Ділові кола України та Ізраїлю мають всі можливості, не чекаючи остаточної ратифікації Угоди про Зону вільної торгівлі між нашими державами, суттєво нарощувати товарообіг, ділові стосунки, розвивати перспективні сектори – такі, як агровиробництво, машинобудування, інновації. Про це сказав Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час зустрічі з українськими компаніями – лідерами hіgh-tech. Зустріч відбулася за участі Прем’єр-міністра Держави Ізраїль Біньяміна Нетаньягу.
Володимир Гройсман наголосив, що візит пана Нетаньягу – історичний для України. «І я радий, що саме наші уряди мали можливість фіналізувати і завершити перемовини по Угоді про Зону вільної торгівлі. Ми зняли візові бар’єри для наших громадян. А зараз ми започатковуємо економічний безвіз, причому говоримо про розширення ЗВТ на послуги, механізми спільного інвестування тощо, – сказав Володимир Гройсман. – Саме тому я вже зараз закликаю наших бізнесменів збільшувати товарообіг. Наша синергія – в агросекторі, машинобудуванні, інноваціях. Ми можемо, використовуючи наші таланти й досвід, бути сильнішими разом».
У свою чергу Глава Уряду Ізраїлю наголосив, що така співпраця завжди несе здобутки для обох держав. Причому як в діловому плані, так і в адміністративному, адже вільна взаємна торгівля зменшує й бар’єри в сегменті державного регулювання.
Довідково
Напередодні зустрічі з діловими колами глави Урядів України та Ізраїлю провели зустріч в форматі тет-а-тет, під час якої запевнили один одного у взаємній підтримці і підтримці бізнес-проектів українських та ізраїльських інвесторів.
За 6 місяців поточного року обсяг товарообігу між Україною та Ізраїлем перевищив 445 млн доларів.
Львівська бізнес-школа запрошує українських підприємців малого та середнього бізнесу – власників свого текстильного бренду – на комплексну навчальну програму з експорту GoEXPORT: вихід на нові ринки.
Програма фінансується в рамках ініціативи ЄС EU4Business та реалізується ЄБРР.
Програма допоможе учасникам:
- отримати комплексне розуміння, що потрібно зробити бізнесу, аби почати експортувати або вийти на нові ринки;
- вивчити усі складові експортної діяльності;
- проаналізувати власний продукт, зрозуміти, що потрібно зробити для виходу на нові ринки, а також оцінити ризики при запуску експорту;
- отримати знання міжнародних практик і проаналізувати закордонні кейси;
- вивчити практичний досвід успішних продажів і переговорів з іноземними партнерами, а також підготовки до виставок та торгових місій;
- отримати унікальну нагоду створити успішний нетворкінг у сфері експортної діяльності текстильних підприємств;
- спільно з викладачами попрацювати над практичними кейсами виходу бізнесу на міжнародний ринок;
- миттєво застосувати нові інструменти на бізнес-моделі власної компанії під час написання свого проекту – дорожньої карти виходу Вашої компанії на нові ринки – та отримати зворотній зв’язок експертів
Після завершення програми учасники отримають сертифікат Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS), а п’ять компаній-авторів найкращих проектів отримають допомогу від ментора або консультаційну підтримку у реалізації даного проекту.
Критерії відбору учасників:
- Наявний/потенційний експортер у текстильній галузі
- Підприємство, офіційно зареєстроване в Україні
- Компанія представляє малий та середній бізнес (від 10 до 250 працівників)
- Щонайменше 51% акцій компанії належать громадянам України (згідно Статуту)
- Учасник гарантує покриття 50% від вартості участі в Програмі, інші 50% від вартості Програми покривається ЄС в рамках ініціативи EU4Business
- Гарна репутація МСП
- Вільне володіння англійською мовою є перевагою
- не більше двох учасників від однієї компанії
Програма стартує 27 вересня 2019 року. Тривалість 1,5 місяці.
Вартість та умови участі:
Роксолана Дайоглу
Менеджерка програм управлінського розвитку, Львівська бізнес-школа УКУ (LvBS)
За підсумками 2018/19 маркетингового року Україна експортувала рекордні 50,4 млн тонн зернових і зернобобових культур і борошна.
З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 29,8 млн тонн, пшениці - 15,6 млн тонн, ячменю - 3,7 млн тонн. Такий результат майже на 15% перевищив рекордні показники 2016/17 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн тонн українського зерна.
За січень-червень 2019 року експорт зернових з України становив 26,2 млн тонн, принісши виручку на суму понад $4,5 млрд. Це на 40% більше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.
У I півріччі 2019 року за кордон було продано 5,1 млн тонн пшениці ($1,1 млрд), кукурудзи - 20,6 млн тонн ($3,4 млрд), ячменю - 0,4 млн тонн ($0,1 млн). Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2019 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.
Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2019 року склала 15% вартісних обсягів поставок.
Помітні частки в українському експорті зернових припадали на Китай (11%), Нідерланди (8,5%), Туреччину (8,4%), Іспанію (8,1%), Італію (4,2%), Ізраїль (3,8%), Німеччину (3,5%) та Туніс (3,4%). Ці країни сумарно акумулюють майже 2/3 вартості експорту вітчизняного збіжжя.
Офіс з просування експорту України продовжує працювати над оновленням спектру своїх послуг для українських експортерів.
Зокрема, Офісом розпочато інформування експортерів щодо вимог до продукції на ринку ЄС – запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС. На цій онлайн платформі розміщено інформацію про вимоги до продукції на ринку ЄС (https://helpdesk.epo.org.ua/ ).
Для ефективного планування послуг Офісу та якісної допомоги українським експортерам щодо приведення їхньої продукції у відповідність до вимог ЄС, установа підготувала електронне опитування.
Пройти опитування можна за посиланням
Станом на 8 серпня з початку 2019/2020 маркетингового року Україна експортувала 4,7 млн тонн зернових культур, що на 1,6 млн тонн більше ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
- пшениці – 1,9 млн тонн;
- ячменю – 1,1 млн тонн;
- кукурудзи – 1,6 млн тонн.
Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 29,5 тис. тонн.