3 лютого 2020 року у м. Київ у рамках Восьмого засідання Стратегічної ради високого рівня під головуванням Президента України Володимира Зеленського та Президента Турецької Республіки Реджепа Ердогана відбулась двостороння зустріч міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофія Милованова з міністром торгівлі Турецької Республіки Рухсар Пекджан.
Керівники економічних напрямів Урядів обох країн підтвердили налаштованість на поглиблення торговельно-економічного співробітництва між Києвом та Анкарою.
У ході бесіди посадовці торкнулися питань укладання Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки та поглиблення співпраці у митній сфері. Окремо були обговорені шляхи розширення інвестиційного співробітництва.
Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, як співголова Української частини Міжурядової українсько-турецької комісії з торговельно-економічного співробітництва підтвердив готовність до проведення її Дванадцятого засідання найближчим часом у м. Київ. У свою чергу, Міністр торгівлі Турецької Республіки повідомила, що на даний момент Турецькою стороною опрацьовується питання можливості проведення чергового засідання Комісії до кінця І кварталу 2020 року.
Тимофій Милованов також повідомив про результати впровадження ключових реформ в Україні, зокрема про кроки Уряду у напрямі проведення земельної реформи та відкриття ринку землі.
У 2019 році ми стали свідками справді тектонічних зсувів у географії української торгівлі товарами.
Незважаючи на те, що офіційна щорічна статистика ще не опублікована, вже простежуються чіткі тенденції, і вони не повністю відповідають попереднім очікуванням. Є три основні зміни.
По-перше, Росія втратила лідерські позиції серед окремих країн – торговельних партнерів України.
По-друге, Китай став найбільшим партнером. По-третє, торгівля товарами з ЄС значно сповільнилася.
Отже, варто більш детально проаналізувати ці зміни.
Загалом, зменшення ролі Росії у зовнішній торгівлі України товарами не є новиною. Ця тенденція прискорилась у 2019 році на тлі запровадження нових торговельних обмежень між країнами.
У грудні 2018 року Росія запровадила санкції на імпорт понад 200 товарів з України, а у квітні 2019 року до цього списку додали ще близько 140 товарів. Крім цього, експорт деяких російських товарів до України, переважно енергоресурсів, або був заборонений, або потрапив під нову систему дозволів.
Україна відповіла розширенням переліку товарів, заборонених для імпорту з Росії.
Ці заходи знизили експорт України до Росії на 10%, а імпорт – на 13%.
Таким чином, вартість торгівлі товарами України з Росією зменшилась до $10 млрд – це приблизно рівень початку 2000-х років.
Внаслідок цього у 2019 році Росія вперше втратила позиції найбільшого торговельного партнера України серед окремих країн. Це стосувалося як експорту, так й імпорту.
В обох випадках Китай став основним партнером, випередивши Польщу в експорті та Німеччину в імпорті.
І якщо зростання ролі Китаю в імпорті було очевидним протягом останніх кількох років, той факт, що Китай перевершив Польщу як головного індивідуального експортного партнера України став несподіванкою.
На початку року Польща була основним торговельним партнером, але надалі ситуація змінилася.
Експорт до Китаю швидко зростав за рахунок постачання агропродукції та руди, тоді як експорт до Польщі почав сповільнюватися.
Це підводить нас до третьої зміни, а саме до уповільнення торгівлі України з Європейським Союзом.
Торгівля України з ЄС відновила зростання у 2016 році, й три роки вона росла швидше, ніж торгівля з іншими торговельними партнерами. Головним драйвером зростання торгівлі з ЄС був експорт на тлі поступового впровадження Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ).
У 2019 році тенденції змінилися. За даними Укрстату, український експорт товарів до ЄС за січень-листопад зріс на дуже помірні 4%, поступово сповільнюючись, тоді як експорт до Китаю зріс на 70%, а загальний експорт – на 6%.
Експорт до Польщі, яка є найбільшим експортним напрямком України в межах ЄС, сповільнився лише до 2%, порівняно з двозначним приростом протягом попередніх трьох років. Експорт до Німеччини також значно сповільнився.
Хоча загальне уповільнення експорту України може бути пов’язане зі зміцненням гривні, існує декілька причин у самому ЄС, що також шкодять зростанню експорту.
По-перше, ЄС ввів остаточні захисні заходи на сталеву продукцію, що обмежує розширення українського експорту сталі. По-друге, українські експортери зіткнулися з істотними проблемами наявності польських дозволів на транзит та доставку товарів автомобільним транспортом.
Зростання імпорту з ЄС також було досить помірним та уповільнилось до 8% у 2019 році, порівняно з попередніми роками, незважаючи на зміцнення гривні. Імпорт з Німеччини, значна частина якого ввозиться автомобільним транспортом через Польщу, зменшився на 1%, принаймні частково через проблему автомобільних дозволів.
Схоже, що поштовх у торгівлі з ЄС, викликаний лібералізацією тарифів у рамках ПВЗВТ, поступово зникає на тлі посилення впливу нетарифних бар'єрів у торгівлі.
Щоб повернути тенденцію зростання, Україні та ЄС потрібно діяти спільно та рішучіше.
Це стосується довготривалого вирішення питань дозволів на автомобільні перевезення, технічних бар'єрів у торгівлі та прогресу в підписанні ACAA, санітарних та фітосанітарних заходів і визнання еквівалентності, режиму спільного транзиту, уповноважених економічних операторів та інших кроків, необхідних для зменшення торговельних витрат та відновлення високих темпів зростання торгівлі між ЄС та Україною.
Таким чином, у географії торгівлі України товарами в 2019 році відбулося декілька визначних змін. Однак наразі не зрозуміло, наскільки сталими вони будуть.
За 11 місяців 2019 року Китай вийшов на перше місце серед країн – торгових партнерів України. Товарообіг зріс на 32,5% і досяг 11,7 млрд доларів США. Ключовими пріоритетами співпраці з КНР зараз є сільське господарство, енергетика та енергоефективні технології, туризм, культурний та науковий обмін, космічна галузь.
“КНР – наш стратегічний партнер. З одного боку, маємо підтримувати загальнополітичну рамку співробітництва, з іншого – починати нові, вигідні для України, масштабні проєкти і відкривати нові можливості, зокрема, для підвищення інтенсивності торгівлі та розвитку української економіки і інфраструктури”, – наголосив Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба на засіданні Української частини Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки.
Засідання Комісії під головуванням Дмитра Кулеби відбулося 31 січня. Разом з представниками міністерств та Послом України в Китаї Сергієм Камишевим було проаналізовано виконання попередніх домовленостей і проєктів, результати та плани роботи галузевих підкомісій та робочої групи з питань інвестицій, визначено перспективні напрями подальшої співпраці.
За результатами зустрічі Дмитро Кулеба доручив підготувати атлас перспективних проєктів за усіма напрямами роботи Комісії для подальшого обговорення з китайською стороною.
В планах – розширити торгівлю і, зокрема, зняти бар'єри торгівлі. Крім торговельно-економічного напряму, ключовими сферами співробітництва між Україною та Китаєм є науково-технічна, космічна галузі, сільське господарство, культура, освіта та медицина. По кожному з цих напрямів працюють відповідні підкомісії і виконуються спільні проєкти. Так, наприклад, зараз українські науковці разом з китайськими колегами проводять 34 науково-дослідних проєкти. Співпрацюють і в космічній сфері. У рамках п’ятирічного плану – участь в китайській програмі освоєння Місяця. Також є зацікавленість у розвитку взаємодії у сфері кінематографії.
Уже цього року Україна візьме участь у Другій Глобальній конференції ООН з питань сталого транспорту, яка відбудеться з 5 по 7 травня в Пекіні, а восени – у Третій Китайській міжнародній імпортній виставці у Шанхаї. Також у планах – проведення двостороннього бізнес-форуму, засідань галузевих підкомісій та робочих груп.
Крім того, Україна прагне реалізувати з Китаєм низку нових інвестиційних проєктів у сфері енергетики, інфраструктури тощо.
Довідково
Комісія зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР працює з 2011 року. Було проведено три спільних засідання. Востаннє Комісія збиралася наприкінці 2017 року. Наступне спільне засідання відбудеться цього року у Пекіні. Українську частину Комісії очолить Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба.
Також працюють 7 галузевих підкомісій з питань співробітництва – торговельно-економічного, у галузі сільського господарства, у галузі культури, у космічній галузі, з питань науково-технічного співробітництва, у галузі освіти, у галузі медицини.
Компетентні органи України та Об'єднаних Арабських Еміратів погодили сертифікати здоров'я для експорту столових яєць та яєчних продуктів, а також м'яса та м'ясних продуктів з України до Об'єднаних Арабських Еміратів.
Детальніше ознайомитися з сертифікатом можна на офіційному сайті Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».
За результатами 2018 року, канадські споживачі витратили на одяг 36 млрд кан дол. З них більш ніж 18 млрд кан дол припадає на одяг для жінок і близько 11 млрд кан дол — для чоловіків. Очікується, що до 2023 року сукупний обсяг реалізації одягу сягне 43 млрд кан дол. В середньому житель Канади витрачає на одяг 974 кан дол на рік або 2 492 кан дол на сім'ю.
Найбільшим постачальником одягу до Канади є Китай. На нього припадає понад третина всього імпорту одягу — 4,8 млрд кан дол. Однак це — переважно продукція глобальних і канадських брендів, виготовлена на замовлення.
Обсяг канадського імпорту одягу з України є незначним порівняно з найбільшими країнами-постачальниками. У 2018 році він становив 6,5 млн кан дол, тобто менше 0,1% від сукупного обсягу імпорту. Більш ніж дві третини сукупного обсягу канадського імпорту одягу з України припадало на нетрикотажний одяг.
У 2017 році набула чинності угода про вільну торгівлю між Україною та Канадою (CUFTA, Canada-Ukraine Free Trade Agreement). Завдяки цьому український одяг отримав 18% фори на канадському ринку порівняно з імпортом з потужних світових гравців, наприклад, з Китаю.
Це створює привабливі умови для українських виробників одягу для експорту в Канаду. На що їм потрібно звернути увагу, щоб стати успішними в Канаді? Відповідь на ці питання є у статті Марії Гузман, експертки з ринку одягу Офісу з просування експорту Канади (TFO Canada), консультантки Канадсько-українського проєкту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS).
Ознайомитися зі статтею можна за посиланням