2018 року продукція АПК склала 39,8% у загальному експорті з України, зберігши лідерство у його товарній структурі, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
За його словами, характерною рисою минулого року для вітчизняного аграрного сектору економіки стала низка рекордів за обсягами поставок сільгосппродукції на зарубіжні ринки.
За даними Державної служби статистики України, за підсумками 2018 року Україна експортувала агропродовольства (групи 1-24 УКТЗЕД, а також казеїн, альбуміни, шкури, хутро, вовна та ін.) на суму 18,8 млрд дол. США, побивши рекордний показник 2012 року у 18,2 млрд дол. США, зазначив експерт.
За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, вирішальним для сумарного зростання експорту продукції АПК торік стало збільшення обсягів поставок до двох ключових регіонів – Азії та Європейського Союзу.
У 2018 році Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної агропродукції. Вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до 8,0 млрд дол. США. Це майже на 4% перевищило рекордний показник поставок до цього регіону у 7,7 млрд дол. США, встановлений у 2017 році, поінформував Микола Пугачов. Частка азійських країн склала торік 42,6% від загального експорту української сільгосппродукції.
Найвищої за часів незалежності України позначки сягнув 2018 року експорт аграрної продукції українського виробництва до країн – членів ЄС. Його обсяги у вартісному вимірі становили 6,3 млрд дол. США, перевищивши рекордний показник 2017 року у 5,8 млрд дол. США. При цьому частка ЄС у вітчизняному експорті агропродовольства склала минулого року 33,5%.
Обсяги поставок до країн Африки дещо знизилися у порівнянні з 2017 роком і становили 2,3 млрд дол. США – 12,2% у загальному експорті вітчизняної сільгосппродукції.
Зниження вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД, яке тривало протягом останніх років, припинилося. З 2017 року спостерігається тенденція поступового збільшення обсягів поставок до цього регіону. Торік вартісні обсяги поставок сільськогосподарської продукції до країн СНД незначно (+10,3%) збільшилися – до 1,5 млрд дол. США, забезпечивши їм частку у 8,0% в українському експорті агропродовольства.
В цілому ці чотири регіони закуповують понад 96% аграрної продукції українського виробництва, поінформував Микола Пугачов.
Лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції вже третій рік поспіль утримує Індія. Вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до цієї країни склали минулого року 1856 млн дол. США. При цьому частка Індії у вітчизняному експорті агропродовольства становила торік 9,9%.
Основними споживачами вітчизняної сільгосппродукції також стали Китай (1172 млн дол. США), Нідерланди (1162 млн дол. США), Іспанія (1042 млн дол. США), Єгипет (889 млн дол. США), Туреччина (801 млн дол. США), Італія (738 млн дол. США), Німеччина (667 млн дол. США), Польща (657 млн дол. США) та Саудівська Аравія (589 млн дол. США). Ці десять країн за минулий рік сформували для вітчизняних експортерів агропродовольства трохи більше 50% валютних надходжень.
Ключовими продуктами вітчизняного аграрного експорту традиційно стали зернові культури, олія, насіння олійних культур, макуха, м’ясо та субпродукти, на які припадає близько 81% його вартісних обсягів.
Джерело: Інститут аграрної економіки
Держпродспоживслужба та компетентний орган Сінгапуру погодили міжнародні ветеринарні сертифікати для експорту м'яса птиці та продуктів з нього, столових яєць, призначених для споживання людиною, а також яєчних продуктів з України до Республіки Сінгапур.
Із зазначеним сертифікатом можна ознайомитися за посиланням.
17 січня 2019 року в м. Брюссель, Бельгія завершилося четверте засідання українсько-бельгійської змішаної Комісії з питань економічного та фінансового співробітництва під співголовуванням Державного секретаря Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олексія Перевезенцева та Генерального Директора Департаменту двосторонніх відносин Федеральної державної служби з зовнішніх справ Королівства Бельгії Анік Ван Калстер.
Під час засідання обговорювалися питання подальшого розвитку торговельно-економічного співробітництва Україна - Бельгія, зокрема поглиблення двосторонньої співпраці у сферах енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії, інфраструктури, сільськогосподарського сектору, а також співпраці в сфері ІТ та інновацій та презентували інвестиційні можливості у різних напрямках і сферах.
«Уряд України продовжує втілювати реформи для поліпшення інвестиційного клімату: розвиває можливості для державно-приватного партнерства, посилює захист прав і підтримку інвесторів, вдосконалює управління державними інвестиціями», - підкреслив Державний секретар Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Олексій Перевезенцев.
Учасники відзначили, що Україна та Бельгія мають значний потенціал для двостороннього торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва, а бізнес обох країн зацікавлений у посилені взаємовигідної співпраці.
Довідково.
Зовнішньоторговельний оборот Україна-Бельгія за 9 місяців 2018 року склав $992,7 млн та зріс на 25%. Зокрема, експорт української продукції до Бельгії склав $ 465,9 млн. та відповідно зріс на на 37,4%.
21 січня 2019 року Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів підписав Угоду про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем.
“Угода про вільну торгівлю Україна-Ізраїль - це нові, кращі можливості для українських експортерів. З моменту набуття чинності Угоди будуть скасовані ввізні мита для близько 80% українських промислових товарів. Також завдяки скасуванню близько 70% ввізних мит на ізраїльську промислову продукцію стане можливим високотехнологічний інвестиційний імпорт. Це сприятиме модернізації промислового виробництва в Україні та збільшить додану вартість виробленої в Україні продукції”, - підкреслив Степан Кубів.
Степан Кубів зазначив, що Угода про вільну торгівлю з Ізраїлем дозволяє зберегти та розширити традиційний експорт для України, зокрема для продукції АПК, та відкрити нові можливості для експорту товарів з високою доданою вартістю.
“З 1 січня цього року Україна набула членства в Пан-Євро-Мед*, що дозволяє нам створити трикутник вільної торгівлі ЄС-Україна-Ізраїль. Це означає, що українські виробники зможуть імортувати сировину та матеріалу з Ізраїлю, пререобляти їх в Україні та експортувати з пільговою ставкою мита до ЄС. Це створює додаткові стимули для розміщення виробництва з високою доданою вартістю саме в України. Для українців це означатиме нові робочі місця, гідну зарплату та кращі умови для життя”, - пояснив Перший віце-прем’єр-міністр України.
Степан Кубів додав, що Угода з Ізраїлем сприятиме збільшенню обсягу торгівлі та інвестиційної співпраці. Експорт українських товарів до Ізраїлю вже зростає. Якщо, за підсумками 2016 року Україна експортувала до Ізраїлю товарів на $488,5 млн, то в 2017 році ця цифра становила вже $604,6 млн. За 11 місяців 2018 року експорт до Ізраїлю перевищив $535 млн. При цьому імпорт ізраїльських товарів за 11 місяців 2018 року склав лише $186 млн.
Крім того, станом на 01.10.2018 Ізраїль інвестував в економіку України $ 46,7 млн.
“Ми очікуємо зростання ізраїльських інвестицій у розвиток агропромислового комплексу, створення нових та модернізацію існуючих виробництв агропродукції, зокрема із застосуванням новітніх технологій та ІТ, а також збільшення високотехнологічних виробництв в інших галузях української економіки", - підкреслив Степан Кубів.
Довідково.
Переговори щодо Угоди про вільну торгівлю між Урядами України та Ізраїлю розпочалася з 2013 року, однак найбільш інтенсивна робота проводилася у 2016-2018 рр. Українська делегація провела 7 раундів переговорів, які завершилися в березні 2018 року. Угоду парафовано торік у квітні, подальші юридичні процедури тривали до листопада. 21 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України схвалив угоду та уповноважив Степана Кубіва на її підписання.
Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів підписав Протокол між Урядом України та Урядом Грузії про внесення змін до Угоди про вільну торгівлю від 9 січня 1995 року.
Зміни до Угоди дозволять Україні та Грузії використовувати ідентичні правила походження товарів у двосторонній торгівлі та застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Пан-Євро-Мед), зокрема ефект діагональної кумуляції. Як відомо, з 1 січня 2019 року Україна почала застосовувати положення Конвенції Пан-Євро-Мед в торгівлі з ЄС.
“Зміни до Угоди про вільну торгівлю з Грузією дозволять створити нам перший діючий трикутник діагональної кумуляції ЄС-Україна-Грузія”, - зазначив Степан Кубів. - “На практиці це означає, що в українські виробники зможуть імпортувати сировину та комплектуючі з Грузії, переробляти їх в Україні та експортувати, наприклад, до Німеччини з українськими сертифікати походження з нульовою або пільговою ставкою мита. Пан-Євро-Мед - один з інструментів для зміни акцентів міжнародної торгівлі з експорту переважно сировини на експорт більш високотехнологічної продукції з доданою вартістю, яка формується в Україні”.
Степан Кубів додав, що застосування положень Пан-Євро-Мед до українсько-грузинської торгівлі створить більш сприятливі умови для українських експортерів, зокрема, наприклад, виробників соків та сокових концентратів.