За підсумками 2018 року Україна експортувала плодів і ягід на суму $229 млн, що на 17 % більше в порівнянні з 2017 роком.
Основними продуктами стали: волоські горіхи ($117 млн), заморожені плоди і ягоди ($78 млн) і яблука та груші ($15 млн).
Їхня сумарна частка в експорті продукції садівництва сягнула майже 92%. І тут, найбільш відчутним виявилось зростання вартості експорту яблук і груш, бо ціна на них стрімко виросла більш ніж у два рази.
Крім того, збільшились і кількісні показники експорту:
- волоських горіхів - з 31 тис. тонн за 2017 рік до 41 тис. тонн (за 2018 рік);
- заморожених фруктів - з 42 до 48 тис. тонн;
- яблук і груш - з 24 до 43 тис. тонн.;
Українські яблука у 2018 році експортувались більш ніж до 60 країн світу, але провідними їх споживачами стали: Білорусь (40% вартості експорту), Молдова (14%) і Швеція (9%).
Статистика зовнішньої торгівлі за минулий рік показала вкрай неоднозначну динаміку. З одного боку, експорт товарів з України виріс на 9% й досяг $47,3 млрд. З іншого – темпи приросту помітно сповільнилися порівняно з показниками 2017-го.
Більш того, у реальному вимірі обсяги експорту навіть дещо зменшились.
Що експортувала Україна?
У структурі загального експорту понад третину займає продукція сільського господарства та харчової промисловості. А у 2017 році врожай зернових, соняшника та соєвих бобів був помітно нижчий за минулорічний, що й вплинуло на експортні показники країни.
Це стосується соняшникової олії, яка займає першу сходинку в українському експорті та на яку припадає близько 8% всіх поставок за кордон.
Внутрішнє виробництво соняшникової олії у 2018 році скоротилось на 8%. А її експорт у 2018 році зменшився на 4%, переважно за рахунок зменшення фізичних обсягів. Для порівняння, за результатами 2017 року експорт олії зріс на 14%.
Те саме стосується сої, експорт якої впав на 22% у 2018 році порівняно зі 8% приросту попереднього року. Як наслідок, соя випала з першої десятки експортних товарів України.
Деяким сільськогосподарським культурам пощастило більше. Наприклад, фізичні обсяги експорту пшениці скорочуються вже другий рік поспіль, але за рахунок високих цін номінальні показники експорту зростають.
Схожа ситуація з ячменем. Експорт ячменю скоротився на 26% у фізичному вимірі, але лише на 4% у доларовому еквіваленті на тлі сприятливої цінової кон’юнктури.
Ще одна категорія товарів, в якій спостерігалось зміна тенденції – це неагломеровані залізні руди та концентрати, де стрімке зростання у 2017 році (+38%) змінилося незначним падінням (-3%) у 2018 році на тлі скорочення внутрішнього виробництва. Водночас зростало і виробництво, й експорт агломерованих залізорудних концентратів.
Для феросилікомарганцю несприятливою виявилась світова цінова кон’юнктура. Внутрішнє виробництво та фізичні обсяги експорту зростали, але ціни скорочувались, в результаті експорт у 2018 впав на 7%, тоді як рік до цього демонстрував феноменальні темпи приросту на рівні 73%.
Куди експортували?
Зміни у виробництві, а отже, й у товарній структурі експорту вочевидь знайшли своє віддзеркалення й у динаміці поставок окремим партнерам.
1. Європейський Союз
У 2018 році ключовим напрямком українського товарного експорту залишився Євросоюз, значною мірою завдяки кращому доступу на ринок в рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).
Експорт в ЄС виріс на 15%, що майже втричі швидше, аніж 6% приросту експорту в решту країн світу, включаючи Росію. Але це також вдвічі повільніше, аніж було за рік до цього.
Як і у випадку загального експорту, основна причина сповільнення експорту в ЄС – у скороченні поставок продукції сільського господарства та харчової промисловості, що навіть знайшло віддзеркалення у невеличких змінах у його структурі.
Після злету на 119% у 2017 році на 35% впав експорт соєвих бобів. Але значно важливим фактором стало скорочення на майже 26% експорту в ЄС соняшникової олії, яка до цього займала другу позицію у структурі поставок на цей ринок. Прикметно, що поставки соняшникової олії на "інші ринки", зокрема в Індію, зростали, тобто постраждав саме європейський напрямок.
А от у експорті неагломерованих залізних руд та концентратів ситуація протилежна. В той час як загальний експорт цього товару скорочувався, експорт в ЄС продовжив зростати у 2018 році, хоча й повільніше, тоді як постраждали поставки в Росію та решту країн світу.
2. Росія
Експорт у Росію 2018 року відновив падіння після "паузи" 2017 року. Вартість експорту в РФ у 2018 році скоротилась на 7%, тоді як реальний експорт зменшився ще більше.
Причому, на відміну від торгівлі з ЄС, важливим фактором змін стали не економічні, а політичні процеси. Зокрема, близько третини загального падіння експорту в Росію відбулося за рахунок припинення постачання турбодвигунів та запчастин до них. Значною мірою це результат повної імплементації заборони на експорт в РФ товарів подвійного призначення.
Суттєвий внесок зробило також майже повне припинення у 2018 році поставок відкритих залізничних вагонів. Їхній експорт стрімко скорочувався у 2013-2015 роках, але потім стабілізувався й навіть почав зростати. У 2018 році падіння відновилось та результатами року склало 93%.
Водночас поставки основного товару українського експорту в РФ, а саме оксиду алюмінію, зросли на 17% у 2018 році.
Таким чином, "гальмування" українського експорту в 2018 році не є ознакою появи нових проблем на зовнішніх ринках. Основним фактором цього сповільнення стали внутрішні чинники, в першу чергу несприятливий врожай 2017 року.
Несприятлива цінова кон’юнктура вплинула на експорт феросилікомарганцю, тоді як пшениця та ячмінь змогли повністю чи частково компенсувати втрати у фізичному обсязі експорту зростанням цін.
Чого чекати у 2019 році? Високі показники врожаю дозволяють сподіватись на зростання експорту продовольчих товарів.
Експорт в Росію точно скорочуватиметься на тлі нової хвилі заборон з російського боку.
Експорт в ЄС, ймовірно, й надалі зростатиме, хоча стимул, отриманий від скасування ввізних мит, починає вичерпуватись.
На черзі повноцінне виконання зобов’язань, що ведуть до зменшенням витрат, пов’язаних з нетарифними обмеженнями. Це стосується й реформи митниці та спрощення процедур торгівлі, й реформ у сфері безпечності продукції. Планів багато, головне – їх виконати.
14 березня 2019 року в Києві в рамках чергової зустрічі українсько-боснійсько-герцеговинського Комітету відбудеться українсько-боснійсько-герцеговинський Круглий Стіл.
Програма заходу включатиме пленарну частину, у якій будуть висвітлені найближчі перспективи та пріоритетні напрямки економічного співробітництва між Україною та Боснією і Герцеговиною, умови ведення бізнесу в Україні та БіГ, досвід інтеграції до єдиного ринку ЄС та інші актуальні питання. Зокрема, до уваги учасників Круглого Столу буде запропонована презентація основних туристичних напрямків та переваг Боснії і Герцеговини, по завершенні відбудуться також В2В переговори між представниками ділових кіл України та БіГ.
До участі у Круглому Столі запрошуються українські компанії, заінтересовані у налагодженні коопераційних стосунків з Боснією і Герцеговиною та виході на балканські ринки, насамперед у таких галузях, як туризм, фармацевтика, гідроенергетика, деревообробка, логістика, аграрний сектор.
Домінуючими статтями експорту з України до БіГ традиційно були вироби з чорних та кольорових металів, зокрема, прокат та вироби з чорних металів, мідь, алюміній та вироби з них, продукція машинобудування тощо. У структурі імпорту з БіГ до України переважає фармацевтична продукція, нафта, продукти її перегонки та вугілля, продукція хімічної промисловості. На даний час обидві країни зацікавлені у розширенні сфери та галузевих напрямків ділової співпраці та освоєнні нових ринків.
Участь у Круглому Столі дозволить представникам українського бізнесу більше дізнатись про цю перспективну балканську країну та її значний економічний потенціал.
Робочі мови заходу – українська та хорватська, переклад забезпечується.
Контакти для отримання додаткової інформації:
ТПП України - тел. (044) 461 98 08, E-Mail: boi-ier@ucci.org.ua (Ольга Бондаренко)
За результатами січня 2019 року експорт продукції АПК склав $1,7 млрд та продемонстрував зростання майже на 22,5%.
Про це розповіла в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева.
«За результатами першого місяця 2019 року український аграрний експорт продовжив зростання та збільшився на $321 млн порівняно з січнем 2018 року», - наголосила в.о. Міністра.
Вона додала, що лідерами українського сільськогосподарського експорту традиційно залишаються зернові культури з часткою 44,6% в загальній структурі аграрного експорту, олії – 19,8% та насіння олійних культур – 9,7%.
«На що я б хотіла окремо звернути увагу, це на зміни в регіональній структурі експорту АПК. На перше місце серед наших ринків збуту вийшли країни ЄС, куди ми за січень поточного року експортували продукції на $668 млн. Країни Азії поступились нашим європейським сусідам з результатом трохи більше ніж $641 млн, а третє місце у країн Африки, куди український агроекспорт склав за цей період $292,2 млн»,- розповіла Ольга Трофімцева.
«Зважаючи на позитивні тенденції в експорті продукції АПК та його важливість з точки зору формування валютних надходжень, я б хотіла ще раз звернути увагу на проблематику експортної логістики, в першу чергу залізничної, особливо для зернових і олійних. З огляду на те, що критичні питання в логістиці залишаються на порядку денному, Мінагрополітики з представниками сектору вирішило відновити регулярну роботу міжвідомчого штабу з оперативного вирішення питань логістики у сільському господарствіі фокусуватись в його роботі не лише на вирішенні поточних робочих питань, але й на роботі над більш стратегічними темами аграрної логістики» - зазначила в.о. Міністра.
ТОП-5 ключових країн-імпортерів нашої аграрної та харчової продукції в січні виглядав наступним чином (за обсягом експорту у вартісному еквіваленті):
- Єгипет – $153,6 млн,
- Нідерланди – $149,9 млн,
- Індія – $143,9 млн,
- Іспанія – $135,8 млн,
- Туреччина – $112,3 млн.
«За цей період імпорт харчової продукції також збільшився порівняно з січнем 2018 року на 9,5% та склав $462,6 млн. Найактивніше Україна імпортувала плоди, горіхи, рибу, тютюн та вироби з нього, какао боби та шоколад, зернові злаки, каву, чай, прянощі та олію»,- додала Ольга Трофімцева.
Довідково: ТОП-20 ключових товарів українського аграрного та харчового експорту за січень 2019 року (завантажити)
Урядом замінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару.
Постанова розроблена з метою імплементації норм митного законодавства ЄС до законодавства України в частині визначення непреференційного походження при імпорті в Україну товарів відповідно до зобов’язань, взятих в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Зазначений перелік був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1765, однак з набранням у 2016 р. чинності Митним кодексом ЄС та Делегованим актом до нього виникла необхідність внесення змін до вітчизняних нормативно-правових актів.
Таким чином, Урядом з урахуванням змін, що відбулись у митному законодавстві ЄС, замінено перелік виробничих і технологічних операцій, за якими визначається країна походження товару, наведений у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1765.
Постанова КМУ від 27.02.2019 р. № 14