Міністерство юстиції 4 квітня зареєструвало наказ Мінагрополітики, яким закріплено нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції тваринництва.
Основна мета документу - необхідність системного перегляду й оновлення чинних вимог до імпорту, які переважно вже не відповідають сучасним реаліям торговельних відносин.
Наказ, зокрема, передбачає застосування Україною принципів зонування та компартменталізації. Це відповідає міжнародній практиці гнучкості торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин або продукцію із зон або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин.
Також значно скоротиться кількість діагностичних досліджень щодо живих тварин, які повинні проводитися на території країни-експортера. Таким чином буде зменшено фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити в Україну живих тварин.
Крім того, наказ передбачає оновлення вимог щодо походження сировини для виробництва харчових продуктів. Він не встановлює вимог щодо походження сировини для виробництва харчового продукту виключно з території країни-експортера.
Також документ має на меті збільшення видового різноманіття продуктів, які можуть імпортуватися в Україну. Так, до сьогодні на законодавчому рівні не було встановлено вимог до імпорту низки категорій продуктів.
Наказом встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів, як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їхньої обробки, переробки.
З ухваленням зазначеного наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики від 14 червня 2004 року № 71 "Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду", зареєстрований в Міністерстві юстиції 23 червня 2004 року за № 768/9367 (зі змінами).
Наказ, який вводить нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції, набуде чинності через півроку після опублікування.
У зв'язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN Національний банк України оновить вимоги до заповнення реквізитів розрахункових документів.
Так, з 01 листопада 2019 року у розрахункових документах буде виключено реквізит "Код банку".
Це дасть можливість уникнути дублювання реквізитів під час оформлення розрахункових документів на переказ коштів та привести нормативні акти Національного банку у відповідність до вимог міжнародних стандартів у банківській сфері.
Міжнародний номер банківського рахунку IBAN уже містить інформацію з кодом банку. Використання цього стандарту завдяки скороченню реквізитів має зробити зручнішим оформлення розрахункових документів.
Відповідні зміни містить проект постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (далі – Проект), що пропонується для громадського обговорення.
Нагадаємо, що для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку.
Загалом запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів Національного банку.
Аналіз регуляторного впливу цього Проекту.
Зауваження та пропозиції до Проекту приймаються до 17 травня 2019 року на поштову та електронні адреси Національного банку України.
Поштова адреса: Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601.
Електронна адреса: 22SPRA@U0H0, nbu@bank.gov.ua
17 квітня Кабінет Міністрів України схвалив розроблений законопроект та розпорядження, якими пропонується ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Урядами України та Держави Ізраїль. Відповідні документи будуть невдовзі передані до Верховної Ради України.
Ратифікація Угоди про вільну торгівлю Україна-Ізраїль у Верховній Раді дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, які потрібні, щоб Угода набула чинності. Ратифікація Угоди також сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Державою Ізраїль.
Нагадаємо, що Угода про вільну торгівлю між Урядами України та Держави Ізраїль була підписана 21 січня 2019 року. Дія угоди спрямована на двосторонню лібералізацію та усунення бар'єрів у торгівлі між Україною та Ізраїлем. Угода також створює додаткові можливості для українських експортерів щодо розширення ринків збуту, кооперації, розвитку і модернізації власного виробництва в Україні.
Україна з початку 2018/19 маркетингового року і станом на 15 квітня експортувала 4 млн тонн олійних культур.
За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано майже 4,5 млн тонн олійних культур.
Крім цього, з початку поточного маркетингового року Україна експортувала 40 млн тонн зернових культур/
Зокрема, експортовано понад 13,7 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої - майже 9 млн тонн, фуражної - 4,8 млн тонн), ячменю - понад 3,2 млн тонн, кукурудзи - 22 млн тонн.
За аналогічний період минулого маркетингового року було експортовано 33 млн тонн зернових, зокрема 14,8 млн тонн пшениці (у тому числі продовольчої - понад 8,4 млн тонн та фуражної пшениці 6,4 млн тонн), ячменю - 4 млн тонн, кукурудзи - майже 13,5 млн тонн.
У січні–лютому 2019 року експорт товарів склав $7,96 млрд, що на 7,9% більше у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року.
За два місяці цього року зовнішньоторговельні операції проводилися із партнерами з 202 країн!
За зазначений період українські експортери найбільше продали продукцію таких товарних груп:
Продукти рослинного походження - $1,99 млрд;
Недорогоцінні метали та вироби з них - $1,9 млрд;
Машини, електротехнічне обладнання та механізми - $ 669 млн.
Експорт до країн Євросоюзу також зріс на 4% та склав $ 3,5 млрд.
Європейський Союз залишається основним торговельним та стратегічним партнером України з часткою у 44% від загального обсягу експорту товарів.