5 червня Мінекономрозвитку спільно з Міжнародним торговельним центром (ІТС) розпочало Перші національні консультації з розробки секторальних та крос-секторальних експортних стратегій. Відповідна ініціатива - частина наступного етапу розробки Експортної стратегії України, затвердженої Урядом наприкінці минулого року.
Участь у нацконсультаціях беруть представники бізнес- та галузевих асоціацій, організацій, об’єднань, а також профільні експерти, представники законодавчої та виконавчої влади. Загалом протягом чотирьох днів очікується участь близько 500 осіб, поділених на 9 робочих груп: 5 по секторальних стратегіях та 4 по крос-секторальних.
Попередньо планується розробка секторальних та крос-секторальних стратегій у галузях інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), креативних індустрій, машинобудування, харчової і переробної промисловості, технічного обслуговування та ремонту повітряних суден, інновацій для експорту, вдосконалення навичок, транспортування та спрощення умов торгівлі, торговельної інформація та просування експорту.
«Маємо важливе завдання - зробити сприяння експорту постійною, послідовною та комплексною політикою. Тому продовжуємо спільно розробляти та реалізовувати Експортну стратегію, адже держава та бізнес мають разом будувати систему державної підтримки та просування експорту, який формує 50% ВВП країни та безпосередньо впливає на економічне зростання», - повідомив Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів.
За словами заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі - Торгового представника України Наталії Микольської, під час розробки Експортної стратегії було обрано перспективні сектори, які містять додану вартість, мають значний попит на світових ринках, де є розвиток інновацій і малого та середнього підприємництва. «Під час розробки секторальних і крос-секторальних стратегій розраховуємо на ініціативу, в першу чергу, від бізнес- та галузевих асоціацій, які розуміють і добре знають ситуацію у своєму секторі. Тому будемо працювати для підтримки бізнесу, бо наше завдання - мобілізувати ресурси для зростання українського експорту», - зазначила торговий представник.
Розробка секторальних та крос-секторальних стратегій передбачає використання інклюзивного підходу, тобто, активної співпраці із бізнес- та галузевими асоціаціями, а також за участі Міжнародного торговельного центру (ITC) та підтримки федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ)GmbH, яка діє за дорученням уряду Німеччини.
Передбачається, що результатом Перших нацконсультацій стане визначення у співпраці з командами експертів ланцюжків доданої вартості секторальних та крос-секторальних стратегій. Їх стратегічне бачення буде узагальнено під час Других національних консультацій. Завершення розробки секторальних та крос-секторальних стратегій заплановане на кінець цього року. Ці стратегії включатимуть поточний аналіз кожного перспективного сектору, перелік перешкод для розвитку та рішення для їх усунення, а також відповідні Плани дій.
Довідково
Експортна стратегія Україна була затверджена Урядом 27 грудня 2017 р. Документ визначає стратегічні цілі розвитку торгівлі України на наступні чотири роки. Основною метою Експортної стратегії є перехід до експорту наукомісткої інноваційної продукції для сталого розвитку та успіху України на світових ринках. Також в рамках документу було затверджено перелік «ринків у фокусі» для українського експорту, серед яких ринки ЄС (28) та топ-20 ринків інших країн, зокрема, Китай, США, Туреччина, Індія та ін.
Як відомо, у 2017 році в рамках Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку, вже було проведено більше 10 секторальних зустрічей, які стосувалися креативних індустрій, меблевої, машинобудівної, IT, фармацевтичної, приладобудівної, харчової, легкої, аграрної, кондитерської галузей та промисловості.
Міністерство сільського господарства і розвитку села Соціалістичної Республіки В'єтнам прийняв постанову про відновлення імпорту пшениці з України.
Постановою ухвалено рішення відновити імпорт української пшениці і здійснювати суворий фітосанітарний контроль при імпорті зерна з України.
Президент Української зернової асоціації підкреслив, що це є ознакою високої якості українського зерна на світових ринках і підтвердженням репутації України як надійного міжнародного партнера у зерновій галузі.
Офіс з просування експорту запрошує виробників меблів, домашнього декору, одягу, посуду, взуття та аксесуарів на освітній семінар «Швеція – відкриті торгові ворота», що пройде в рамках 7-го Шведсько-українського бізнес-форуму* (Sweden-Ukraine Business Forum) у Києві.
Семінар відбудеться 14 червня в м.Київ (Hyatt Regency Kyiv)
Під час семінару ви отримаєте практичну інформацію стосовно експортних процедур, угод про торгівлю, правил і вимог ЄС, зокрема щодо походження товарів, сертифікатів і стандартів. Окрім того, дізнаєтеся більше про ринки Швеції, умови ведення бізнесу, основні позиції шведського імпорту, особливості попиту шведських споживачів, а також поради щодо маркетингу.
Також учасникам буде представлено сервіс «Швеція – відкритi ворота торгівлі». Даний сервіс є єдиним інформаційним центром, створеним шведським урядом для іноземних компаній, що зацікавлені у експорті до Швеції та країн ЄС і бажають отримати прикладні знання стосовно питань, пов’язаних із виходом на ринок Швеції та Євросоюзу.
Участь у заході можлива лише за умови онлайн-реєстрації через особистий кабінет на сайті epo.org.ua і отримання підтвердження реєстрації Офісом з просування експорту. ( ІНСТРУКЦІЯ з реєстрації на захід через особистий кабінет)
Останній термін реєстрації – 11 червня 2018 включно. Підтвердження Вашої участі ви отримаєте 12 червня на вказану в реєстраційній формі електронну пошту. Заявки на участь у заході, отримані після завершення реєстрації, не будуть розглядатись.
Організатори заходу:
Офіс з просування експорту, Посольство Швеції в Україні спільно з Шведською торговою колегією.
ТПП України разом з МЗС України готує торгову місію українських виробників до Анголи, яка відбудеться на початку червня 2018 року.
Ангола імпортує більшу частину товарів, що споживаються в країні, –приблизно на 15 млрд дол. США, тому вона привертає увагу українських експортерів. Ангольський бізнес зацікавлений у зведенні млинів, ліній із переробки сировини. Існує потреба в молочній продукції, курятині й інших видах м’яса, сільськогосподарській техніці, обладнанні для переробки, зберігання, фасування, добривах та пестицидах, технологіях вирощування зернових та іншої агропродукції.
Програмою візиту передбачено:
– зустрічі з представниками державних інституцій та установ Анголи;
– зустрічі з представниками Торгово-промислових палат;
– бізнес-форум.
У разі заінтересованості просимо звертатися до заступника директора Дирекції з питань зовнішньоекономічної діяльності Євгена Романенка +380 44 461-98-17, rea-zed@ucci.org.ua.
Мінекономрозвитку та GIZ запрошують підприємства взяти участь у процесі відбору для отримання технічної підтримки з визначення та реалізації пілотних проектів з енергоефективності. Загалом, для співпраці буде обрано близько 60 компаній.
Проект двостороннього технічного співробітництва «Консультування підприємств щодо енергоефективності» пропонує компаніям хлібопекарської та молочної промисловості, а також машинобудування та виробництва неметалевих будівельних матеріалів подати свої заявки про участь у пілотних проектах для забезпечення енергоефективності підприємств, зниження енергозатрат та підвищення конкурентоспроможності. Особливо вітаються заявки малих та середніх підприємств.
Пілотні проекти скрадатимуться з трьох етапів:
1. Детальний енергоаудит: обрані компанії на першому етапі отримають звіт із переліком економічно та технічно доцільних енергозберігаючих рішень для конкретних підприємств.
2. Розробка рентабельних проектів з енергоефективності: на основі результатів першого етапу обрані компанії отримають чіткий план впровадження енергозберігаючих та економічно доцільних заходів.
3. Підтримка у впровадженні проектів: на цьому етапі експерти GIZ надаватимуть компаніям інжиніринговий та консультативний супровід у реалізації проектів, розроблених на попередньому етапі. Фінансування заходів компанії-учасники проводитимуть за власний рахунок, завдяки банківським позикам або з інших джерел.
Зацікавлені у співробітництві представники компанії, мають заповнити прикріплену форму заявки та надіслати її Наталії Усенко на електронну пошту nataliia.usenko@giz.de не пізніше 22 червня 2018 року. З детальною інформацією можна ознайомитись тут.
Довідково
«Консультування підприємств щодо енергоефективності» є проектом технічного співробітництва з Мінекономрозвитку, що впроваджується GIZ починаючи з березня 2017 року на замовлення Федерального Міністерства економічного розвитку та співробітництва Німеччини. Проект сприяє досягненню стратегічної цілі Мінекономрозвитку – підвищення ефективності використання ресурсів у виробничих галузях української економіки.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність, сталий економічний розвиток тощо.