НБУ повідомляє, що у межах валютної лібералізації він спростив валютний нагляд за дотриманням граничних строків розрахунків для експорту робіт, послуг та прав інтелектуальної власності, а також низки операцій з експорту та імпорту товарів, що є важливими, зокрема, для забезпечення обороноздатності країни, належного доступу українців до медичних послуг і розвитку авіаційно-космічного будування.
Відтепер граничні строки розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (на сьогодні – 365 днів) не будуть розповсюджуватися на такі з них:
- імпорт товарів за державними контрактами з оборонного замовлення;
- імпорт послуг чи лікарських засобів за угодами Міністерства охорони здоров’я України із спеціалізованими організаціями, а також імпорт послуг для лікування громадян із рідкісними (орфанними) захворюваннями;
- імпорт товарів, які використовуються для виробництва космічної та авіаційної техніки та агрегатів;
- експорт-імпорт товарів у межах угод про розподіл продукції;
- експорт робіт, послуг (крім транспортних і страхових послуг та робіт) та прав інтелектуальної власності.
Спрощення валютного нагляду за зазначеними операціями здійснено з урахуванням розпорядження КМУ від 13.02.2019 р. №76-р та проведених консультацій з Міністерством економічного розвитку і торгівлі.
Крім цього, Національний банк дозволив банкам завершувати валютний нагляд за дотриманням бізнесом граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів після зарахування коштів за акредитив.
Зазначені зміни затверджені Постановою Правління НБУ від 14.05.2019 р. №67 «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів». Вони набувають чинності з 16 травня 2019 року.
Протягом січня-квітня 2019 року Україна експортувала 17,5 тис. тонн меду, що на 35,8% більше, порівняно з аналогічним періодом минулого року. У грошовому еквіваленті експорт склав $32,29 млн, тоді як зростання становило лише 11,76%.
У структурі експорту основними контрагентами були Німеччина ( 26,64%), Бельгія (20,15%) та Польща (12,76%). Зважаючи на те, що основні напрямки не змінилися, і на ці три країни припадає майже 60% експорту (минулого року 64%), однією з причин перепаду в зростанні кількості порівняно з вартістю експорту стало зниження ціни на український мед за кордоном: в середньому вартість тонни за рік знизилася на 17,7%.
В той же час, імпортували в Україну 21 тонну, що у 2,3 рази більше, порівняно з січнем-квітнем минулого року. В грошовому еквіваленті імпорт становить $43 тис. Майже весь закордонний мед був із Данію (95,35%). Цікавим фактом також стало те, що в трійку лідерів-імпортерів потрапила Україна з часткою 2,33%. Однією з причин такого повороту, могло стати повернення продукції, яка вже перетнула український кордон.
15 травня Уряд ухвалив ініційоване Мінекономрозвитку рішення про застосування спеціального мита на всі товари походженням з Російської Федерації. Виняток становлять чутливий імпорт, такий як вугілля, кокс, бензин, скраплений газ та фармацевтична продукція.
Відтак з 1 серпня 2019 року під час ввезення на митну територію України товарів походженням з Російської Федерації, незалежно від інших видів мита, запроваджується спеціальне мито у відсотках до митної вартості товарів за визначеними ставками.
Сплачене спеціальне мито буде акумулюватися у спеціальному фонді державного бюджету та використовуватиметься для фінансування заходів з імпортозаміщення.
Перший віце-прем'єр міністр - міністр економічного розвитку і торгівлі України України Степан Кубів зустрівся з Віце-прем’єр-міністром з питань економічної та демографічної політики Республіки Болгарія Маріяною Ніколовою.
Під час зустрічі Степан Кубів підкреслив стратегічний характер партнерства між Україною та Болгарією і подякував Болгарії за підтримку України, її суверенітету і територіальної цілісності, а також курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію.
“Українсько-болгарські взаємини мають тисячолітню історію та значний потенціал сьогодні. Взаємний економічний інтерес підтверджує зростання обсягів торгівлі. Так, за підсумками 2018 року товарообіг між Україною і Болгарією зріс майже на 25% та склав понад 773 млн доларів США. Тенденція зберігається і у січні-лютому 2019 року, бо обсяг торгівлі товарами уже склав майже 155 млн доларів США. Це на третину більше, ніж за аналогічний період торік. Після 9-тирічної перерви нам слід відновити роботу Міжурядової комісії з торговельно-економічного співробітництва між Україною та Болгарією, яка посилить практичну взаємодію між нашими країнами”, - підкреслив Степан Кубів.
Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України окреслив перспективні напрямки співпраці між Україною та Болгарією, серед яких інфраструктура і транспорт, енергетика, інноваційна та промислова співпраця, а також туризм.
“Спільними зусиллями ми відновили та розширили пряме авіасполучення Київ-Софія, українські компанії надають послуги з модернізації енергогенеруючих станцій Болгарії, взаємно зростає торгівля і туристичні потоки між нашими країнами. Наразі слід зосередити спільну роботу у цих та інших перспективних сферах, зокрема розвитку двостороннього туризму, транспортного сполучення між країнам, промислової та інвестиційної співпраці, а також продовжувати поглиблення партнерських взаємин між регіонами та містами України і Болгарії”, - підкреслив Степан Кубів.
8 травня 2019 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову № 383 «Про затвердження Порядку проведення перевірки сертифікатів та підтверджень у разі ввезення та/або вивезення насіння і садивного матеріалу, дослідних зразків сортів державним фітосанітарним інспектором під час здійснення фітосанітарного контролю».
Постанова дозволить оптимізувати здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України для забезпечення об’єктивності, прозорості та неупередженості здійснення Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфері насінництва і розсадництва.
Постанова має створити сприятливі умови при здійсненні перевірки наступних документів державним фітосанітарним інспектором перед здійсненням фітосанітарного контролю насіння та садивного матеріалу при його імпорті та/або експорті з використанням механізму «єдиного вікна»:
- сертифікатів країни експортера, що засвідчує якість насіння та/або садивного матеріалу, сертифікату ОЕСР і сертифікату ISTA для насіння та садивного матеріалу за умови належності його до сорту, занесеного до Реєстру сортів рослин України та/або Переліку сортів рослин ОЕСР тих сільськогосподарських рослин, до схем сортової сертифікації, яких приєдналася Україна.
- підтвердження на ввезення насіння і садивного матеріалу для селекційних, дослідних робіт та експонування, підтвердження (повідомлення) на ввезення дослідних зразків сортів рослин для проведення експертизи заявки.
Постанова дозволить зменшити час, необхідний для здійснення експортно-імпортних операцій, що, в свою чергу, поліпшить інвестиційну привабливість України забезпечує врегулювання взаємодії між органами доходів і зборів, іншими державними органами та учасниками транскордонної торгівлі з використанням механізму «єдиного вікна».