9 січня Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з пані Послом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Меліндою Сімонс. В ході зустрічі вони обговорили порядок денний двосторонньої співпраці після виходу Великобританії з Європейського Союзу та формування нею власної зовнішньої політики.
Перш за все, Прем’єр-міністр України висловив співчуття громадянам Великобританії, які втратили рідних та друзів в авіакатастрофі літака МАУ, яка сталася 8 січня поблизу Тегерану, Іран. Пані Посол запевнила, що Велика Британія готова надати Україні необхідну допомогу у належному розслідуванні авіакатастрофи.
Першим питанням, яке обговорювалося на зустрічі, було укладення нової Угоди між Україною та Великою Британією про політичне та торговельне співробітництво після виходу Великої Британії з ЄС. «Ми очікуємо на підписання Угоди про політичне та торговельне співробітництво найближчим часом. Це може статися під час майбутнього візиту Президента України Володимира Зеленського до Лондона. У грудні 2019 р. ми досягли домовленостей щодо положень торговельної частини Угоди. Проведення перемовин щодо політичної частини Угоди ми очікуємо вже 14-15 січня», – сказав Олексій Гончарук.
Далі глава українського Уряду обговорив із пані Послом спрощення візового режиму для українців: «Україна досягла лібералізації візового режиму з великою кількістю країн, отримала безвіз із ЄС. Наразі актуальним є спрощення процедури отримання українцями і британських віз. Це – болюче питання для українських громадян. Ми пропонуємо напрацювати шляхи лібералізації відповідних візових умов».
Олексій Гончарук також підняв питання сприяння Великою Британією отримання Україною статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. Пані Посол відповіла, що Велика Британія ініціює обговорення цього питання в рамках Альянсу.
Сторони також обговорили сфери, у яких держави можуть співпрацювати, зокрема у частині надання Великобританією технічної допомоги. Такі сфери включають реінтеграцію тимчасово окупованих територій України, податкову та митну реформи, посилення урядових стратегічних комунікацій, реформу системи охорони здоров‘я, антикорупційну реформу та проект «Держава у смартфоні».
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2020 рік» від 24 грудня 2019 р. № 1109.
Постановою затверджено на 2020 рік:
- обсяги квот товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню;
- перелік товарів (озоноруйнівних речовин), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню;
- перелік товарів, що можуть містити озоноруйнівні речовини, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів, що перевозяться у контейнерах з особистими речами);
- перелік товарів, імпорт яких з Республіки Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18 січня 2001 р.;
- перелік товарів, експорт яких підлягає ліцензуванню.
При цьому, невикористані у 2019 р. суб’єктами ЗЕД ліцензії на експорт (імпорт) товарів, визначених у постанові КМУ № 1136, будуть дійсними до 1 березня 2020 р., якщо інше не передбачено відповідними міжнародними договорами України.
Для митного оформлення товарів, які навантажуються навалом та експорт (імпорт) яких ліцензується, гранична різниця фактичного значення їх вартості, кількості або ваги не може перевищувати 5% значення, зафіксованого у відповідній ліцензії.
Уряд Марокко зупинив застосування ввізного мита на пшеницю м’яких сортів та її похідних на період з 2 січня по 30 квітня 2020 року.
Про це Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, написав на своїй сторінці у Facebook.
Він зауважив, що рішення спрямоване на забезпечення регулярних поставок і підтримання цін на національному ринку через зростання світових цін на м'яку пшеницю, зниження її запасів у Марокко, а також активний внутрішній попит борошномелів країни.
18 грудня 2019 р. Кабінетом міністрів України було ухвалено рішення щодо змін у дії окремих положень міжнародних договорів України з РФ у сфері поїздок громадян. Постанова №1056 "Про дію окремих положень міжнародних договорів України з Російською Федерацією".
Згідно з положеннями згадної постанови, з 1 березня 2020 року скасовується можливість перетинання громадянами України державного кордону України з Російською Федерацією на підставі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження для дітей віком до 16 років.
Вищевказані зміни імплементуються українською стороною у рамках удосконалення процедури прикордонного контролю громадян України під час виїзду з території України до Російської Федерації з метою запобігання випадкам використання підробок паспорта громадянина України (у формі книжечки) та свідоцтва про народження з огляду на низький ступінь захисту вказаних документів.
Згідно з частиною четвертою статті 1 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", відповідно до якого громадян України ні з яких підстав не може бути обмежений у праві на в'їзд в Україну, громадяни України мають право на в'їзд на територію України з території РФ як за документами, дійсними для виїзду за кордон, так і за паспортом громадянина України та свідоцтвом про народження (для дітей до 16 років).
Водночас, зменшується час проходження прикордонного контролю кожного громадянина, оскільки, для перевірки даних особи, відомості закордонних паспортів зчитуються спеціальними приладами.
У випадку втрати за кордоном закордонного паспорта закордонні дипломатичні установи України оперативно здійснюють ідентифікацію громадян у базах даних для оформлення нового паспортного документа.
На території РФ функціонує 5 дипустанов України - Посольство в Москві, Генеральні консульства в Санкт-Петербурзі та Ростові-на-Дону, консульства в Єкатеринбургу та Новосибірську. Кожна цих з установ забезпечена усім належним устаткуванням для опрацювання звернень громадян України з питань оформлення закордонних паспортів.
З січня по жовтень 2019 року Україна поставила на зовнішні ринки 349,4 тонни мороженої риби на $955,1 тисяч. Половина експорту у грошовому вимірі припадає на країни Євросоюзу – $478,3 тис. Про це повідомляє Державне агентство рибного господарства.
Найбільшим покупцем української мороженої риби стала Молдова – 102,9 тонни на $330,6 тис. Також серед лідерів Угорщина (90,1 тонни на $251,8 тис.), Німеччина (87 тонн на $149,5 тис.), Грузія (25 тонн на $79,6 тис.), Туреччина (13,2 тонни на $53,96 тис.) та Польща (18,1 тонни на $28 тис.). За аналогічний період минулого року найбільші обсяги поставок такого товару здійснювалися до Німеччини – 110 тонн на $348,3 тис.
Топ експортованої риби очолюють мерлуза і морський минь, лосось, оселедець і калкана.