20 березня 2015 року з 11.45 до 12.30 в приміщенні Українського кризового медіа центру (Український дім, вул. Хрещатик 2) Громадська ініціатива «Європа без Бар’єрів» за підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» проводить прес-конференцію: «Останні кроки України на шляху до безвізового режиму з ЄС: що має зробити українська влада?»
Під час Ризького саміту в травні 2015 року українська влада очікує на позитивне рішення Європейського Союзу щодо скасування віз для громадян України. Свої оптимістичні очікування, урядовці обґрунтовують фактичним завершенням Україною завдань, передбачених 2-ю фазою Плану дій з візової лібералізації. Натомість експертні групи Єврокомісії, що відвідали Україну на початку року з оціночною місією, стримано коментують прогрес та успіхи української сторони, офіційні висновки яких будуть відомі впритул до саміту в Ризі. Експерти Європи без Бар’єрів представлять свою оцінку процесу виконання Урядом зобов’язань перед ЄС, а також окреслять перелік проблемних завдань, які все ще повинні бути виконані Урядом України задля скасування ЄС віз для українців. Експерти розкриють рівень політичної готовності ЄС ухвалити таке рішення за умов відкритого збройного конфлікту на Сході України.
- Найважливіші інституційні та процесуальні «пробіли» 2-ї імплементаційної фази, та шляхи їх усунення?
- Протидія корупції та дискримінації, чи відповідають найбільш чутливі сфери стандартам ЄС?
- Чи стануть міграційні ризики та боротьба з організованою злочинністю викликом для остаточного скасування віз?
Учасники:
Ірина Сушко, керівник громадської організації «Європа без Бар’єрів»
Мар’яна Кузьо, керівник проектів, «Європа без Бар’єрів».
Контакти: Teл./факс:+38 044 2386843, e-mail: maryana.kuzio@gmail.com, iryna_sushko@ukr.net
Спільний прес-реліз щодо схвалення Радою асоціації між Україною та ЄС оновленого Порядку денного асоціації
Рада асоціації між Україною та ЄС схвалила оновлений Порядок денний асоціації, який сприятиме процесу поглибленого реформування і модернізації економіки України. Будучи узгодженим між Урядом України та ЄС і його державами-членами, цей документ є основним політичним інструментом реалізації та моніторингу Угоди про асоціацію.
У порядку денному асоціації між Україною та ЄС закладено практичну основу для досягнення спільних цілей політичної асоціації та економічної інтеграції у формі списку пріоритетних реформ і конкретних заходів, а також підтримки ЄС з широкого кола важливих питань, які є предметом Угоди про асоціацію, частина з яких тимчасово застосовується з 1 листопада 2014 року. Оновлений документ тепер відображає посилений рівень асоціації у двосторонніх відносинах.
Порядком денним асоціації також передбачено десять короткострокових заходів у сфері реформування конституції, виборів, судової системи, боротьби з корупцією, державного управління, енергетики, дерегуляції, державних закупівель, оподаткування та зовнішнього аудиту, які є першочерговими для України.
ЄС і Україна визнають важливість підтримки узгоджених пріоритетів за допомогою належних і достатніх політичних, технічних і фінансових інструментів, підтверджують свою рішучість продовжувати співпрацю у напрямку політичної асоціації та економічної інтеграції України з ЄС і наголошують на важливості швидкої ратифікації Угоди про асоціацію всіма державами-членами ЄС відповідно до їх національних процедур.
Обидві сторони погодилися об'єднати свої зусилля з метою ефективного виконання Порядку денного асоціації та Угоди про асоціацію і забезпечення ретельного моніторингу цього процесу.
Реалізація Порядку денного асоціації буде предметом та частиною процесу щорічного звітування, моніторингу та оцінки.
Календар можливостей від Європейського простору - засіб, за яким можна слідкувати за всіма дедлайнами та не забувати подати заявку на стипендію, грант, програму, конференцію, семінар чи іншу можливість.
Тематика включає:
1. Заходи на європейську тематику.
2. Заходи, що проводяться в Європі на відповідну тематику.
3. Заходи, що підтримуються інституціями ЄС.
Як користуватися?
Перейшовши за посиланням, варто вибрати необхідну дату та клікнути на можливість щоб переглянути докладніше.
Всі можливості розміщені по даті дедлайну.
Функція "Додавай власну можливість"
Щоб додати інформацію про можливість/захід до календаря, необхідно написати на адресу oleksandr_yaroshchuk@hotmail.com. Інформація про захід має відповідати тематиці календаря. Перед публікацією в календарі інформація розміщується на сайті "Європейського простору".
Переглянути календар можна тут
Обласна наукова конференція щодо перспектив розвитку молочного скотарства в умовах реалізації продуктів в Європейському Союзі, відбулася 12 березня в Чернігівській ОДА.
У роботі конференції взяли участь заступник голови облдержадміністрації Костянтин Лубенцов, представники управлінь агропромислового розвитку районних державних адміністрацій, Головного управління ветеринарної медицини області, Департаменту агропромислового розвитку, Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН України, Асоціації виробників молока України, технологи в галузі тваринництва, керівники сільгосппідприємств.
Підписання Україною угоди про асоціацію з ЄС змушує вітчизняного виробника взяти на себе відповідальність за дотримання вимог щодо якості продукції. Проте, щоб вийти та закріпитися на Європейському ринку, необхідно суворо дотримуватись виробничих та управлінських процедур.
На Чернігівщині, незважаючи на складні економічні умови, за минулий рік вироблено понад 217 тисяч тонн молока. Аналіз стану молочної галузі Чернігівщини показує, що загальний обсяг виробництва молока у валовому продукті галузі тваринництва є домінуючим. Молочна галузь перспективна, але вона має бути конкурентоспроможна для можливості виходу на зовнішні ринки.
На сьогодні, лише дев’ять господарств області, учасників Асоціації, мають потужності для виробництва молока класу «екстра».
Представник Головного управління ветеринарної медицини в Чернігівській областірозповів про інспектування європейськими спеціалістами п’яти молочних підприємств України, два з яких — чернігівські.Висновки інспекції за результатами перевірки мають надійти протягом шести місяців.
Також учасники зустрічі обмінялися досвідом у питаннях підвищення продуктивності корів, будівництва і реконструкції молочних комплексів, впровадження нових технологій у виробництво тваринницької продукції.
Україна не заповнила квоти ЄС на безмитну поставку сільськогосподарської продукції. Про це в інтерв'ю Бюлетеня Представництва ЄС в Україні зазначив керівник торговельно-економічної секції Представництва ЄС в Україні Ніколас Бердж.
"Є певні товари, по яких Україна повністю заповнила квоти - наприклад, деякі види зернових, мед, фруктові соки тощо. Але існують квоти на багато інших товарів, які Україна не змогла заповнити повністю. Наприклад, овес: квота була 4 тис. т, а Україна змогла заповнити тільки 40 т, тобто лише 1% з усього обсягу. Гриби: нічого не було експортовано з України в ЄС. Така ж ситуація з солодкою кукурудзою, хоча безмитна квота - 1,5 тис. т ", - зазначив єврочиновник.
Подібна ситуація і з продукцією тваринництва. "Якщо подивитися на ці квоти, то ми побачимо, що Україна не змогла заповнити деякі з них в 2014 р, тому що по цих товарах вона ще не дотримується європейських стандартів безпеки продукції. Йдеться про молочні продукти. Курятина теж заповнена не повністю, частково тому, що існує два типи курятини: куряче м'ясо і курячі тушки. Курячі тушки взагалі не експортувалися; куряче м'ясо заповнювався більш-менш добре, але знову ж таки, не вдалося заповнити всю квоту", - прокоментував Ніколас Бердж.
З 24 лютого по 24 березня триватиме всеукраїнська онлайн-вікторина на тему Європи та ЄС. Учасники зможуть перевірити свої знання про Європейський Союз та отримати приємні подарунки від Представництва Європейського Союзу в Україні.
Для участі у вікторині потрібно зареєструватися на сайті www.euroquiz.org.ua і пройти три тури онлайн-вікторини по 10 питань кожен. Той, хто успішно відповість на питання, гарантовано отримає на свою поштову адресу приємні подарунки від Представництва Європейського Союзу в Україні.
Проект фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні та впроваджується Фундацією “Відкрите суспільство”.
В Україні створюються європейські правові механізми, загалом до національного законодавства необхідно імплементувати 350 актів права Євросоюзу, з них 180 – до кінця 2017 року. Як заявила на брифінгу в Києві заступник Міністра Кабінету Міністрів України – директор Урядового офісу з питань європейської інтеграції Наталія Гнидюк, це передбачено зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію з ЄС.
«Ми повинні відійти від класичного розуміння того, що євроінтеграція – тільки зовнішній політичний вимір, бо з моменту підписання Угоди про асоціацію це стає на 80% питанням внутрішньої політики, дорожньою картою реформ в Україні», - наголосила Н.Гнидюк.
Відповідно, змінюються і підходи до діяльності державних інституцій, їх взаємодії з громадянським суспільством та бізнес-середовищем. Насамперед, кожне міністерство публікує плани імплементації тих чи інших нормативних актів, що дозволяє бізнес-асоціаціям, представникам громадянського суспільства долучитись до дискусії, а також відстежити – коли і в якій сфері мають змінитися правила гри в межах реалізації тих чи інших реформ. Зокрема, на перші відгуки від бізнес-середовища щодо того, чи спрощуються для них норми ведення бізнесу урядовий офіс очікує вже найближчим часом, за підсумками першого кварталу 2015 року, коли оцінюватимуться перші результати імплементації Угоди про асоціацію.
«Ми мусимо запроваджувати норми права, які, з одного боку, гарантуватимуть європейські стандарти життя в Україні, з іншого - у нашому діалозі з європейською стороною ми повинні захистити наші національні інтереси», - зазначила директор Урядового офісу.
Вона пояснила, що одним із завдань Урядового офісу з питань європейської інтеграції є побудова, в хорошому розумінні цього слова, європейської бюрократії, яка буде спроможна здійснити адаптацію українського законодавства до європейського. Н.Гнидюк підкреслила необхідність формування фахової команди спеціалістів, і зокрема, юристів, які добре знають європейське право для виконання цих завдань: «Ми маємо побудувати команду спеціалістів у міністерствах – через інститут заступників міністрів з питань євроінтеграції, яка буде здатна розмовляти однією мовою з представниками тієї ж бюрократії в ЄС, досконало знати і англійську як робочу мову ЄС, і правові норми Євросоюзу, ці висококласні фахівці мають розуміти, які норми треба адаптувати до європейського права. І ще дуже важливо - вони мають фахово доводити представникам ЄС, Єврокомісії, що нормативні акти, які приймаються згідно з нашими зобов’язаннями за Угодою, з відповідними формулюваннями, повністю відповідають законодавству ЄС».
За словами Н.Гнидюк, Урядовий офіс з питань європейської інтеграції є частиною бюрократичної машини, яка на щоденній основі забезпечує виконання Угоди про асоціацію, координує цю діяльність міністерств і відомств, звітує перед інституціями ЄС.
«Виконання угоди про асоціацію – це спільне завдання уряду, бізнес-асоціації, експертного середовища, громадянського суспільства. Ми запрошуємо до дискусії, сподіваємось також на співпрацю з Платформою громадянського суспільства Україна-ЄС, яку створено згідно з Угодою про асоціацію», - наголосила Н.Гнидюк.
Урядові структури налаштовані працювати відкрито і прозоро для успішного виконання Угоди про асоціацію. Щоквартально будуть публікуватися звіти про виконання Угоди. Перший такий звіт вже доступний на урядовому порталі, констатувала Н.Гнидюк.
Джерело Урядовий портал
Довідка
Угода про асоціацію Україна-ЄС була підписана 27 червня 2014 року. 16 вересня 2014 року Верховна Рада України та Європейський Парламент синхронно ратифікували документ. Проте в повному обсязі він набуде чинності після ратифікації усіма державами-членами ЄС. Практика показує, що в ЄС така процедура, як правило, займає 3-4 роки. Очікується, що зона вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та ЄС запрацює у повному обсязі з 1 січня 2016 року. До цього для українських товарів діятиме режим автономних торговельних преференцій- зниженні/ обнулені мита та експорт до Євросоюзу.
Угода передбачає взаємну лібералізацію ввізних мит на товари та послуги сторін, адаптацію українського законодавства до європейських стандартів та подальше поглиблення співпраці між Україною та ЄС в економічній, фінансовій, науковій, соціальній сферах.
Угода не є прямим кроком до набуття членства у Євросоюзі. І водночас не створює проблем для співпраці з іншими країнами.
1. Використання географічних назв
Європейська політика захисту прав сільськогосподарських виробників передбачає виняткове право окремих регіонів використовувати автентичні назви продуктів, що історично виготовляються на їхній території. Наприклад, коньяком чи шампанським, сиром «брі» чи «пармезаном» може називатися виключно продукт, вироблений у певній місцевості/країні, а не лише із дотриманням визначеної рецептури.
Зверніть увагу! Не можна просто додати до назви продукту «імітаційну» складову (в тому числі, переклад, додавання слів «стиль», «тип», «метод», «виготовляється в», «імітація», «смак», «подібно» тощо). Такі назви не повинні реєструватися. Водночас, якщо географічне зазначення не охороняється у своїй країні, то інші країни також не зобов’язані його охороняти. Тому вкрай важливо вивчити перелік захищених назв, зазначених у Додатках до Угоди.
У рамках документу Україна та Євросоюз зобов’язалися дотримуватися цього правила. Це означає, що після вичерпання запасів продуктів, виготовлених до набуття Угодою чинності, від низки звичних назв українським виробникам доведеться відмовитися.
Для деяких товарних груп передбачений прехідний період 7 і 10 років:
Повний перелік географічних назв і продуктів міститься в Додатках до Угоди про Асоціацію http://bit.ly/Anex_geogr та http://bit.ly/Anex_geogr_1
Окремо виділено поняття «кагору» http://bit.ly/Anex_kagor
Зверніть увагу! У ході переговорів українська група домоглася від ЄС так званого «компенсаційного пакету» для захисту виноробної галузі, що традиційно виробляє продукцію, ідентифіковану за європейськими географічними назвами. Деталі пакету опрацьовуються. Наразі відомо, що йдеться про пільгове кредитування виробників із боку ЄБРР, Європейського інвестиційного банку.
Нові можливості!
Україна також зберегла за собою близько 100 географічних назв (http://bit.ly/Anex_geogr_1), використовувати які можуть лише місцеві виробники. Крім того, суто українськими брендами тепер є назви Med, Medok та Kawa.
2. Нова митна і квотна політика
Продукти харчування є найбільш чутливою групою товарів для внутрішніх виробників, відтак країни ЄС та Україна не застосували до них у рамках Угоди повного зниження мит. Вільний (безмитний) взаємний доступ на ринки отримають лише певні категорії продуктів харчування, для яких сформовані річні квоти.
Обсяг граничних квот безмитного ввезення за різними групами харчових продуктів можна переглянути в Додатку до Угоди http://bit.ly/Kvoty_
Зверніть увагу! Вичерпання квот відбувається за принципом «живої черги», тобто ані регіонального, ані будь-якого іншого розподілу серед виробників не відбувається – щойно квоту вичерпано, товари ввозяться до Євросоюзу зі сплатою відповідних мит.
Розмір і графік зниження мит можна знайти тут http://bit.ly/Grafik_Ukr,http://bit.ly/Grafik_EU, http://bit.ly/Anex_1C
Актуальний залишок квот за різними видами товарів у щоденному режимі розміщується на сайті Європейської комісії
3. Правила походження продуктів харчування
Як і для решти товарів, що експортуватимуться до Європейського Союзу з України, до продуктів харчування мають застосовуватися відповідні правила походження.
Товари харчової промисловості, щоб отримати статус «українського продукту», мають бути виготовлені з сировини, вирощеної на території України.
Зверніть увагу! У деяких групах товарів (наприклад, фруктові соки, джеми, мармелади, желе тощо) дозволяється застосування цукрів (буряковий, тростинний, глюкоза, фруктоза тощо) іншого походження, за умови що їх вага не перевищує 30% ваги кінцевого продукту.
Сертифікат походження EUR.1 із 1 червня 2014 року безкоштовно видають митні органи.
Детальна інформація стосовно правил походження викладена в Протоколі 1http://bit.ly/pohodzhennya
Нові можливості!
Угода передбачає, що товари, які вироблені з української сировини європейськими компаніями, вважаються такими, що вироблені в ЄС (і навпаки). Це означає, що перепон для використання європейськими виробниками української сировини немає. Адже навіть за умови 100% завантаження українською сировиною їх кінцева продукція буде вважатися такою, що вироблена в ЄС.
4. Схвалення виробничих потужностей для виробників продукції тваринного походження
Для того, щоб отримати право постачати свою продукцію до ЄС, українському підприємству, що виробляє продукцію тваринного походження, необхідно отримати попереднє схвалення виробничих потужностей (бійні, молочні ферми, склади, цехи виробництва тощо). Аналогічне правило діє і для європейських постачальників.
Процедура схвалення потужностей полягає в разовій перевірці наявності всіх необхідних документів (сертифікатів, дозволів, результатів аналізів), що засвідчуватимуть дотримання стандартів і високий рівень якості продуктів. Перелік цих документів буде публічним після набуття чинності Угодою. Перелік товарних груп і видів виробничих потужностей, що підлягають попередньому погодженню, можна знайти у відповідному додатку до Угоди http://bit.ly/PoperPogod
5. Контрольні заходи
В Угоді не лише викладені загальні принципи контролю за поставками харчових продуктів, але й чітко вказана частотність перевірок. Зокрема, частотний показник перевірок молочних продуктів становить 50%, риби та м’яса – 20%, а продуктів бджільництва – не більше 10%. Це означає, що митні органи не зможуть запроваджувати невмотивовані перевірки, таким чином затримуючи партії товарів на кордоні.
Детальну інформацію про принципи та частотність перевірок можна знайти в Додатках до Угоди http://bit.ly/Anex_10 та http://bit.ly/Anex_11
Перелік товарних груп, до яких застосовуються фіто-санітарні методи контролю, виписаний у Додатку до Угоди http://bit.ly/Ugoda_SFZ
6. Європейські стандарти торгівлі та контролю безпечності
Європейські принципи контролю передбачають, що стан продукції відслідковується на кожному з етапів від виробника до споживача, причому це відбувається не через збільшення кількості контролерів, а завдяки впровадженню системи контролю безпечності ХАССП. Із Директивою про загальну безпеку продукції ЄС можна ознайомитися на сайті Мін’юсту України http://bit.ly/ZagBezp
ХАССП (англ. НАССР, Hazard Analysis and Critical Control Point) – система аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Оператори ринку харчових продуктів (крім первинного виробництва) зобов’язані впровадити систему НАССР чи процедури, засновані на її принципах, для того, щоб відповідати вимогам європейського й українського харчового законодавства та мати можливість експорту продукції в країни ЄС.
Аби ефективно контролювати безпечність харчових продуктів за допомогою системи ХАССП, виробникам необхідно буде:
- розробити систему ХАССП для конкретного виробництва;
- удосконалити інфраструктуру виробничих потужностей, оптимізувати технологічні та допоміжні процеси з урахуванням обсягів й асортименту виробництва;
- провести навчання працівників;
- підтримувати систему, зокрема, фіксувати й усувати нові загрози та ризики на всіх етапах виробництва
Урядовий офіс з питань європейської інтеграції з метою інформування громадськості про хід імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС підготував перший Звіт про результати виконання Угоди у період з вересня 2014 року по січень 2015 року.
Зокрема, Звіт містить інформацію щодо організації виконання Угоди та інших зобов'язань у сфері європейської інтеграції, започаткування роботи двосторонніх органів асоціації, виконання низки завдань у сферах політичного діалогу та реформ, юстиції, свободи та безпеки, торговельно-економічного і секторального співробітництва. Окрім того, подано інформацію про основні результати виконання пріоритетів Порядку денного асоціації Україна – ЄС (ПДА).
Зі Звітом можна ознайомитися українською та англійською мовами.
Джерело: Урядовий портал
5 березня о 10.00 у Чернігові (зала експертного клубу «Чиста політика», вул. Полуботка, 6-А) відбудеться семінар на тему «Відносини Україна – ЄС в умовах сучасних викликів». Представництво Європейського Союзу в Україні запрошує експертів з європейської інтеграції, представників органів місцевого самоврядування, громадських активістів, медіа та представників ділових кіл Чернігівщини обговорити ключові напрями відносин Україна–ЄС на сучасному етапі.
Зокрема, експерти обговорять торгово-економічні відносини ЄС-Україна в контексті нинішньої соціально-політичної ситуації в Україні, програму фінансової допомоги Україні з боку ЄС та низку реформ, необхідних для інтеграції з Європейським Союзом.
Семінар має на меті розглянути такі питання:
- Відносини ЄС-Україна в контексті нинішньої соціально-політичної ситуації в Україні;
- Економічні та торгівельні аспекти відносин між ЄС та Україною. Економічні вигоди та виклики Угоди про асоціацію та їхнє значення для розуміння нинішньої ситуації;
- Аналіз та спростування міфів щодо Угоди про асоціацію;
- Реформа системи місцевого самоврядування як один із ключових пріоритетів зближення України та ЄС;
- Поради роботи з інформацією, дотичною до європейської тематики.
Експерти семінару:
Ніколас Бердж, Керівник торгівельно-економічного відділу Представництва ЄС в Україні;
Золтан Салаі, Керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС в Україні;
Геннадій Друзенко, правник, фахівець з конституційного права, перекладач, публіцист, партнер та керівник практики в сфері права ЄС юридичної фірми Constructive Lawyers;
Володимир Єрмоленко, директор європейських проектів Інтерньюз-Україна та старший викладач НаУКМА, доктор політичних студій (EHESS, Париж).
Семінар є частиною інформаційної кампанії «Будуймо Європу в Україні», яку Представництво ЄС проводить по всій Україні. Мета кампанії – поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
Обов'язковою є попередня реєстрація, кількість місць обмежена. Для детальної інформації та реєстрації на захід, будь ласка, звертайтесь до Катерини Григоренко, kgrygorenko@internews.ua, 0939311332, 0973546811.