ТПП України разом з МЗС України готує торгову місію українських виробників до Анголи, яка відбудеться на початку червня 2018 року.
Ангола імпортує більшу частину товарів, що споживаються в країні, –приблизно на 15 млрд дол. США, тому вона привертає увагу українських експортерів. Ангольський бізнес зацікавлений у зведенні млинів, ліній із переробки сировини. Існує потреба в молочній продукції, курятині й інших видах м’яса, сільськогосподарській техніці, обладнанні для переробки, зберігання, фасування, добривах та пестицидах, технологіях вирощування зернових та іншої агропродукції.
Програмою візиту передбачено:
– зустрічі з представниками державних інституцій та установ Анголи;
– зустрічі з представниками Торгово-промислових палат;
– бізнес-форум.
У разі заінтересованості просимо звертатися до заступника директора Дирекції з питань зовнішньоекономічної діяльності Євгена Романенка +380 44 461-98-17, rea-zed@ucci.org.ua.
Мінекономрозвитку та GIZ запрошують підприємства взяти участь у процесі відбору для отримання технічної підтримки з визначення та реалізації пілотних проектів з енергоефективності. Загалом, для співпраці буде обрано близько 60 компаній.
Проект двостороннього технічного співробітництва «Консультування підприємств щодо енергоефективності» пропонує компаніям хлібопекарської та молочної промисловості, а також машинобудування та виробництва неметалевих будівельних матеріалів подати свої заявки про участь у пілотних проектах для забезпечення енергоефективності підприємств, зниження енергозатрат та підвищення конкурентоспроможності. Особливо вітаються заявки малих та середніх підприємств.
Пілотні проекти скрадатимуться з трьох етапів:
1. Детальний енергоаудит: обрані компанії на першому етапі отримають звіт із переліком економічно та технічно доцільних енергозберігаючих рішень для конкретних підприємств.
2. Розробка рентабельних проектів з енергоефективності: на основі результатів першого етапу обрані компанії отримають чіткий план впровадження енергозберігаючих та економічно доцільних заходів.
3. Підтримка у впровадженні проектів: на цьому етапі експерти GIZ надаватимуть компаніям інжиніринговий та консультативний супровід у реалізації проектів, розроблених на попередньому етапі. Фінансування заходів компанії-учасники проводитимуть за власний рахунок, завдяки банківським позикам або з інших джерел.
Зацікавлені у співробітництві представники компанії, мають заповнити прикріплену форму заявки та надіслати її Наталії Усенко на електронну пошту nataliia.usenko@giz.de не пізніше 22 червня 2018 року. З детальною інформацією можна ознайомитись тут.
Довідково
«Консультування підприємств щодо енергоефективності» є проектом технічного співробітництва з Мінекономрозвитку, що впроваджується GIZ починаючи з березня 2017 року на замовлення Федерального Міністерства економічного розвитку та співробітництва Німеччини. Проект сприяє досягненню стратегічної цілі Мінекономрозвитку – підвищення ефективності використання ресурсів у виробничих галузях української економіки.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність, сталий економічний розвиток тощо.
Держпродспоживслужба та компетентний орган Спеціального адміністративного округу Гонконгу погодили ветеринарний сертифікат для експорту м'яса птиці та продуктів з нього, яєць та яєчних продуктів з України до Спеціального адміністративного округу Гонконгу.
Із сертифікатом можна ознайомитися за посиланням.
Офіс з просування експорту запрошує українські компанії у торгову місію до Відня, яка відбудеться з 4 по 6 липня 2018 року, для виробників наступних товарів:
- продукти харчування (кондитерські вироби, макаронні вироби; органічна продукція, овочі, фрукти, ягоди та їх переробка);
- засоби особистої гігієни;
- товари для дому.
Програмою передбачено:
- зустрічі з представниками ритейлу;
- зустрічі з імпортерами та дистриб’юторами в форматі В2В;
- освітній захід щодо особливостей ведення бізнесу в Австрії;
- зустрічі з українською діловою діаспорою;
Реєстрація компаній у місії відкрита до 5 червня 2018 року за посиланням: https://goo.gl/dkPBgg
У разі будь-яких питань, просимо звертатися до відділу Бізнес-можливості Офісу з просування експорту +380(67)-828-20-35, jkotova@epo.org.ua, Юлія Котова.
Довідково:
Участь у програмі торгової місії безкоштовна для українських компаній. Учасники самостійно покривають дорожні витрати та витрати по перебуванню в Австрії.
Офіс з просування експорту наймає консультанта для організації В2В зустрічей для 10 українських компаній в Відні.
Компанія має бути готова виробляти продукцію під private label.
Робоча мова торгової місії – англійська. Переклад не передбачено.
16 травня 2008 року, 10 років тому, Україна набула повноправного членства у Світовій організації торгівлі. Це стало початком важливого етапу інтеграції країни у світову торговельну систему та глобальну економіку.
Хтось буде згадувати наш вступ, хтось обговорюватиме умови вступу, хтось розбиратиме ситуації, коли Україна "дивувала" членів СОТ своїми діями. Хтось говоритиме про період непередбачуваної торговельної політики, а хтось розбиратиме останній шлях, який ми пройшли для відновлення довіри до України в СОТ та до сприйняття нас як надійного торговельного партнера. Хтось аналізуватиме жорсткість і принциповість нашої позиції щодо захисту українських виробників на експортних ринках. А хтось просто підводитиме підсумки.
Проте краще говорити про сьогодення і майбутнє. Насамперед про те, як Україна використовує можливості від членства в СОТ, що це дає українському бізнесу та економіці держави.
Ми не ходимо в рожевих окулярах і розуміємо всі проблеми та виклики, які стоять перед СОТ зараз, але навіть в таких умовах ми маємо використовувати усі наявні можливості, які надає наше членство для просування інтересів України та українського бізнесу.
Чому СОТ - це важливо
На сьогодні СОТ - єдина міжнародна організація, яка встановлює глобальні правила торгівлі. На 164 її члени припадає понад 98% світової торгівлі.
Це дієвий майданчик для обговорення позицій і розбіжностей з багатьох торговельних питань, враховуючи баланс економічних інтересів країн-учасниць. Членство в організації значно підсилює можливість впливати на формування сучасних правил торгівлі на світовому рівні.
Торговельна система СОТ побудована на кількох базових принципах. Ключовий із них -принцип недискримінації. Члени СОТ зобов'язані надавати одна одній однаково сприятливі умови. Іншими словами, жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати до неї дискримінаційний підхід.
Серед інших, принцип прозорості - чіткої інформації про політику, процедури та правила,передбачуваності - взяті зобов’язання щодо зниження торговельних бар’єрів та розширення доступу до власних ринків обов’язкові для виконання.
Для України використання цих принципів на практиці - можливість бути частиною передбачуваної торговельної системи та подальшої лібералізації світової торгівлі, а також вести правильну торговельну дипломатію.
Що Україні дає членство в СОТ
Для країни, частка експорту в ВВП якої становить близько 50%, набуття членства в СОТ мало вплив на зміну структури економіки. Передусім - за рахунок встановлення чітких правил гри на світовому ринку, лібералізації зовнішньоторговельних режимів та адаптації законодавства до світових правил.
Вступ України в СОТ також дозволив:
- Розширити можливості та переваги для розвитку бізнесу. Це - регуляторне середовище, спрощення зовнішньоекономічних торговельних процедур, сертифікації та стандартизації, доступу до іноземних ринків товарів та послуг тощо.
- Отримати вітчизняним експортерам передбачуваний та сприятливий недискримінаційний режим на ринках СОТ, можливість врегулювання торговельних проблем і спірних питань як у дво-, так і у багатосторонньому форматі.
Гарантувати українським виробникам АПК міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому та регіональних ринках.
- Розпочати, а з деякими "ринками у фокусі", визначеними Експортною стратегією України - завершити переговори про укладення угод про вільну торгівлю.
Це 20 країн, плюс Європейський Союз. Діє ЗВТ з ЄС, Канадою, нещодавно завершено переговори з Ізраїлем, виходимо на фінішну пряму щодо ЗВТ з Туреччиною.
- Отримати розширені можливості використання інструментів торговельного захисту, нетарифних заходів, механізму врегулювання спорів тощо.
- Використовувати участь в інформаційній системі СОТ для доступу українських підприємств до інформації про зміни у торговельних режимах країн-членів СОТ тощо.
Зрештою, найсуттєвішими змінами від вступу України до СОТ стало зменшення тарифних та нетарифних обмежень доступу українських товарів на світові ринки, отримання українськими товарами режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі країн-членів СОТ та можливість захисту інтересів національних виробників відповідно до процедури розгляду торгових спорів СОТ.
Україна-СОТ сьогодні
Зупинюсь на кількох ключових інструментах, які на сьогодні Україна використовує в СОТ для просування та відстоювання інтересів українського бізнесу.
Участь України у багатосторонніх торговельних переговорах
Дозволяє Україні відстоювати торговельно-економічні інтереси та впливати на формування нових правил у світовій торгівлі.
Україна систематично бере участь у засіданні Конференції міністрів. Це - найвищий керівний орган СОТ, де ухвалюються найважливіші рішення і визначаються пріоритетні напрями її діяльності. Такі засідання відбуваються раз на два роки.
За підсумками проведених обговорень і консультацій Україна приєдналася до ряду спільних декларацій та заяв, які, стосувалися підтримки багатосторонньої торговельної системи, електронної комерції, дисциплін з внутрішнього регулювання послуг, торгівлі та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері.
Крім того, делегація України провела низку двосторонніх зустрічей з представниками понад десяти країн світу, на яких було обговорено розширення і поглиблення торговельно-економічної співпраці.
Україна активно використовує майданчики СОТ для відстоювання інтересів українського бізнесу
Протягом 2016-2017 років Україна взяла участь у понад 25 таких засіданнях органів СОТ різного рівня.
Під час засідань було зазначено чітку позицію України щодо наслідків для міжнародної торгівлі через анексію Криму та невиконання Російською Федерацією своїх міжнародних зобов’язань, необхідність негайного приведення країною-агресором свого законодавства у відповідність до зобов’язань як члена СОТ та усунення невиправданих обмежень, заборон та дискримінаційних заходів до українських товарів.
Так, на засіданнях Комітету з питань сільського господарства порушувались питання щодо запровадження РФ субсидій на залізничні перевезення при експорті зерна, а також стосовно обмежень з боку РФ міжнародного транзиту сільськогосподарських товарів із території України до Казахстану, що стало передумовою для передачі цієї справи на розгляд Органу врегулювання суперечок СОТ.
Україна неодноразово використовувала механізм внесення на розгляд засідань цих органів специфічних торговельних занепокоєнь (specific trade concerns), що дало можливість привернути увагу членів СОТ до можливих порушень зобов’язань за відповідними угодами та вимагати скасування заходів, що не відповідають положенням угод СОТ.
Крім того, Україна бере активну участь у роботі комітетів СОТ із захисних заходів, субсидій і компенсаційних заходів, а також антидемпінгової практики. Лише у 2017 році українська делегація також взяла участь у двох циклах засідань комітету СОТ з антидемпінгової практики, де розглядались питання торговельного захисту. У ході засідань були озвучені звернення до Росії, Єгипту, Мексики, Індії, Туреччини та Кореї.
Вступ нових членів до СОТ – працюємо над розширенням можливостей для українського бізнесу
В основі переговорного процесу з кандидатами – правила СОТ, які спрямовані на збільшення рівня лібералізації доступу до ринків товарів і послуг, і як результат – збільшення обсягів зовнішньої торгівлі.
Відстоювання інтересів українських виробників під час таких переговорів ґрунтується на пропозиціях профільних асоціацій виробників. Вони передбачають усунення бар’єрів для доступу до ринків і збільшення експортного потенціалу.
На сьогодні Україна є членом 18 робочих груп зі вступу нових членів до СОТ.
Зокрема, йдеться про Азербайджан, Білорусь та Судан, де здійснюється моніторинг переговорного процесу та опрацювання документів, необхідних для вступу до СОТ; Боснію та Герцеговину, з якою в травні завершено двосторонні переговори та наразі узгоджується відповідний проект протоколу про приєднання до СОТ. Крім цього, українська сторона направила запити стосовно доступу до ринків товарів та послуг на розгляд делегацій Алжиру, Лівану, Сербії.
Україна приєдналась до Угоди про державні закупівлі GPA
У травні 2016 року Україна стала стороною Угоди про державні закупівлі (GPA).
Це дало можливість українським компаніям брати участь у державних закупівлях 46 країн-учасниць цієї угоди, серед яких ЄС (28), Японія, США, Корея, Тайвань, Сінгапур, Гонконг та Канада. Завдяки приєднанню України до Угоди СОТ про державні закупівлі для українських підприємців стало реально отримати доступ до державних тендерів за кордоном. Ринок держзакупівель країн СОТ оцінюється у $1,7 трлн.
І в листопаді 2017 року, за підтримки та консультуванням експертів Офісу з просування експорту, українська компанія вперше виграла тендер на держзакупівлі в ЄС.
Україна вперше здійснила Огляд торговельної політики в СОТ
У квітні 2016 року ми успішно провели перший Огляд торговельної політики України. Це – своєрідний "міжнародний аудит" України у СОТ та один із найважливіших видів діяльності організації, який підсилює принцип передбачуваності торговельних режимів та практики його виконання членами СОТ. Усі члени організації проходять таку процедуру.
У рамках проведення першого огляду було підготовлено звіти уряду України та секретаріату СОТ. Вони стали підсумком майже дворічної підготовчої "домашньої" роботи.
Огляд торговельної політики України показав суттєву зацікавленість членів СОТ до України – було отримано понад 450 запитань до зазначених звітів від 20 членів організації та засвідчив дотримання нашою країною одного з основних принципів цієї міжнародної організації – прозорості торговельної політики.
Участь України у цій системі нотифікацій відкриває для українських підприємств доступ до інформації про майбутні зміни у торговельних режимах інших країн і тим самим забезпечує передбачуваність змін торговельних режимів на зовнішніх ринках.
Україна активно використовує механізм врегулювання суперечок у СОТ
На сьогодні Україна також на постійній основі відстоює свої інтереси завдяки використанню механізму врегулювання суперечок.
Протягом 10 років членства у СОТ Україна відстоювала свої права у семи справах – у якості позивача, у чотирьох – у якості відповідача та була третьою стороною у 19 справах.
Звичайно, в нашій історії були справи, до яких було багато питань не лише в експертному середовищі України, а й які мали досить негативний вплив на наші відносини з торговельними партнерами.
Також важливо, що для відстоювання інтересів українських виробників було прийнято постанову уряду, якою затверджено порядок захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках СОТ. Цей документ регулює відносини, що виникають під час проведення консультацій та врегулювання суперечок між членами СОТ.
Постанову було розроблено після конструктивного обговорення з представниками бізнесу, бо вона регулює відносини між ними та державою у рамках використання даного інструменту.
Україна активно протидіє торговельній агресії Росії в СОТ
Україна активно відстоює інтереси українських виробників за допомогою механізмів СОТ. Проблемні питання торгівлі України з іншими членами організації піднімаються на профільних комітетах СОТ, в межах огляду торговельної політики країн-членів, а також на засіданнях відповідних Рад, зокрема, Генеральної ради.
У 2016 році, для захисту своїх національних економічних інтересів та безпеки, Україна внесла занепокоєння з приводу застосованих Росією обмежень імпорту та транзиту українських товарів на засідання Генеральної ради, Ради з торгівлі товарами, Комітету з питань сільського господарства, Комітету ТБТ, Комітету СФЗ, Огляду торговельної політики РФ.
Також було направлено відповідні комунікації країнам-членам СОТ. Їм було доведено чітку позицію про негативні системні наслідки для міжнародної торгівлі через невиконання Росією міжнародних зобов’язань, необхідність негайного приведення РФ своїх зобов’язань у відповідність із зобов’язаннями члена СОТ та негайного усунення всіх обмежень, заборон та дискримінаційних заходів до українських товарів.
Окремі питання, які не вдалось вирішити за допомогою таких інструментів, Україна врегульовує через використання механізму урегулювання торгових суперечок.
Значна частина цих справ стосувалася протидії торговельній агресії Росії.
Так, Україна ініціювала справу стосовно обмежувальних заходів Росії відносно українського залізничного обладнання, оскаржила неправомірні заходи Росії щодо обмеження транзитного руху з території України на територію Казахстану та Киргизстану, ініціювала суперечку щодо обмеження Росією імпорту та транзиту продукції походженням з України (соків, пива, кондитерської продукції, шпалер). Також Україна відстоювала інтереси та доводила правомірність своїх дій у справах стосовно антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну нітрату амонію, а також у справі щодо заходів, що стосуються торгівлі товарами і послугами.
Сьогодні Україна успішно та активно використовує механізми та можливості, що надає членство в організації, а також бере активну участь у врегулюванні актуальних питань, що стоять перед СОТ та системою міжнародного торговельного права як такого.
Зокрема, Україна висловлює активну позицію у питаннях застосування та тлумачення норм угод Світової організації торгівлі та стосовно виборчого процесу до Апеляційного органу СОТ.