Європейська комісія презентувала оновлену робочу програму «Цифрова Європа» на період 2025–2027 років із загальним бюджетом 3,2 мільярда євро. Ця ініціатива спрямована на прискорення цифрової трансформації в Європі та відкриває широкі перспективи для бізнесу, зокрема у сферах інноваційних технологій, кібербезпеки, розвитку цифрових компетенцій і модернізації інфраструктури. Для компаній, які прагнуть посилити свою конкурентоспроможність, це стратегічна можливість отримати фінансову підтримку та реалізувати амбітні проєкти.

Пріоритетні напрями фінансування

Робоча програма визначає стратегічні цілі та напрями фінансування, спрямовані на посилення цифрової стійкості й конкурентоспроможності ЄС. Основними пріоритетами є: 

• Штучний інтелект і передові технології. Фінансування розробки рішень на базі AI, хмарних технологій та обробки великих даних для підвищення ефективності бізнес-процесів.

• Розвиток цифрових навичок. Програми навчання для фахівців, підприємців і державних службовців, спрямовані на адаптацію робочої сили до вимог цифрової економіки.

• Цифровізація МСП і державного сектору. Підтримка впровадження цифрових рішень для оптимізації діяльності малого та середнього бізнесу, а також модернізації державних послуг.

• Високопродуктивні обчислення. Інвестиції в інфраструктуру суперкомп’ютерів і AI Factories для компаній, що потребують значних обчислювальних ресурсів.

• Кібербезпека. Посилення захисту цифрових інфраструктур і розробка рішень для протидії кіберзагрозам.

• Напівпровідникові технології. Розвиток європейської екосистеми виробництва мікрочипів як основи технологічної незалежності.

Окрему увагу приділено Європейським цифровим інноваційним хабам (ЄЦІХ), які сприятимуть безпечному обміну інформацією між державними та приватними організаціями, а також у провадженню цифрових технологій у бізнес-процеси.

Інформація та експертна підтримка: 

1. Ознайомитися з рекомендаціями та покроковими інструкціями щодо залучення грантового фінансування в межах Програми «Цифрова Європа» можна за посиланням.

2. Дізнатися деталі щодо процесу проведення конкурсу на створення Європейських цифрових інноваційних хабів можна за посиланням.

3. Переглянути відкриті конкурси Програми, які доступні для українських організацій, можна за посиланням.

4. Отримати консультацію експерта щодо пріоритетів Програми та способів відстеження грантових можливостей можна за посиланням.

Детальну інформацію та доступ до конкурсів знайдете на офіційному порталі Європейської комісії за посиланням.

Джерело

Під час Бізнес-саміту ЄС-Україна, що відбувся 10-11 квітня в Брюсселі, Європейська Комісія оголосила про запуск другого раунду Call for Expressions of Interest у рамках Ukraine Investment Framework. Цей конкурс спрямований на заохочення компаній ЄС інвестувати у відбудову та економічний розвиток України. Новий раунд триватиме до 10 жовтня 2025 року та продовжує успішну ініціативу, запущену в листопаді 2024 року.

Це вже другий раунд ініціативи: перший стартував у листопаді 2024 року і викликав високий інтерес — понад 110 заявок від компаній із 21 країни-члена ЄС. Тепер Єврокомісія продовжує курс на залучення європейського бізнесу до відбудови України, зокрема через спільні проєкти з українськими партнерами. Подані ідеї оцінюватимуться за пріоритетами Ukrainian Plan та можливістю отримання фінансування в межах Ukraine Investment Framework.

«Ми бачимо великий інтерес з боку європейського бізнесу на участь у відновленні України. Під час першого раунду європейські компанії з 21 країни подали понад 110 заявок на реалізацію різних проектів відновлення в Україні. Інструмент Ukraine Investment Framework — це реальна підтримка для європейських інвесторів: він допомагає знизити ризики, забезпечити доступ до фінансування та створити прозорі правила гри. Попри війну, Україна є цікавою для інвестицій, і ми в уряді робимо все, щоб інвестувати було легко й безпечно», — зазначив Перший заступник міністра економіки України Олексій Соболев.

Крім того, у березні Керівна рада Ukraine Investment Framework оголосила Конкурс заявок для операцій з опосередкованого кредитування мікро-, малих і середніх підприємств через банки. Міжнародні фінансові організації вже готують програми для непрямого кредитування бізнесу через банки. Очікується, що нове фінансування буде доступним у другій половині 2025 року.

Джерело

За результатами березня 2025 року експорт аграрної продукції з України склав 5,4 мільйона тонн на суму 2,1 мільярда доларів США. Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.

У загальному експорті країни на 3,6 мільярда доларів США частка агропродукції становить 58%. Ключові позиції становлять кукурудза та соняшникова олія. 

Чільна п’ятірка категорій експорту:

• Кукурудза — 514 млн дол. США / 2,4 млн т

• Соняшникова олія — 503 млн дол. США / 441 тис. т

• Пшениця — 254 млн дол. США / 1,1 млн т

• Соєві боби — 150 млн дол. США / 370 тис. т

• М'ясо птиці — 95 млн дол. США / 41 тис. т

Спостерігається зростання вартості експорту на 87 мільйонів доларів США (+4%), порівняно з березнем 2024 року. 

Як зазначено, це стало можливим завдяки збереженню в експортній структурі сильних позицій більш маржинальних товарів — соняшникової олії, соєвих бобів та м'яса птиці, а також загальному зростанню цін на агропродукцію.

За інформацією міністерства, середні експортні ціни на основні товари у березні 2025 року в розрахунку на тонну склали: 

• кукурудза – 215 дол. США, 

• соняшникова олія – 1 141 дол. США, 

• пшениця – 225 дол. США, 

• соєві боби – 407 дол. США, 

• м'ясо птиці – 2 300 дол. США. 

Така цінова кон'юнктура на світових ринках сприяла збільшенню вартості українського агроекспорту.

Також спостерігається зростання експорту окремих видів продукції переробки. 

Порівняно з березнем 2024 року, експорт хлібобулочних виробів збільшився на 24% (до 29,5 млн дол. США, +7,7 млн дол. США), вершкового масла — на 254% (до 9,87 млн дол. США, +7,3 млн дол. США), а сирів — на 32% (до 5,3 млн дол. США, +1,4 млн дол. США).

Основними торговельними партнерами у березні стали: 

• Туреччина (270,8 млн дол. США), 

• Італія (171,1 млн дол. США), 

• Іспанія (170,4 млн дол. США), 

• Єгипет (162,4 млн дол. США),

• Нідерланди (121,6 млн дол. США). 

Загалом 36 країн імпортували українську агропродукцію в обсягах понад 10 млн дол. США кожна.

Джерело

У березні Україна експортувала товарів на понад $3,6 млрд  — це на 4,5% більше, ніж у березні минулого року, та на 18% більше, аніж у лютому поточного року. Усього за перший квартал 2025 року, за попередніми даними, експорт товарів сягнув майже $9,9 млрд. Про це повідомив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка.  

«Попри скорочення експорту в перші два місяці року, у березні нам вдалося вийти на позитивну динаміку. Суттєве зростання експорту у березні порівняно з лютим поточного року стало можливим завдяки збільшенню поставок агропродукції, залізної руди та продукції металургійної галузі. Так, експорт чавуну в порівнянні з лютим збільшився у понад 13,4 раза (на $110 млн). Експорт насіння соняшнику зріс у березні у 11,5 раза (на $15,9 млн), поставки макухи збільшились на 80,3% (на $35,8 млн), соняшникової олії — на 39,2% (на $141,6 млн). Це дозволило збільшити фізичні обсяги експорту до рівня 9,98 млн тонн, що на 15,9% більше, ніж у лютому цього року. В березні експорт морським транспортом порівняно з лютим поточного року зріс на 24,7% у грошовому еквіваленті й на 17% — у вазі. Експорт залізницею збільшився на 16,8% — у грошах, та на 15,1% — у вазі», — зазначив Тарас Качка.

За попередніми даними, експорт товарів з початку року сягнув майже $9,9 млрд.

«Попри зниження фізичної ваги українського експорту, збільшується його грошова вартість. Так в березні минулого року ми експортували майже 11,9 млн тонн на суму $3,46 млрд, а в березні цього року — 9,9 млн тонн на $3,62 млрд. Таким чином поступово зростає частка товарів з більшою доданою вартістю, а це значить, що українська переробна промисловість успішно долає перешкоди у своєму розвитку внаслідок війни й виходить на зовнішні ринки», — наголосив Тарас Качка.

Найбільше в березні Україна експортувала за вартістю:

• кукурудзу ($514,4 млн або 2,4 млн т);
• олію соняшникову, сафлорову або бавовняну ($503 млн або 441 тис. т);
• пшеницю ($253,9 млн або 1,1 млн т);
• залізну руду та концентрати ($238,4 млн або 2,9 млн т).
• соєві боби ($150,2 млн або 369,2 тис. т);
• проводи ізольовані ($124,6 млн або 6,5 тис. т);
• чавун ($118,9 млн або 300,9 тис. т).

Найбільше українські виробники експортували товарів до Польщі ($407,7 млн), Туреччини ($294,3 млн), Італії ($231,8 млн), Німеччини ($196,3 млн), Китаю ($189,4 млн) та Іспанії ($185,7 млн).

Європейський Союз залишається ключовим торгівельним партнером України. Загалом у березні до країн ЄС Україна експортувала товарів на $2,04 млрд (на 6,1% більше, ніж у лютому).

Джерело

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД) видав шостий (березень, 2025) випуск Моніторингу зовнішньої торгівлі. 

Основна тема цього місяця – «Вплив торговельної політики США на Україну: додаткові мита на сталь та алюміній». 

У випуску презентовано оновлену статистику зовнішньої торгівлі, розглянуті головні перешкоди для бізнесу, новини торговельної політики України, ЄС та інших країн, які впливають на економічні процеси в Україні та світі.

Більш детально за посиланням.

Джерело