-Мед дозволить використовувати принцип діагональної кумуляції для преференційної торгівлі у трикутнику Україна – Ізраїль – ЄС.
Іншими словами - компанії з однієї країни зможуть активніше залучати запчастини та сировину, виробництва іншої, зберегаючи преференційний режим про експорті кінцевої продукції на ринки Євросоюзу. Це створює додаткові можливості для експорту на ці ринки та участі в глобальних ланцюжках доданої вартості.
Що далі? Міністерство економічного розвитку узгодило з ізраїльською стороною план подальших дій, щоб угода запрацювала якомога швидше для бізнесу. Тому Міністерство працюватиме над юридичною вивіркою тексту Угоди, підписанням угоди та ратифікацією її Верховною Радою України, з однієї сторони, та Кнесетом Ізраїлю - з іншої.
28 березня глави української та ізраїльської делегацій погодили завершення переговорного процесу щодо положень Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль.
“Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем буде сприяти розвитку промисловості та переробного виробництва в Україні завдяки співпраці та кооперації українських та ізраїльських підприємств. Угода зробить експорт до Ізраїлю дешевшим шляхом скасування або зменшення ввізних мит, та швидшим - завдяки домовленостям щодо спрощення митних процедур, та сприяють збільшенню нашого експорту. Це частина роботи Уряду та Міністерства з розширення можливостей для експортерів та доступу до ринків”, - прокоментував Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубіва.
Степан Кубів додав, що уже зараз торгівля між Україною та Ізраїлем демонструє зростання. Так у 2017 році українські підприємства експортували до Ізраїлю товарів і послуг на 781,2 млн долл США, тобто на 19,1% більше за 2016 рік.
“Ізраїльський ринок багато імпортує. У 2017 році імпорт склав 69,1 млрд долл. США, у лютому цього року - 6,8 млрд долл. США. На сьогодні Угода - це, в першу чергу, нові можливості для українських промислових товарів та сільськогосподарської продукції. До того ж, Ізраїль є ринком у фокусі для нашого експорту згідно з Експортною стратегією. Тому протягом переговорного процесу ми доклали значних зусиль, аби прискорити укладення Угоди про вільну торгівлю з цією країною”, - зазначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська.
За словами Наталії Микольської, Ізраїль є досить закритим ринком, з високими ввізними митами, а також специфічними вимогами до продукції, які пов’язані з релігійними аспектами. За її словами, переговорна команда доклала максимум зусиль для того, щоб відкрити доступ українським товарам до цього ринку.
Глави делегацій також затвердили подальший план дій для підписання Угоди. Сторонами буде здійснено її детальну юридичну вивірку, після чого документ буде поданий відповідним органам обох країн для затвердження.
Сторони очікують, що лібералізація ринків товарів стане поштовхом для зростання обсягів торгівлі. Як відомо, експорт української продукції до Ізраїлю зростає. В 2017 році обсяг експорту українських товарів складав 604,6 млн доларів США та збільшився на 23,8% в порівнянні з 2016 роком.
28 березня Уряд прийняв рішення про утворення Державної установи “Офіс з просування експорту України” на основі вже працюючого Офісу з просування експорту.
Офіс був створений у 2015 році з ініціативи Мінекономрозвитку як проект підтримки експорту, а з листопада 2016 року отримав статус консультативно-дорадчого органу при Міністерстві економічного розвиту і торгівлі України.
“Запуск державної системи підтримки та просування експорту - серед пріоритетів Уряду на цей рік. Це вимагає наявності низки дієвих інституцій для підтримки експортерів. Створена державна установа продовжить роботу команди Офісу з просування експорту і є логічним кроком здійснення системної підтримки для українських експортерів у виході на іноземні ринки”, - прокоментував Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
Заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник Наталія Микольська зазначила, що наразі існує низка невластивих Мінекономрозвитку функцій, зокрема консультування та безпосередня допомога експортерам у виході на зовнішні ринки. Ці функції доцільно передати спеціалізованій державній установі. Діяльність Офісу з просування експорту уже зараз довела ефективність роботи його команди, тож створення Державної установи на базі Офісу продовжить використання найкращих світових практик у сфері підтримки та розвитку експорту.
“Для ефективної експортної діяльності кожної української компанії потрібно якомога швидше знайти прості та практичні рішення і синхронізуватись задля зростання українського експорту. А державна установа з просування експорту – це поширена міжнародна практика, яка тепер впроваджуватиметься і в Україні”, - відзначила заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України - Торговий представник України Наталія Микольська.
“Еволюція “Офісу з просування експорту” з ініціативи та проектної команди в консультаційно-дорадчий орган при Мінекономрозвитку понад 2 роки та подальша трансформація в державну установу відбуватиметься до кінця 2018. На кожному етапі ми системно розбудовували послуги Офісу у тісній співпраці та спілкуванні з експортерами, залучаючи кращі міжнародні практики. Державна установа з підтримки експортерів створюється на міцному фундаменті, що створена експертами за сприяння фонду Western NIS Enterprise Fund та проекту The Expert Deployment for Governance and Economic Growth (EDGE)”, - зазначила Керівник Офісу з просування експорту Мар’яна Каганяк.
Як відомо, Офіс з просування експорту створив та протестував модель підтримки експортерів, через надання експортних послуг, експортних консультацій, освітніх проектів для експортерів, торгових місій та виставок в країни, що є перспективними для експорту українських товарів та послуг. Офіс є частиною мережі ЕТРО (Eurorean Trade Promotion Organisations) та верифікатором платформи SheTrades, що відкриває доступ до кращих міжнародних практик підтримки експортерів та створює нові експортні можливості. З грудня 2016 року Офіс підтримується фондом Western NIS Enterprise Fund та проекту The Expert Deployment for Governance and Economic Growth (EDGE).
Трансформаційний період переходу від Офісу з просування експорту до ДУ “Офіс з просування експорту України” закінчиться до грудня 2018 року.
Більше про Державну установу “Офіс з просування експорту”: http://bit.ly/2pJfafY
В даній статті Офіс з просування експорту описує детально другий етап процесу виходу підприємства на зовнішні ринки і зосередимось на основних пов'язаних помилках.
Етап обрання ринку для експорту відіграє визначну роль в процесі розвитку бізнесу підприємства
В разі помилкового відбору, в найкращому випадку підприємство марно витратить час та фінансові ресурси, в найгіршому — негативно зарекомендує себе та втратить шанс забезпечити ринкову присутність на роки. Це означає, що обирати ринок потрібно так само ретельно, як і проводити аналіз готовності підприємства до експорту. Більше того, на етапі проведення внутрішнього аналізу готовності до експорту, переважна кількість підприємств вже формують уявлення принаймні про регіон, який розглядатиметься як першочерговий для експортної експансії.
Тому, якщо ви розглядаєте, скажімо, країни ЄС в якості потенційних ринків так само як і країни Південної Америки, поміркуйте, можливо вашому підприємству потрібно більш ретельно проаналізувати готовність до експорту. Адже стандарти якості, споживчі настрої, конкуренція та інші фактори зазвичай суттєво відрізняються у різних географічних регіонах.
Припустимо, ваше підприємство вирішило опановувати ринки країн ЄС. Керівництво цілеспрямовано готувалося до цього і забезпечило найбільш розповсюджену сертифікацію CE, EN та деяку іншу, необов"язкову сертифікацію (адже виключно сертифікація може підтвердити якість продукції/послуг підприємства). Виходячи із практики роботи Офісу, більшість підприємств навіть не усвідомлюють те, що забезпечення сталого експорту в більше ніж одній країні певного регіону одночасно, навіть великому мультинаціональному бізнесу — складне завдання.
Пошук надійних партнерів, які зацікавляться продукцією/послугами підприємства, а також налагодження із ними співпраці — кропітка робота, яка потребує суттєвих фізичних і фінансових затрат і виключає співпрацю шляхом формування випадкових альянсів.
Саме тому, для більшості експортерів має сенс розпочинати експортну діяльність, фокусуючись на одній країні одночасно.
Обираючи ринок, для експортної експансії будь-яке підприємство має задати ряд питань, відповіді на які, дадуть розуміння про потенціал ринку. Чи є попит на запропоновану продукцію/послуги? Який рівень конкуренції існує на ринку?
Послуга "Перевірка ідеї", яку надає Офіс з просування єкспорту (ЕРО), передбачає надання відповідей на ці та інші питання шляхом аналізу статистичних даних, порівнюючи показники різних країн регіону. У підсумку, експерти Офісу допоможуть обрати найбільш придатний ринок для експортної експансії вашого підприємства.
Яким чином це виглядає на практиці?
Уявімо, що до Офісу звернулось підприємство X, яке усвідомлює конкурентоздатність своїх рішень у промисловому LED освітленні (а саме, складських приміщень) на теренах країн ЄС. Маємо 28 країн, з якої саме країни починати експортну експансію? Вочевидь, мають бути обрані певні критерії, за якими аналізуватиметься потенціал кожної окремої країни. Згадані критерії експерти Офісу встановлюють разом із підприємством Х, яке чітко розуміє, що впливає на рівень потенційного споживання згаданих рішень у промисловому освітленні. Отже маємо наступні критерії:
- Об'єм та динаміка імпорту LED ламп
- Капітальні інвестиції
- Динаміка будівельного ринку
- Об'єм логістичних перевезень
- Динаміка роздрібної торгівлі
- Кількість підприємств задіяних у транспортуванні та зберіганні товарів
Аналітики ЕРО знаходять статистичні дані під кожний з наведених критеріїв та застосовують скорингову модель, за допомогою якої формується результат — зведене ранжування кожної країни за всіма критеріями. Варто зазначити, що завдання Офісу полягає в тому, щоб умовне підприємство Х отримало результати, які чітко відображатимуть рівень потенціалу всіх країн, що аналізуються. Саме тому, фахівці Офісу не просто надсилають документ із результатами аналізу, а в обов'язковому порядку обговорюють результати при зустрічі із експортером. Це необхідно для того, щоб вся зібрана та проаналізована Офісом інформація була зрозумілою компанії та використана повною мірою на етапі прийняття рішення.
Заходи щодо визначення експортного ринку передбачають проведення кропіткої аналітичної роботи. Описуючи класичний підхід до згаданого визначення, автор цієї статті сподівається, що читач поставитиметься до вибору експортного ринку для свого підприємства із відповідальністю. Можливо, використовуючи методологію Офісу з просування експорту, підприємство зможе самостійно провести аналіз. Проте, в будь — якому випадку, фахівці Офісу готові надати підтримку Вашому підприємству в разі звернення.