За підсумками 2018/19 маркетингового року Україна експортувала рекордні 50,4 млн тонн зернових і зернобобових культур і борошна.
З них зарубіжні поставки кукурудзи становили 29,8 млн тонн, пшениці - 15,6 млн тонн, ячменю - 3,7 млн тонн. Такий результат майже на 15% перевищив рекордні показники 2016/17 маркетингового року, коли на світовий ринок було поставлено 43,9 млн тонн українського зерна.
За січень-червень 2019 року експорт зернових з України становив 26,2 млн тонн, принісши виручку на суму понад $4,5 млрд. Це на 40% більше, ніж за відповідний період минулого року, зауважив науковець.
У I півріччі 2019 року за кордон було продано 5,1 млн тонн пшениці ($1,1 млрд), кукурудзи - 20,6 млн тонн ($3,4 млрд), ячменю - 0,4 млн тонн ($0,1 млн). Найбільшими покупцями українського зерна у І півріччі 2019 року, як і раніше, були країни Африки, Азії та Європи.
Лідируючу позицію у рейтингу найбільших імпортерів вітчизняних зернових кілька років поспіль утримує Єгипет, частка якого у загальному експорті цієї продукції у січні-червні 2019 року склала 15% вартісних обсягів поставок.
Помітні частки в українському експорті зернових припадали на Китай (11%), Нідерланди (8,5%), Туреччину (8,4%), Іспанію (8,1%), Італію (4,2%), Ізраїль (3,8%), Німеччину (3,5%) та Туніс (3,4%). Ці країни сумарно акумулюють майже 2/3 вартості експорту вітчизняного збіжжя.
Офіс з просування експорту України продовжує працювати над оновленням спектру своїх послуг для українських експортерів.
Зокрема, Офісом розпочато інформування експортерів щодо вимог до продукції на ринку ЄС – запущено Хелпдеск для експортерів до ЄС. На цій онлайн платформі розміщено інформацію про вимоги до продукції на ринку ЄС (https://helpdesk.epo.org.ua/ ).
Для ефективного планування послуг Офісу та якісної допомоги українським експортерам щодо приведення їхньої продукції у відповідність до вимог ЄС, установа підготувала електронне опитування.
Пройти опитування можна за посиланням
Станом на 8 серпня з початку 2019/2020 маркетингового року Україна експортувала 4,7 млн тонн зернових культур, що на 1,6 млн тонн більше ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
- пшениці – 1,9 млн тонн;
- ячменю – 1,1 млн тонн;
- кукурудзи – 1,6 млн тонн.
Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 29,5 тис. тонн.
У І півріччі 2019 року Україна експортувала агропродовольчої продукції на $10,3 млрд, що майже на 20% більше проти минулорічних показників.
Частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2019 року становить майже 42%.
Основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються чотири регіони - країни Азії, Африки, Європейського Союзу та СНД. У І півріччі 2019 року їх сумарна частка склала понад 97% вартості українського експорту сільгосппродукції.
Характерною рисою січня-червня 2019 року стало збільшення обсягів зарубіжних поставок вітчизняних продуктів харчування до країн ЄС, Азії та Африки - на фоні незначного зменшення експорту до країн СНД.
Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції вже кілька років поспіль утримують азійські країни, які за І півріччя 2019 року закупили українського продовольства майже на $4,3 млрд, майже на 15% перевищивши минулорічний показник, зазначив вчений. Частка Азії за цей період склала 41,9% від загального експорту аграрної продукції.
Вже традиційно близько третини вітчизняного експорту сільгосппродукції, а саме 33%, - припадає на країни Європейського Союзу. За січень-червень 2019 року вони закупили українського продовольства на $3,4 млрд (+28,7%), тоді як торік вартість поставок до цього регіону склала лише $2,6 млрд.
Майже на 25% проти відповідного періоду минулого року збільшилися обсяги експорту до країн Африки і становили близько $1,6 млрд. Частка цього регіону склала 15,4% від загального експорту аграрної продукції з України.
При цьому після незначного пожвавлення експорту вітчизняної сільгосппродукції до країн СНД, яке намітилося 2017 року і зберігалося торік, спостерігається незначний спад. Країни цього регіону за січень-червень 2019 року імпортували українського продовольства на 0,7 млрд дол. США, що склало 7% від загального експорту аграрної продукції.
За результатами І півріччя 2019 року рейтинг країн - імпортерів вітчизняної агропродукції очолив Китай, який торік за перші шість місяців посідав третє місце. Цього року ця країна закупила українського продовольства на $923 млн.
Друге місце утримує Єгипет, який придбав вітчизняних харчів на $837 млн.
Індія, яка традиційно лідирує у ТОП-10, імпортувала з України сільгосппродукції на $814 млн і, за результатами шести місяців цього року, перемістилася на третє місце.
Значну виручку українські експортери отримали також з Туреччини ($787 млн), Нідерландів ($732 млн), Іспанії ($572 млн), Італії ($380 млн), Польщі ($353 млн), Білорусі ($320 млн) та Німеччини ($291 млн).
Ці 10 країн забезпечили Україні понад 58% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2019 року.
Визначальними товарами для українського експорту залишились зернові, олія та олійні культури, залишки і відходи, а також м’ясні продукти. Сумарно вони забезпечили понад 84% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.
Крім того, у І півріччі 2019 року відбулось збільшення експорту цих груп продуктів у натуральному виразі відносно минулого року.
Україна й Туреччина опрацьовують можливість підписання Угоди про вільну торгівлю задля розширення торговельно-економічної та інвестиційної співпраці.
«Ми домовилися про подальше розширення торговельно-економічної та інвестиційної співпраці. Обсяги нашої двосторонньої торгівлі у 2018 році склали понад 4 мільярди доларів США. І я впевнений, що це далеко не межа нашого потенціалу», – сказав Володимир Зеленський.
На переконання Президента, його розкриттю сприятиме реалізація спільних проектів та лібералізація двосторонньої торгівлі.
«Сприятиме цьому й укладення Угоди про вільну торгівлю. Сподіваюся, що наші сторони якомога швидше зможуть досягти компромісу в цьому питанні та підготувати всі необхідні документи», – зазначив Глава держави.
Він також констатував, що співпраця між країнами є надзвичайно насиченою та зауважив, що до кінця року в Києві буде проведено чергове (восьме) засідання Стратегічної ради високого рівня.
Крім того, було обговорено співпрацю у будівництві доріг, аеропортів, морських портів, у оборонній, енергетичній і туристичній сферах.
Реджеп Таїп Ердоган зі свого боку зазначив, що під час двосторонньої зустрічі він і Володимир Зеленський обговорили всі аспекти турецько-українських відносин.
«Ми переглянули кроки, які маємо зробити на шляху розвитку торговельно-економічної співпраці. Нарешті настав час фіналізувати переговорний процес щодо укладення Угоди про вільну торгівлю, перемовини щодо якої тривають вже багато років», – сказав Президент Туреччини.
Він повідомив, що товарообіг між Україною та Туреччиною може сягнути 10 млрд доларів США. На переконання турецького Президента, досягнення цієї мети цілком реальне.
«Ми домовилися з паном Зеленським пришвидшити діяльність, спрямовану на інвестиції в інфраструктуру та будівництво. Крім того, обмінялися точками зору щодо того, яким чином зможемо підвищити рівень інвестицій шляхом розв’язання деяких проблем, які спільні кроки можемо зробити для надання імпульсу економічному розвитку наших стосунків», – сказав Реджеп Таїп Ердоган, зауваживши, що темою перемовин також була співпраця у безпековій сфері.
«Я думаю, що найближчим часом ми зробимо всі необхідні кроки, щоб усі ці плани втілилися», – резюмував Президент Туреччини.