Невід’ємною частиною будь-якої угоди про вільну торгівлю є правила визначення походження товарів. І кожна угода містить свої власні та певною мірою унікальні правила походження. Ці правила покликані слугувати своєрідним «фільтром», який розділяє на кордоні товари, що можуть користуватись преференційним доступом на ринок, а які ні.

Так, для отримання тарифних вигод від Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною (CUFTA) необхідно, щоб ваші товари мали саме українське походження. А що це означає ви зможете дізнатись у новому посібнику Проекту CUTIS «I Can Export: Правила визначення походження товарів відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною: Дороговкази для експортерів».

Особливо новий посібник актуальна для тих виробників, які використовують у виробництві товарів матеріали іноземного походження (тобто, імпортовані з третіх країн). Ви дізнаєтесь, що таке критерії достатньої переробки, побачите на прикладах, як відбувається зміна тарифної класифікації. Ми допоможемо вам розраховувати вартість іноземних матеріалів у відношенні до вартості транзакції та ціни товару на умовах франко-завод. Одним словом, вас чекає багато цікавої та корисної інформації!

Завантажити посібник

Джерело

Канада – один зі світових лідерів споживання органічних продуктів – середньостатистичний канадець витрачає на органіку близько 150 канадських доларів на місяць. Канадський ринок органічних продуктів є п’ятим за обсягом в світі (близько 5,4 млрд канадських доларів)

Як пробитися на цей ринок, і які “ніші” є найбільш прибутковими для експортера?

Сьогодні питання виробництва органічної продукції як ніколи на слуху у фермерів. З одного боку, воно вимагає більше витрат на альтернативні методи обробки ґрунту і захисту рослин в умовах обмеженого використання агрохімікатів, а також необхідність сертифікації продукції. З іншого боку, від реалізації органіки можна отримати значно більший прибуток, ніж від продажу звичайних агропромислових товарів. Саме тому кількість виробників органіки за останні 10 років зростає в геометричній прогресії.

Станом на 2018 рік в Україні зареєстровано 550 операторів органічного виробництва, 300 з яких є сільгоспвиробниками, які в основному вони орієнтовані на зовнішні ринки.

У сферу інтересів українських експортерів органіки потрапляє і ринок Канади. Адже завдяки угоді про зону вільної торгівлі між Україною та Канадою (вступила в силу в серпні 2017 року), товарообіг між нашими країнами значно зріс.

За словами першого віце-прем’єра Степана Кубіва, експорт українських товарів до Канади за минулий рік виріс на 74,4%, а за першу половину 2018 року – ще на 37,1%. Крім того, канадські інвестиції з початку 2018 зросли на $ 47 млн, причому 31% з них спрямовані в промисловість. Проте, як визнають експерти, канадський ринок досить специфічний, і без правильної стратегії і тактики тут не обійтися.

Порада № 1. Проаналізуйте ринок

Станом на 2017 рік, обсяг продажів органічних продуктів в Канаді склав 4,2 млрд канадських доларів. Як запевняє експерт з охорони навколишнього середовища проекту технічної допомоги CUTIS Зоя Павленко, незважаючи на те, що країна є великим виробником органіки, на ринку її не вистачає.

Наприклад, за 2016 рік було імпортовано 202 млн кг органічних продуктів загальною вартістю 637 млн канадських доларів. Це більше, ніж експортовано з Канади, що вказує на дефіцит і ринкову можливість для українських виробників. Хоча по ряду органічних позицій Канада також є експортером.

Уряд Канади не сидить склавши руки і також намагається стимулювати внутрішнє виробництво – в 2017 році в провінції Манітоба стартували масштабні програми підтримки фермерів. Тому з часом розрив між попитом і пропозицією буде зменшуватися. “Зараз досить вдалий час, щоб почати експорт на цей ринок. Однак варто звернути увагу на ряд деталей”, – радить Павленко. Так, будь-який сільськогосподарський продукт, який називається органічним, регулюється Канадським агентством з контролю за харчовими продуктами (CFIA). Також варто звернути увагу на упаковку та маркування органічної продукції, адже вони можуть відрізнятися як від українських, так і європейських.

Порада №2. Ставка на популярні позиції

Органічні продукти харчування і напої складають близько 90% органічної “кошика”. Зокрема, свіжі овочі і фрукти – 40%, напої – 13%, молочні продукти, яйця – 12%, злаки, макарони, хліб – 9%.

Слід зазначити, що Канада стала однією з перших країн, в яких відстежується саме органічний експорт і імпорт. Імпорт відслідковується по 65 категоріям, а експорт – по 18. Якщо подивитися статистику імпорту, то серед топ-20 найбільш популярних органічних продуктів можна знайти органічну каву, банани, суницю, зелені салати, томати і томатну пасту тощо. Втім, це аж ніяк не означає, що слід зосередитися лише на цих товарах.

Якщо ви зможете прорекламувати свій товар і максимально вигідно його презентувати, шанс є практично у будь-якого продукту. Наприклад, вийти на ринок Канади вдалося науково-виробничому підприємству “Інститут Текмаш”, зокрема відомому в Україні завдяки виробництву органічної ягідної пасти Liqberry. Їм навіть вдалося продати в Канаду не тільки продукт, але і саму технологію переробки агропромислової сировини.

“Канада знаходиться далеко, але якщо поставляти перероблені товари, для яких санітарні та фітосанітарні вимоги істотно нижче або іноді не застосовуються, це вигідно. З переробленим продуктом, який має більший термін придатності, можна подолати логістичне обмеження – територіальну віддаленість Канади від України. Тому логічно рекомендувати виробникам органічних продуктів стартувати з продажів саме продуктів переробки. Найбільшою популярністю користуватимуться українські соки, кондитерська продукція, сушені та заморожені овочі, соуси, рослинні масла і снеки”, – говорить Зоя Павленко.

Порада №3 Знайти “свого” покупця

Для того щоб максимально ефективно вийти на канадський органічний ринок, слід чітко знати портрет свого споживача.

Згідно з інформацією канадської торгової асоціації (Canada Organic Trade Association (COTA), це як чоловік, так і жінка (адже закупівлями в Канаді займаються обидва члени сім’ї), досить молоді – 18-34 роки, та переважно жителі великих міст. Найбільший інтерес до органічних продуктів виявляють жителі провінцій Британська Колумбія або Альберта. Це не найбільші провінції, тому Квебек і Онтаріо не слід скидати з рахунків.

Як і в Україні, в Канаді є певна кореляція між рівнем достатку, освіченістю і купівлею органічної продукції. Люди з більшим заробітком, відповідно, більше знають про користь органіки і готові за це платити. “Також сім’ї, які мають дітей, з більшою готовністю віддають гроші за органічні продукти. Тому органічна їжа і товари для дітей – це перспективна ніша”, – рекомендує Зоя Павленко.

Важливо знати:

1. Обов’язковою умовою для всіх експортерів продуктів, заявлених як “органічні” є органічний сертифікат, який видається згідно канадському стандарту (СOR).
2. До органічних продуктів застосовуються звичайні правила і умови, як і до решти агропромислових товарів. Для кожного товару – вони свої. Детальні вимоги по кожному з продуктів прописані в “Автоматизованій довідковій системі імпорту” (AIRS).

Порада №4 Важливість документів

Що стосується регулювання канадського органічного ринку, то воно істотно відрізняється від українського і європейського. Канада має свої національні органічні стандарти (Canada Organic Regulations), які були прийняті ще в 2009 році.

Більш детальні вимоги до виробництва і перелік дозволених речовин містять стандарти CAN/CGSB 32.310-2015 – Системи органічного виробництва – Загальні принципи і стандарти управління, і CAN/CGSB 32.311-2015 – Системи органічного виробництва – Перелік дозволених речовин.

На даний момент в Канаді, як і у нас в Україні, відбувається активна дерегуляція сектора агровиробництва і переробки. Буквально в червні цього року був опублікований новий регуляторний акт, який об’єднує понад 10 законодавчих актів, і називається “Положення про безпечні харчові продукти для канадців”. У нього також включені і органічні продукти. Перегляд зазначених вище стандартів заплановано на 2020 рік. Тому зацікавленим органічним виробникам варто тримати руку на пульсі, адже вимоги можуть змінюватися.

Порада №5 Звернути увагу на органічні сертифікати

Директор сертифікаційної компанії “Органік Стандарт” Сергій Галашевський розповідає, що органічні товари, що продаються в Канаді, використовують логотип Canada Organic (COR). На початку 2018 року “Органік стандарт” став єдиним в Україні органом, який отримав право сертифікувати виробників для експорту в Канаду. “Органічна сертифікація – це важливий момент, який допомагає підприємцю продавати свій продукт, а споживачеві – впевнено його споживати. Сертифікація ідентифікує компанію, відкриває доступ до преміального сегменту, дозволяє продати дорожче і вигідно заявляти про себе на ринку. Крім того, сертифікуватися стало дешевше, адже деякі організації, наприклад проект СUTIS, компенсують половину вартості процедури “, – сказав він.

Органічна сертифікація – добровільна процедура. Але якщо виробник називає свій товар органічним, то він зобов’язаний сертифікуватися. Інакше фінансових санкцій за недобросовісну конкуренцію не уникнути.

Цікаво, що канадський органічний стандарт еквівалентний американському (NOP). Тому, якщо підприємство сертифіковане за стандартом NOP, то цей сертифікат визнається в Канаді. І навпаки, канадська органічна сертифікація визнається в США.

Між ЄС та Канадою теж є угода про взаємне визнання органічних стандартів. Але там є жорстка прив’язка до виробництва саме в ЄС і Канаді. Тому українським органічним товарам, сертифікованим за стандартами ЄС, все ж доведеться проходити додаткову органічну сертифікацію для виходу на північноамериканський ринок. Це може бути як NOP, так і COR. Але COR дешевше, тому виробникові вигідніше отримувати саме його “, – рекомендує Галашевський.

Він також звернув увагу на такий важливий момент як репутація в органічному виробництві. “З одного боку, виробники, що займаються органічним виробництвом, мають кращий” імідж” на ринку і нерідко кращі експортні можливості. З іншого боку, в органічному виробництві легше зіпсувати репутацію. Один недобросовісний виробник здатний зіпсувати репутацію всьому сектору”, – упевнений Галашевський.

Порада №6 “Пробивати” ринок

Окрема, і досить проблемна тема – це санітарне і фітосанітарне регулювання в Канаді. Якщо ви використовуєте для продукту приставку “органічний”, це зовсім не означає повну індульгенцію – до нього також застосовують жорсткі вимоги, про які можна дізнатися через автоматизовану систему Automated Import Reference System (AIRS). Вона схожа на загальновідомий європейський Export Help Desk, але фокусується виключно на харчових продуктах і сільгоспсировині.

Як зазначає Павленко, узгодження окремих санітарних і фітосанітарних норм і сертифікатів між Канадою і Україною станом на листопад 2018 року відбувається лише по курятині. Для всіх інших категорій підкарантинних товарів (наприклад, яловичина, свинина, яйця) – віз і нині там. Триває заборона на ввезення в Канаду українських круп і пшениці, оскільки при імпорті у одного з українських постачальників в зерні були знайдені шкідники. Через те заборона на поставки була застосована для всіх українських зернових компаній.

“Якщо бізнес почне проявляти більшу зацікавленість до канадського ринку, то почнеться більш активна робота по погодженню сертифікатів між країнами. Тут потрібна додаткова комунікація бізнесу з держорганами (зокрема, Держпродспоживслужбою України). Виробники самі повинні проявляти ініціативу, “пробивати” ринок, а не сидіти склавши руки”, – впевнена експерт CUTIS Зоя Павленко.

Джерело

19 грудня 2018 року у м. Мадрид відбулося Третє засідання Українсько-іспанської змішаної міжурядової комісії з економічного і промислового співробітництва, у якому взяла участь заступник Міністра з питань європейської інтеграції Наталія Бойко.

У рамках пленарного засідання Комісії обговорено питання співробітництва у сфері відновлюваних джерел енергії та інтеграції українських енергетичних ринків до європейських.

«Інтеграція ринків газу та електроенергії до ринків ЄС є однозначним пріоритетом, зокрема підвищення надійності функціонування енергетичних систем, підвищення рівня екологічної та енергетичної безпеки, надійності постачання енергії та диверсифікації джерел енергопостачання», – зазначила Наталія Бойко у виступі.

Також іспанську сторону поінформовано щодо останніх законодавчих тенденцій щодо регулювання ВДЕ в Україні.

У рамках обговорення питання співробітництва у сфері відновлюваних джерел енергії іспанську сторону запрошено інвестувати у виробництво комплектуючих для електроустановок відновлюваної енергетики та активувати співробітництво в частині розвитку електроакумулюючих потужностей, високоманевреної генерації та засобів з управління попитом.

Джерело

20 грудня під час підсумкової прес-конференції Мінекономрозвитку Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів окреслив пріоритети роботи Мінекономрозвитку на 2019 рік за напрямком міжнародної торгівлі та просування експорту.

У сфері міжнародної торгівлі Степан Кубів окреслив два ключові завдання: підписання та подання на ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, а також початок переговорів про укладення нової двосторонньої угоди між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

“У жовтні 2018 року Міністр зовнішньої торгівлі Великобританії Ліам Фокс підтвердив мені, що для Лондона є пріоритетом встановлення преференційних умов торгівлі з Україною без будь-яких затримок. Майбутня Угода базуватиметься на положеннях Угоди про асоціацію, стороною якої є Сполучене Королівство”, - зазначив Степан Кубів.

Також Мінекономрозвитку планує розпочати будівництво українського павільйону для ЕXPO 2020 у Дубаї. Радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолана Підласа повідомила, що орієнтовна планова вартість будівництва національного павільйону складе $5,5 млн. “З метою оптимізації використання бюджетних коштів опрацьовується питання використання павільйону в якості будівлі Посольства України в ОАЕ після завершення ЕXPO 2020”, – розповіла Роксолана Підласа.

Також Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів повідомив про намір Мінекономрозвитку запровадити інститут торгових представників у закордонних дипломатичних установах: “Ми бачимо інститут торгового представництва як ефективний інструмент просування економічних інтересів України за кордоном. Наразі форма і процедури відпрацьовуються з Міністерством закордонних справ”.

В 2019 році Мінекономрозвитку також планує розробити та ухвалити секторальні експортні стратегії у кількох сферах:

• машинобудуванні;
• сфері інформаційно-комунікаційних технологій;
• сфері технічного обслуговування та ремонту повітряних суден;
• креативних індустріях, а також низку крос-секторальних стратегій.

 "Секторальні стратегії дозволять нам не тільки сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, але й виробити план дій щодо "закріплення» позицій на наявних ринках та виходу на нові”, – наголосив Степан Кубів.

Джерело

22-24 січня 2019 року відбудеться низка семінарів де ви зможете перевірити Вашу готовність до експорту, зокрема, в аспектах прибутковості асортименту, підходів до ціноутворення та формування плану продаж. Семінари проводить ДУ "Офіс з просування експорту"

Заходи проходитимуть: 
22 січня, Київ (11:00 - 14:00)
23 січня, Харків (13:30 -15:15)
24 січня, Дніпро (10:30 - 12:30)