ДМС розповіла про особливості імпорту у першому кварталі поточного року. Імпорт «чутливих» до незаконного ввезення споживчих товарів зріс на 24,5 % — з 2,7 млрд дол. до 3,35 млрд дол. Такі споживчі товари (харчі, фармацевтична продукція, мобільні телефони, побутова техніка, меблі, одяг та взуття) складають 27,7 % обсягів імпорту.

Зокрема, у І кварталі 2020 року Україна завезла:

- продуктів харчування на 31 % більше порівняно з І кварталом 2019 року (з 783 млн дол. до 1,03 млрд дол.);
- фармацевтичної продукції на 27 % більше (з 347 млн дол. до 439 млн. дол.);
- мобільних телефонів на 71 % більше (з 111 млн дол. до 190 млн дол.);
- побутової техніки та комплектуючих на 32 % більше (з 117 млн дол. до 154 млн дол.);
- одягу та взуття на 43 % більше (з 259 млн дол. до 371 млн дол.);
- меблів, постільних речей, матраців на 25 % більше (з 23 млн дол. до 28 млн дол.).

Разом з тим імпорт сировинних товарів та засобів виробництва впав на 9,3 % — з 7,8 млрд дол. до 7,07 млрд дол. А такі товари (руда, кам’яне вугілля, газ, нафта, чорні метали, добрива, машини, трактори тощо) становлять 58,4 % обсягів імпорту. Тобто більшу половину.

Зокрема, у І кварталі 2020 року Україна завезла:

- котлів, машин, обладнання та механічних пристроїв на 22 % менше порівняно з І кварталом 2019 року (з 1,015 млрд дол. до 789 млн дол.);
- тракторів для с/г робіт на 11 % менше (з 108 млн дол. до 97 млн дол.);
- моторних транспортних засобів для перевезення вантажів на 25 % менше (з 88 млн дол. до 65 млн дол.);
- кам’яного вугілля на 44 % менше (з 736 млн дол. до 415 млн дол.);
- коксу та напівкоксу на 90 % менше (з 87 млн дол. до 8 млн дол.);
- мінеральних добрив на 37 % менше (з 432 млн дол. до 271 млн дол.);
- дизельного палива на 13 % менше (з 853 млн дол. до 738 млн дол.);
- руди, шлаків, золи на 61 % менше (з 80 млн дол. до 31 млн дол.);
- нафти сирої на 57 % більше (з 75 млн дол. до 117 млн дол.)

Джерело

Міністерство торгівлі Туреччини 24 березня 2020 р. опублікувало комюніке №31078, яким встановлює нагляд за імпортом певних сільськогосподарських і продовольчих товарів за допомогою системи реєстрації експортерів.

Ця вимога буде поширюватися на іноземних експортерів таких товарів як горіхи (мигдаль, волоські горіхи і кешью), арахіс, насіння соняшнику, соняшникову олію та інші супутні товари, чай, деякі види перцю, банани, часник і ряд інших продуктів.

Міністерство торгівлі Туреччини вимагає, щоб імпортери цих товарів реєстрували кожну імпортну партію в центрі моніторингу. Імпортери також повинні надати сертифікати про справжність експортерів, з якими вони ведуть бізнес.

Сертифікація передбачає верифікацію через місцеву торгову палату і консульство Туреччини в країні експортера, і наступну реєстрацію через онлайн-систему, додаючи імена своїх турецьких ділових партнерів. 

Мета цього нововведення полягає в тому, щоб отримати більш точні довідкові ціни для певних товарів і боротьби з незаконною торгівлею цими товарами. Хоча офіційно ці вимоги вступають в чинності 8 травня 2020 року, багато імпортерів уже просять своїх партнерів-експортерів заповнити необхідні документи, щоб уникнути затримки вантажу на турецькому кордоні.

Джерело

Департамент розвитку економіки та сільського господарства облдержадміністрації запустив новий інструмент інформаційної підтримки місцевих підприємців - "Бізнес в умовах карантину"

Зазначений ресурс є окремою онлайн сторінкою на вебсайті Департаменту, та створений з метою максимального інформування представників бізнесу щодо актуальної інформації, пов'язаної з роботою суб’єктів господарювання під час карантину; заходами щодо протидії розповсюдженню Covid-19; державної підтримки бізнесу в умовах карантину та нововведень у законодавстві.

Вказана сторінка постійно оновлюється та доповнюється новою інформацією.

Ознайомитися із онлайн-сторінкою можна за ПОСИЛАННЯМ

Для напрацювання пропозицій та конкретних механізмів економічного зростання, забезпечення конкурентноспроможності українських виробників та підприємств Уряд створив Раду з питань економічного розвитку України.

«Рада буде розробляти програму рестарту економіки. Формуватиметься аналітична платформа, а також дискусійна і економіко-стратегічна платформа, до якої увійдуть і народні депутати, і експерти, і всі бажаючі, хто хоче і може долучитися до формування стратегії виходу країни з коронокризи, а також подальшого економічного розвитку України», – наголосив Прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час чергового засідання Уряду у середу, 8 квітня.

Очолить Раду Глава Уряду. Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства виконуватиме функції заступника. До складу також увійдуть академіки, доктори наук, професори, міжнародні експерти. А саме, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, старший науковий співробітник Атлантичної ради США, професор Колумбійського університету, директор державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України», директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України тощо.

Створення Ради сприятиме подоланню кризових явищ в національній економіці та формуванню основних напрямів економічної політики держави для зростання добробуту населення. Адже на базі цього органу будуть об’єднані зусилля представників громадянського суспільства, органів державної влади, науковців, а для моніторингу ситуації та напрацювання пропозицій використовуватимуться сучасні досягнення науки й інновацій.

Основним завданням Ради є:

вивчення проблемних питань, пов’язаних з реалізацією державної політики у сфері економічного розвитку, а також визначення шляхів, механізмів та способів їх вирішення;
забезпечення координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади;
удосконалення нормативно-правової бази;
розроблення пропозицій для реалізації сприятливої кредитної, податкової та митної політики тощо.
Рада аналізуватиме причини виникнення проблем у сфері економічного розвитку, моніторитиме реалізацію державної політики, вивчатиме результати роботи центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в подоланні кризових явищ в національній економіці. Крім того, розроблятиме пропозицій та рекомендації до проектів нормативно-правових актів з питань економічного розвитку та подаватиме їх на розгляд Кабінету Міністрів.

Джерело

8 квітня на засіданні Уряду прийнято рішення скасувати зобов’язання суб’єктів господарювання, яким надані повноваження на експорт товарів військового призначення, здійснювати маркетинг ринку збуту і встановлювати зовнішні ціни на товари військового призначення за погодженням з ДК “Укроборонпром”.

Відтепер, суб’єкти господарювання, що отримали повноваження на експорт військової продукції, на практиці отримають право повноцінного самостійного виходу на зовнішні ринки без узгодження цін та маркетингової політики з державним концерном.

Реалізація постанови дозволить:

- демонополізувати процеси зовнішнього ціноутворення;

- створити рівні умови щодо самостійного здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

- усунути штучні бар’єри, які призводять до зайвого витрачання ресурсів та часу підприємствами оборонно-промислового комплексу;

- підвищити конкурентоспроможність вітчизняної продукції військового призначення на міжнародному ринку озброєння та військової техніки.

Джерело