З 07 лютого 2019 року набирає чинності Закон України від 21.06.2018 року №2473-VІІІ "Про валюту і валютні операції" (далі – Закон № 2473), який є основою нової ліберальної системи валютного регулювання, яка складається із Закону № 2473 та 8 основних постанов Правління НБУ, які замінили попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання.
Основна ідея Закону № 2473 – практично повна лібералізація та дерегуляція зовнішньоекономічних та валютних операцій.
Так, із 7 лютого набувають чинності понад 20 нововведень, зокрема:
- удвічі збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами – до 365 днів;
- скасовується валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн;
- дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказів коштів з України на такі рахунки);
- скасовуються індивідуальні ліцензії на валютні операції – їх замінить система е-лімітів (2 млн євро / рік для юридичних осіб, 50 тис. євро/рік для фізичних осіб);
- скасовуються санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків;
- дозволяється здійснення операцій за рахунками юридичних осіб - нерезидентів у банках України;
- скасовується процедура реєстрації зовнішніх запозичень;
- дозволяється оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (в межах ліміту купівлі готівкової валюти – до 150 тис. грн / день в еквіваленті);
- збільшується ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунку для фізичних осіб – з 15 до 150 тис. грн / рік;
- скасовується подвійний контроль за операціями з експорту продукції – валютний нагляд здійснюватиме лише той банк, який отримав інформацію про відповідну митну декларацію;
- скасовується обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резидентам України та знаходяться за її межами.
Разом з тим, Закон № 2473 скасовує низку нормативно-правових актів, якими на сьогоднішній день передбачені обмеження у сфері валютного регулювання, зокрема:
- Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю";
- Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті";
- Указ Президента України від 18 червня 1994 року N 319 "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" (із наступними змінами);
- Указу Президента України від 27 червня 1999 року N 734 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства".
Відповідно до ст. 16 Закону України від 16.04.91 р. № 959 «Про зовнішньоекономічну діяльність» ліцензування зовнішньоекономічних операцій визначається як комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.
Рішення про застосування режиму ліцензування експорту (імпорту) товарів, у тому числі встановлення квот (кількісних або інших обмежень), приймається Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики з визначенням переліку конкретних товарів, експорт (імпорт) яких підлягає ліцензуванню, періоду дії ліцензування та кількісних або інших обмежень щодо кожного товару.
Перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню у 2019 році, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1136 «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2019 рік».
Згідно з даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, передбачається нульова ставка на експорт з України риби, рослинних масел (з свірпи і ріпаку), овочів консервованих. В межах тарифних квот дозволено безмитне ввезення м'яса птиці, молочних продуктів, морозива, олії, яєць, меду, пшениці, хлібобулочних виробів, вина.
Через 3 роки нульове мито вводиться на експорт до Ізраїлю українських горіхів, спецій, насіння, плодового пюре, тютюну, через 5 років - на м'ясо качки, рибу та продукти з риби і ракоподібні, борошно, крохмаль кукурудзяний, рослинні масла (арахісове, пальмова, кокосове, лляне, кукрузное, рицинова), консерви м'ясні, соки, овочі, плоди, кондитерські вироби, желатин і т.д. Через 7 років буде дозволено безмитне ввезення екстракту солодового, кетчупу і домашніх соусів.
Часткова лібералізація передбачена для доступу на ринок Ізраїлю капусти, огірків, окремих видів молока і вершків з України.
При цьому Ізраїль отримає право на безмитне ввезення анчоусів, рослинних масел, горіхів, солодощів, тропічних фруктів, соків, хлібобулочних виробів. Через 3 роки - на живі рослини, картопля, свіжі плоди, овочеві суміші, консервовані тропічні плоди, варення і желе, екстракти, есенції і концентрати (в т.ч. білкові). Через 5 років - свіжі помідори, морква, ріпу, перець, овочі сушені, абрикоси, сливи, нектарини, полуницю, суницю, кава, чай, соки, кетчуп та томатні соуси, вина.
Часткова лібералізація передбачена на сушіння томати, хлібобулочні вироби без меду, печиво, соки окремих видів плодів.
ДжерелоУ січні 2019 року, після понад п’яти років переговорів, Україна та Ізраїль підписали угоду про вільну торгівлю товарами.
На відміну від поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС, яка стосується товарів, послуг, захисту прав інтелектуальної власності тощо і передбачає гармонізацію українського законодавства до норм ЄС, угоду з Ізраїлем можна назвати класичною: її головним компонентом є домовленості про зниження або скасування ввізних мит.
Протягом останнього десятиріччя товарообіг з Ізраїлем складає близько одного відсотка загального товарообігу України, причому експорт завжди перевищував імпорт. За попередніми даними ДФС, у 2018 році товарообіг між Україною та Ізраїлем становив 761 млн доларів, зокрема експорт – 580 млн доларів США або 1,2% загального експорту товарів. Більше того, якщо рахувати ЄС як єдиного партнера, Ізраїль потраплятиме в десятку найважливіших напрямків українського експорту.
В структурі експорту домінують зерно (40% загального експорту у 2018 році) та чорні метали (36%). Імпорт значно більш диверсифікований і включає різноманітну хімічну продукцію (37%), паливо мінеральне, різні машини та обладнання, фармацевтику тощо.
Хоча середні діючі ввізні мита України та Ізраїлю порівнювані, в тарифному розкладі Ізраїлю – близько 25% незв’язаних ввізних мит, тобто мит, на які не поширюється зобов’язання встановлення верхньої межі митної ставки в рамках СОТ. Це робить його ввізні мита менш передбачуваними, а торговельний режим – потенційно менш відкритим.
До того ж Ізраїль має досить мало угод про вільну торгівлю. Станом на кінець 2018 року їх було нотифіковано в СОТ всього шість: з ЄС, США, Європейською асоціацією вільної торгівлі (ЄАВТ), Туреччиною, Канадою та Мексикою. Тепер до цієї групи долучиться й Україна.
Про що домовилися сторони? За інформацією Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, нова ЗВТ передбачає фактично повне скасування ввізних мит на промислові товари, за виключенням ювелірних виробів, причому більшість мит на ці товари – близько 80% з боку Ізраїлю та 70% з боку України – мають бути скасовані одразу після набуття чинності угодою.
Водночас угода містить досить складну систему взаємних поступок у торгівлі сільськогосподарськими товарами та харчовою продукцією.
Після завершення перехідних періодів, які складають від трьох до семи років, нульове мито буде встановлено на близько 60% агропромислових товарів з боку Ізраїлю та 34% з боку України, тоді як жодних зобов’язань щодо ставки мита в ЗВТ нема для 25% агропромислових товарів з боку Ізраїлю та 64% з боку України.
Для решти агропромислових товарів (це 15% для Ізраїлю та 2% для України) передбачається часткова лібералізація. Зокрема, при експорті в Ізраїль для українських виробників м’яса птиці, молочних продуктів, яєць, меду, пшениці, соняшникової олії, вина діятимуть тарифні квоти з нульовим митом в межах визначеного обсягу, а для деяких молочних продуктів, овочів, вина та тютюнових виробів – зниження ставки ввізного мита від 10-50% одразу або протягом перехідних періодів.
Окрім зобов’язань щодо взаємного скасування значної частини ввізних мит, іншим дуже важливим елементом угоди є домовленість про використання Пан-Європейсько-Середземноморської конвенції про правила походження (Конвенція Пан-Євро-Мед), повноцінне використання якої в Україні розпочалось у 2019 року.
Ця конвенція дозволяє використовувати так звану діагональну кумуляцію між країнами, які є членами цієї конвенції та які мають взаємні зони вільної торгівлі, які, своєю чергою, містять посилання на цю конвенцію.
На відміну від двосторонньої кумуляції, коли умовою застосування торговельних преференцій є використання у виробництві сировини та матеріалів походженням з країн-учасниць ЗВТ (частка "зовнішніх" складових чітко регламентується), у випадку діагональної кумуляції виникає можливість використання компонентів з третіх країн без втрати права на преференційні мита в рамках ЗВТ.
У нашому випадку це означає, що Україна, Ізраїль та ЄС можуть взаємно купувати сировину та матеріали, виробляти з них товари та продавати в рамках цього "трикутника" на основі угод про вільну торгівлю, не переймаючись правилами походження. Це стимулює розвиток глобальних виробничих ланцюжків та торгівлі.
Крім того, угода містить домовленості щодо співпраці у сфері безпечності харчових продуктів (санітарні та фітосанітарні заходи) та безпечності нехарчових продуктів (технічні бар’єри в торгівлі). В останньому важливим є зазначена в угоді можливість взаємного визнання процедур оцінки відповідності, що може знизити їхню вартість для бізнесу.
Таким чином, угода створює нові стимули для торгівлі з Ізраїлем, в першу чергу промисловою продукцією, але й товарами сільського господарства та харчової промисловості, де умови доступу на ізраїльський ринок також значно покращуються.
Одночасно з прямими вигодами, пов’язаними зі зниженням ввізних мит, угода відкриває нові можливості у використанні Конвенції Пан-Євро-Мед, стимулюючи участь України у глобальних виробничих ланцюжках.
До Посольства України у Республіці Молдова надходять звернення імпортерів української продукції щодо виникнення проблем при митному оформленні продукції, що ввозиться на митну територію РМ і підлягає контролю Національним агентством з безпеки харчових продуктів (ANSA).
Зазначене пов’язано з набуттям чинності постанови Уряду РМ № 938 від 17.10.2018 “Про затвердження Положення про порядок перетину державного кордону товарами, що підлягають контролю Національним агентством з безпеки харчових продуктів”, яке, зокрема, передбачає:
- під час ввезення товарів, що підлягають контролю з безпеки харчових продуктів, представники ANSA вимагають наявності серед супроводжувальних документів, крім сертифікату якості, також “документу, виданого компетентними органами з безпеки харчових продуктів країни походження, який підтверджує, що харчові продукти не тваринного походження і продукти, що використовуються в якості інгредієнтів для приготування харчових продуктів, призначених для споживання людиною, не завдають шкоди здоров’ю людини та відповідають положенням чинного законодавства”;
- кожна партія товару має супроводжуватися оригіналами таких документів;
- при ввезенні харчових продуктів нетваринного походження і продуктів, що використовуються в якості інгредієнтів для приготування харчових продуктів, призначених для споживання людиною, вимагається попереднього повідомлення про приблизні дати і часу прибуття вантажу в пункт в’їзду і про характер партії товару за 24 години до фізичного прибуття вантажу;
- таке повідомлення має надаватися до контрольно-пропускного пункту через інформаційну Систему торгового контролю і експертизи (TRACES), яка на думку кспортерів, не застосовується для товарів нетваринного походження.