





Україна та Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) уклали Угоду про Всеосяжне економічне партнерство. Підписання відбулось 17 лютого в Абу-Дабі за участі Президента України Володимира Зеленського. Відповідний документ з боку України підписала Перша віцепрем’єр-міністерка України – Міністерка економіки України Юлія Свириденко, з боку ОАЕ — Міністр з питань міжнародної торгівлі Тані бін Ахмед Аль Зеюді. Це перша в історії України угода з країнами Перської затоки.
Лібералізація торгівлі та інвестицій
Угода передбачає вільну торгівлю між Україною та ОАЕ та лібералізацію доступу до ринків товарів для обох країн. 99% українських товарів отримають повний доступ до ринку ОАЕ.
«Це історична подія, адже йдеться про першу угоду у найбільш економічно просунутому регіоні Близького Сходу. Вона охоплює не лише ОАЕ, але загалом регіони Затоки. Це не просто угода між двома країнами, це вихід на глобальний ринок, адже ОАЕ є важливим економічним, торгівельним та фінансовим хабом на Близькому Сході. Реалізація Угоди, яка охоплює фактичну всю товарну номенклатуру двосторонньої торгівлі, дозволить збільшити виробництво та експорт української продукції завдяки зняттю тарифних бар’єрів у торгівлі між двома країнами», — наголосила Юлія Свириденко.
За оцінками Міністерства економіки, угода може сприяти збереженню позитивного сальдо торгівлі товарами, яке у 2023 році становило 51,5 млн дол. США. У середньо- та довгостроковій перспективі може вплинути на зміщення траєкторії розвитку реального ВВП на 0,1%.
Нові можливості для бізнесу
Угода охоплює не лише торгівлю товарами, а й послуги, інвестиції та цифрову економіку.
Українські компанії отримають:
- спрощений доступ до ринків ОАЕ та інших країн регіону;
- передбачувані умови торгівлі;
- усунення бар’єрів для експорту та інвестування.
Очікується зростання українського експорту у ключових секторах: металургія, харчова промисловість, зокрема борошномельне виробництво та виробництво олії. Також прогнозується зростання експорту металів та рослинної олії.
За словами Юлії Свириденко, Угода взаємовигідна для обох держав. Україна й ОАЕ конкурентоспроможні у різних секторах, тому можуть взаємодоповнити торгівельні потоки між країнами й підсилити економіки одне одного.
Також сторони домовились про створення Ради з інвестицій Україна-ОАЕ, яка сприятиме збільшенню капіталовкладень та усуненню бар’єрів для бізнесу. Також буде засновано Комітет з питань малого і середнього бізнесу, що забезпечить підтримку підприємців через навчання та консультування.
ОАЕ зняли для України обмеження на частку іноземного капіталу у 49%, що дозволить підприємцям реєструвати компанії з іноземним капіталом до 70%, а в окремих секторах — поступово до 100% (зокрема у сфері комерційних послуг, будівництва, освіти, охорони здоров’я та бухгалтерського обліку). Водночас у вільних економічних зонах українські компанії зможуть володіти бізнесом на 100%, що є важливим кроком для розвитку українського бізнесу в цьому регіоні.
Угода відкриває нові можливості для цифрової торгівлі: скасовано мита на цифрову та електронну передачу даних, включаючи електронний контент. Закріплено зобов’язання щодо цифрових платежів, захисту персональних даних і створення прозорих правил для бізнесу, що розвиває цифрову економіку та транскордонну торгівлю.
«Поглиблення співпраці у торгівлі, інвестиціях, технологічних інноваціях та інфраструктурі стане потужним стимулом для економіки України та посилення політичних зв’язків», — підсумувала Юлія Свириденко.
Довідково
За 11 місяців 2024 року товарообіг між Україною та ОАЕ становив 415 млн дол. США. Експорт України до ОАЕ становив 266,8 млн дол. США, а імпорт — 148,2 млн дол. США.
Основні категорії експорту України до ОАЕ:
- Олія та жири – 48,6 млн дол. США
- М’ясо та їстівні субпродукти – 45 млн дол. США
- Зернові культури – 15,3 млн дол. США
- Металопродукція – 13,6 млн дол. США
Основні категорії імпорту з ОАЕ:
- Мінеральне паливо – 69,9 млн дол. США
- Пристрої для зберігання інформації – 16,8 млн дол. США
- Хімічні сполуки – 11,5 млн дол. США
- Полімерні матеріали – 9,0 млн дол. США
Попри воєнний стан Україна зберігає статус надійного агроекспортера. Про це повідомляє Комітет ВРУ з питань аграрної та земельної політики.
Так, за інформацією Національній асоціації цукровиків України «Укрцукор», протягом пʼяти місяців 2024-2025 маркетингового року Україна експортувала понад 352 тис. тонн цукру, що на 17% більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року.
Зростання частки світового ринку в експорті цукру є результатом успішних зусиль українських цукровиків з пошуку альтернативних ринків збуту у зв’язку із обмеженнями, накладеними на український цукор зі сторони Європейського Союзу.
Основними напрямками експорту українського цукру за перші 5 місяців 2024-2025 маркетингового року стали: Туреччина (19% всього експорту), Лівія, Сомалі, Шрі-Ланка, Північна Македонія.
Як зазначено, з 1 січня 2025 року українські виробники отримали доступ до ринку Європейського Союзу завдяки новим домовленостям щодо лібералізації торгівлі. Цей крок відкрив для України можливість експортувати більші обсяги цукру на європейський ринок без додаткових мит, що раніше стримувало зростання поставок. За перші 5 місяців 2025 року українські виробники матимуть можливість експортувати до ЄС 107,3 тис. тонн.
Європейська агенція інтелектуальної власності (EUIPO) у межах ініціативи Європейської комісії продовжує приймати заявки на участь у програмі SME Fund у 2025 році. Проєктом передбачено підтримку малого та середнього бізнесу щодо реєстрації прав інтелектуальної власності (IP) в Євросоюзі.
Які витрати можна компенсувати?
У 2025 році для українських МСП доступні ваучери на відшкодування витрат щодо:
-
зборів за реєстрацію торговельних марок та промислових зразків у EUIPO, національних офісах країн-членів ЄС, Офісі Бенілюксу та за Мадридською/Гаазькою системою ВОІВ;
-
пошук попереднього рівня техніки та патентування в національних офісах країн-членів ЄС;
-
зборів за подання та пошук в ЄПВ, а також правові витрати, пов’язані з подачею заявки на отримання патенту за Європейською патентною конвенцією;
-
зборів за подання та проведення експертизи для реєстрації сортів рослин Співтовариства.
Наразі відкрито прийом заявок на ваучери у розмірі 700 євро для оплати зборів за реєстрацію торговельних марок та промислових зразків.
Інформаційний вебінар
18 лютого 2025 року EUIPO запрошує потенційних учасників до участі в інформаційному вебінарі, на якому фахівці агенції інтелектуальної власності нададуть детальну інформацію та рекомендації щодо участі в ініціативі.
Для участі у вебінарі необхідно зареєструватися за посиланням.
Як взяти участь?
Для участі у програмі необхідно створити обліковий запис користувача та зареєструватись за посиланням. Дедлайн подання заявок — 5 грудня 2025 року (або до вичерпання бюджету).
З додаткових питань можна звертатися за електронною адресою halyna.shtohryn@nipo.gov.ua або номером телефону +380 44 494 05 30
За даними Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій УКРНОІВІ, 2 573 заяви на реєстрацію торговельної марки подали іноземці у 2024 році. Це на 37% менше, ніж до повномасштабного вторгнення, коли було подано понад 4 000 заявок. В Опендатабот проаналізували, що понад 40% з них належать компаніям зі США, Кіпру та Швейцарії. Більшість з них займаються медичними/ветеринарними препаратами та рекламою й адмініструванням.
Які компанії реєструють ТМ в Україні?
18,4% від усіх заявок на реєстрацію ТМ належать компаніям зі США, а ще 12,5% — зі Швейцарії. Трійку країн за заявками закриває Кіпр — 9,7%. Також активно на реєстрацію подавалися бізнеси з Китаю, Великої Британії та Польщі.
Найчастіше торік подавали на реєстрацію ТМ, пов’язані з:
-
препаратами для медицини, ветеринарії та гігієни — 711 заявок або 27,6% від загальної кількості;
-
рекламою, адмініструванням та офісними послугами — 472 або 18,3%;
-
тютюновими виробами, аксесуарами та замінниками — 341 або 13,3%;
-
науковими, електронними та оптичними приладами — 306 або 11,9%;
-
косметикою, засобами для догляду та побутовою хімією — 282 або 11%.