В Єврокомісії підтвердили, що за умови ратифікації угоди про асоціацію з ЄС у нинішньому році Україна зможе в 2014 р використовувати два річних обсяги квот. Раніше про таку можливість говорив також торговий представник українського уряду Валерій П'ятницький. За його словами, один річний обсяг квот Україна отримає завдяки односторонньому зниженню мит Євросоюзом (так званий режим автономних торгових преференцій, діє до 1 листопада). Другий обсяг безмитної торгівлі Україна зможе використовувати в кінці року, в разі ратифікації угоди про асоціацію.
Юридично вважатиметься, що після початку тимчасового застосування СА використання квот буде обчислюватися з нуля, як квота з першого року дії зони вільної торгівлі з ЄС.
Таким чином, в 2015 р обсяг квот розраховуватиметься відповідно до другого року дії угоди з ЄС. За словами представника ЄК, Брюссель використовуватиме саме таку систему розрахунків квот.
Також, він зазначив, що ЄК готова до переговорів з Україною про перегляд цих квот.
«Ми з розумінням ставимося до такої ініціативи української сторони. Квоти встановлювалися давно і вже не відповідають обсягам нашої торгівлі. Зокрема, Україна вже використала річну квоту на експорт кукурудзи і зерна», - відзначає представник.
Втім, за його словами, угода про асоціацію допускає, що перегляд квот неможливий протягом першого року дії документа.
До вашої уваги пропонується Інформаційний вісник Представництва Європейського Союзу в Україні: новини ЄС від 8 вересня 2014 року. У віснику подана інформація стосовно подій тижня, анонси подій в ЄС.
Джерело: Представництво ЄС в Україні
Станом на початок вересня 2014 квота на безмитний імпорт української пшениці в ЄС була обрана на 100%. На останньому тендері європейські компанії отримали залишки квоти - 18,6 тис. т.
Квота на безмитний імпорт кукурудзи на 100% була закрита ще раніше - 25 липня.
Активний інтерес до отримання квот на ці зернові з боку європейських покупців пояснюється, насамперед, тим, що квотні обсяги не обкладаються ввізними митами. Європа є ключовим покупцем української кукурудзи, закуповуючи її приблизно в 6 разів більше, ніж квотуємих обсяг. Крім того, на тлі падіння якості європейського врожаю пшениці попит на український аналог залишається досить високим, так що можна припустити, що сверхквотний імпорт, але вже з урахуванням сплати мита, також буде активним.
Квота на постачання в ЄС українського ячменю розподілена менш ніж на 8% з виділених 250 тис. т. Заявки на отримання частини квоти на ячмінь минулого тижня традиційно були об'ємними - 3,8 тис. т, хоча це і значно більше, ніж у попередні тижні.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих до 1 листопада 2014 в рамках автономних торговельних преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним об'ємом 1, 37 млн. т, тобто використання квоти становить 85%.
Крім того, на 100% обрані 2 інші квоти - на фруктові соки і мед. Відкриття нових квот можливо після 1 листопада у разі успішної ратифікації Україною угоди про Асоціацію з ЄС.
Серед інших квот, отримання яких також активно відбувається, відзначимо крупи зернових (квота вибрана на 35%), солод (28%), продукти переробки томатів (14%), висівки (8%).
Нове ґрунтовне дослідження на вкрай актуальну тему під такою назвою нещодавно опублікував Інститут економіки та прогнозування НАН України. Наукову доповідь випущено за редакцією академіка НАН України В.М.Гейця, чл.-кор. НААН України Т.О.Осташко та чл.-кор. НАН України Л.В.Шинкарук.
У ній детально розглядаються наслідки імплементації Угоди, а також окреслюються перспективи та аналізуються ризики для окремих галузей, товарних, фінансових ринків, ринку державних закупівель і ринку праці.
В Австрії діють положення стосовно пакування та ввезення товарів і митна система Європейського Союзу. Названі положення ЄС є в основі своїй ліберальними.
Інструкції щодо пакування:
Упаковка продуктів харчування, вина, текстильних виробів та хімікатів, а також іншої продукції повинна здійснюватися з дотриманням інструкцій щодо маркування та упаковування.
Символ CE підтверджує відповідність основним нормам безпеки ЄС для наступних товарів:
- машини
- будівльні матеріали
- телекомунікаційне устаткування
- медичне обладнання
- спортивні товари
- іграшки
- вибухові речовини
Маркування CE може отримати виробник чи імпортер до ЄС. Продукція, позначена значком CE, може вільно продаватися та купуватися в усіх державах, що входять до Європейського економічного простору. При цьому немає потреби в додатковій перевірці продукції в країні призначення.
Австрійські митні положення:
Зі вступом до Європейського Союзу Австрія перейняла положення про ввезення товарів та митну систему Європейського 
співтовариства. На європейському внутрішньому ринку немає митниць. В рамках митного союзу ЄС має спільну митницю на зовнішніх кордонах.
- Митні тарифи
Середній тариф на ввезення імпорту до ЄС становить приблизно 4%. Проте майже 60% усіх товарів можуть ввозитися до ЄС без сплати ввізного мита. Австрійський митний тариф базується на TARIC, інтегрованому тарифі ЄС. Сплата мита може бути також відмінена, якщо товар, що ввозиться, не виробляється на території ЄС.
- Пільгові митні збори
Загальна система преференцій (Generalized System of Preferences, GSP) визначає умови для сплати пільгових митних зборів для товарів, які ввозяться з країн, що розвиваються. Додатково існує ряд особливих угод між державами-членами ЄС та країнами, що розвиваються. Щоб скористатися цими пільгами, слід пред'явити свідоцтво про походження товару.
Ліцензії на ввезення:
Положення про ввезення імпортних товарів до ЄС є ліберальними за суттю. Існують лише кілька винятків та обмежень:
- квоти на імпорт
- антидемпінгові митні тарифи
- ембарго ООН
Особливе врегулювання стосується певної продукції, такої, як напр. текстиль, метал і сталь (Східна Європа), сільськогосподарська продукція, продукція військового призначення, так звані товари подвійного призначення, а також торгівлі з Китаєм.
Супровідна документація для пересилки товарів
Щоб товар з країн, що не входять до Європейського Союзу, потрапив на територію Австрії і міг вільно циркулювати в межах ЄС, слід заповнити митну декларацію. Декларант повинен знаходитися в співтоваристві. Митна декларація подається до митного управління, куди товар згодом надійде чи вже надійшов.
Винятки:
- транзитні товари чи товари, які ввозяться тимчасово
- поставки, загальна вартість яких не перевищує статистичний поріг в 1.000 євро
Для переміщення товарів з країн, що не входять до ЄС, на територію Австрії, слід подати наступний пакет документів.
1. Торговий рахунок - торговий рахунок складається, як правило, з повного описання товару, що імпортується: вага, розмір, кількість і включає наступні дані: щодо країни походження, щодо експедиції, щодо адресата і щодо країни, звідки товар вивозиться.
Дві копії торгового рахунку повинні бути надані митниці разом з авіанакладною чи транспортною накладною.
2. Свідоцтво про походження - для товарів, які оформлюються за пільговими тарифами, вимагається сертифікат про походження товару. Щодо текстильних виробів існують додаткові інформаційні приписи. Для деяких товарів може вимагатися свідоцтво про непільгове оформлення.
3. Особливі норми - під час ввезення певної продукції можуть вимагатися ліцензії та різні свідоцтва, напр., свідоцтво про рослинне походження і ветеринарне свідоцтво. Види тварин, яким загрожує вимирання, не дозволено імпортувати. Транспортування живих тварин підлягає спеціальному регулюванню.
Джерело: Advantage Austria
Станом на 23 серпня 2014 європейські покупці додатково отримали квоту на поставку в ЄС 163,7 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 101,5 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю обрана майже повністю - на 98% з 950 тис. т, визначених квотою.
Активізації видачі імпортних ліцензій на українську пшеницю в ЄС сприяли кілька основних факторів:
- сезонне зростання пропозиції пшениці нового врожаю з України;
- падіння якості власного європейського врожаю пшениці в результаті несприятливих погодних умов у період вегетації;
- побоювання трейдерів, що військові дії в Україні можуть блокувати експорт пшениці з нашої країни і бажання вивезти максимальні обсяги в найкоротші терміни.
Виділена Україні річна квота з пшениці приблизно відповідає фактичному обсягу, що поставляється з України в ЄС в останні роки. Однак, деякі трейдери висловлюють побоювання з приводу можливої затримки з ратифікацією Україною угоди про Асоціацію з ЄС, що, очевидно, також стимулювало швидке отримання імпортних ліцензій.
Заявки на отримання квоти на безмитний імпорт в ЄС українського ячменю минулого тижня вже традиційно були об'ємними, видано квот всього на 200 тонн ячменю, а використання квоти становить 6,2% з 250 тис. т. В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчого або пивоварного якості.
Квота на кукурудзу була обрана повністю ще 25 липня. Відкриття нової квоти на кукурудзу можливо після 1 листопада 2014 в разі успішної ратифікації Україною економічної частини Угоди про Асоціацію з Євросоюзом.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих до 1 листопада 2014 в рамках автономних торгівельних преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним об'ємом 1, 35 млн. т, тобто використання квоти становить 84%.
Питання, що стосуються механізмів розподілу та отримання безмитних імпортних квот на українські продовольчі товари при постачанні в ЄС, будуть висвітлюватися в рамках II Міжнародної конференції "Цінові стратегії на ринках зернових, олійних і цукру", яка пройде в Києві 10 вересня 2014. Зокрема, на конференції виступить Тарас Качка, віце-президент зі стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні. Тема його доповіді буде присвячена механізмам доступу українських трейдерів до заповнення безмитних квот на поставки зернових та олійних в ЄС.
До вашої уваги пропонується Інформаційний вісник Представництва Європейського Союзу в Україні: новини ЄС від 1 вересня 2014 року. У віснику подана інформація стосовно подій тижня, анонси подій в ЄС.
Джерело: Представництво ЄС в Україні
До вашої уваги пропонується Інформаційний вісник Представництва Європейського Союзу в Україні: новини ЄС від 26 серпня 2014 року. У віснику подана інформація стосовно подій тижня, анонси подій в ЄС.
Джерело: Представництво ЄС в Україні
Станом на 15 серпня 2014 європейські покупці додатково отримали квоту на поставку в ЄС 101,5 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 239,9 тис. т). Таким чином, на поточний момент квота на пшеницю обрана майже на 81% з 950 тис. т, визначених квотою.
Нерозподілений обсяг, що залишився - 182,3 тис. т - швидше за все, буде обраний вже найближчим часом. Після зростання пропозиції української пшениці нового врожаю отримання квот значно активізувалося. Останнім часом до чинників зростання попиту на українську пшеницю в ЄС додалося падіння якості власної європейської пшениці і необхідність її заміщення імпортною. Однак, певним стримуючим фактором може служити аналогічне падіння якості та української пшениці. Тим не менш, ми впевнені, що квота по пшениці буде повністю закрита протягом 1-2 найближчих тендерних тижнів, після чого закупівля європейцями української пшениці продовжиться вже поза безмитних квот.
Заявки на отримання квоти на безмитний імпорт в ЄС українського ячменю минулого тижня не були об'ємними, видано квот всього на 86 тонн ячменю, а використання квоти становить 6% з 250 тис. т. По ячменю не очікується активізації отримання імпортних ліцензій, в основному, з двох причин: український ячмінь користується в ЄС ситуативним попитом, оскільки Європейський союз сам є великим експортером цієї культури; надходження на ринок ЄС власного ячменю нового врожаю і різке зростання частки фуражної пшениці в європейському врожаї також є стримуючими факторами для активізації поставок українського ячменю в Європу.
Квота на кукурудзу була обрана повністю ще 25 липня. Відкриття нової квоти на кукурудзу можливо після 1 листопада 2014 в разі успішної ратифікації Україною економічної частини Угоди про Асоціацію з Євросоюзом.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих до 1 листопада 2014 в рамках автономних торгівельних преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Нині квоти видані на зернові сумарним об'ємом 1180000 т, тобто використання квоти становить 74%.
До Вашої уваги пропонується видання "Аналіз впливу асоціації з Європейським Союзом на агропромисловий сектор Чернігівського та Миколаївського регіонів". Дослідження здійснено Сіверським інститутом регіональних досліджень за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
В дослідженні висвітлено основні питання сільського господарства та розвитку сільських територій в контексті існуючої ситуації та очікуваного впливу від Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Розкрито можливості та загрози, очікувані вигоди, які отримають українські аграрії після введення в дію положень зазначеної Угоди. Звернуто увагу і на торгівлю сільськогосподарськими товарами в рамках зони вільної торгівлі.