16 березня Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко головував на Четвертому засіданні Діалогу високого рівня Україна – ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості (Промдіалог). Зі сторони ЄС засідання очолила заступниця Генерального директора Генерального директорату з питань внутрішнього ринку, промисловості, підприємництва та МСП Європейської Комісії пані Мейв Руте.
Промдіалог є унікальним інструментом поглибленої взаємодії між Україною і ЄС для налагодження прямих контактів між українськими та європейськими бізнес-асоціаціями в економічній та промисловій сферах.
«Українська промисловість має високий та потужний потенціал і стає серйозним партнером для європейських компаній. Така співпраця буде вигідною для обох сторін та відкриє нові можливості для українських компаній, які будуть задіяні у глобальних ланцюгах доданої вартості», - зазначив Міністр.
Він також наголосив на важливих для України аспектах співпраці з Європейським Союзом. Зокрема, йдеться про роботу попередньої місії ЄС з оцінки готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди ACAA («промисловий безвіз»). Крім того, Україна зацікавлена у приєднанні до реалізації цілей в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс».
«Ми підтримуємо необхідність у посиленні спільних зусиль для створення кліматично нейтрального європейського континенту. Україна активно долучається в обговорення та погодження відповідних складових елементів ініціативи «Європейський зелений курс», зокрема, щодо спільного впровадження принципів циркулярної економіки», - додав Міністр.
Пріоритетами Промдіалогу були визначені: укладання «промислового безвізу» та усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС, розвиток малого та середнього бізнесу, сировинні матеріали (видобувна промисловість).
За результатами зустрічі сторони визначили напрямок подальшої співпраці у зазначених питаннях, зокрема, результати зустрічі будуть враховані під час наступного 5-го засідання Діалогу високого рівня Україна-ЄС щодо горизонтальних питань та конкретних галузей промисловості.
Серед учасників української делегації – заступник Міністра – Торговий представник України Тарас Качка, представники Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, Державної служби геології та надр України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, а також представники бізнес-асоціацій України та незалежні експерти.
Довідково:
У 2016 році між Україною та ЄС було досягнуто домовленостей про започаткування Діалогу високого рівня Україна – ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. Робота Діалогу зосереджена на двох напрямах: горизонтальні питання (технічні бар’єри у торгівлі, публічні закупівлі, МСП) та промисловий кластер за галузевим принципом.
Стратегічний перегляд відносин між країнами Східного партнерства та Євросоюзом має передбачати політику відкритих дверей ЄС для України. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час міжнародної конференції «Асоційовані країни Східного партнерства: парламентська співпраця та співробітництво з питань безпеки».
Урядовиця наголосила, що сьогодні є нагальна потреба у стратегічних дискусіях щодо перегляду ініціативи Східного партнерства. Ця ініціатива має включати політику відкритих дверей ЄС із більш диференційованим та перспективним порядком денним для тих партнерів, які прагнуть стати членом ЄС, а саме – для України, Грузії та Молдови.
«Беручи до уваги глобальні виклики сьогодення, такі як пандемія COVID-19, глобальне потепління та безпекові загрози для регіону, стає очевидним, що ефективне вирішення цих питань виходить за рамки існуючого формату Східного партнерства та потребує більш тісної співпраці між країнами-партнерами та ЄС», – зазначила Віцепрем’єр-міністр.
Відтак, урядовиця наголосила на важливості підтримки Європейським Союзом амбіцій країн-партнерів до поглиблення співпраці в межах Східного партнерства.
Ольга Стефанішина також додала, що гібридні загрози з боку Росії та триваючі конфлікти у регіоні Східного партнерства вимагають нового підходу до забезпечення безпеки в рамках ініціативи. Зокрема, це має включати активне залучення України, Грузії та Молдови до оборонної співпраці з ЄС та НАТО.
«Ми вдячні за позитивне рішення щодо можливості залучення країн-партнерів до програми PESCO, – подякувала Віце-прем’єр-міністр. – Наша держава прагне долучитися до цієї широкомасштабної програми безпеки та оборони і вважає участь у проектах PESCO одним із пріоритетних шляхів розвитку військово-технічного співробітництва з ЄС та вдосконалення національної оборонної спроможності відповідно до найкращих практик та стандартів».
Наостанок Ольга Стефанішина підсумувала, що вона бачить розвиток відносин ЄС із трьома асоційованими партнерами – Україною, Грузією та Молдовою – подібним успішному шляху співпраці ЄС із Західними Балканами.
Участь у міжнародній конференції взяли депутати парламентів Грузії, України, Республіки Молдова та Європейського Парламенту, представники урядів та дипломатичних установ зазначених країн, а також представники неурядових організацій. Учасники заходу обговорили стратегічне майбутнє Східного партнерства та нові перспективи для країн-партнерів ЄС.
Довідково
Захід організований Комітетом Верховної Ради України з питань інтеграції України до ЄС у співпраці з аналітичним центром «Рада зовнішньої політики «Українська призма».
Незважаючи на обмеження, які накладає на світ пандемія, побудували інтенсивний діалог України з ЄС і НАТО на всіх рівнях та розширили сфери нашої співпраці. А саме:
Активізували секторальну інтеграцію з ЄС. «Зшиваємо» Україну з ЄС
Посилено координацію як всередині Уряду, так і з Парламентом щодо виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.
Ухвалено системні євроінтеграційні закони, які лежали у Парламенті роками, зокрема про внутрішні води, електронні комунікації, донорство крові та інші.
Інтеграція у Єдиний цифровий ринок ЄС. Узгоджено спільний робочий план співпраці між Україною та ЄС щодо електронних довірчих послуг.
Синхронізація у митній сфері. Ухвалені Урядом рішення дозволили перейти до тестування роботи та поступового запуску авторизованих економічних операторів і національної електронної транзитної системи (NCTS). Переваги для бізнесу: економія часу та коштів при проходженні митниці та перевезенні товарів.
Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС. Закріплено ціль щодо синхронізації об’єднаної енергосистеми України з енергомережею ENTSO-E у 2023 році.
Розпочала роботу попередня оціночна місія ЄС стосовно готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА. Ця Угода стимулюватиме Україну продавати в ЄС готову високотехнологічну продукцію.
Активізовано участь України у макрорегіональних стратегіях ЄС. Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії (з листопада 2021-го по листопад 2022 року).
Розпочали процес оновлення Угоди про асоціацію з ЄС
Вперше провели широке обговорення з бізнесом щодо функціонування зони вільної торгівлі та зібрали його пропозицій для оновлення Угоди.
Досягнуто домовленості з ЄС щодо проведення всебічного огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Розпочали внутрішню оцінку досягнень Угоди, а також запустили консультації з ЄС щодо перегляду параметрів зони вільної торгівлі.
Оновлена Угода має відповідати інтересам бізнесу, громадян України та ЄС, а також відображати наше прагнення до більш тісної інтеграції з Євросоюзом.
Зелена трансформація увійшла до топ-пріоритетів Уряду
Розпочато діалог високого рівня з питань залучення України до Європейського зеленого курсу. Визначено пріоритетні сфери співпраці на основі поданих Україною пропозицій, а саме: енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток кліматичної архітектури.
Сформовано український кліматичний порядок денний, що є достатньо амбітним з урахуванням економічних факторів і доступних фінансових ресурсів та співставним з прагненнями Європейського Союзу.
Країна приєдналась до Європейського альянсу сировини та Європейського альянсу акумуляторів.
Розпочато діалог з ЄС щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) для мінімізації його впливу на двосторонню торгівлю.
Україна визначена у Водневій Стратегії ЄС одним із ключових партнерів ЄС з виробництва та постачання зеленого водню.
Інтеграція до НАТО стала пріоритетом на найвищому політичному рівні
Забезпечно врахування інтересів та позиції України при розробці стратегічної візії НАТО до 2030 року. Зокрема, в експертній доповіді Альянсу акцентовано необхідність активізувати політику відкритих дверей, наші безпекові пріоритети й підтримку партнерів.
Отримали статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Це відкрило Україні більший доступ до програм і навчань з оперативної сумісності Збройних сил, обміну інформацією у сфері кібербезпеки і розвідувальних даних та ін.
Забезпечено виконання Річної національної програми Україна-НАТО (РНП) за 2020 рік, розроблену за принципом Плану дій щодо членства в НАТО. Підготовлено та затверджено РНП на 2021 рік.
Пріоритезовано ухвалення законодавства, яке наближає Україну до НАТО. Ухвалено: про оборонні закупівлі і про розвідку; у першому читанні - законопроект щодо реформи СБУ.
Посилили внутрішню та міжнародну координацію для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків
Приєднались до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності та затвердили План заходів для його реалізації.
Приєднались до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC) для зменшення ґендерного розриву в оплаті праці.
Прийняли Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року і Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності.
Посилили координацію ЦООВ у сфері ґендерної рівності через створення Координаційної комісії з питань взаємодії органів виконавчої влади у сфері ґендерної політики.
Команда проєкту Association4U презентує 47-й випуск огляду розробок у законодавстві ЄС та його правовому аналізі, а також розробок щодо адаптації законодавства ЄС в Україні. Огляд створено в рамках проєкту «Підтримка впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» Фаза II (Association4U).
Цей випуск охоплює період за січень-лютий 2021 року.
У випуску йдеться про:
-
Правові аспекти відносин між Україною та ЄС;
-
Імплементація Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
-
Останні зміни та аналіз права ЄС.
Переглянути повну весію документу «Огляд розробок у законодавстві ЄС, правовому аналізі та адаптації законодавства ЄС в Україні».
46,4% громадян вважають, що європейська інтеграція − це зміна якості роботи держави: зручні послуги, повага до громадян та забезпечення умов для гідного життя та праці. 38.1% пов’язують євроінтеграцію із життям за стандартами Євросоюзу (соціальними, економічними, правовими).
Такі результати національного опитування були представлені 25 лютого під час круглого столу «Нагальні завдання комунікації європейської інтеграції в Україні», який був організований проектом ЄС Association4U. Учасники заходу обговорили пріоритети, інструменти та ресурси для цілеспрямованої та ефективної комунікації євроінтеграції в Україні.
«Євроінтеграція є тією змістовною рамкою, яка оформлює діяльність влади, визначає її пріоритети, напрямки, фундаментальні реформи і зміни, що відбуваються сьогодні в державі, і до яких має прагнути кожна країна, така як ми. Це великий цивілізаційний процес і він, за визначенням, не робиться швидко, не міряється політичними циклами. Щоб ініціативи та реформи Уряду знаходили підтримку громадян, вони мають бути зрозумілими, чіткими та послідовними. За кожною зміною має відстежуватись глобальна мета − членство України в ЄС», − сказала Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
Вона також підкреслила, що членство України в ЄС перестало бути гіпотетичним і стало питанням часу, яке має вирішитися до кінця поточного десятиліття. Очевидно, що комунікація такої важливої сфери має бути чітким та спланованим на роки процесом.
«Сьогодні євроінтеграція має сприйматися як щось життєве, просте та стосується кожного з нас. Проте близько 40% громадян досі жодного разу не бачили інформації про поступ держави у євроінтеграційному процесі і не мають ніяких уявлень щодо переваг євроінтеграції − зауважила Оксана Сікора, радниця Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції − Ми повинні створити інформаційну супермагістраль, щоб наповнити якісним змістом інформаційне поле та пояснити на практиці, як інтеграція до ЄС допоможе українцям втілювати свої плани та мрії, мати кращі можливості для життя, навчання та самореалізації. Наша амбітна ціль − уже через 2 роки в Україні має суттєво зрости розуміння, що якісні дороги, зручні державні послуги, більше економічних можливостей, більше демократії і свободи − це євроінтеграція».
Вона подякувала партнерам з Association4U за розробку матеріалів в рамках всеукраїнської інформаційної кампанії EUКраїна та наголосила на важливості підтримки інших міністерств, зокрема Міністерства культури та інформаційної політики для розміщення інформаційних матеріалів у засобах зовнішньої реклами, на ТВ та інших каналах.
Про соцдослідження
Національне опитування в рамках «Омнібус» було проведене Київським міжнародним інститутом соціології у грудні 2020 року. Дослідження включало 4 питання щодо сприйняття українськими громадянами євроінтеграції, пов’язаних із нею реформ та їх переваг, а також комунікації щодо євроінтеграції. Результати цього опитування можуть стати основою як для вдосконалення поточних комунікаційних планів на 2021 рік, так і для розробки комунікаційної стратегії щодо євроінтеграції на 2022-2025 роки, що буде розпочато Міністерством культури у 2021 році.
Про кампанію EUКраїна
Урядова кампанія EUКраїна розповідає про 6 базових європейських цінностей, розкриває практичний зміст євроінтеграції і ті переваги та можливості, які з’являються в житті українців завдяки інтеграції нашої країни до ЄС. Кампанія здійснюється за підтримки Представництва Європейського Союзу в Україні. Перший етап кампанії стартував у грудні 2020 року.
Європарламент у своїй резолюції щодо виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС привітав прогрес, досягнутий у співпраці між Україною та ЄС у цифровій сфері, та наголосив на важливості кроків, здійснених на шляху цифрової трансформації й електронного урядування, а також прогрес у наближенні законодавства України до законодавства ЄС щодо електронних довірчих послуг та електронних комунікацій.
Європарламентарі у своїй Резолюції закликали Єврокомісію надалі підтримувати зусилля України щодо інформаційної та медіаграмотності, електронного врядування та цифрової економіки, щоб відповідати викликам цифрової ери.
Резолюція закликає Єврокомісію підтримувати Україну на шляху поступової інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС та розглянути шляхи зменшення плати за роумінг між ЄС та Україною.
У тексті резолюції наголошено на важливості продовжувати виконувати свої зобов'язання.
Мінекономіки завершило підготовку і оприлюднило для громадського обговорення євроінтеграційний проєкт наказу, яким буде встановлено Порядок і спеціальні вимоги до маркування харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження.
Мова йде про маркування, яке застосовується у країнах-членах ЄС до таких продуктів, як різні види м’яса, м’ясні субпродукти, оливкова олія та мед.
Зокрема, маркування окремих видів м’яса повинно буде містити назву країни народження тварин, назву країни, в якій відбувалося вирощування (відгодівля) тварин і назву країни забою тварини. Маркування меду повинно містити назву країни, в якій було зібрано мед, або назви одразу декількох країн, якщо це суміш меду.
“Інформація про країну походження або місце походження окремих харчових продуктів дозволить не вводити споживача в оману. Запровадження спеціальних вимог до маркування надасть споживачам більше інформації про харчові продукти для здійснення більш свідомого вибору. Крім того, це зменшить ризики недобросовісної конкуренції на ринку», - прокоментував заступник Міністра Сергій Глущенко.
З проєктом наказу можна ознайомитись за посиланням: https://cutt.ly/3lzcJ4F.
Передбачається, що проект наказу буде введено в дію через три роки з дня його офіційного опублікування.
У брошурі, підготовленій до 7-го засідання Ради асоціації, йдеться про:
-
Процес виконання Угоди про асоціацію у 2014-2020 рр.
-
Ключові результати виконання Угоди про асоціацію у 2020 р.
-
Наступні євроінтеграційні кроки у 2021 р.
Брошура підготовлена Офісом Віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та Урядовим офісом координації європейської та євроатлантичної інтеграції України за підтримки проєкту Association4U.
Завантажити брошюру
1. Україна та Європейський Союз провели сьоме засідання Ради асоціації 11 лютого 2021 року в Брюсселі. Рада асоціації проходила під співголовуванням Жозепа Борреля, Високого представника ЄС з зовнішніх справ і політики безпеки, та Дениса Шмигаля, Прем’єр-міністра України.2. Рада асоціації підтвердила незмінну відданість сторін зміцненню політичної асоціації та економічної інтеграції між Україною та Європейським Союзом на основі Угоди про Асоціацію та Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (далі - ПВЗВТ), а також спільних цінностей, які в ній закладені.
3. Рада асоціації підкреслила єдність, солідарність та взаємну відданість, продемонстровані в умовах пандемії COVID-19. ЄС підтвердив свою готовність допомогти Україні отримати ранній доступ до вакцин та підтримати кампанію вакцинації через регіональний проект із Всесвітньою організацією охорони здоров'я, започаткований сьогодні. Рада асоціації очікує на відновлення звичних можливостей для подорожей наших громадян, щойно це дозволять епідемічні умови.
4. ЄС привітав реформаторські зусилля України. Учасники погодилися щодо потреби України в активізації зусиль з метою зміцнення верховенства права та забезпечення незалежного і ефективного функціонування антикорупційних інститутів задля забезпечення широкої суспільної довіри й підтримки у боротьбі з корупцією. Вони підтвердили, що всеохоплююча судова реформа залишається життєво важливою. У зв’язку з рішеннями Конституційного суду України ЄС високо оцінив зобов’язання України повністю відновити систему електронного декларування активів та наголосив на важливості ухвалення стримуючих санкцій. ЄС також звернув увагу на потребу надійних перевірок доброчесності суддів.
5. ЄС знову підтвердив свою непохитну підтримку та відданість суверенітету й територіальній цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Рада асоціації заявила про своє суворе засудження порушення суверенітету і територіальної цілісності України російськими збройними силами та підтвердила свою підтримку мирному і сталому політичному врегулюванню. Було підкреслено потребу в повній імплементації Мінських домовленостей усіма сторонами та наголошено, у зв’язку з цим, на відповідальності Росії. ЄС нагадав, що обсяг і тривалість економічних санкцій проти Росії залишаються пов’язані з повним виконанням Мінських домовленостей. Була підкреслена важливість підтримання режиму припинення вогню та його відповідність додатковим заходам щодо консолідації припинення вогню, яке діє з 27 липня 2020. Рада асоціації закликає звільнити усіх пов’язаних з конфліктом утримуваних осіб відповідно до Мінських домовленостей. Рада асоціації підтвердила свою повну підтримку зусиллям у Нормандському форматі, Тристоронній контактній групі та ОБСЄ і закликала до повного, безпечного і безперешкодного доступу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ по усій території України.
6. ЄС знову підтвердив його політику невизнання незаконної анексії Росією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, зокрема шляхом обмежувальних заходів. Рада асоціації засудила погіршення ситуації з правами людини на Кримському півострові та подальшу мілітаризацію півострова і Чорного та Азовського морів. Сторони закликали до негайного звільнення усіх незаконно затриманих і ув’язнених українських громадян на Кримському півострові та в Росії, зокрема кримськотатарських активістів. Рада асоціації також закликала Росію забезпечити безперешкодний і вільний прохід до і з Азовського моря відповідно до міжнародного права. Сторони привітали дипломатичні зусилля, спрямовані на відновлення суверенітету і територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах. У цьому контексті, Україна детальніше представила концепцію «Міжнародної кримської платформи» та запросила ЄС взяти участь в інавгураційній зустрічі високого рівня у рамках цієї ініціативи 23 серпня 2021 у Києві.
7. Рада асоціації підтвердила початок проведення у 2021 році кібердіалогів Україна – ЄС. Сторони відзначили також важливість посилення співпраці у сфері спільної безпекової та оборонної політики та координацію у сфері спільної зовнішньої та безпекової політики, вітаючи у цьому контексті участь України в операції ЄС “EUFOR Althea”.
8. Рада асоціації погодилась продовжувати посилення економічної інтеграції та регуляторного зближення України з ЄС у таких сферах як цифрова економіка, спрощення торгівлі, митне співробітництво, юстиція та внутрішні справи у рамках Угоди про асоціацію.
9. Рада асоціації підтвердила наміри України та ЄС просувати вперед всебічний перегляд досягнення цілей Угоди, як це передбачено у статті 481. У якості першого кроку кожна сторона проводить внутрішню оцінку з метою презентації результатів на Саміті Україна-ЄС у 2021 році.
10. Рада асоціації підтвердила зобов’язання України та ЄС почати консультації щодо подальшого перегляду лібералізації торгівлі товарами в рамках ПВЗВТ, відповідно до статті 29 Угоди про асоціацію, та послідовно оновлювати відповідні Додатки до Угоди. Рада асоціації підкреслила необхідність посилювати спільну роботу над подальшим спрощенням торгівлі.
11. Рада асоціації погодилась з необхідністю ефективної і вчасної імплементації ПВЗВТ з метою отримання повних переваг Угоди про асоціацію та підкреслила необхідність повного дотримання зобов’язань в рамках ПВЗВТ.
12. Рада асоціації привітала початок місії з попереднього оцінювання готовності України до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів та очікує на якнайскоріше отримання її рекомендацій.
13. Рада асоціації визнала зусилля України у підтримці макроекономічної та фінансової стабільності. Обидві сторони відзначили виплату Україні 1,1 млрд євро в 2020 році за двома програмами макрофінансової допомоги ЄС. ЄС закликав Україну виконувати свої політичні зобов'язання в рамках поточної програми макрофінансової допомоги, направленої на боротьбу з Covid-19 та продовжувати тісну співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Рада асоціації підтвердила важливість незворотності реформ у банківському секторі, зокрема у зв'язку з націоналізацію ПриватБанку, наголосивши на важливості здійснення правосуддя стосовно осіб, відповідальних за масштабне шахрайство в ПриватБанку, та поверненні активів.
14. Рада асоціації погодилася щодо важливості подальшого впровадження реформ в енергетичному секторі. Рада асоціації привітала започаткування Фонду енергоефективності та підкреслила необхідність забезпечення належних внесків з державного бюджету України до Фонду. Обидві сторони домовились щодо важливості продовження співпраці щодо інтеграції енергетичних ринків та енергетичних систем України з енергетичним ринком ЄС на основі ефективного впровадження оновленого Додатку XXVII до Угоди про асоціацію, а також щодо координації подальших кроків.
15. Рада асоціації нагадала про важливість посилення зусиль для розв’язання викликів у сфері кліматичної дії та довкілля, як це передбачено Угодою про асоціацію та відповідно до Паризької угоди.
16. Рада асоціації привітала прагнення України наблизити свої політики та законодавство до Європейського зеленого курсу. Обидві сторони привітали цільову початкову зустріч між Виконавчим віце-президентом Тіммермансом та Прем'єр-міністром Шмигалем. Сфери спільного інтересу, які були обговорені, включали: енергоефективність, водень, вугільні регіони у стані переходу, промислові альянси та архітектура управління кліматом.
17. Рада асоціації привітала співробітництво у рамках Діалогу високого рівня між Україною та ЄС щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості. ЄС та Україна прагнуть інтенсифікувати співпрацю у галузі критичної сировини та акумуляторів з метою започаткування стратегічного партнерства. ЄС привітав участь України в Європейському альянсі сировини та Європейському альянсі акумуляторів.
18. Рада асоціації привітала прагнення України до подальшого наближення національного законодавства до права ЄС у сфері цифрової економіки, привітала прогрес у імплементації положень Угоди про асоціацію в телекомунікаційній сфері та підкреслила необхідність послідовних зусиль у цій сфері, зокрема, гарантування незалежності регулятора телекомунікаційного ринку. Обидві сторони привітали спільний робочий план співпраці між Україною та ЄС щодо електронних довірчих послуг.
19. ЄС нагадав про важливість свободи висловлювання, незалежності та плюралізму засобів масової інформації, включаючи важливу роль, яку відіграє незалежна державна служба мовлення. Сторони визнали, що зусилля України захиститися від маніпуляцій інформацією є законними, зокрема, враховуючи масштаби дезінформаційних кампаній, які торкаються України, в тому числі з-за кордону. Будь-які вжиті заходи не повинні відбуватися за рахунок свободи ЗМІ і повинні бути пропорційними меті.
20. Обидві сторони нагадали про спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права і прав людини, включаючи права осіб, що належать до меншин, а також гендерної рівності. Рада асоціації погодилася стосовно потреби забезпечувати повагу щодо прав, які вже набуті особами, що належать до національних меншин, як це передбачено конвенціями ООН і Ради Європи та відповідними протоколами, недискримінації осіб, що належать до національних меншин та поваги до розмаїття на основі змістовного діалогу з представниками осіб, що належать до національних меншин. Сторона ЄС підкреслила потребу повністю імплементувати рекомендації Венеційської комісії стосовно освітнього закону. Українська сторона підкреслила, що після ухвалення Закону «Про загальну середню освіту» у січні 2020 з подальшим продовженням перехідного періоду до 2023 в частині впровадження статті 7 закону про освіту, вона виконала ключові рекомендації Венеційської комісії стосовного цього закону. ЄС заохочує Україну впровадити рекомендації Венеційської комісії стосовного закону про державну мову та ухвалити закон про національні меншини.
21. Рада асоціації погодилася щодо потреби швидко та змістовно розслідувати атаки проти активістів громадянського суспільства і журналістів та забезпечити притягнення до правосуддя замовників і виконавців. Також, ЄС послався на нещодавні події проти представників осіб, які належать до національних меншин, включаючи члена Європейського Парламенту. Україна заявила, що вона залишається відданою захисту прав людини, зокрема національних меншин та готова обмінюватися будь-якою інформацією і вживати будь-яких дій, що могли б сприяти зняттю занепокоєння.
22. Рада асоціації привітала прогрес у реалізації реформи децентралізації та визнала необхідність завершення формування відповідної правової бази. ЄС підкреслив необхідність продовження реформи державного управління та вжиття необхідних заходів для повної імплементації земельної реформи. Рада асоціації привітала запуск освітнього проекту для державних службовців України «Коледж Європи Натолін».
23. Рада асоціації нагадала про важливість укладення Угоди про Спільний авіаційний простір якнайшвидше в 2021 році.
24. Рада асоціації привітала прийняття Україною закону про внутрішній водний транспорт та намір України включити свої внутрішні водні шляхи (р. Дніпро та р. Південний Буг) до регіональної Транс'європейської транспортної мережі.
25. Рада асоціації привітала зацікавленість України у співпраці з ЄС відповідно до найближчим часом прийнятого Нового пакту ЄС про міграцію та притулок.
26. Рада асоціації привітала намір України поглибити співробітництво у науковій та інноваційній сферах з ЄС, у тому числі шляхом участі в програмах «Горизонт Європа», «ЕРАЗМУС +» та інших, а також продовження інтеграції до Європейського дослідницького простору.
27. Рада асоціації погодилася продовжувати співпрацю у рамках Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону.
28. Рада асоціації високо оцінила активну участь України та її внесок до двостороннього та багатостороннього вимірів Східного Партнерства у контексті підготовки до Саміту Східного Партнерства в 2021 році.
За підсумками засідання Ради асоціації, Україна та ЄС ухвалили спільну заяву. У ній сторони підтвердили відданість курсу на зміцнення політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС. Євросоюз також підтвердив готовність допомогти Україні отримати ранній доступ до вакцин та підтримати кампанію з вакцинації через регіональний проєкт з ВООЗ, запущений сьогодні.
«До Ради асоціації була здійснена велика підготовча робота. Проведено консультації з європейськими партнерами щодо широкого спектру питань − від оновлення Угоди, долучення України до Зеленого курсу до посилення співпраці у сфері мобільності та міграції. Ми чітко заявили про намір долучитися до нових європейських ініціатив та активізувати співпрацю у рамках тих, що діють зараз. Усі ці напрацювання знайшли своє відображення у спільній заяві, яка стане обов'язковим робочим орієнтиром для України та ЄС. І як і планували − ми офіційно розпочинаємо всебічний огляд досягнення цілей Угоди, результати якого мають бути представлені на Саміті Україна-ЄС у 2021 році. Також розпочинаємо консультації щодо перегляду параметрів зони вільної торгівлі», − сказала Ольга Стефанішина.
Віцепрем'єрка зазначила, що на Раді асоціації сторони відзначили прогрес України у реформуванні внутрішніх водних шляхів та намір України включити Дніпро та Південний Буг до регіональної Транс’європейської транспортної мережі. Крім того, Рада асоціації нагадала про важливість укладення Угоди про Спільний авіаційний простір якомога раніше у 2021 році.
Рада асоціації також привітала прагнення України привести свою політику та законодавство у відповідність до Європейського зеленого курсу.
«Україна братиме участь у процесах формування та імплементації Зеленого курсу, а сферами спільного інтересу є енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток кліматичної архітектури. Економіка Європейського континенту зазнає змін, тому ми будемо об'єднувати зусилля з ЄС для взаємовигідного співробітництва» − сказала Стефанішина.
У спільній заяві зазначається, що Рада асоціації привітала прагнення України наблизити своє національне законодавство до законодавства ЄС у сфері цифрової економіки, привітала прогрес у виконанні положень Угоди про асоціацію щодо телекомунікацій та підкреслила необхідність подальших зусиль у цій галузі, зокрема забезпечення незалежності регулятора телекомунікацій. Обидві сторони привітали спільний робочий план співпраці між ЄС та Україною щодо електронних довірчих послуг.
Сторони погодились продовжити співпрацю в рамках Стратегії ЄС для Дунайського регіону.