Державно-приватне партнерство (далі – ДПП) - це рівноправне і взаємовигідне співробітництво між державою, територіальними громадами (в особі відповідних органів державної влади чи місцевого самоврядування) та приватними інвесторами у межах реалізації проектів, спрямованих на вирішення важливих для території соціально-економічних проблем і дозволяє залучити в державний сектор економікидодаткові інвестиційні ресурси.

ДПП є ефективним та перспективним інструментом економічного і соціального розвитку на регіональному та місцевому рівні, засобом залучення коштів у проекти, де державні та місцеві органи влади намагаються зберегти контроль та налагодити співпрацю з інвесторами.

Під час такого співробітництва між державою і суб’єктами господарювання досягаються кращі техніко-економічні показники та результати господарювання, ефективніше використовуються державні ресурси і комунальне майно.

Організаційно-правові засади взаємодії державних партнерів з приватними партнерами та основні принципи державно-приватного партнерства визначаються Законом України "Про державно-приватне партнерство".

Основні ознаки механізму ДПП, що обумовлюють його ефективність при залученні приватного бізнесу

• Надання прав управління (користування, експлуатації) об'єктом партнерства або придбання, створення (будівництво, реконструкція, модернізація) об'єкта державно-приватного партнерства з подальшим управлінням (користуванням, експлуатацією), за умови прийняття та виконання приватним партнером інвестиційних зобов'язань відповідно до договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.
• Фіксація у договірних відносинах "державного інтересу".
• Довгостроковість відносин (від 5 до 50 років).
• Передача приватному партнеру частини ризиків у процесі здійснення державно-приватного партнерства.
• Внесення приватним партнером інвестицій в об’єкти партнерства із джерел, не заборонених законодавством.

Переваги механізму ДПП:

• підвищення ефективності управління об’єктами державної та комунальної власності;
• покращення якості публічних послуг для населення та бізнесу;
• створення умов для використання новітніх технологій та запровадження інновацій;
• зниження навантаження на державний бюджет та оптимізація бюджетних видатків на надання публічних послуг та утримання бюджетних установ.

Об'єктами державно-приватного партнерства є об'єкти, що перебувають у  державній  або  комунальній  власності.

У рамках здійснення державно-приватного партнерства можуть укладатися договори про концесію, спільну діяльність, інші договори.

Уся нормативно-правова база щодо державно-приватного партнерства 

Дорожня карта підготовки до реалізації проектів державно-приватного партнерства

1. Визначення об’єкта ДПП – здійснюється ЦОВВ або МОВВ або органом місцевого самоврядування або потенційним приватним партнером. Об'єктами державно-приватного партнерства можуть бути: існуючі, зокрема відтворювані (шляхом реконструкції, модернізації, технічного переоснащення) об'єкти, що перебувають у державній або комунальній власності чи належать Автономній Республіці Крим, у тому числі ділянки надр; створювані або придбані об'єкти в результаті виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

2. Підготовка пропозицій про здійснення ДПП - готуються ЦОВВ або МОВВ, органами місцевого самоврядування або приватними партнерами, і подаються до органу, уповноваженого проводити аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства. Пропозиція складається з концептуальної записки та ТЕО, подається українською мовою у 2 примірниках у паперовій та електронній формі разом зі складеним у довільній формі супровідним листом.

В концептуальній записці зазначаються:

- мета проекту та її обґрунтування:

- проблеми, які передбачається розв’язати у результаті реалізації проекту;

- результати аналізу попиту на товари (роботи і послуги), виробництво (виконання і надання) яких повинне бути забезпечене в результаті реалізації проекту;

- результати попереднього аналізу можливих альтернативних варіантів розв’язання зазначених проблем;

- відповідність мети проекту пріоритетам державної політики;

- прогнозні обсяги витрат (розрахункова вартість проекту, включаючи витрати на його розроблення та реалізацію, обґрунтування вибору можливих джерел фінансування);

- інформація про наявність земельної ділянки, прав, пов’язаних з нею, та план заходів щодо оформлення прав на таку ділянку (у разі потреби);

- інформація про оціночну вартість експлуатації (утримання) об’єкта державної або комунальної власності та джерела фінансування його експлуатації (утримання);

- результати попереднього аналізу ефективності реалізації проекту: очікуваний вплив (екологічні, соціальні, економічні вигоди і наслідки його реалізації);

- вигодоотримувачі;

- результати попередньої оцінки ризиків реалізації проекту;

- строк та етапи реалізації проекту, результати попередньої оцінки можливостей його реалізації, організації та управління виконанням робіт;

- обґрунтування заходів щодо розроблення проекту державно-приватного партнерства (дослідження, проектування).

ТЕО містить:

- економічних та фінансових показників реалізації державно-приватного партнерства;

- соціальних результатів реалізації державно-приватного партнерства, включаючи підвищення якості послуг та рівня забезпечення попиту на товари (роботи і послуги);

- екологічних результатів реалізації державно-приватного партнерства з урахуванням можливого негативного впливу на стан навколишнього природного середовища;

5 Соціально-економічні та екологічні перспективи реалізації державно-приватного партнерства після закінчення строку дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства.

3. Аналіз ефективності здійснення ДПП проводиться

-         для об’єктівдержавної власності  -  Мінекономрозвитку (70 календарних днів)

-         для об’єктівкомунальної власності - виконавчим органом місцевого самоврядування (30 календарних днів)

Методика проведення аналізу ефективності здійснення ДПП затверджена Наказом Мінекономрозвитку від 27.02.2012 №255. За результатами проведення аналізу ефективності готується обґрунтований висновок і оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку або органу місцевого самоврядування.

4. Прийняття рішення про доцільність чи недоцільність здійснення ДПП

-         щодо об'єктів державної власності - ЦОВВ, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено – КМУ

-         комунальної власності - органом місцевого самоврядування згідно з повноваженнями відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування»

Рішення про здійснення ДПП приймається протягом трьох календарних місяців з дня подання пропозицій про здійснення ДПП (сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами - на найближчій сесії).

Орган, що прийняв рішення про здійснення державно-приватного партнерства чи про недоцільність здійснення такого партнерства, зобов'язаний протягом 15 календарних днів з дня прийняття відповідного рішення повідомити особу, яка подала пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства.

5. Визначення приватного партнера на конкурсних засадах

Порядок проведення конкурсу затверджений Постановою КМУ від 11.04.2011 №384. Конкурс проводиться:

-         щодо об'єктів державної власності - ЦОВВ, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об'єктами державної власності, а якщо такого органу не визначено – КМУ

-         комунальної власності - органом місцевого самоврядування згідно з повноваженнями відповідно до ЗУ «Про місцеве самоврядування»

У рішенні про проведення конкурсу зазначаються:

-          найменування державного партнера;

-          найменування об'єкта державно-приватного партнерства;

-          строк здійснення такого партнерства;

-          форма реалізації державно-приватного партнерства та його основні етапи;

-          обсяг та форма державної підтримки здійснення державно-приватного партнерства, якщо надання такої підтримки передбачається;

-          порядок та умови отримання приватним партнером права на користування земельною ділянкою;

-          зміст істотних умов договору, в тому числі визначених за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

-          кількість етапів проведення конкурсу;

-          граничний строк подання заявок на участь у конкурсі, який не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дати публікації оголошення про проведення конкурсу;

-          строк подання конкурсних пропозицій;

-          строк розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями, який не може бути меншим ніж п'ять календарних днів з дати закінчення подання конкурсних пропозицій;

-          граничний строк проведення конкурсу, який не може бути меншим ніж 45 календарних днів з дати закінчення подання заявок на участь у конкурсі;

-          основні кваліфікаційні вимоги до учасників конкурсу;

-          основні критерії проведення оцінки конкурсної пропозиції для визначення переможця конкурсу та зважений коефіцієнт для кожного такого критерію;

-          адреса прийому заявок для участі в конкурсі та конкурсних пропозицій.

Етапи проведення конкурсу:

1)      подання заявок на участь у конкурсі;

2)      попередній відбір претендентів з урахуванням кваліфікаційних та інших вимог, визначених конкурсною документацією;

3)      подання конкурсних пропозицій;

4)      розкриття конвертів з конкурсними пропозиціями учасників конкурсу;

5)      проведення оцінки конкурсних пропозицій;

6)      визначення переможця конкурсу.

За обґрунтованим рішенням органу управління конкурс може проводитися без попереднього відбору щодо відповідності кваліфікаційним вимогам.