Відповідно до Рішення Президента ТР від 9 грудня 2018 р. № 433 у рамках додатку до «Рішення щодо режиму імпорту» були збільшені митні ставки до рівня від 10% до 30% на окремі імпортовані товари, серед яких будівельні матеріали, телевізори, папір, картон та іграшки.
Зі встановленими ставками митного тарифу на відповідну категорію товару за УКТ ЗЕД (у турецькому варіанті - G.T.І.P.) можна ознайомитися у додатку. Україна відноситься до категорії країн під № 8.
Зазначається, що Рішення не впливатиме на умови Митного союзу Туреччини з ЄС, хоча імпортер нестиме відповідальність за правильне декларування товарів.
У січні-жовтні 2018 року зовнішній товарообіг підприємств Чернігівської області з 129 країнами-партнерами склав понад мільярд доларів США — майже на 21% більше показника за аналогічний період 2017 року.
Експорт товарів збільшився на 26,5% (до 601 мільйона доларів США). Найбільшу питому вагу в експорті мали наступні групи товарів: 40,8% — зернові культури (+78,5% до січня-жовтня 2017 року), 10,6% — папір та картон (+6,3%), 7,8% — готові харчові продукти (+22,7%), 8% — деревина та вироби з неї (+45,0%), 5,2% — взуття (+24,8%), 4,1% — машини, обладнання (+1,3%).
Експорт товарів до країн Європейського Союзу збільшився до січня-жовтня 2017 року на 43,2% і становив 223,6 мільйона доларів США (37,2% від загального обсягу експорту товарів).
Серед країн ЄС найбільші обсяги товарів області надійшли до Нідерландів (8,8% обласного показника експорту), Іспанії (5,2%), Румунії (4,8%), Італії (3,9%).
Крім того, значні обсяги товару поставлялись до Єгипту (6%), Туреччини (4,9%), Білорусі (6,1%), Грузії (4,7%) та Китаю (3,7%).
Імпорт товарів за результатами січня-жовтня 2018 року збільшився на 13,3% відповідно до аналогічного періоду 2017-го і склав 418,4 мільйона доларів США. Зокрема, із країн Європейського Союзу — 191 мільйона доларів США (45,7% від загального обсягу) — збільшився на 30,8%.
Найбільші імпортні поставки товарів надходили з Білорусі (19,4%) та Німеччини (15,1%).
У структурі імпорту продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості складала 17,4%, полімерні матеріали, пластмаси та вироби з них — 14,7%, машини, обладнання — 12%, готові харчові продукти — 11,4%, папір і картон — 9,9%, текстильні матеріали та вироби — 9,7%.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами склало 182,6 мільйона доларів США.
Національний банк України повідомив, що у 2019 році запровадить міжнародний номер банківського рахунку IBAN.
Як повідомляється на сайті прес-служби банку, це дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським. Таким чином з 1 квітня 2019 року банки відкриватимуть клієнтам нові рахунки у стандарті IBAN, а діючі номери рахунків з 1 квітня до 31 жовтня 2019 року банки України самостійно змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту із збереженням діючого номера аналітичного обліку. Як наслідок діючі номери рахунків для клієнтів доповняться кодом країни та кодом банку.
Водночас як повідомили в НБУ, у період з 1 квітня до 31 жовтня 2019 клієнти банків у реквізитах розрахункових документів матимуть можливість зазначати як діючий номер рахунку та код банку, так і номер у стандарті IBAN.
Згодом застосування IBAN стане обов'язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів коштів як у національній, так і в іноземних валютах, у тому числі під час транскордонних переказів. Тобто, всі перекази будуть здійснюватися лише з використанням IBAN.
Завдяки новій системі оформлення рахунків клієнти банків зможуть:
- ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;
- уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах;
- швидше здійснювати перекази та отримувати кошти.
Серед інших переваг для клієнтів банків використання IBAN у майбутньому зробить можливим застосування QR кодів, які міститимуть інформацію про IBAN, для спрощення сплати рахунків та обміну платіжною інформацією.
В НБУ зазначили, що для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів - коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку. У результаті запровадження IBAN за першими двома літерам одразу можливо розпізнати країну учасника розрахунку (UA - Україна), а за допомогою контрольного розряду – забезпечити уніфіковану перевірку рахунку клієнта на його коректність.
Довідково:
Стандартна система банківського рахунку – це необхідний елемент ефективного банківського середовища кожної держави, що сприяє ефективному обробленню розрахунків. У країнах Європейського Союзу – це IBAN.
Кожна держава самостійно встановлює структуру номера рахунку IBAN, слідуючи вимогам стандарту ISO 13616.
21 січня ФАО та ЄБРР разом з Ukrainian Food Valley, Українською плодоовочевою асоціацією, асоціацією “Укркондпром”, платформами EastFruit та UAFES проведуть тренінг “SWEET TRADE: Як успішно експортувати солодощі, фрукти, ягоди та горіхи з України до Близького Сходу.”
Початок об 11.00, закінчення – 18.00. Місце проведення – Києво-могилянська бізнес-школа (КМБС), м.Київ.
Участь безкоштовна, але реєстрація за посиланням обов’язкова.
Національний банк України затвердив і оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової ліберальної системи валютного регулювання, передбаченої Законом України "Про валюту і валютні операції". Нова система складається з восьми основних постанов Правління Національного банку, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання:
постанова № 1: "Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України";
постанова № 2: "Про затвердження Положення про здійснення операцій із валютними цінностями";
постанова № 3: "Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей";
постанова № 4: "Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення";
постанова № 5: "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті";
постанова № 6: "Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками";
постанова № 7: "Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів";
постанова № 8: "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції".
Окрім цього, Правління Національного банку затвердило ще два технічних документи з метою реалізації вимог нового валютного законодавства. Це, зокрема, постанова N10 від 2 січня 2019 року "Про затвердження Правил функціонування Системи підтвердження угод на валютному ринку України". Документ зберігає гнучкі підходи щодо використання банками засобів Системи підтвердження угод ВалКлі. Нацбанк також подовжує час роботи Системи з 17-30 до 19-00 для зручності банків, які матимуть більше часу для подання Національному банку інформації про наявну на суму коштів у гривнях рахунку 2900 (рахунок для резервування коштів клієнтів для купівлі іноземної валюти) та про запланований на наступний день обсяг обов’язкового продажу валютних надходжень.
Також затверджена постанова №16 від 4 січня 2019 року "Про документ для обліку та реєстрації валютно-обмінних операцій", яка встановлює форму і зміст розрахункових документів для проведення валютно-обмінних операцій.
Прийняття усіх зазначених нормативно-правових актів є черговим важливим етапом лібералізації валютного ринку. Норми цих документів спрямовані на дерегуляцію інвестицій, спрощення проведення транскордонних операцій з валютними цінностями і розширення переліку доступних валютних операцій. Нова система валютного регулювання запрацює з 7 лютого 2019 року разом із введенням в дію Закону України "Про валюту і валютні операції".
Які обмеження будуть скасовані з 7 лютого
Нове регулювання передбачає низку послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу та поліпшать інвестиційну привабливість України. Загалом із 7 лютого будуть введені в дію більше 20 послаблень:
· вдвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
· скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
· дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
· скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро/рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
· скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
· скасовується обмеження на дострокове погашення зовнішніх зобов’язань;
· дозволяється укладання валютних форвардів для хеджування експортно-імпортних та боргових операцій;
· дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб-нерезидентів у банках України;
· скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
· дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн/день в еквіваленті);
· дозволяється банкам продавати своїм клієнтам державні цінні папери, номіновані в іноземній валюті, за іноземну валюту;
· дозволяється укладання банками валютних свопів з резидентами та нерезидентами;
· дозволяються безлімітні інвестиції банків в цінні папери інвестиційного класу;
· збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн/рік;
· збільшується ліміт на купівлю банківських металів фізичними та юридичним особами з 3,21 тройської унції на тиждень (100 г) до еквіваленту 150 тис. грн/день (без обмежень для юридичних осіб, що ведуть діяльність, пов’язану з використанням банківських металів);
· дозволяється юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів, якщо це передбачено їх статутом;
· дозволяється резидентам внесення платежів у іноземній валюті під час страхування життя;
· дозволяється здійснювати інвестиції та кредитувати резидентів з рахунку ЛОРО в гривнях банку-нерезидента;
· банкам-нерезидентам дозволяється купувати валюту на всю суму залишку в гривнях на рахунку ЛОРО;
· дозволяється купувати і накопичувати іноземну валюту на рахунку для виплат за зовнішніми запозиченнями;
· скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
· дозволяється здійснення інвестицій в Україну не тільки у валютах першої, а й другої групи класифікатора валют;
· уніфіковано переміщення валютних цінностей через кордон.
Як спроститься валютний контроль
В рамках нової системи валютного регулювання Національний банк також здійснює перехід від системи тотального валютного контролю за кожною операцією до валютного нагляду, побудованого за принципом "більше ризиків – більше уваги, менше ризиків – менше уваги".
Банки зможуть послабити нагляд за більшістю операцій бізнесу, які не матимуть ознак сумнівних операцій (незбігання обсягів операцій з обсягами звичайної ділової активності, невідповідність суті операції змісту діяльності клієнта, використання в розрахунках компаній-оболонок тощо). Також скасовується вимога щодо складання банками обов’язкового письмового висновку про результати аналізу клієнтської операції.
Разом з виведенням з-під нагляду дрібних операцій на суми до 150 тис. грн впровадження такого ризик-орієнтованого нагляду зменшить часові та адміністративні витрати бізнесу, а також полегшить навантаження на блок фінансового моніторингу в банках.
Як Національний банк планує знімати тимчасові обмеження
Нова система валютного регулювання залишає Національному банку право запроваджувати заходи захисту у сфері валютних операцій у разі виникнення обставин, що загрожують стабільності фінансової системи. Зокрема, це може бути регулювання обов’язкового продажу частини валютних надходжень та граничних строків розрахунків за операціями експорту-імпорту, запровадження лімітів на здійснення окремих валютних операцій, встановлення правил здійснення операцій, пов’язаних із рухом капіталу.
Водночас ці норми мають лише превентивний характер – введеня нових обмежень на валютному ринку з 7 лютого не передбачається. Метою Національного банку, як і раніше, залишається поступове зняття всіх валютних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу.
Дорожня карта валютної лібералізації, розроблена Національним банком разом з експертами Міжнародного валютного фонду, передбачає покрокове зняття усіх валютних обмежень відповідно до темпів поліпшення макроекономічних умов в Україні, а також прийняття низки законів, спрямованих на підвищення якості регулювання небанківського фінансового ринку (законопроект про “спліт”, реєстраційний номер 2413а) і попередження непродуктивного відпливу капіталу з країни (законопроект щодо протидії BEPS "Про імплементацію Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування", оприлюднений в жовтні Національним банком і Міністерством фінансів).
Таким чином, скасуванню валютних обмежень насамперед передуватиме оцінка Національним банком таких макроекономічних індикаторів як темпи зростання ВВП, динаміка інфляції, стан валютного ринку, фінансова стабільність, ситуація на зовнішніх ринках тощо. Водночас валютна лібералізація, передбачена дорожньою картою, не має часових рамок. Відповідно, чим швидше наставатимуть сприятливі макроекономічні та фінансові умови, тим швидше Національний банк прибиратиме обмеження на валютному ринку, і навпаки.
Серед головних пріоритетів Національного банку – зняття низки обмежень, які створюють найбільше додаткових труднощів для ведення зовнішньоекономічної діяльності і стримують нові іноземні інвестиції в Україну. Зокрема і насамперед:
· поступове зниження і скасування вимог до обов’язкового продажу валютної виручки;
· скасування вимоги щодо попереднього резервування коштів для купівлі іноземної валюти (купівля на умовах Т+1);
· зниження та/або скасування ліміту на репатріацію дивідендів;
· скасування граничних строків розрахунків за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів, але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
· скасування заборони на купівлю іноземної валюти за кредитні кошти;
· скасування додаткового нагляду за взаємозаліком валютних зобов’язань;
· підвищення і скасування ліміту на купівлю фізособами готівкової іноземної валюти в межах 150 тис. грн/день.
Інші послаблення на валютному ринку стосуватимуться проведення окремих операцій, перш за все з цінними паперами і деривативами, інвестицій за кордон, а також розширення функціоналу фінансових установ. Це, зокрема:
· поступове скасування всіх обмежень на проведення форвардних операцій;
· скасування обмежень щодо репатріації коштів від продажу облігацій і нелістингових цінних паперів;
· скасування вимоги щодо купівлі валюти юридичними особами тільки під зобов’язання;
· зняття усіх обмежень щодо розрахунків у валюті валютним з купівлі-продажу облігацій внутрішніх державних позик;
· скасування всіх обмежень щодо проведення валютних свопів;
· підвищення і подальше скасування ліміту на інвестиції юридичних осіб за кордон (з 7 лютого – 2 млн євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
· підвищення і подальше скасування ліміту на платежі фізичних осіб за кордон (з 7 лютого – 50 тис. євро/рік), але не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS;
· скасування заборони на кредитування нерезидентів у гривні (не раніше прийняття законопроекту щодо протидії BEPS);
відкриття доступу небанківських фінансових установ на валютний міжбанківський ринок (не раніше прийняття законопроекту про "спліт");
дозвіл на продаж валюти в режимі он-лайн небанківськими фінансовими установами (не раніше прийняття законопроекту про "спліт").
Кінцева мета Національного банку – зняття всіх наявних обмежень і перехід до режиму вільного руху капіталу, який стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання.