З метою практичного виконання зобов’язань української сторони за Угодою про асоціацію Кабінет Міністрів 8 квітня ц.р. схвалив плани імплементації:
- Директиви 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради ЄС про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств;
- Директиви 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності.
Впровадження у національне законодавство України положень цих Директив сприятиме встановленню спрощених вимог до фінансової звітності і зменшенню регуляторного контролю для малих підприємств. Водночас будуть посилені вимоги щодо розкриття інформації для великих підприємств та суспільно-значимих компаній, таких як банки, підприємства, що здійснюють страхову діяльність, тощо. Також, з метою боротьби із фінансовим шахрайством та корупцією Директиви ЄС у сфері бухгалтерського обліку та аудиту містять зобов’язання щодо запровадження вимог, відповідно до яких підприємства та державні адміністрації повинні розкривати прибутки, отримані внаслідок діяльності, пов’язаної з використанням природних ресурсів. Загалом завдяки більш уніфікованим, чітким та легким для розуміння фінансовим звітам планується поліпшення транскордонної діяльності підприємств та розширення їх можливостей для пошуку фінансування.
Плани імплементації описують актуальний стан справ у перелічених сферах та визначають діяльність міністерств і відомств з розробки нормативних актівпланів та конкретних заходів для якісної та своєчасної імплементації директив Європейського Союзу. Прийняття цих актів дозволить зафіксувати прогрес у виконанні Угоди про асоціацію у відповідній сфері. Ці документи також допоможуть громадянському суспільству та бізнес-колам краще розуміти ситуацію у відповідній сфері і надавати змістовні пропозиції до проектів актів законодавства України, що будуть розроблятися на основі планів. Забезпечення участі зацікавлених сторін у нормотворчому процесі є обов'язковою для кожного міністерства. Цей формат сприятиме прозорому та дієвому виконанню Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Урядовий офіс з питань європейської інтеграції координуватиме роботу міністерств щодо виконання схвалених Кабінетом Міністрів України планів імплементації актів законодавства ЄС.
На сьогодні Урядом схвалено 98 планів імплементації щодо впровадження у національне законодавство 139 актів права ЄС. Всього в рамках Угоди про асоціацію необхідно імплементувати понад 350 актів, у т.ч. 160 протягом 2014-2017 років.
21-23 травня 2015 в Києві планується проведення триденного тренінгу для підприємців "Інвестиційні проекти. Фонди ЄС". Його мета - повною мірою ознайомити підприємців з доступними можливостями пошуку дофінансування для підприємств, а також - навчити складати інвестиційні заявки в Європейські фонди.
Цільова група проекту: власники, керівники та працівники малого та середнього бізнесу (МСП), представники сфери фінансового та юридичного консалтингу, зацікавлені в залученні інвестицій з фондів ЄС на ведення і розвиток своєї діяльності, інші зацікавлені особи.
Тренерська група:
Микола Смолінський - президент CEASC, консультант з написання проектів до Європейських структурних фондів.
Томаш Яніак - юрист і економіст (МВА), експерт з пошуку фінансових ресурсів та управління проектами для сектора малих і середніх підприємств (МСП), фахівець з освітніх та інвестиційних проектів. Має великий досвід у сфері консалтингу з фінансування інвестиційних проектів та з розвитку міжнародного бізнесу на території Польщі, м. Лодзь (Польща)
Маркус Еропулос - експерт з фінансового аналізу, написання, управлінню та звітності інвестиційних проектів, Лодзь (Польща)
Тематика тренінгу
- Європейські фонди для фірм на 2014-2020 роки
- Інвестиційні проекти: алгоритм підготовки, аналіз можливих джерел фінансування, алгоритм аплікації
- Фінансовий аналіз проекту
- Підготовка проектної документації - крок за кроком
- Звіт по проекту
Контактна особа - Ольга Поліщук, +380932109342, +380953242955, ceasc.lodz@gmail.com
3 квітня в м.Ніжин (Чернігівська область) відбувся круглий стіл на тему: «Асоціація на старті: як підготуватися до нових взаємин з ЄС?», організований Представництвом Фонда Конрада Аденауера в Україні та Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва.
Круглий стіл з питань імплементації Угоди про асоціацію України з ЄС викликав у Ніжині неабиякий інтерес, зібравши близько 60 учасників. Участь у заході взяли депутати міськради, представники виконавчої влади, бізнесу і громадськості, освітяни і журналісти.
Підготовка до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС: економічний та інституційний виміри - основне питання порядку денного заходу. Експерти розповіли про конкретні кроки, які потрібно зробити місцевим підприємствам для ефективного вступу до зони вільної торгівлі та пошуку шляхів оптимізації процесу євроінтеграції.
2 квітня в м.Чернігові відбувся круглий стіл на тему: «Асоціація на старті: як підготуватися до нових взаємин з ЄС?», організований Представництвом Фонда Конрада Аденауера в Україні та Інститутом Євро-Атлантичного співробітництва.
У заході взяли участь голова обласної ради Микола Звєрєв, екс-міністр закордонних справ України, народний депутат України, директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Борис Тарасюк, експерти з міжнародних відносин, права та економіки, підприємці, представники громадськості та ЗМІ.
Борис Тарасюк наголосив, що потрібно чимало часу та зусиль, аби відчути перші результати впровадження Угоди про асоціацію України з ЄС, яку торік ратифікували Європарламент та Верховна Рада України. Бо реалізація Угоди передбачає проведення реформ різних сферах, щоб привести їх у відповідність до вимог ЄС.
Разом з тим експерти відзначили, що ключову роль в процесі імплементації Угоди про асоціацію відведено саме громадянському суспільству. Оскільки саме громадськість відстояла Угоду за драматичних обставин, то Україна проходить нетиповий шлях приєднання до європейської спільноти.
Під час круглого столу також мова йшла про підготовку до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС: економічний та інституційний виміри. Столичні гості розповіли про конкретні кроки, які потрібно зробити місцевим підприємствам для ефективної вступу до зони вільної торгівлі та пошуку шляхів оптимізації процесу євроінтеграції.
У квітні завершено програму семінарів «EUROбізнес. Вихід на ринок ЄС» інформаційної кампанії «Сильніші разом!», що пройшли у Києві, Львові та Дніпропетровську. 3 квітня відбудеться фінальний захід у рамках цієї навчально-консультаційної програми.
Під час заходу будуть представлені кейси невеликих українських компаній, які вже успішно працюють на ринку ЄС. Спеціально для цього своїми експортними історіями успіху поділяться герої публікацій на Європейській правді – декілька представників малого і середнього бізнесу. Вони зможуть надати практичні поради по виходу на ринок Європейського Союзу, розкажуть про «підводні камені» та дадуть відповіді на Ваші запитання.
Також на фінальному заході будуть представлені компанії-переможці конкурсу в рамках проекту по виходу на ринки ЄС у партнерстві з академічним директором Hanken&SSE (Фінляндія) економіки Петером Зашевом:
- ІТ-компанія JBS (Київ)
- компанія дитячого одягу «Зіронька» (Дніпропетровськ)
- кондитерська компанія «Шокобум» (Львів)
- компанія «Приправка» (Харків)
Крім того, для бізнесу буде презентований спеціальний сайт для допомоги українському бізнесу в експорті своєї продукції на ринок ЄС.
Місце проведення – Единбурзька бізнес-школа (вул. Новостянтинівська, 13/10)
Початок о 18:00
Формат – відкрита дискусія, запитання-відповіді.
Деталі та реєстрація
Станом на 13 березня 2015 європейські покупці додатково отримали квоту на поставку в ЄС 7,48 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 45 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю обрана приблизно на третину - майже на 317 тис. т з 950 тис. т, визначених квотою.
Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів виглядає досить стриманим, що цілком закономірно, з урахуванням гарних запасів пшениці європейського виробництва і загрозою введення обмежень на експорт з боку України (в рамках меморандуму між трейдерами та Мінагропродом). У той же час, привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.
Квоту на імпорт ячменю європейці використовують досить мляво. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали лише 5,57 тис. т, з відкритою Єврокомісією квотою в 250 тис. т. В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.
Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була обрана повністю вже з самого початку календарного року - вона залишається дуже привабливою для європейських покупців.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,722 млн. т, тобто використання квоти становить 45%.
Аналітики прогнозують, що з надходженням на український ринок зерна нового врожаю отримання квот помітно активізується. Однак, це відбудеться лише влітку.
Нагадаємо, раніше Арсеній Яценюк повідомляв, що Україна використала всі квоти на агропродукцію в рамках зони вільної торгівлі з Європейським союзом. Згідно з планами прем'єр-міністра, наступним кроком у розвитку співробітництва з європейською стороною повинен стати DCFTA (договір про поглиблення зони вільної торгівлі) з Європейським союзом.
Як ми знаємо, за результатами 2014 Європейський Союз став найбільшим торговельним партнером України, змістивши з цієї позиції держави СНД.
26 березня пройшов семінар на тему «Квоти в ЄС: можливості чи обмеження», який надав практичні рекомендації про можливості й обмеження торгівлі в рамках Автономного торговельного режиму.
В якості бізнес-тренера виступила директор Міжнародного інституту підприємництва, експерт з експорту національного порталу ExportUA - Галина Перепелиця.
Семінар надав учасникам цінні поради та перевірені практикою алгоритми для виведення товарів на міжнародний (європейський) ринок, а також необхідну інформацію про інституції та електронні ресурси, що можуть допомогти в отриманні маркетингової та технічної інформації в процесі здійснення експортно-імпортної діяльності на ринку Європейського Союзу.
2-3 квітня 2015 року у Чернігові та Ніжині відбудуться круглі столи на тему «Асоціація на старті: як підготуватись до нових взаємин з ЄС?», які організовують Представництво Фонду Конрада Аденауера в Україні та Інститут Євро-Атлантичного співробітництва (ІЄАС).
Захід буде присвячено практичному впровадженню Угоди про асоціацію та економічним викликам зони вільної торгівлі із ЄС.
Найкраще поінформовані українські експерти з міжнародних відносин, права та економіки оцінять вплив Угоди про асоціацію на Україну. У секції «Cхідний кордон Європи: перспективи відносин між Україною та ЄС» науковий директор ІЄАС Олександр Сушко, політичний експерт ІЄАС Володимир Горбач та експерт з європейської інтеграції Денис Черніков окреслять політичні виклики для України у найближчий рік. Почесний гість, Народний депутат Борис Тарасюк, розкаже про безпекові виклики для країн Східного партнерства та перспективи співпраці із НАТО.
У другій секції «Як підготуватись до впровадження зони вільної торгівлі з ЄС: економічний та інституційний виміри» йтиметься про те, які конкретні кроки можуть зробити місцеві підприємства для ефективного та безболісного вступу України до зони вільної торгівлі з ЄС 1 січня 2016 року, про що говоритимуть експерти з міжнародного права та економіки Роберт Хорольський та Ангела Бочі.
Запрошуються до участі представники громадянського суспільства, ЗМІ, бізнесу, місцевих органів державної влади!
2 квітня круглий стіл відбудеться в приміщенні Чернігівської обласної ради за адресою пр. Миру 43, з 12.00 до 17.00.
3 квітня круглий стіл проводитиметься в приміщенні Ніжинської міської ради за адресою пл. І. Франка, 1, з 12.00 до 16.30. Просимо приходити заздалегідь для реєстрації.
Контакти для акредитації: ieac.office@gmail.com, +38(044)238-68-43
Багато можна почути про неготовність українських компаній до експорту в Європейський союз. Нерідко український бізнес не лише не знає куди – до якої з країн ЄС – йому слід виходити, але головне – не уявляє, як йому це робити. У більшості випадків відповіддю на питання «як?» для малих і середніх підприємств буде пошук локального партнера. Партнера, який знає місцеві звичаї, мову, бізнес-культуру. Це може бути як партнер для створення спільних підприємств або співінвестор, так і дистриб’ютор, імпортер або оптовий покупець.
На цьому етапі виникає питання: як вибрати найкращого партнера? Для цього потрібно розбити пошук партнера на кілька етапів.
Етап перший.
Портрет ідеального бізнес-партнера.
Цей підхід дещо нагадує практику візуалізації бажаного. Необхідно детально прописати критерії та властивості, притаманні ідеальному бізнес-партнеру. У цьому зв’язку важливо пам’ятати, що ця компанія представлятиме вашу на локальному ринку, викликаючи чітку асоціацію з вашим продуктом
Етап другий.
Попередній список за критеріями.
Для початку із загального опису потрібно відібрати первинні критерії, які можна швидко визначити, дивлячись на коротку інформацію про потенційного партнера. Наприклад, місце розташування, наявність веб-сайту англійською мовою, галузь або наявність партнерів з СНД. Інтернет, бази даних імпортерів, каталоги підприємств, списки учасників виставок, рекомендації знайомих та друзів – далеко не повний перелік джерел, де треба шукати.
Етап третій.
Пріоритетний список.
Тепер можна опрацювати обрані компанії ретельніше, відбираючи найпривабливіші за додатковими критеріями. Наприклад, за кількістю згадувань у пресі, відсутністю інформації в інтернеті про явні скандали або наявністю конкурентів у портфоліо партнерів. Необхідно з’ясувати, хто у відібраних компаніях відповідає за контакти з бізнес-партнерами – наприклад, це може бути директор відділу закупівель або генеральний директор. Бажано відшукати прямий контакт і ім’я правильної людини, включаючи електронну адресу і телефон. Часто неправильний контакт призводить до того, що непрофесійний секретар відмовляє вам, не уточнивши у керівництва, чи це цікаво компанії.
Етап четвертий.
Підготовка матеріалів.
Створення «тизера», набору коротких і максимально зрозумілих матеріалів про продукт або послугу, які ви будете позиціонувати на ринку. По суті, це буде перший продаж на локальному ринку. Треба буде продати потенційному партнеру співпрацю з вашою компанією. Тому упакувати продукт або послугу потрібно з урахуванням всіх особливостей партнера і ринку. При цьому це не має бути вичерпна інформація, а лише короткий, але змістовний опис суті пропозиції.
Етап п’ятий.
Контактування.
Це найпростіший для розуміння, але найскладніший на практиці етап. Дуже важливо потрапити на правильного співробітника у потенційного партнера. Залежно від розміру компанії, це може бути представник середньої ланки або топ-менеджмент. Після отримання правильного контакту починається процес «продажу» вашої пропозиції про співпрацю. Важливо підійти до цього з уже підготовленими відповідями на запитання. Зняти потребу, проблематизувати, визначити вигоду, зацікавити і запропонувати рішення, від якого не зможуть відмовитися.
Етап шостий.
Вибір бізнес-партнера.
Маючи список попередньо зацікавлених компаній, можна продовжити вибір. Складіть профіль кожного зацікавленого партнера. Це можуть бути картки з однаковими полями, які потім можна буде порівнювати між собою. Наприклад, місце розташування, покриття, робота з іншими постачальниками, розмір, асортимент, контакти, особливості.
Сьомий етап.
Зустрічі.
Тільки після визначення фінальних кандидатів на партнерство можна організовувати тур в країну партнерів і зустрічі з ними. Важливо ретельно продумати поїздку, правильно сформувати логістику. Це також можна зробити як самостійно, так і звернувшись до професіоналів. Визначте дві чіткі цілі. Одну – довгострокову, другу – на першу зустріч. Пропишіть дослівно очікування: «Що я чекаю від цієї зустрічі?» Що має статися, після того, як ви завершите розмову і потиснете руки на прощання? Які думки, враження, очікування мають виникнути в голові учасників зустрічі?
Восьмий етап.
Перевірка репутації.
Отже, фінал. Вибір зроблено. Кращі кандидати відібрані. Взаємні інтереси визначені, і можна починати бізнес. Але як вберегти себе від неприємних сюрпризів, від неплатежів, від зіпсованої репутації на ринку? Адже локальний партнер, по суті, буде вашим обличчям і іміджем на місцевому ринку. Вихід – перевірка репутації на ринку. У західному світі абсолютно нормально запитати будь-які підтверджуючі документи або відгуки про співпрацю з іншими клієнтами або партнерами.
Таким чином, для перевірки репутації майбутнього партнера можна зробити наступне:
- Запросити контакти контрагентів компанії – як постачальників, так і покупців. Бажано з конкретними іменами і номерами телефонів.
- Переглянути список клієнтів компанії і відібрати кілька з тих, хто не був заявлений самою компанією.
- Перевірити судові реєстри на предмет суперечок і позовів. Якщо такі є, знайти контакти учасників судового розгляду.
- «Прогуглити» локальний інтернет на предмет скандалів або позитивних згадувань про компанію. При цьому бажано зробити те саме місцевою мовою.
Зібравши всі ці дані, продзвонити всі відібрані контакти і поставити кілька запитань про співробітництво з обраним партнером. Вся зібрана інформація дасть дуже хороше розуміння того, наскільки надійним є обраний бізнес-партер.
Дев’ятий етап.
Підписання договору та початок роботи.
Культура великих і складних договорів у пострадянських країнах – це спроба захиститися від недобросовісного співробітництва. При цьому в деяких західних країнах договір – це скоріше якийсь меморандум про наміри, який на папері описує очікування сторін. Таким чином, документ має скоріше інформативний характер, закликає до відповідальності.
Десятий етап.
Довгострокове планування та супровід продажів.
І ось, нарешті, підписано довгоочікуваний договір і роботу розпочато. Але саме на цьому етапі украй важливо тримати руку на пульсі і розробити крупнорівневий довгостроковий план. Виставити очікування для себе і для партнера. Розбити всю діяльність на етапи і прописати проміжні кроки. Дуже важливо періодично перевіряти, чи не збилися ви з курсу, чи все влаштовує і вас, і вашого бізнес-партнера у співпраці.
Більшість візових центрів, що працювали в м.Київ на вул. Кирилівській (Фрунзе), відтепер приймають документи та видають паспорти в центрі Києва в БЦ "Гуллівер".
З 10 березня за новою адресою працює візовий центр Польщі, а з 16 березня -візові центри Австрії та Чехії.
З 23 березня прийом і видача документів за новою адресою здійснюють візові центри Бельгії та Іспанії.
З 30 березня за цією ж адресою працюватимуть візові центри Фінляндії та Швеції.
Усі візові центри розташовуватимуться за однією адресою: Бізнес-Центр "Гуллівер", пл. Спортивна, 1А, 8 поверх.