У січні 2019 року, після понад п’яти років переговорів, Україна та Ізраїль підписали угоду про вільну торгівлю товарами.
На відміну від поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, яка стосується товарів, послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо і передбачає гармонізацію українського законодавства до норм ЄС, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головним компонентом є домовленості про зниження або скасування ввізних мит.
Протягом останнього десятиріччя товарообіг з Ізраїлем складає близько одного відсотка загального товарообігу України, причому експорт завжди перевищував імпорт. За попередніми даними ДФС, у 2018 році товарообіг між Україною та Ізраїлем становив 761 млн доларів, зокрема експорт – 580 млн доларів США або 1,2% загального експорту товарів. Більше того, якщо рахувати ЄС як єдиного партнера, Ізраїль потраплятиме в десятку найважливіших напрямків українського експорту.
В структурі експорту домінують зерно (40% загального експорту у 2018 році) та чорні метали (36%). Імпорт значно більш диверсифікований і включає різноманітну хімічну продукцію (37%), паливо мінеральне, різні машини та обладнання, фармацевтику тощо.
Хоча середні діючі ввізні мита України та Ізраїлю порівнювані, в тарифному розкладі Ізраїлю – близько 25% незв’язаних ввізних мит, тобто мит, на які не поширюється зобов’язання встановлення верхньої межі митної ставки в рамках СОТ. Це робить його ввізні мита менш передбачуваними, а торговельний режим – потенційно менш відкритим.
До того ж Ізраїль має досить мало угод про вільну торгівлю. Станом на кінець 2018 року їх було нотифіковано в СОТ всього шість: з ЄС, США, Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), Туреччиною, Канадою та Мексикою. Тепер до цієї групи долучиться й Україна.
Про що домовилися сторони? За інформацією Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, нова ЗВТ передбачає фактично повне скасування ввізних мит на промислові товари, за виключенням ювелірних виробів, причому більшість мит на ці товари – близько 80% з боку Ізраїлю та 70% з боку України – мають бути скасовані одразу після набуття чинності угодою.
Водночас угода містить досить складну систему взаємних поступок у торгівлі сільськогосподарськими товарами та харчовою продукцією.
Після завершення перехідних періодів, які складають від трьох до семи років, нульове мито буде встановлено на близько 60% агропромислових товарів з боку Ізраїлю та 34% з боку України, тоді як жодних зобов’язань щодо ставки мита в ЗВТ нема для 25% агропромислових товарів з боку Ізраїлю та 64% з боку України.
Для решти агропромислових товарів (це 15% для Ізраїлю та 2% для України) передбачається часткова лібералізація. Зокрема, при експорті в Ізраїль для українських виробників м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, меду, пшениці, соняшникової олії, вина діятимуть тарифні квоти з нульовим митом в межах визначеного обсягу, а для деяких молочних продуктів, овочів, вина та тютюнових виробів – зниження ставки ввізного мита від 10-50% одразу або протягом перехідних періодів.
Окрім зобов’язань щодо взаємного скасування значної частини ввізних мит, іншим дуже важливим елементом угоди є домовленість про використання Пан-Європейсько-Середземноморської конвенції про правила походження (Конвенція Пан-Євро-Мед), повноцінне використання якої в Україні розпочалось у 2019 року.
Ця конвенція дозволяє використовувати так звану діагональну кумуляцію між країнами, які є членами цієї конвенції та які мають взаємні зони вільної торгівлі, які, своєю чергою, містять посилання на цю конвенцію.
На відміну від двосторонньої кумуляції, коли умовою застосування торговельних преференцій є використання у виробництві сировини та матеріалів походженням з країн-учасниць ЗВТ (частка "зовнішніх" складових чітко регламентується), у випадку діагональної кумуляції виникає можливість використання компонентів з третіх країн без втрати права на преференційні мита в рамках ЗВТ.
У нашому випадку це означає, що Україна, Ізраїль та ЄС можуть взаємно купувати сировину та матеріали, виробляти з них товари та продавати в рамках цього "трикутника" на основі угод про вільну торгівлю, не переймаючись правилами походження. Це стимулює розвиток глобальних виробничих ланцюжків та торгівлі.
Крім того, угода містить домовленості щодо співпраці у сфері безпечності харчових продуктів (санітарні та фітосанітарні заходи) та безпечності нехарчових продуктів (технічні бар’єри в торгівлі). В останньому важливим є зазначена в угоді можливість взаємного визнання процедур оцінки відповідності, що може знизити їхню вартість для бізнесу.
Таким чином, угода створює нові стимули для торгівлі з Ізраїлем, в першу чергу промисловою продукцією, але й товарами сільського господарства та харчової промисловості, де умови доступу на ізраїльський ринок також значно покращуються.
Одночасно з прямими вигодами, пов’язаними зі зниженням ввізних мит, угода відкриває нові можливості у використанні Конвенції Пан-Євро-Мед, стимулюючи участь України у глобальних виробничих ланцюжках.
До Посольства України у Республіці Молдова надходять звернення імпортерів української продукції щодо виникнення проблем при митному оформленні продукції, що ввозиться на митну територію РМ і підлягає контролю Національним агентством з безпеки харчових продуктів (ANSA).
Зазначене пов’язано з набуттям чинності постанови Уряду РМ № 938 від 17.10.2018 “Про затвердження Положення про порядок перетину державного кордону товарами, що підлягають контролю Національним агентством з безпеки харчових продуктів”, яке, зокрема, передбачає:
- під час ввезення товарів, що підлягають контролю з безпеки харчових продуктів, представники ANSA вимагають наявності серед супроводжувальних документів, крім сертифікату якості, також “документу, виданого компетентними органами з безпеки харчових продуктів країни походження, який підтверджує, що харчові продукти не тваринного походження і продукти, що використовуються в якості інгредієнтів для приготування харчових продуктів, призначених для споживання людиною, не завдають шкоди здоров’ю людини та відповідають положенням чинного законодавства”;
- кожна партія товару має супроводжуватися оригіналами таких документів;
- при ввезенні харчових продуктів нетваринного походження і продуктів, що використовуються в якості інгредієнтів для приготування харчових продуктів, призначених для споживання людиною, вимагається попереднього повідомлення про приблизні дати і часу прибуття вантажу в пункт в’їзду і про характер партії товару за 24 години до фізичного прибуття вантажу;
- таке повідомлення має надаватися до контрольно-пропускного пункту через інформаційну Систему торгового контролю і експертизи (TRACES), яка на думку кспортерів, не застосовується для товарів нетваринного походження.
Підписання Угоди про зону вільної торгівлі з Ізраїлем передбачає її поступове впровадження впродовж 3-7 років.
Про це на засіданні уряду 23 січня заявив перший віце-прем'єр-міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.
"Це дасть можливість бізнесу підготуватися і максимально використати можливості вільної торгівлі", - сказав він.
При цьому Кубів додав, що відразу після ратифікації угоди Ізраїль скасує ввізні мита для 9% сільськогосподарських товарів і 80% промислової продукції українського виробництва.
Україна у відповідь на це відразу ж зніме ввізні мита для 7% сільськогосподарських товарів і 70% промислової продукції ізраїльського виробництва.
Кубів також наголосив, що угода стосується тільки товарної продукції, але в ній прописали і початок переговорів щодо лібералізації торгівлі послугами між двома країнами.
23 січня за ініціативи Мінекономрозвитку Кабінет Міністрів України прийняв рішення про припинення для України дії трьох угод щодо економічної співпраці, укладених в рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД). Це Угода про міждержавний обмін економічною інформацією, Угода про обмін інформацією в галузі зовнішньоекономічної діяльності та Угода про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності.
Проект відповідної постанови розроблено Мінекономрозвитку на виконання Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 2 травня 2018 року “Про припинення дії для України окремих міжнародних договорів, укладених в рамках Співдружності Незалежних Держав”.
Угода про міждержавний обмін економічною інформацією, укладена 26 червня 1992 року у Мінську, та Угода про обмін інформацією в галузі зовнішньоекономічної діяльності, укладена 24 вересня 1993 року в Москві, передбачали налагодження обміну між країнами-учасниками СНД актуальною економічною інформацією та статистичними показниками соціально-економічного становища в країнах, ініційованих урядами країн економічних перетворень, міжнародної торгівлі та інше.
Після проведеного аналізу цих Угод Мінекономрозвитку та інші заінтересовані органи влади дійшли висновку, що у сучасних реаліях ці угоди вже втратили своє практичне значення та не застосовуються, оскільки вся необхідна і потенційно корисна економічна інформація у повному обсязі розміщена у відкритому доступі на офіційних сайтах органів виконавчої влади України та відповідних міжнародних організацій, членом яких є Україна.
Третій міжнародний договір в рамках СНД, дія якого відтепер рішенням Кабінету Міністрів припинена для України - Угода про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності, що була укладена 15 травня 1992 року у Ташкенті. Цей документ передбачав, що країни-учасники СНД будуть спільно координувати свою політику та співпрацювати щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності із третіми країнами та міжнародними організаціями. Угода також визначала необхідність проведення консультацій між країнами СНД щодо встановлення контактів і проведення переговорів про членство в інших міжнародних економічних і фінансових організаціях.
Однак Україна на сьогодні має низку пріоритетних зобов’язань у сфері міжнародної торгівлі як член Світової організації торгівлі (СОТ), а також в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, і низка положень Угоди про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності в рамках СНД суперечить цим зобов’язанням. Для подолання цієї суперечності дія зазначеної Угоди припинена для України.
Відповідно до рішення Уряду України Міністерство закордонних справ України має повідомити Виконавчий комітет СНД про припинення дії цих трьох Угод для України.
За результатами 2018 року зовнішньоторговельний обіг України продукцією АПК сягнув понад $24,3 млрд, з яких $18,8 млрд припадає саме на український агроекспорт. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева.
«За результатами 2018 року український аграрний експорт зріс більше ніж на $880 млн порівняно з 2017 роком та сягнув нового рекорду – $18,8 млрд. За цей період відчутно збільшились обсяги експорту продукції АПК на ринки Азії та Євросоюзу. Український аграрний експорт до країн Азії перевищив $8 млрд, а до країн ЄС ми експортували в 2018 році аграрних та харчових продуктів на понад $ 6,3 млрд», - підкреслила заступник Міністра Ольга Трофімцева.
За її словами, в минулому році левову частку українського аграрного експорту традиційно формували зернові культури, з часткою 38,4%, олії – 23,3% та насіння олійних культур – 10,2%.
«Також хочу виокремити товари, за рахунок яких відбулось зростання експорту. Йдеться про кукурудзу, пшеницю, насіння ріпаку, макуху, м’ясо та субпродукти птиці, різні олії, тютюн та вироби з нього, яйця, кондитерські вироби тощо», – підкреслила Ольга Трофімцева.
За словами заступника Міністра, експорт продукції рослинництва збільшився на $762,3 млн порівняно з аналогічним періодом 2017 року та склав $17,4 млрд. Вартість експорту продукції тваринництва також зросла на $118,1 млн та сягнула $1,4 млрд.
За словами Ольги Трофімцевої, найбільшими покупцями українських аграрних та харчових товарів в 2018 році стали: Індія, куди було експортовано продукції АПК на понад $1,8 млрд, Китай – $1,2 млрд, Нідерланди – $1,2 млрд, Іспанія – $1,04 млрд та Єгипет – $888,7 млн.
«За цей період імпорт аграрних та харчових товарів також помітно збільшився та становив майже $5,5 млрд. Найактивніше Україна купувала наступні продовольчі товари: рибу, ракоподібні та молюски, плоди, горіхи, тютюн та вироби з нього, какао боби, шоколад, олію, чай, каву та інші», - додала Ольга Трофімцева.
Довідково
ТОП-20 ключових товарів українського експорту товарами АПК за січень-грудень 2018 року у вкладенні.