9 березня 2020 року в м. Гельсінкі відбудеться Українсько-фінський бізнес-семінар, важливою частиною якого будуть перемови українського і фінського бізнесу.
Співорганізаторами заходу є Посольство України в Фінляндській Республіці, ТПП України та організація Business Finland.
Сектори українського бізнесу, інтерес до яких мають фінські компанії:
- лісове господарство та деревообробка (обладнання та технології для лісозаготівлі, первинна переробка лісоматеріалів, відновлення, безпека та підтримка лісового господарства, виробництво деревної щепи та пелет, технології виробництва целюлози);
- первинна переробка сировини та виробництво харчової продукції з можливістю використання фінських технологій;
- CleanTech (використання фінських біогазових технологій, технологій очищення стічних вод, можливостей для опалення будинків, виробництва біоетанолу, біодизелю, технологій збирання і перероблення сміття та ін.);
- ІТ (аутсорсинг, створення програмних продуктів тощо).
Участь у заході зможуть взяти лише ті українські компанії, які будуть попередньо відібрані фінською стороною.
Для участі у відборі необхідно до 20 січня (включно) надіслати англомовні презентаційні або відеоматеріали про свою компанію на електронну адресу vak-ier@ucci.org.ua.
Контактна особа з питань заходу – Віра Кузнецова (044 584 28 29, 067 233 47 50, vak-ier@ucci.org.ua).
Експорт рафінованої соняшникової олії з України в грудні 2019 р. склав близько 70 тис. т, що є рекордним місячним обсягом відвантажень даної продукції.
Показник на 20% перевищив рівень попереднього місяця і на 65% - грудня 2018 р.
«З початку 2019/20 МР (вересень-грудень) Україна поставила на зовнішні ринки понад 200 тис. т рафінованої соняшникової олії, що на 40% вище обсягу експорту за аналогічний період минулого сезону і є абсолютним максимумом», - відзначають аналітики.
Відвантаження рафінованої продукції склали близько 10% від загального обсягу експорту соняшникової олії з країни.
Основними ринками збуту цієї продукції в поточному сезоні стали країни Близького Сходу (26%), Європи (26%), Азії (21%) і Африки (10%).
Станом на 10 січня 2019 року з початку 2019/2020 маркетингового року (маркетинговий рік - з 1 липня 2019 по 30 червня 2020) Україна експортувала 32 078 тис. тонн зернових культур. Це на 7,8 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
«Згідно з оцінкою міністерства урожай зернових минулого року склав близько 75 млн тонн, з яких 54 млн тонн буде експортовано на зовнішні ринки. Остаточні прогнози щодо виробництва зерна ми отримаємо у березні за інформацією Держстату», - зазначив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:
• пшениці – 15,1 млн тонн;
• ячменю – 3,8 млн тонн;
• жита – 5 тис. тонн;
• кукурудзи – 12,8 млн тонн.
Крім того, експортовано борошна пшеничного та інших культур – 197 тис. тонн, що на 68,5 тис. тонн більше ніж за відповідний період минулого маркетингового року.
Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ), яка реалізується компанією «Кімонікс Інтернешнл Інк.», приймає грантові заявки на впровадження однієї грантової діяльності, пов’язаної з формуванням експортного альянсу. Експортний альянс – це платформа для співробітництва підприємств, що мають амбіції до підвищення інтернаціоналізації свого бізнесу. Заявки в рамках цього ЗПЗ прийматимуться від зареєстрованих в Україні приватних підприємств та неурядових організацій. Гранти надаватимуться та впроваджуватимуться відповідно до правил USAID та Уряду США, що регулюють гранти за контрактами, та внутрішніх процедур управління грантами Програми КЕУ.
КЕУ особливо зорієнтована на роботу в галузях ІТ-послуг, виробництва меблів, переробки харчових продуктів та аудіовізуальної продукції однак, Програма відкрита для грантових заявок від інших галузей економіки.
Всі запитання щодо цього запиту необхідно надсилати на електронну адресу: Grants@CEPUkraine.org з зазначенням «ЗПЗ-2019-008» у темі електронного листа. Програма КЕУ допомагатиме заявникам зрозуміти процедуру подання заявок в режимі електронного листування.
Кінцевий термін подання: 31 січня 2020 р.
Деталі участі можна знайти за посиланням
9 січня Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук зустрівся з пані Послом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії Меліндою Сімонс. В ході зустрічі вони обговорили порядок денний двосторонньої співпраці після виходу Великобританії з Європейського Союзу та формування нею власної зовнішньої політики.
Перш за все, Прем’єр-міністр України висловив співчуття громадянам Великобританії, які втратили рідних та друзів в авіакатастрофі літака МАУ, яка сталася 8 січня поблизу Тегерану, Іран. Пані Посол запевнила, що Велика Британія готова надати Україні необхідну допомогу у належному розслідуванні авіакатастрофи.
Першим питанням, яке обговорювалося на зустрічі, було укладення нової Угоди між Україною та Великою Британією про політичне та торговельне співробітництво після виходу Великої Британії з ЄС. «Ми очікуємо на підписання Угоди про політичне та торговельне співробітництво найближчим часом. Це може статися під час майбутнього візиту Президента України Володимира Зеленського до Лондона. У грудні 2019 р. ми досягли домовленостей щодо положень торговельної частини Угоди. Проведення перемовин щодо політичної частини Угоди ми очікуємо вже 14-15 січня», – сказав Олексій Гончарук.
Далі глава українського Уряду обговорив із пані Послом спрощення візового режиму для українців: «Україна досягла лібералізації візового режиму з великою кількістю країн, отримала безвіз із ЄС. Наразі актуальним є спрощення процедури отримання українцями і британських віз. Це – болюче питання для українських громадян. Ми пропонуємо напрацювати шляхи лібералізації відповідних візових умов».
Олексій Гончарук також підняв питання сприяння Великою Британією отримання Україною статусу партнера НАТО з розширеними можливостями. Пані Посол відповіла, що Велика Британія ініціює обговорення цього питання в рамках Альянсу.
Сторони також обговорили сфери, у яких держави можуть співпрацювати, зокрема у частині надання Великобританією технічної допомоги. Такі сфери включають реінтеграцію тимчасово окупованих територій України, податкову та митну реформи, посилення урядових стратегічних комунікацій, реформу системи охорони здоров‘я, антикорупційну реформу та проект «Держава у смартфоні».