Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у ході робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія) 10 лютого провів зустріч із Виконавчим віце-президентом Європейської Комісії Валдісом Домбровскісом.
Глава Уряду відзначив промову Виконавчого віце-президента Єврокомісії, яку він виголосив на підтримку України напередодні в Європейському Парламенті.
«Хочу запевнити, що попри всю складність викликів, які стоять перед нами, ми продовжуємо впровадження системних реформ в Україні, спрямованих на поглиблення економічної інтеграції з Європейським Союзом», — наголосив Денис Шмигаль.
Під час зустрічі сторони розпочали консультації щодо подальшої лібералізації торгівлі між Україною та ЄС, що перебачено статтею 29 Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Зокрема, ідеться про прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між Україною та Євросоюзом.
Як наголосив Денис Шмигаль, ЄС є одним із найбільших торговельних партнерів України, тому Уряд налаштований надалі зміцнювати співпрацю в цьому напрямку.
«Певен, що підтримка постійного діалогу сприятиме усуненню торговельних бар’єрів у взаємній торгівлі», — сказав Глава Уряду.
Прем’єр-міністр подякував Єврокомісії за рішення про виділення Україні першого траншу макрофінансової допомоги у розмірі 600 млн євро наприкінці минулого року.
«Своєчасне отримання Україною коштів стало надзвичайно важливим для підтримки макроекономічної та фінансової стабільності в Україні», — зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр запевнив Виконавчого віце-президента Єврокомісії, що Уряд України дотримуватиметься своїх зобов’язань щодо виконання всіх умов, зазначених у додатку до Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС.
«Розраховуємо успішно завершити реалізацію програми у першому кварталі 2021 року, щоб отримати другий транш макрофінансової допомоги вже навесні цього року», — підкреслив Глава Уряду.
У ході розмови Денис Шмигаль зазначив Валдісу Домбровскісу, що реформа у сфері державних закупівель є однією з найбільш успішних в Україні: «Це одна зі сфер, де ми досягли найбільшого прогресу у виконанні Угоди про асоціацію».
Прем'єр-міністр підкреслив, що Україна на запит ЄС у листопаді минулого року надала усю необхідну інформацію для завершення Фази 1 імплементації Угоди про асоціацію у сфері державних закупівель. Він додав, що Україна розраховує на відповідне підтвердження з боку Європейського Союзу.
«Україна також розраховує на підтримку у питанні включення внутрішніх водних шляхів України до регіональної мережі TEN-T. Це сприятиме розвитку ринку послуг у сфері внутрішнього водного транспорту й залученню інвестицій у цю сферу. Крім того, це переорієнтація вантажних потоків на більш екологічний й економічний річковий транспорт», — зауважив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр висловив вдячність Валдісу Домбровскісу за його особисту підтримку у розв’язанні важливих питань для України та запросив відвідати урочисті заходи з нагоди 30-ї річниці Незалежності України.
10 лютого у Брюсселі Україна та ЄС домовились запустити освітню програму для державних службовців «Проєкт розбудови спроможності Natolin4Capacity». На реалізацію проєкту Європейська Комісія виділяє грант у розмірі 2,45 млн євро для Коледжу Європи.
Відповідний лист підписали Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина та Комісар ЄС з питань сусідства та розширення Олівер Варгеї.
«Зшивання України з ЄС потребує професійних фахівців. Якщо ми хочемо, аби в Україні діяли такі ж закони, як і в ЄС, то маємо з особливою відповідальністю підходити до навчання наших кадрів. Вихідці Коледжу Європи є провідними державним діячами країн Європейського Союзу, тому запуск подібної освітньої програми в Україні дозволить також і нашим державним службовцям вдосконалити свої знання з європейського права та економіки і, зрештою, підвищити потенціал української державної служби загалом. Це шлях до успішного впровадження Угоди про асоціації − нашої дорожньої карти інтеграції в ЄС», − сказала Ольга Стефанішина.
Проєкт Natolin4Capacity реалізовуватимуть Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції України у співпраці з Національним агентством з питань державної служби, Представництвом Європейського Союзу в Україні та Коледжом Європи (Натолін).
Довідково:
«Проєкт розбудови спроможності Natolin4Capacity» має повну назву «Розбудова спроможності до інтеграції та реформ: підвищення адміністративного потенціалу державної служби України у справах європейської інтеграції за допомогою всеосяжної освітньої програми».
Україна розраховує на узгодження з Європейським Союзом конкретних часових рамок для запуску процесу всеохоплюючого огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію з ЄС. Про це зазначив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час зустрічі з Президентом Європейської Ради Шарлем Мішелем 9 лютого в межах робочого візиту до Брюсселя (Королівство Бельгія).
Денис Шмигаль підкреслив: Україна очікує, що засідання Ради асоціації забезпечить прогрес у подальшому розвитку економічної інтеграції України до ЄС.
«Ми розглядаємо Угоду про асоціацію як інструмент інтеграції України до ЄС, а роботу з її імплементації – як основу для тісного зшивання наших економік та ринків», — зазначив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр зауважив, що одним із першочергових пріоритетів України є початок діалогу з оновлення параметрів Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС.
«Це сприятиме подальшому розвитку двосторонньої торгівлі, а також посилить секторальні положення Угоди», — сказав Прем’єр-міністр.
Глава Уряду відзначив цінність початку офіційного сфокусованого діалогу з ЄС щодо «зеленої» трансформації України та узгодження української політики з Європейським зеленим курсом.
«Україна віддана подальшій інтеграції енергетичних ринків з ЄС, імплементації реформ у сфері енергетики з метою виконання зобов’язань щодо наближення українського законодавства в сфері енергетики до законодавства ЄС», — підкреслив Прем’єр-міністр.
Денис Шмигаль подякував Шарлю Мішелю та Євросоюзу за підтримку цілей створення «Кримської платформи»: «Ми очікуємо, що Євросоюз активно долучиться до установчого Саміту Платформи, який заплановано на серпень 2021 року в Києві».
Під час зустрічі Прем’єр-міністр також висловив вдячність Європейському Союзу за незмінну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України та за послідовну політику санкцій проти Російської Федерації.
На завершення Денис Шмигаль передав Шарлю Мішелю запрошення Президента Володимира Зеленського відвідати Україну та зазначив, що це б стало черговим свідченням надійної підтримки нашої країни з боку ЄС.
Зі свого боку Президент Європейської Ради прийняв пропозицію та пообіцяв відвідати Україну.
11 лютого 2021 року в Брюсселі (Королівство Бельгія) відбудеться Сьоме засідання Ради асоціації Україна – Європейський Союз (ЄС).Українську делегацію очолюватиме Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, сторону Європейського Союзу - Високий представник ЄС із закордонних справ і безпекової політики, Віце-президент Європейської комісії Жозеп Боррель. У засіданні також візьме участь Комісар ЄС з питань Європейської політики сусідства та переговорів з розширення Олівер Варгеї.
Засідання Ради асоціації відбуватиметься у розвиток домовленостей, досягнутих під час 22-го Саміту Україна – ЄС (6 жовтня 2020 р., м. Брюссель). Передбачається узгодження низки подальших спільних кроків для практичної реалізації домовленостей Саміту, багато з яких є досить амбітними та комплексними. Йдеться, зокрема, про запуск процесу всеохоплюючого огляду досягнення цілей Угоди, подальшого просування з питань цифрової економіки, зеленого курсу, укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA), а також визначення конкретних часових термінів проведення першого засідання кібердіалогу Україна – ЄС у 2021 році.
У рамках засідання сторони також обговорять прогрес в імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, реалізацію широкого порядку денного реформ в Україні та визначать спільні кроки, спрямовані на подальший розвиток політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС.
Окрему увагу буде приділено протидії триваючій збройній агресії Росії, а також безпековій та гуманітарній ситуації, передусім у контексті пандемії COVID-19, на тимчасово окупованих територіях в Криму та на сході України.
За результатами засідання буде ухвалена спільна заява.
За участю Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля 3 лютого відбулося друге засідання Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Участь у засіданні також взяли Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина, Перший заступник Голови Верховної Ради України Руслан Стефанчук, Голова Представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, Представник України при Європейському Союзі Микола Точицький, інші представники Уряду, Верховної Ради та Офісу Президента.
Глава Уряду відзначив, що з 30 законопроектів у сфері європейської інтеграції, які були визначені як пріоритетні під час минулого засідання Комісії, 7 вже внесено до Верховної Ради й 2 подано для розгляду та внесення Президентом України.
За словами Прем’єр-міністра, напрацьований пакет комплексних змін у законодавство України у сфері транспорту, енергетики, екології, аграрної політики дасть змогу:
- удосконалити регулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні відповідно до актів ЄС;
- врегулювати питання надання суспільно важливих послуг з перевезення пасажирів автомобільним та міським електричним транспортом;
- підвищити ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів в Україні, скоротити витрати на оплату енергетичних ресурсів, забезпечити енергетичну незалежність та енергетичну безпеку держави;
- сприяти перебудові діючих теплогенеруючих об'єктів у високоефективні установки комбінованого виробництва електричної та теплової енергії;
- створити умови для зниження аварійності об’єктів підвищеної небезпеки;
- ефективному веденню розсадництва багаторічних рослин, виходу виробників садивного матеріалу на сучасний рівень за показниками якості й фітосанітарного стану.
«Дуже важливо, щоб євроінтеграційний поступ зберігався і ми своєчасно виконували свої завдання. До сьогоднішнього засідання перелік пріоритетних законопроектів у Верховній Раді вже оновлено — їх уже понад 40, і всі безумовно потребують першочергового розгляду», — підкреслив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр закликав Верховну Раду посприяти включенню законопроектів у порядки денні сесій, а членів Уряду забезпечувати їх супровід.
Денис Шмигаль також зауважив, що в графіку Уряду на І квартал 2021 року стоїть розгляд нормативно-правових актів у сфері залізничних перевезень, інтелектуальної власності, інтегрованого управління кордонами, водовідведення стічних вод, енергоменеджменту, якості сільськогосподарської продукції й продуктів харчування та інші питання.
«Наша мета незмінна — ми рухаємося до внутрішнього ринку ЄС і маємо досягти 4 свобод: руху товарів, осіб, послуг та капіталу», — наголосив очільник Уряду.
За результатами засідання Прем’єр-міністр доручив якнайшвидше внести на розгляд Уряду проекти законів, спрямовані на виконання євроінтеграційних зобов’язань України, з метою їх подальшого внесення до Парламенту. А також внести на розгляд Кабінету Міністрів нормативно-правові акти, спрямовані на виконання Угоди про асоціацію.
29 січня під час онлайн зустрічі з експертами та громадськістю заступниця Міністра з захисту довкілля та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук презентувала напрацювання з оновлення Додатків ХХХ «Охорона довкілля» і ХХХІ «Клімат» Угоди про асоціацію з ЄС. Ці зміни запропоновані Європейською стороною і перебувають на узгодженні.
Про це повідомляє Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Міндовкілля приймає коментарі щодо включення та оновлення відповідного додатку Угоди з ЄС.
«Для Міністерства виконання Угоди про асоціацію з ЄС має високий пріоритет. Найбільшими останніми досягненнями у цій сфері є прийняття і впровадження законів у сфері змін клімату. Йдеться про схвалення засад моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, поводження з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами. Найближчим часом Міністерство очікує розгляду у Верховній Раді законопроектів «Про управління відходами», «Про запобігання, зменшення та контроль промислового забруднення», «Про Смарагдову мережу», – повідомляє Ірина Ставчук.
Також заступниця Міністра зазначає, що набирає активності прогрес в імплементації Водної Рамкової Директиви ЄС. Головним напрямком імплементації є запровадження в Україні досліджень якості води за європейськими стандартами. Для цього в Україні вже працюють дві лабораторії моніторингу якості поверхневих вод на Івано-Франківщині і Донеччині. Навесні планують відкрити ще дві – у Вишгороді та Одесі. Вони перевірятимуть якість води на сучасному обладнанні за міжнародними стандартами.
1 лютого 2021 року у Мінекономіки відбулась міжвідомча нарада щодо стану підготовки до укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) під головуванням Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігоря Петрашка.
У зустрічі взяли участь представники Мінекономіки, Міндовкілля, Міненерго, Держпродспоживслужби, Держенергоефективності, Нацагентства з акредитації, ДП “Укрметртестстандарт”, ДП “УкрНДНЦ”.
“Укладання “промислового безвізу” є одним з ключових пріоритетів Президента та Уряду. Угода відкриє для українських виробників і експортерів величезні нові можливості. Тому підготовча робота до укладання цієї Угоди є вкрай важливою і потребує максимальної координації зусиль усіх задіяних сторін”, - наголосив Міністр Ігор Петрашко.
За результатами наради, було сформовано Робочу групу для участі у переговорному процесі з європейськими експертами щодо укладення Угоди АСАА, яка буде затверджена відповідним наказом Мінекономіки.
Нагадаємо, що 29 жовтня 2020 року розпочата попередня оціночна місія експертами ЄС щодо готовності української інфраструктури якості до укладання Угоди АСАА. Наразі було вже проведено 15 онлайн засідань.
Першими пріоритетними секторами промислової продукції для “промислового безвізу” визначено: низьковольтне електричне обладнання, електромагнітна сумісність обладнання, машини.
“Вперше за 15 років ми бачимо активну і продуктивну співпрацю у напрямку “промислового безвізу”, який з кожним днем стає для нас все ближчим. Багато роботи вже зроблено, багато ще попереду. Але той скринінг і законодавчий базис, який зараз створюється для перших трьох секторів продукції, стане фундаментом для охоплення всіх видів української промисловості в подальшому”, - додав Міністр.
Планується, що після проведення наступних засідань попередньої оціночної місії протягом лютого-березня, Україна отримає звіт, яким розпочнеться новий важливий етап для підписання “промислового безвізу”.
Квоти на безмитні поставки меду та виноградного і яблучного соків в країни Європейського Союзу, виділені на 2021, станом на 25 січня 2021 року Україна вичерпала.
"Станом на 25 січня 2021 українськими виробниками була використана 100% річна безмитна квота на поставку в ЄС меду, виноградного і яблучного соку", - розповіла аналітик УКАБ Світлана Литвин.
При цьому також повністю використана квартальна квота (на січень-березень) на поставки яєць, яєчних продуктів і м'яса птиці.
Крім меду, українські експортери використовували 74% річної квоти на кукурудзу, 43% на цукор, 24% на крупи і борошно, 18% на оброблені томати, 9% на крохмаль, 8% на пшеницю і 16% квартальної квоти на м'ясо птиці в тушках.
За прогнозом УКАБ, річні квоти за вказаними позиціями повність використані, причому більшість з них в 1-му півріччі.
20 січня Європейський Парламент ухвалив резолюцію щодо впровадження Спільної безпекової та оборонної політики ЄС у 2020 році. Цей документ є важливим для України, адже наголошує на важливості зобов’язань ЄС із підтримки суверенітету країн-партнерів, їхньої незалежності та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів.
Про це повідомляє Представництво Європейського Союзу в Україні.
Серед іншого, документ містить таку інформацію про Україну та країни Східного партнерства:
«Європейський Парламент стурбований тим, що збройні сили Російської Федерації й досі окуповують значні частини територій України та Грузії, порушуючи міжнародне право; тим, що вони й досі присутні у Республіці Молдова, а також тим, що Росія продовжує дестабілізувати мир і безпеку в регіоні. Європейський Парламент висловлює свою стурбованість через безпрецедентні масштаби дезінформаційних кампаній у країнах Східного партнерства, фінансованих державою; продовжує засуджувати військове втручання та незаконну анексію Кримського півострова, а також підтримку замороженого конфлікту в Молдові; наполягає на потребі мати спільну позицію щодо політики ЄС у цьому контексті.
Для Європейського Парламенту важливо захищати усі слабкі сторони Європейського Союзу задля того, аби гарантувати ефективний спільний захист європейських громадян. Європарламент із занепокоєнням відзначає все більшу мілітаризацію Кримського півострова та спроби Російської Федерації дестабілізувати регіон Чорного моря, що призвело до визнання під час саміту НАТО, який відбувся в Уельсі у 2014 році, вразливості східного флангу Північноатлантичного альянсу. Європейський Парламент закликає ЄС визнати вразливість східних країн-членів ЄС задля того, щоби зміцнити європейську оборону і розробити разом із НАТО всеохопну стратегію підтримки безпеки і оборони східного флангу».
Повний текст тут (англійською мовою).
Керівники інституцій ЄС відзначають, що цьогоріч розпочнеться всеосяжний перегляд Угоди про асоціацію. Планується поглиблення галузевої співпраці, зокрема у цифровій та екологічній сферах.
Про це йдеться у листі від Президента Європейської ради Шарля Мішеля та Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн на адресу Президента України Володимира Зеленського, повідомляють в Офісі президента.
«Готується до підписання вже найближчим часом Угода про спільний авіаційний простір. Розпочато роботу попередньої оціночної місії ЄС у контексті майбутньої Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції» – мовиться у повідомленні.
Європейські лідери наголошують, що ЄС готовий і надалі підтримувати Україну в боротьбі з пандемією COVID-19. Зокрема, інституції ЄС готові співпрацювати з Україною над виконанням критеріїв для надання другого траншу макрофінансової допомоги.
Окремо наголошується, що Україна може розраховувати на солідарність Євросоюзу в питанні отримання вакцини проти коронавірусу. ЄС здійснює кроки для забезпечення якнайшвидшого доступу України до вакцин.