Посібник «Як експортувати до Японії» — це спеціалізований посібник, розроблений для українських компаній, які зацікавлені у виході на японський ринок.
Він містить комплексну, практичну інформацію, необхідну для успішної підготовки та здійснення експорту до Японії — одного з найвибагливіших, проте водночас стратегічно важливого ринку.
Посібник орієнтований на виробників і постачальників, які прагнуть не лише знайти нові ринки збуту, а й готові адаптувати свої продукти до жорстких нормативних вимог Японії та враховувати специфіку місцевої ділової культури.
Що містить посібник:
- Огляд ринку Японії, економічні тенденції, виклики та можливості для українських експортерів у різних секторах.
- Регуляторні вимоги – детальні пояснення щодо стандартів, сертифікації, маркування, пакування, санітарних, фітосанітарних і технічних вимог.
- Практичні аспекти торгівлі – митне оформлення, тарифне регулювання, логістика, контроль та нагляд за продукцією.
- Канали збуту, традиційні торговельні мережі, електронна комерція.
- Комунікація з японськими партнерами – діловий етикет, стиль переговорів, побудова довіри та довгострокових відносин.
- Стратегії виходу на ринок, вибір моделей експорту, підготовка компанії до роботи з японськими контрагентами.
- Джерела інформації та контакти профільних організацій, бізнес-платформ; офіційні ресурси уряду Японії.
Посібник поєднує аналітичний підхід з прикладними рекомендаціями, включає покрокові інструкції та містить посилання на актуальні нормативно-правові документи.
Для кого цей посібник:
- Для виробників продукції, які прагнуть розширити географію експорту;
- Для компаній, які розглядають участь у виставках у Японії;
- Для експортерів, які прагнуть краще розуміти правила гри на цьому ринку.
Посібник допоможе зменшити ризики, підвищити рівень підготовки до експорту та зробити перші кроки на японському ринку більш впевненими.
Формат: цифровий
Додатки: корисні контакти, джерела інформації, перелік актуальних вимог за видами товарів.
Готові до виходу на японський ринок?
Почніть з цього посібника!
Завантажити Посібник "Як експортувати до Японії"
Канадські споживачі — уважні до складу продуктів, уникають цукру, обирають користь, не бояться експериментів і готові за це платити більше. Окрім того, дедалі частіше снідають поза домом, що забезпечує стабільне збільшення кількості закладів HoReCa.
Полюбляють чаї, які підтримують здоровʼя та знижують стрес, — ромашковий, м’ятний та імбирний. Серед солодких снеків віддають перевагу продуктам для зміцнення імунітету, з додаванням білка, вітамінів і мінералів. А також корисним перекусам — батончикам, фруктовим снекам, новим форматам печива тощо. Солодкі газовані напої заміняють спортивною та функціональною водою в пляшках. Відкриті до різноманіття асортименту сирів: козячий, пармезан, халумі, фета, брі, камамбер, гаварті. Зернові сніданки краще продаються в закладах громадського харчування.
Повна версія дослідження — у зручній презентації вже на порталі Дія.Бізнес за посиланням: https://business.diia.gov.ua/.../doslidzhennia-kharchovoi...У квітні 2025 року український експорт товарів склав $3,4 млрд, що на -6,7% менше, ніж за аналогічний місяць 2024 року ($3,6 млрд). Попри цей спад, структура експорту демонструє зміни, зокрема зростання частки товарів із доданою вартістю.
Структурні зрушення: квітень укріплює тренди першого кварталу
Ключовою тенденцією першого кварталу стало зменшення частки аграрної та харчової продукції в українському експорті. Детальніше про те, як змінився український експорт у першому кварталі 2025 року читайте за посиланням.
Найбільша втрата частки
-
У квітні 2025 року аграрна та харчова продукція продовжує домінувати в експорті - вона займає 55,6% загального обсягу, або $1,86 млрд. Однак, порівняно з квітнем 2024 року, її частка знизилася на -5,2% (тоді вона становила 60,8%, або $2,19 млрд).
-
Серед причин значне зниження експорту зернових культур на -46,7%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, і склав $533,3 млн, а також експорт яблук впав на рекордні -91,6%, та склав $179 тис.
Водночас деякі товари навпаки - демонструють ріст, наприклад, в секції готових харчових продуктів.
Найбільше зростання частки
-
Металургія у квітні 2025 року забезпечила 11,8% всього експорту, що на +2,9% більше, ніж роком раніше (8,9%). У грошовому вимірі обсяг склав $396,8 млн.
-
Машинобудування також посилило позиції: його частка зросла з 8,1% у 2024 році, до 9,5% у 2025 році (+1,4%), а експорт становив $319,9 млн.
Обидві галузі демонструють системне відновлення.
Драйвери зростання квітня 2025
Готові харчові продукти
-
У квітні 2025 року експорт готових харчових продуктів склав $319,3 млн, що на -7,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року ( $344 млн). Водночас частка цієї категорії в загальному експорті зросла з 15,7% до 17,1%, що свідчить про підвищення ваги оброблених харчових продуктів у структурі експорту.
-
Справжнім проривом стали шоколад +37,6% ( $21,2 млн), солодке печиво +46,2% ( $7,5 млн), оброблені фрукти/горіхи зросли у 5,9 разів ( $6,1 млн) та вершкове масло у 4,9 разів ( $12 млн). З іншого боку спостерігається спад у вині на -46% ( $488 тис) та меду на -57,7% ( $7,3 млн).
Одяг та взуття
-
У квітні 2025 року експорт одягу та взуття склав $55,1 млн, що на +7,3% більше, ніж у квітні минулого року. Частка цієї категорії в загальному експорті зросла з 1,4% до 1,6%, тобто на +0,2%. Хоча обсяги залишаються незначними, динаміка свідчить про поступове посилення позицій сектора.
-
Найбільше зростання зафіксовано в трикотажному одязі, а саме: на +35%, особливо в експорті дитячого одягу (+128%, $1,3 млн), футболок (+74%, $2,1 млн) та чоловічих сорочок (+89,2%, $1,1 млн). Також зріс експорт текстильного одягу загалом на +10,2%.
Меблі
-
Експорт меблів досяг $84,1 млн у квітні 2025 року, що на +10,5% перевищує показник аналогічного місяця попереднього року. Частка в загальному експорті також збільшилася з 2,1% до 2,5%, демонструючи поступове, але стабільне зміцнення сектора.
-
Основними драйверами зростання стали дерев’яні меблі для спальні (+33%, $5,7 млн), кухонні меблі (+23,2%, $2,1 млн), а також матраци й постільна білизна (+21,3%, $4,9 млн).
Така динаміка в ключових нішах може свідчити як про стабільність каналів збуту, так і про попит на українську продукцію
Промислові лідери квітня
Машинобудування
-
Зростання експорту машинобудування на +9,5%, до $319,9 млн у квітні 2025 року, призвело до збільшення частки цієї категорії в загальному експорті до 9,5% (з 8,1% у 2024 році). Зокрема, попит на українську продукцію в машинобудуванні підтверджується стрімким зростанням експорту вагонів для перевезень вантажів, який зріс у 6,8 разів, досягнувши $9,1 млн.
Металургія
-
Частка металургії в загальному експорті зросла до 11,8%, порівняно з 8,9% у квітні 2024 року. Загальний обсяг експорту цієї категорії досяг $369,8 млн, що на +23,9% більше, ніж рік тому. Основними драйверами виступили феросплави - зростання у 10,5 разів, до $13,1 млн, вироби з чорних металів (+19%, $92,4 млн) та алюміній і продукція з нього (+26,6%, $13,3 млн).
Інші
-
Варто відзначити, що експорт фармацевтичної продукції зріс на +16,8%, досягнувши $32,7 млн, а також спостерігається зростання експорту будівельних матеріалів на +13,2%, що склало $30,3 млн.
Географія експорту
-
Як і торік, український експорт охопив 162 країни. Водночас відбулися локальні зміни: не спостерігалося експортних постачань до 14 країн (зокрема Барбадосу, Ефіопії, М’янмі), а нові постачання відбулися до 14 інших, серед яких Багамські острови, Гаїті, Чад і Ямайка.
-
Найбільше зростання обсягів експорту зафіксовано до Іраку (у 5 разів, $73,2 млн), Великої Британії (у 2,3 рази, $74,9 млн) та Ємену (у 9,7 разів, $8 млн).
- Трійка найбільших напрямків експорту залишається незмінною – Польща (12,8%, $428,6 млн, +13% до попереднього року), Туреччина (9,4%, $314,9 млн, +47,6%) і Німеччина (5,2%, $174,2 млн), яка, всупереч загальному тренду, втратила позиції: -16,5%, порівняно з квітнем 2024 року.
За актуальною статистикою експорту та імпорту української продукції ви можете слідкувати за допомогою дашборду від Офісу з розвитку підприємництва та експорту.
У Києві презентували нове дослідження про перспективи українського експортера в Японії.
Київ, 25 квітня 2025 року — Торгово-промислова палата України спільно з Програмою розвитку ООН в Україні представили нове дослідження «Аналіз ринку Японії для визначення перспективних секторів української економіки, продукція яких має експортний потенціал, з урахуванням регуляторного та конкурентного середовища Японії».
Документ покликаний допомогти українським компаніям оцінити шанси виходу на японський ринок — один із найбільш вимогливих у світі.
Дослідження охоплює аналіз економічної ситуації в Японії, ключові тренди імпорту товарів і послуг, специфіку споживчих вподобань, конкурентне середовище, регуляторні бар’єри, а також пропонує конкретні рекомендації щодо виходу на ринок.
Серед перспективних напрямів для українського експорту автори виділяють:
- Аграрну продукцію та харчові товари, зокрема зернові, мед, олії, перероблені овочі та фрукти, м’ясо й молочну продукцію, кондитерські вироби;
- Натуральну косметику та продукти догляду;
- Промислові товари, такі як деревина, біопаливо, феросплави, руди;
- Послуги у сфері IT, 3D-візуалізації, креативних індустрій, освіти.
Згідно з дослідженням, Японія — це не лише третя економіка світу, а й країна з високим рівнем залежності від імпорту.
Японський ринок характеризується складними вимогами до якості, маркування та логістики, повільним ухваленням рішень і високою конкуренцією з боку партнерів по вільній торгівлі.
«Україна має що запропонувати Японії — від соняшникової олії до SaaS-рішень. Але для успішного виходу на цей ринок потрібні адаптація, стратегія, партнерство і готовність до довгострокової роботи», — зазначають автори дослідження.
Детальніше з дослідженням можна ознайомитися - «Перспективні сектори України для експорту до Японії»
2 травня Міністерство економіки України та Асоціація «Українсько-Корейська Ділова рада» (УКДР) уклали меморандум щодо координації співпраці між Україною та Республікою Корея. В урочистому підписанні взяли участь Перший заступник міністра економіки Олексій Соболев та Голова правління Асоціації УКДР Роман Григоришин.
Меморандум передбачає максимальне сприяння економічному розвитку та зміцненню відносин між Україною та Республікою Корея. Йдеться про формування сприятливого клімату для залучення інвесторів, налагодження прямих контактів між бізнесами, урядовими установами та науковими організаціями країн, створення єдиної платформи для координації співпраці між Україною та Республікою Корея.
«Підписання сьогоднішнього меморандуму – важливий етап для координації нашої співпраці з Республікою Корея за принципом «єдиного вікна». Ми хочемо сформувати довгострокову інституційну співпрацю через УКДР, максимально розвивати її, а також інтегрувати у стратегічні державні ініціативи корейський приватний сектор. Міжурядове партнерство між Україною та Республікою Корея дозволяє залучати кредитні кошти корейського Фонду економічного розвитку та співробітництва (EDCF) в економіку України. Торік ми підписали рамкову п’ятирічну угоду на 2,1 млрд дол на проєкти з відновлення України, яка дала старт практичній реалізації наших домовленостей. Але також дуже зацікавлені, аби наше співробітництво розширювалася, тож сьогодні робимо важливий крок в цьому напрямку», — наголосив Перший заступник Міністра економіки України Олексій Соболев.
Сторони домовилися про такі сфери співробітництва:
- сприяння залученню інвестицій у ключові галузі економіки, зокрема промисловість, інфраструктуру, аграрний та енергетичний сектори;
- підтримка корейських компаній у виході на ринок України і українських на ринок Республіки Корея;
- впровадження інноваційних технологій у виробництво та управління;
- розвиток спільних проєктів у стратегічно важливих галузях та сферах цифровізації, штучного інтелекту, зеленої енергетики;
- підтримка збільшення обсягів двосторонньої торгівлі через полегшення доступу до ринків обох країн;
- забезпечення логістичної підтримки та створення умов для експорту та імпорту товарів;
- підтримка спільних дослідницьких проєктів і наукових конференцій;
- підтримка спільних проєктів малого та середнього підприємництва з фокусом на інноваційні підходи та сталий розвиток;
- організація бізнес-форумів і ділових зустрічей для розширення мережевих контактів.
Найближчим часом Міністерство економіки України спільно з Українсько-Корейською Діловою радою має зібрати повний перелік проєктів, які можуть бути реалізовані у співпраці між країнами, як у співпраці з EDCF, так і поза нею, зокрема в приватному секторі. Сторони домовилися спільно контролювати реалізацію кожної ініціативи. Планується також створення дашборду з найбільш перспективними проєктами та розробка дорожньої карти за ключовими напрямами взаємодії.