Держпродспоживслужба отримала від компетентного органу Гонконгу (Центру з питань безпечності харчових продуктів Департаменту гігієни продуктів харчування та навколишнього середовища Спеціального адміністративного району Гонконг) вимоги щодо експорту риби та морепродуктів з України в Гонконг.
Із зазначеними вимогами можна ознайомитися за посиланням.
Робота щодо просування української риби та морепродуктів на ринки інших країн триває.
З 11 березня до 30 квітня оголошено прийом заявок на участь у колективному стенді на виставці Maison&Objet. Maison&Objet — одна з найбільших і найавторитетніших європейських виставок інтер’єрного дизайну та предметів декору, а також найпотужніша онлайн-платформа для професіоналів MOM чекають на українські дизайнерські бренди.
Україняькі підприємці запрошуються подати заявку та отримати можливість зайняти одне із п`яти місць на українському стенді в рамках проекту Ukrainian Design Brand vol.3. Переможці отримають допомогу від Європейського банку Реконструкції та Розвитку у вигляді грошової компенсації 65% витрат на організацію виставки. Організаційний внесок переможця складає 1700 євро.
Проект реалізується за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і фінансується в рамках ініціативи EU4Business Європейського Союзу. Більш детальна інформація на офіційному веб-сайті:eu4business.eu
До участі приймаються дизайнерські реалізовані серійні об’єкти у категоріях: меблі, освітлення, декор для дому (декоративний текстиль, кераміка, аксесуари).
Заявку небхідно надіслати на адресу expodesign.ua@gmail.com.
Переможців буде оголошено 12 травня 2019 року
За додатковою інформацією звертайтеся:
expodesign.ua@gmail.com
+380677700757 Сана Шевченко (організаційні питання)
+380668489233 Анастасія Білецька (творчі та креативні питання)
Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і компетентний орган Султанату Оман погодили вимоги для експорту молочних продуктів із України до Оману.
Із зазначеними вимогами можна ознайомитися на сайті відомства.
“Робота щодо просування українських молочних продуктів на ринки інших країн Перської затоки триває”, - зазначили у Держпродспоживслужбі.
За підсумками 2018 року Україна експортувала плодів і ягід на суму $229 млн, що на 17 % більше в порівнянні з 2017 роком.
Основними продуктами стали: волоські горіхи ($117 млн), заморожені плоди і ягоди ($78 млн) і яблука та груші ($15 млн).
Їхня сумарна частка в експорті продукції садівництва сягнула майже 92%. І тут, найбільш відчутним виявилось зростання вартості експорту яблук і груш, бо ціна на них стрімко виросла більш ніж у два рази.
Крім того, збільшились і кількісні показники експорту:
- волоських горіхів - з 31 тис. тонн за 2017 рік до 41 тис. тонн (за 2018 рік);
- заморожених фруктів - з 42 до 48 тис. тонн;
- яблук і груш - з 24 до 43 тис. тонн.;
Українські яблука у 2018 році експортувались більш ніж до 60 країн світу, але провідними їх споживачами стали: Білорусь (40% вартості експорту), Молдова (14%) і Швеція (9%).
Статистика зовнішньої торгівлі за минулий рік показала вкрай неоднозначну динаміку. З одного боку, експорт товарів з України виріс на 9% й досяг $47,3 млрд. З іншого – темпи приросту помітно сповільнилися порівняно з показниками 2017-го.
Більш того, у реальному вимірі обсяги експорту навіть дещо зменшились.
Що експортувала Україна?
У структурі загального експорту понад третину займає продукція сільського господарства та харчової промисловості. А у 2017 році врожай зернових, соняшника та соєвих бобів був помітно нижчий за минулорічний, що й вплинуло на експортні показники країни.
Це стосується соняшникової олії, яка займає першу сходинку в українському експорті та на яку припадає близько 8% всіх поставок за кордон.
Внутрішнє виробництво соняшникової олії у 2018 році скоротилось на 8%. А її експорт у 2018 році зменшився на 4%, переважно за рахунок зменшення фізичних обсягів. Для порівняння, за результатами 2017 року експорт олії зріс на 14%.
Те саме стосується сої, експорт якої впав на 22% у 2018 році порівняно зі 8% приросту попереднього року. Як наслідок, соя випала з першої десятки експортних товарів України.
Деяким сільськогосподарським культурам пощастило більше. Наприклад, фізичні обсяги експорту пшениці скорочуються вже другий рік поспіль, але за рахунок високих цін номінальні показники експорту зростають.
Схожа ситуація з ячменем. Експорт ячменю скоротився на 26% у фізичному вимірі, але лише на 4% у доларовому еквіваленті на тлі сприятливої цінової кон’юнктури.
Ще одна категорія товарів, в якій спостерігалось зміна тенденції – це неагломеровані залізні руди та концентрати, де стрімке зростання у 2017 році (+38%) змінилося незначним падінням (-3%) у 2018 році на тлі скорочення внутрішнього виробництва. Водночас зростало і виробництво, й експорт агломерованих залізорудних концентратів.
Для феросилікомарганцю несприятливою виявилась світова цінова кон’юнктура. Внутрішнє виробництво та фізичні обсяги експорту зростали, але ціни скорочувались, в результаті експорт у 2018 впав на 7%, тоді як рік до цього демонстрував феноменальні темпи приросту на рівні 73%.
Куди експортували?
Зміни у виробництві, а отже, й у товарній структурі експорту вочевидь знайшли своє віддзеркалення й у динаміці поставок окремим партнерам.
1. Європейський Союз
У 2018 році ключовим напрямком українського товарного експорту залишився Євросоюз, значною мірою завдяки кращому доступу на ринок в рамках поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).
Експорт в ЄС виріс на 15%, що майже втричі швидше, аніж 6% приросту експорту в решту країн світу, включаючи Росію. Але це також вдвічі повільніше, аніж було за рік до цього.
Як і у випадку загального експорту, основна причина сповільнення експорту в ЄС – у скороченні поставок продукції сільського господарства та харчової промисловості, що навіть знайшло віддзеркалення у невеличких змінах у його структурі.
Після злету на 119% у 2017 році на 35% впав експорт соєвих бобів. Але значно важливим фактором стало скорочення на майже 26% експорту в ЄС соняшникової олії, яка до цього займала другу позицію у структурі поставок на цей ринок. Прикметно, що поставки соняшникової олії на "інші ринки", зокрема в Індію, зростали, тобто постраждав саме європейський напрямок.
А от у експорті неагломерованих залізних руд та концентратів ситуація протилежна. В той час як загальний експорт цього товару скорочувався, експорт в ЄС продовжив зростати у 2018 році, хоча й повільніше, тоді як постраждали поставки в Росію та решту країн світу.
2. Росія
Експорт у Росію 2018 року відновив падіння після "паузи" 2017 року. Вартість експорту в РФ у 2018 році скоротилась на 7%, тоді як реальний експорт зменшився ще більше.
Причому, на відміну від торгівлі з ЄС, важливим фактором змін стали не економічні, а політичні процеси. Зокрема, близько третини загального падіння експорту в Росію відбулося за рахунок припинення постачання турбодвигунів та запчастин до них. Значною мірою це результат повної імплементації заборони на експорт в РФ товарів подвійного призначення.
Суттєвий внесок зробило також майже повне припинення у 2018 році поставок відкритих залізничних вагонів. Їхній експорт стрімко скорочувався у 2013-2015 роках, але потім стабілізувався й навіть почав зростати. У 2018 році падіння відновилось та результатами року склало 93%.
Водночас поставки основного товару українського експорту в РФ, а саме оксиду алюмінію, зросли на 17% у 2018 році.
Таким чином, "гальмування" українського експорту в 2018 році не є ознакою появи нових проблем на зовнішніх ринках. Основним фактором цього сповільнення стали внутрішні чинники, в першу чергу несприятливий врожай 2017 року.
Несприятлива цінова кон’юнктура вплинула на експорт феросилікомарганцю, тоді як пшениця та ячмінь змогли повністю чи частково компенсувати втрати у фізичному обсязі експорту зростанням цін.
Чого чекати у 2019 році? Високі показники врожаю дозволяють сподіватись на зростання експорту продовольчих товарів.
Експорт в Росію точно скорочуватиметься на тлі нової хвилі заборон з російського боку.
Експорт в ЄС, ймовірно, й надалі зростатиме, хоча стимул, отриманий від скасування ввізних мит, починає вичерпуватись.
На черзі повноцінне виконання зобов’язань, що ведуть до зменшенням витрат, пов’язаних з нетарифними обмеженнями. Це стосується й реформи митниці та спрощення процедур торгівлі, й реформ у сфері безпечності продукції. Планів багато, головне – їх виконати.