Мови спікерів - українська та англійська. Захід проходитиме з послідовним перекладом.
Кількість місць є обмеженою. Реєстрація є обов'язковою - РЕЄСТРАЦІЯ
Потіснивши на третє місце Індію, яка три роки поспіль утримувала перше місце, лідерство у топ-10 найбільших імпортерів української агропродукції у 2019 році виборов Китай.
Про це проінформував Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки".
"Вартісні обсяги поставок вітчизняної сільгосппродукції до Китаю становили минулого року 1,955 млрд дол. При цьому частка Китаю у вітчизняному експорті агропродовольства становила торік 8,7%", - йдеться у повідомленні.
Основними споживачами української сільгосппродукції стали: Китай, Єгипет, Індія, Туреччина, Нідерланди, Іспанія, Німеччина, Польща, Італія та Білорусь.
Китай, Єгипет і Туреччина торік збільшили обсяги закупівель українського агропродовольства більш як у півтора рази порівняно з 2018 роком.
Як зазначили в ІАЕ, у 2019 році продукція АПК склала 44,6% у загальному експорті з України.
За підсумками календарного 2019 року зафіксовано найбільші в історії України обсяги експорту зерна (56,7 млн тонн) та соняшникової олії (6,1 млн тонн).
Серед інших товарів, було досягнуто максимальні кількісні значення в експорті незгущених молока і вершків без цукру (25 тис. тонн), яєць птиці у шкаралупі та без (144 тис. тонн), волоських горіхів (68 тис. тонн), крохмалю (83 тис. тонн) та консервованих томатів (59 тис. тонн).
Закупки агроподукції Азією у 2019-му році збільшилися на 17,5% (до 9,4 млрд дол). Частка азійських країн склала торік 42,2% від загального української агроекспорту.
Обсяги закупок ЄС за рік збільшилися на 19% (до 7,5 млрд дол). У 2019-му році частка ЄС у вітчизняному експорті агропродовольства становила 33,5%. Це найвищий показник за часи незалежності.
Обсяги поставок до країн Африки 2019 року збільшилися за рік на 43% і становили 3,3 млрд дол. (частка у 14,9% від українського експорту сільгосппродукції)
Поставки агропродовольства до країн СНД, залишилися на рівні 2018 року і склали 1,5 млрд дол. (частка 6,5%).
Спільна міжурядова українсько-угорська комісія з питань економічного співробітництва розгляне конкретні проекти співпраці вже у березні у Будапешті. Це буде перше засідання комісії після семирічної перерви.
Про це заявив Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба на спільному брифінгу з Міністром зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петером Сійярто за результатами двосторонньої зустрічі.
Дмитро Кулеба та Петер Сійярто є співголовами Спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва.
“Разом з угорськими колегами ми поділяємо спільну мету, щоб стосунки між Україною та Угорщиною були зразковими, і щоб український регіон Закарпаття став історією успіху завдяки спільним зусиллям урядів України та Угорщини. Ми не будемо гаяти жодного дня для досягнення цієї мети і вже у березні проведемо засідання двосторонньої комісії після семи років перерви”, – сказав Дмитро Кулеба.
Він зазначив, що комісія вже за місяць збереться у Будапешті, щоби обговорити конкретні спільні проекти щодо розбудови прикордонної інфраструктури, розвитку транскордонного співробітництва, захисту довкілля, енергетики.
“Уряд Угорщини зацікавлений відновити добросусідські відносини з Україною. У березні в Будапешті ми хочемо обговорити кілька прагматичних проектів: домовитися про будівництво принаймні одного контрольно-пропускного пункту на кордоні, використання кредитної лінії на 50 мільйонів євро, які Угорщина виділяє на інфраструктурні проекти в Україні, домовитися про проекти, пов’язані з розвитком сільського господарства і охороною здоров'я, досягти результатів у переговорах щодо визнання дипломів двох країн”, – сказав Міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Угорщини.
Петер Сійярто також підкреслив, що Угорщина планує і надалі надавати гуманітарну допомогу Україні, продовжувати програми задля розвитку економіки на Закарпатті та допомагати навчальним та культурним організаціям українського регіону.
Дмитро Кулеба зазначив, що українська сторона високо цінує гуманітарну допомогу, яку офіційний Будапешт надає Україні на Донбасі та особливо відзначає дружній жест угорської сторони з організації лікування українських військовослужбовців та оздоровлення дітей сімей учасників АТО/ООС.
Сторони також згадали питання захисту прав національних меншин, зокрема українців угорського походження на Закарпатті. За словами Дмитра Кулеби, Україна віддана своїм міжнародним зобов’язанням щодо захисту прав національних меншин. Глава МЗЕЗС Угорщини Петер Сійярто підкреслив, що угорська сторона розуміє прагнення уряду України забезпечити належний рівень володіння державною мовою всіма українськими громадянами, але також прагне, щоб українці угорського походження на Закарпатті зберегли угорську мову. За його словами, ці дві мети не взаємовиключні, і їх цілком можливо досягати одночасно.
21 лютого 2020 року в м.Київ відбудеться семінар "Export talks: Як експортувати до США". Освітній захід організовується Радою з питань експорту продовольства спільно з Офісом з Просування Експорту України за підтримки Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Мета заходу: Представити огляд ринку США та торгові можливості, наявні на ньому, для вітчизняних виробників . Також спільно з експертами озйомимось з основними трендами американського ринку у харчовій галузі, висвітлимо питання ризиків та бар'єрів, з якими можуть зіткнутися підприємці під час закордонної експансії.
До участі запрошуються:
- виробники снеків;
- виробники інгредієнтів для снеків;
- виробники обладнання для виробництва снеків;
- виробники кондитерських виробів;
- представники інших суміжних галузей харчової промисловості.
Місце: INVERIA flow space, Київ, вул. Володимирська 49А
Початок: 14:00 (реєстрація з 13:30)
Завершення заходу: 17:30
Робочі мови заходу: українська та англійська.
Необхідна реєстрація, адже кількість місць обмежена!
Участь у заході БЕЗКОШТОВНА
Більш детально про семінар можна дізнатися в організаторів:
- Андрій Литвин (alytvyn@epo.org.ua)
- Марія Дегтярьова (md@ukrainian-food.org)
Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та Офіс з просування експорту “Торгівельний фокус України — 2020 рік” пропонує експортерам ознайомитись з онлайн-лекціями та інформацією, що розкриває експортні пріоритети України на 2020 рік та окреслює головні засади для досягнення успіху на міжнародних ринках.
Торговий представник України — заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Качка окреслює основні зміни в Угоді про Зону вільної торгівлі, розвінчує усталені міфи про імпортні квоти ЄС, торкнеться нетарифних обмежень та питань логістики з європейськими партнерами.
Окрема увага приділяється умовам торгівлі з Великою Британією після Brexit, можливостям для українських компаній в рамках Генералізованої системи преференцій США, співпраці з країнами Близького Сходу та Африки— так званому регіону Пан-Євро-Мед, а також перспективам все більшого відкриття китайських ринків, особливо для харчових виробників та аграріїв.
Інформаційна сторінка складається з 11 відео-роликів за участі Тараса Качки. Метою курсу є ознайомлення всіх виробників з дорожньою картою напрямків експорту, роллю Уряду у сприянні розвитку українського експорту та особливостями міжнародної торговельної політики на поточний рік.
Теми спеціального проекту:
- Відео 1. Український експортер на мапі світу: чому варто мислити глобально?
- Відео 2. Складові успіху для українського експортера
- Відео 3. Європейський Союз — головний торговельний партнер України
- Відео 4. Розвінчуємо міф про імпортні квоти ЄС: що потрібно знати бізнесу та які плани уряду в переговорах ЄС щодо квот
- Відео 5. Нетарифні обмеження та готовність українського бізнесу до вимог на ринку ЄС
- Відео 6. Україна-ЄС: Питання логістики
- Відео 7: Україна-ЄС: Пріоритети у співпраці щодо вільної торгівлі на 2020.
- Відео 8. Умови торгівлі з Великою Британією після Brexit
- Відео 9. Можливості для українських компаній в рамках Генералізованої системи преференцій США
- Відео 10. Україна — Китай: міжнародна торгівля
- Відео 11. Співпраця з країнами Близького Сходу та Африки. Пан-Євро-Мед.
Доступ до матеріалів за посиланням: https://epo.org.ua/trade2020/