7-8 лютого у м.Києві  відбулася завершальна сесія семінару "EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС", спільної програми Edinburgh Business School in Ukraine, Інформаційної кампанії «Сильніші разом», за сприяння Посольства Великобританії в Україні та DYB Business Club.

     Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися з виступами спікерів та поділитися своїм досвідом виходу на ринки ЄС.

    Дмитро Турло, бізнесмен, консультант з питань рітейлу, сертифікований міжнародний експерт з управління виробництвом і ланцюгами поставок за методикою TOC детально поінформував про те, як виглядає процес виходу на європейські рітейлові мережі.

   Катерина Онул - радник з харчового законодавства Міжнародної фінансової корпорації (Група Світового банку) - у своїй доповіді зупинилась на питаннях щодо системи безпечності харчових продуктів в ЄС, вимог до компаній за принципом "від лану до столу", роботи принципу простежуваності та стандартів якості в ЄС, інспекції вітчизняних заводів Європейським Союзом та отримання "єврономер". 

    Експерт проекту ЄС з усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та ЄС Дмитро Луценко розповів про систему технічного регулювання ЄС, яка встановлює вимоги до безпечності промислової продукції в ЄС, а також про особливості будови системи технічних регламентів в ЄС та процедури оцінки відповідності (Презентація «Інформація для українських виробників стосовно технічних вимог і правил ЄС щодо окремих видів промислової продукції»).

     Про процедуру отримання європейських сертифікатів відповідності, які визнаються нотифікованими органами сертифікації ЄС, поінформував Анатолій Гіндікін - начальник науково-технічного випробувального центру "УкрТЕСТ".

Дмитро Каневський - старший консультант Ciklum consulting, експерт із питань ефективності ІТ-рішення та бізнес-процесів - у своєму виступі зупинився на питаннях продажу

власного ІТ-рішення на європейському ринку у максимально ефективний спосіб та ділився власним досвідом ведення переговорів з європейськими клієнтами.

Оксана Лапій - старший менеджер групи HumanCapital компанії Ernst & Young - розповіла про тонкощі переміщення персоналу з України до країн-членів Європейського Союзу. 

 Джерело

12 лютого 2015 року делегація Представництва Європейського Союзу в Україні відвідає Чернігів. Саме тут відбудеться зустріч координаторів та активістів Євроклубів південних регіонів України з чернігівськими євроклубівцями та представниками ЄС.

Делегати Представництва ЄС зустрінуться зі студентами, молоддю та викладачами у Чернігівському центрі європейської інформації. Зустріч проходитиме з 14:30 до 15.30 в Чернігівському центрі європейської інформації (пр-т. Миру, 43, приміщення центру підвищення кваліфікації, аудиторія №3)

Студенти та викладачі, а також усі зацікавлені європейською тематикою, запрошуються на зустріч з дипломатами ЄС для обговорення відносин між Україною та ЄС, необхідних реформ в контексті імплементації Угоди про Асоціацію, допомоги Україні від ЄС. Також, під час зустрічі учасники дізнаються про можливості навчання і у європейських університетах та інституціях.

Також відбудеться зустріч з місцевими журналістами та громадськими активістами з 17:00 до 18.00 в Експертному клубі «Чиста політика» (вул. Полуботка, 6-А)

Представництво ЄС в Україні запрошує журналістів та громадських активістів Чернігова на зустріч з дипломатами ЄС для обговорення відносин між Україною та ЄС, імплементації Угоди про Асоціацію, підтримки роботи громадських організацій та співпраці з медіа.

Візит делегації Представництва ЄС в Україні відбувається в рамках інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні». Це серія інформаційно-просвітницьких заходів (публічних заходів, вуличних акцій, семінарів, тренінгів, круглих столів), які Представництво проводить протягом року в різних містах України. Мета кампанії – пояснити важливість впровадження Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та Євросоюзом.

За детальнішою інформацією про заплановані заходи звертайтеся до Ольги Гуртовенко, телефон +38(050)820-27-77, ogurtovenko@internews.ua.

10 лютого 2015 року з 18.00 – 21.00 в Києво-Могилянській бізнес-школі відбудеться практичний семінар для представників українського бізнесу "Як вийти на ринки Європейського Союзу".

Online-трасляція семінару буде доступна за посиланням, яке можна буде знайти на сайті та на сторінці в Facebook

До відома

Мета - роз'яснення особливостей роботи з ринками Європейського Союзу в умовах часткового застосування Угоди про асоціацію та автономних торговельних преференцій ЄС для України.

На семінарі експерти говоритимуть:

• про алгоритми та практичні поради щодо виходу на іноземні (зокрема, європейські) ринки;

• про отримання інформації щодо можливостей на ринку ЄС;

• про пошук ділових партнерів, визначення європейських регулювань та вимог, використання електронних ресурсів ЄС для розвитку бізнесу;

• про особливості роботи в умовах часткового застосування Угоди про асоціацію та автономних торгівельних преференцій ЄС тощо.

Крім того, на семінарі презентуватиметься Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського Союзу (автор – Олег Мірошніченко, Київ, 2014, 180 с.) розроблений та виданий за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Посібник містить базовий гід з експорту та огляд можливостей інформаційної підтримки та інформаційних ресурсів для експорту в ЄС. 

Експерти семінару:

• Тарас Качка, в.о. президента Американської торгової палати, учасник переговорної групи щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною

• Олег Мірошніченко, бізнес-консультант, колишній експерт торгової секції Представництва Європейського Союзу в Україні (2010-2013)

• Люк Дер'єп, французький бізнесмен, який працює в Україні, президент компанії Gaelys France

На засіданні 4 лютого ц.р. Кабінет Міністрів України схвалив план імплементації Директиви 2009/41/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 6 травня 2009 року про обмежене використання генетично модифікованих мікроорганізмів (ГММ).

Ця Директива спрямована на гармонізацію заходів щодо обмеженого використання ГММ з метою захисту здоров’я людей та довкілля, зокрема:

- запроваджує класифікацію ГММ (4 класи) та відповідно до неї встановлює умови їх обмеженого використання;
- визначає критерії для проведення оцінки ризиків ГММ для здоров’я людини та довкілля, умови та превентивні заходи для кожного класу ГММ;
- встановлює порядок інформування компетентних органів влади про випадки виникнення надзвичайних ситуацій при обмеженому використанні ГММ;
- передбачає розробку планів дій у надзвичайних ситуаціях при обмеженому використанні ГММ;
- встановлює систему забезпечення конфіденційності та взаємодії з громадськістю.

Імплементація цієї Директиви триватиме 3 роки.

Джерело: Урядовий портал

Європейська Комісія скасувала дію антидемпінгових заходів, введених щодо імпорту в Євросоюз зварних труб походженням з України.
"За результатами перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту в ЄС зварних труб походженням з Республіки Білорусь, Китаю, Російської Федерації та України, Європейська Комісія скасувала заходи щодо української продукції. Таким чином, українські виробники можуть поставляти зазначену продукцію на ринки країн ЄС без сплати антидемпінгового мита", - йдеться в повідомленні.
 Нагадаємо, що антидемпінгові заходи щодо зварних труб українського походження діяли в ЄС з 1999 року зі ставками мита для ПАТ "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" та ПАТ "Інтерпайп Новомосковський трубний завод" - 10,7%, для інших - 44,1%.

Джерело

2014 рік став першим роком вільного експорту українських товарів на європейський ринок. Це стало можливим завдяки дії автономних преференцій ЄС. Нагадаємо, ці преференції набрали чинності з 23 квітня 2014 року, після чого митні ставки ЄС стали відповідати умовам першого року дії економічної частини Угоди про асоціацію.

Українські компанії зуміли значною мірою скористатися новими можливостями. За підсумками року з’ясувалося, що більшість квот виявилася не вичерпаною. Більш того, за більшістю товарних позицій поставки до ЄС так і не розпочалися. Тепер же з’ясувалося, що навіть такі "незначні" квоти виявилися непосильними для українських аграріїв.

Статистика використання квот показує: повною мірою ними скористалися експортери меду, виноградного і яблучного соку, а також консервованих томатів. "Повною мірою свої квоти вичерпали ті експортери, чиї товари і раніше експортувалися до ЄС. У них вже були напрацьовані торговельні зв'язки, а в такій ситуації поява квот лише посилює їхні конкурентні переваги", – пояснює в. о. президента Американської торгової палати Тарас Качка.

Варто відзначити, що запропоновані обсяги квот за цими позиціями дійсно невеликі. Наприклад, загальний обсяг квот на яблучний і виноградний сік – 10 тис. тонн, на мед – 5 тис. тонн. Квота на експорт консервованих томатів також становить 10 тис. тонн.

Одна з найуспішніших позицій – зернові. Тут була вичерпана квота практично повністю – з її обсягу в 6,3 тис. тонн не використані лише 0,5 тонни (менше однієї сотої відсотка). Повністю булі вибрана квота на сік. Також майже повністю були вичерпані квоти на експорт часнику і вівса. Проте формально ці квоти не вибрані повністю – що істотно ускладнює переговори про їхнє збільшення. Частково використана була квота на експорт солоду – експорт залишив майже 2 тис. з річного обсягу в 7 тис. тонн.

За іншими позиціями обсяг вибірки квот був у межах від нуля до 10–15%.

При цьому за деякими видами продукції, зокрема молочної, нульова вибірка квот зрозуміла. Україна ще не отримала дозволу на експорт такої продукції до ЄС. У кращому разі такі дозволи будуть отримані наприкінці нинішнього року, а отже – використання квот почнеться лише з 2016 року. Втім, у відношенні і молочної, і особливо – м'ясної продукції, такий прогноз виглядає оптимістично.

 Джерело: Європейська правда

Лише півтора десяткам вітчизняних підприємствам дали "добро" експортувати продукцію тваринного походження до Євросоюзу. Про це повідомив заступник голови Держветфітослужби Віталій Башинський.

"Сім підприємств постачають рибу, п'ять - мед і стільки ж підприємств продукти птахівництва" - сказав він. Таким чином, жодне українське підприємство, яке поставляє готові харчові продукти, поки що не постачає свою продукцію на ринок ЄС.

"Треба зважати на те, що на відміну від рослинницької, тваринницька продукція, особливо необроблена, і живі тварини стоять на найвищому щаблі ризику. Тому до цього товару найсуворіші вимоги. У даному сегменті Україна поки що в глибоких аутсайдерах" - каже він.

Власне, схвалення переробних потужностей до визнання еквівалентності, це доволі складний етап Угоди про ассоціацію, пояснює спеціаліст. Спочатку країна-імпортер (ЄС) має попередньо схвалити переробні підприємства, що знаходяться на території країни-експортера (України), без проведення попередніх інспекцій окремих підприємств.

За словами Башинського, українські підприємства "замахуються" і на експорт яловичини, який буде здійснюватися паралельно з поставками в Європу молока і молочних продуктів.

Таких молокопереробних підприємств вже п'ять, зазначив заступник голови Держветфітослужби. З них три витримали "європейський іспит", тобто, отримали позитивні висновки перевіряючих. "Сподіваюся, що Україна з'явиться у списку "А" країн, яким дозволено експорт молока і молочних продуктів в Євросоюз. Це означає, що наша держава пройшла верифікацію системи контролю", - резюмує фахівець, нагадуючи, що європейське законодавство вимагає впровадження європейської моделі системи забезпечення безпеки та якості харчових продуктів, що базується на процедурах HACCP (Аналіз ризиків і критичних контрольних точок).

Джерело

Єврокомітет по зерновим затвердив до імпорту ліцензії на 35,2 тис. тонн української пшениці в рамках спеціальної тарифної квоти. Таким чином, річна квота по імпорту української пшениці (950 тис. тонн) виконана вже на 14,6%.

Слід зазначити, що за квотою для імпорту в ЄС м'якої пшениці з інших третіх країн на тижні не було виділено жодної ліцензії.

Джерело

10 лютого 2015 року Києво-Могилянська бізнес-школа та ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» з метою роз'яснення особливостей роботи з ринками Європейського Союзу в умовах часткового застосування Угоди про асоціацію та автономних торгівельних преференцій ЄС для України проводять практичний семінар для представників українського бізнесу "Як вийти на ринки Європейського Союзу". 

Де: Києво-Могилянська бізнес-школа, Київ, вул. Волоська 8/5, 4-й поверх 

Коли: 10 лютого 2015 року, 18.00 – 21.00 

Для кого: для представників українського бізнесу, які хочуть дізнатися більше про можливості виходу на ринки ЄС 

Участь у семінарі – безкоштовна, але за попереднім записом.

Оскільки кількість місць обмежена, перевага віддаватиметься представникам українського бізнесу.

Заповнити реєстраційну анкету для участі у семінарі 

Дедлайн для реєстрації – 5 лютого, 23.00. 

На семінарі експерти говоритимуть: 

• про алгоритми та практичні поради щодо виходу на іноземні (зокрема, європейські) ринки; 

• про отримання інформації щодо можливостей на ринку ЄС; 

• про пошук ділових партнерів, визначення європейських регулювань та вимог, використання електронних ресурсів ЄС для розвитку бізнесу; 

• про особливості роботи в умовах часткового застосування Угоди про асоціацію та автономних торгівельних преференцій ЄС тощо. 

Крім того, на семінарі презентуватиметься Базовий посібник з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки Європейського Союзу (автор – Олег Мірошніченко, Київ, 2014, 180 с.) розроблений та виданий за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Посібник містить базовий гід з експорту та огляд можливостей інформаційної підтримки та інформаційних ресурсів для експорту в ЄС. На семінарі можна буде отримати друковану версію посібника. 

Експерти семінару: 

• Тарас Качка, в.о. президента Американської торгової палати, учасник переговорної групи щодо Угоди про асоціацію між ЄС та Україною 

• Олег Мірошніченко, бізнес-консультант, колишній експерт торгової секції Представництва Європейського Союзу в Україні (2010-2013) 

• Люк Дер'єп, французький бізнесмен, який працює в Україні, президент компанії Gaelys France 

Контактна особа:  Володимир Гушулей, ГО «Інтерньюз-Україна», 0937084334, vgushuley@internews.ua

Джерело

Бізнес-модель повинна забезпечувати компанії конкурентоспроможність і стійке зростання.

Наведу п'ять простих порад українському бізнесу - що потрібно врахувати у своїх підходах, щоб ваша бізнес-модель стала конкурентоспроможною в ЄС.

1. Рівні правила гри для всіх.

Це дозволяє бізнесу в ЄС перевести фокус з відносин з владою на маркетинг і ключові види діяльності. Чим ближче країна до типу суспільства "відкритого доступу", тим важливіше маркетингова стратегія, а не GR (government relationship). Сила цього правила в Європі зростає в північно-західному напрямку. Безумовно, якщо мова йде про великий бізнес або його специфіка така, що він торкається питань національної безпеки, то без цивілізованого лобіювання та GR не обійтися. В цілому ж в середовищі SMB (small and medium business) конкуренція побудована на ринкових (або маркетингових) факторах і ключових компетенціях. Як вважають наші фінські партнери, український бізнес недооцінює, а іноді й відверто ігнорує маркетинг при виході в ЄС.

2. Виробляти якісний продукт, надавати хороший сервіс і встановлювати ринкову ціну - це фактори must have.

Вони не додають конкурентоспроможності, а просто гарантують вам вхід на ринок. Як любить казати власникам бізнесу наш шведський партнер - "або ви робите це, або до вечора вас тут немає!". Якість, сервіс і ціна визначаються ринком так само, як квоти або ліцензії - державою. Ще раз - це просто must have. А конкурентоспроможність будується на унікальному маркетингу, інноваційних технологіях або геніальних людях.

3. В Україні ми звикли вимірювати конкуренцію кількістю гравців, а в ЄС вона вимірюється їх якістю.

На наших ринках зазвичай ведуть боротьбу кілька гравців (або навіть десятки), але у всіх сили і рівень продукту приблизно рівні. В ЄС у вас може бути всього один конкурент, але його відрив становить "10 світлових років", - як любить жартувати мій друг, який побудував компанію, яка увійшла в ТОП-500 в Східній Європі (за версією Fortune). І ось тоді це серйозна проблема. Говорячи мовою маркетингу, ваш конкурент дає клієнтові велику цінність за ті ж гроші і при цьому добре заробляє. Або створює унікальну цінність, якої у вас немає. І не важливо, що він всього один. Важливо, що він це може робити, а ви ні. І клієнт це бачить.

4. Принципові для компанії рішення в Україні найчастіше приймаються власниками і "під настрій".

В ЄС частіше - найманими менеджерами і на основі політики компанії. Принципи цих рішень (навіть на різних ринках) можуть бути схожими. Від вас очікують, що ви знайомі з ними і дієте в рамках прийнятої бізнес-культури. Взяти тільки привітністю, подарунками та чарівністю (як ми любимо) майже нереально. Для результативних переговорів потрібні плани, прогнози і багато гарантій. А ось до них вже добре підійдуть яскраві фото, емоційні ролики і українська чарівність.

5. Я попросив свого друга, який давно працює в Берліні в одній з компаній "великої четвірки": назви найголовніше, що заважає українському бізнесу працювати в ЄС? І він швидко відповів - ненадійність.

Німці жартують, що коли на переговорах бізнесмен з України показує тобі красиву цікаву річ, ти ніколи не знаєш, чи є у нього ще хоча б одна така ж і побачиш ти цього хлопця в наступний раз. Ми концентруємося на разових угодах, в ЄС люблять довгострокові відносини. І гарантії. І ще обсяги. В ЄС не люблять прощати помилки, не люблять невиконання зобов'язань, не люблять "передомовлятися" (точніше, не розуміють, як це).

Наше бізнес-правило, яке свідчить: "Ну, якщо щось не так - опустилися в ціні", там не спрацює. В ЄС інше правило - "just in time" важливіше знижки. Слово - це закон.

Джерело