Уряд Молдови прийняв Постанову від 07.03.2019 № 218 «Про затвердження вимог до молока і молочних продуктів», якою вносяться зміни до імпортних вимог для ввезення молока й молочних продуктів до Республіки Молдова.
Текст документу опубліковано в офіційному виданні Республіки Молдова «Monitorul Oficial».
Згадана постанова набуває чинності через 6 місяців з дати публікації з одночасною втратою чинності Технічного регламенту «Молоко і молочні продукти» від 2010 року.
Усі зацікавлені суб'єкти господарювання повинні ознайомитися з інформацією щодо змін у законодавстві Республіки Молдова в частині вимог до продукції, що підпадає під затверджені вимоги, для експорту до Республіки Молдова.
Детально ознайомитися з вимогами можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби в рубриці «Міжнародне співробітництво».
На засіданні Органу СОТ з огляду торговельної політики, що проходитиме 12 та 14 червня, буде проводитися Огляд торговельної політики Канади. Це хороша можливість отримати відповіді на питання, які становлять торговельний інтерес для експортерів, а також отримати інформацію про умови торгівлі та особливості політики цього члена СОТ.
Тож, Мінекономрозвитку ініціює сформулювати актуальні запитання до Канади, на які буде доцільно отримати відповіді у рамках зазначеного заходу:
Усі зацікавлені осіби можуть заповнити анкету https://docs.google.com/…/1Joep0v3__dc_8NVQgGAm1s…/viewform…, або надіслати питання на електронну адресу: wto@me.gov.ua.
Термін заповнення анкети та надсилання письмових запитань до Канади - 8 травня 2019 року.
Заповнені анкети-опитувальники будуть опрацьовані Мінекономрозвитку та враховані у процесі підготовки консолідованого формату запитань, що направлятимуться до Секретаріату СОТ в офіційному порядку від України.
Міністерство юстиції 4 квітня зареєструвало наказ Мінагрополітики, яким закріплено нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції тваринництва.
Основна мета документу - необхідність системного перегляду й оновлення чинних вимог до імпорту, які переважно вже не відповідають сучасним реаліям торговельних відносин.
Наказ, зокрема, передбачає застосування Україною принципів зонування та компартменталізації. Це відповідає міжнародній практиці гнучкості торгівлі, коли дозволяється імпортувати тварин або продукцію із зон або компартментів, якщо не вся територія країни-експортера є вільною від тієї чи іншої хвороби тварин.
Також значно скоротиться кількість діагностичних досліджень щодо живих тварин, які повинні проводитися на території країни-експортера. Таким чином буде зменшено фінансове навантаження на операторів ринку, що планують ввозити в Україну живих тварин.
Крім того, наказ передбачає оновлення вимог щодо походження сировини для виробництва харчових продуктів. Він не встановлює вимог щодо походження сировини для виробництва харчового продукту виключно з території країни-експортера.
Також документ має на меті збільшення видового різноманіття продуктів, які можуть імпортуватися в Україну. Так, до сьогодні на законодавчому рівні не було встановлено вимог до імпорту низки категорій продуктів.
Наказом встановлено вимоги до таких нових категорій продуктів, як композитні продукти, желатин, колаген, молозиво, жаб’ячі лапки та равлики, 33 категорії побічних продуктів та продуктів їхньої обробки, переробки.
З ухваленням зазначеного наказу втрачає чинність наказ Державного департаменту ветеринарної медицини, Міністерства аграрної політики від 14 червня 2004 року № 71 "Про затвердження Ветеринарних вимог щодо імпорту в Україні об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду", зареєстрований в Міністерстві юстиції 23 червня 2004 року за № 768/9367 (зі змінами).
Наказ, який вводить нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції, набуде чинності через півроку після опублікування.
У зв'язку із запровадженням в Україні міжнародного номера банківського рахунку IBAN Національний банк України оновить вимоги до заповнення реквізитів розрахункових документів.
Так, з 01 листопада 2019 року у розрахункових документах буде виключено реквізит "Код банку".
Це дасть можливість уникнути дублювання реквізитів під час оформлення розрахункових документів на переказ коштів та привести нормативні акти Національного банку у відповідність до вимог міжнародних стандартів у банківській сфері.
Міжнародний номер банківського рахунку IBAN уже містить інформацію з кодом банку. Використання цього стандарту завдяки скороченню реквізитів має зробити зручнішим оформлення розрахункових документів.
Відповідні зміни містить проект постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (далі – Проект), що пропонується для громадського обговорення.
Нагадаємо, що для України IBAN складається із 29 літерно-цифрових символів: коду країни, контрольного розряду, коду банку та номера рахунку.
Загалом запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів Національного банку.
Аналіз регуляторного впливу цього Проекту.
Зауваження та пропозиції до Проекту приймаються до 17 травня 2019 року на поштову та електронні адреси Національного банку України.
Поштова адреса: Національний банк України, Департамент платіжних систем та інноваційного розвитку, вул. Інститутська, 9, м. Київ, 01601.
Електронна адреса: 22SPRA@U0H0, nbu@bank.gov.ua
17 квітня Кабінет Міністрів України схвалив розроблений законопроект та розпорядження, якими пропонується ратифікувати Угоду про вільну торгівлю між Урядами України та Держави Ізраїль. Відповідні документи будуть невдовзі передані до Верховної Ради України.
Ратифікація Угоди про вільну торгівлю Україна-Ізраїль у Верховній Раді дозволить завершити внутрішньодержавні процедури, які потрібні, щоб Угода набула чинності. Ратифікація Угоди також сприятиме подальшому розвитку двостороннього торговельно-економічного співробітництва між Україною та Державою Ізраїль.
Нагадаємо, що Угода про вільну торгівлю між Урядами України та Держави Ізраїль була підписана 21 січня 2019 року. Дія угоди спрямована на двосторонню лібералізацію та усунення бар'єрів у торгівлі між Україною та Ізраїлем. Угода також створює додаткові можливості для українських експортерів щодо розширення ринків збуту, кооперації, розвитку і модернізації власного виробництва в Україні.