Дія зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом почнеться з 1 січня 2016 року. Це наголошується у спільній підсумковій заяві учасників саміту "Східного партнерства".
"Учасники саміту з нетерпінням чекають попереднього застосування глибокої і всеосяжної ЗВТ з Україною, починаючи з 1 січня 2016 року і позитивного ефекту від її реалізації", – йдеться в спільній заяві.
У документі наголошується важливість конструктивних тристоронніх консультацій щодо реалізації ЗВТ Україна – ЄС, а також вітаються темпи ратифікації цієї угоди країнами-членами ЄС.
Учасники саміту закликали решту країн ЄС ратифікувати угоду Україна – ЄС, щоб вона повністю вступила в силу.
Як відомо, раніше вступ угоди в силу було перенесено на 1 січня 2016 року через тиск Росії. Кремль також вимагав повторно перенести цю дату, однак ЄС і Україна відмовилися.
19 травня 2015 року в Українському національному інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ» відбулася презентація видання «Угода про асоціацію: поради для дрібних сільгоспвиробників».
Видання демонструє потенційні можливості для дрібних українських сільгоспвиробників та покликане допомогти їм досягти успіху в умовах адаптації до сучасних викликів та загроз. У ньому зроблена спроба співставлення ситуації у сфері сільського господарства України та Європейського Союзу, а також окремо розглянуто сільськогосподарський аспект Угоди про асоціацію з ЄС.
Основна частина – це поради з подолання існуючих викликів шляхом реалізації власних ініціатив дрібних сільгоспвиробників, розвитку малого підприємництва, сільськогосподарської кооперації, органічного землеробства, сільського туризму, заняття перспективними видами рослинництва та тваринництва, успішного збуту сільгосппродукції. Надаються рекомендації місцевій владі з розвитку сільських територій та допомоги дрібним сільгоспвиробникам. Текст також містить корисні посилання, покликані допомогти в пошуку детальнішої інформації про ті чи інші можливості сільського господарства України та європейський досвід.
Брошура розроблена Сіверським інститутом регіональних досліджень у співпраці з Чернігівським Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації та Українською асоціацією аграрного бізнесу (УКАБ) за фінансової підтримки Європейської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження».
Українські аграрії, які здійснюють експорт своєї продукції в країни Європейського Союзу в режимі автономних торгових преференцій, станом на початок травня поточного року повністю використовували річні квоти на експорт меду, виноградного і яблучного соків, кукурудзи, а також ячмінної крупи, борошна, зерна, оброблених зернових злаків.
Українські виробники також використовували дві квартальні квоти на експорт м'яса птиці, продавши на європейському ринку 4 тис. т продукції, і частково використали квоти на експорт пшениці (продавши 402,6 тис. т з дозволених 950 тис. т) і ячменю (продавши 5,6 тис. т при дозволених 250 тис. т).
На 33,3% використана квота на експорт цукру - загальний обсяг експорту склав 6,7 тис. т при розмірі квоти в 20,07 тис. т, на 38% використана квота на експорт оброблених томатів - експорт склав 3,8 тис. т при розмірі квоти в 10 тис. т. Також на 67% освоєна квота на експорт вівса. При цьому не використані квоти на експорт грибів, часнику, цукрових сиропів, обробленого молока, харчових продуктів, етанолу, сигарет і продуктів переробки солоду і крохмалю. Експорт по цих позиціях залишається на нульовому рівні.
Раніше Україна в рамках міністерської зустрічі країн "Східного партнерства" з питань торгівлі звернулася до ЄС з проханням ширше відкрити свої ринки для української аграрної продукції. За підсумками 2014 року українські аграрії істотно наростили поставки своєї продукції на ринок Європейського Союзу. Зокрема, обсяг агроекспорту до країн ЄС склав третину загального обсягу агроекспорту України. За даними Мінагрополітики, сума експорту склала $ 7,7 млрд.
В ЄС виключають відтермінування зони вільної торгівлі з Україною ще на рік, а отже, «торговельні кордони» запрацюють вже через 7 місяців – з 1 січня 2016 року.
«Безумовно, економічна складова Угоди про асоціацію між Україною та ЄС має немалі позитивні дивіденди. Дотепер європейський ринок для українських споживачів був відчинений в односторонньому порядку. Порівняно з 2013 роком, впав імпорт, тоді як експорт України до країн ЄС підвищився на $ 300 млн (майже на 2%). Завдяки ж лібералізації доступу до європейського ринку послуг, скасуванню ввізних мит ЄС для 95% товарів, імпортна продукція буде куди доступнішою для українців», – розповідає провідний аналітик «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.
Проте він вказує, що від нульових імпортних тарифів, з одного боку, виграють споживачі, з другого – це може обернутися катастрофою для українського виробника. Адже товари, вироблені в Україні, мають відповідати європейським фітосанітарним, екологічним та іншим нормам, тому багатьом вітчизняним підприємствам необхідно вже зараз вкладати в модернізацію виробництва, аби воно відповідало вимогам ЄС.
«І це вже питання до Уряду, який має розробити чітку програму підтримки українських виробників, а також широку систему кредитування, бо в умовах сьогодення виробники не те, що не мають коштів на модернізацію, вони взагалі забули про прибутки. При цьому банківський сектор у сфері кредитування не працює, облікова ставка за кредитами на рівні 30 % і вище не сприяє розвитку бізнесу, а отже, й здорової конкуренції», – переконаний спеціаліст.
Крім того, за його словами, варто готуватися до повернення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі, погіршення структури експорту з огляду на переорієнтування українських виробників із експорту готової продукції на експорт сировини.
Також незалежний аудитор вказує на ризик підвищення цін на енергоносії до рівня середньоєвропейських. «Це відбудеться задля недопущення дискримінації європейських виробників: через дешевші ресурси собівартість вітчизняної продукції може бути також дешевшою», – пояснює він.
У будь-якому випадку, за словами керівника «Публічного аудиту» Максима Гольдарба, ЗВТ повинна дати позитивний поштовх для виходу української торгівлі, відповідно й економіки, на якісно новий рівень. При зволіканні з відкриттям кордонів ситуація з торговельним балансом швидше за все матиме негативні наслідки, адже в 2014 році зафіксовано найбільше за останні три роки падіння експорту (на 14,6 млрд) та імпорту (28 млрд).
Якщо порівняти географію експорту товарів України, спостерігаємо ріст торгівлі у січні 2015 року, порівняно з січнем попереднього року. Це ж стосується і структури імпорту.
«Загалом завдяки відкриттю ЗВТ слід очікувати покращення умов експорту української продукції, а також зменшення нетарифних обмежень у торгівлі сільськогосподарської продукцією. Відсутність нормативно-правових бар’єрів розширить перелік продукції та підвищить рівень конкуренції, а гармонізація нашого законодавства з ЄС сприятиме покращенню інвестиційного клімату та росту прямих іноземних інвестицій у виробництво вітчизняних товарів і послуг. Уряду лише треба посприяти українським виробникам підготуватися до конкурентної боротьби з європейськими аналогами», – резюмує Максим Гольдарб.
![000000image_384.[1]](../../../../media/upload/000000image_384.[1].jpg)
Станом на кінець квітня 2015 року європейським покупцям були відкриті квоти на поставку в ЄС ще 24,825 тис. т української пшениці (тижнем раніше - 1,329 тис. т). Таким чином, квота на пшеницю обрана вже майже наполовину - без малого на 402,58 тис. т з 950 тис. т, визначених квотою.
Як можна констатувати, попит на українську зернову з боку європейських споживачів помітно активізувався, в порівнянні зі стриманими результатами декількох попередніх тижнів. Привабливою для покупців українську зернову робить її невисока ціна, обумовлена девальвацією національної валюти в країні.
Квоту на імпорт ячменю європейці використовують досить мляво. На минулому тижні ліцензій на імпорт української зернової знову не було видано зовсім, сукупні ж їх обсяги з початку календарного року склали 5,592 тис. т, з відкритою Єврокомісією квоти в 250 тис. т.
В основному, європейські компанії отримують квоти на український ячмінь продовольчої або пивоварної якості.
Квота на кукурудзу в розмірі 400 тис. т була вибрана повністю вже з самого початку календарного року.
Загальний обсяг безмитних квот, відкритих на 2015 рік у рамках автономних торгових преференцій ЄС, наданих Україні, на пшеницю, ячмінь і кукурудзу становить 1,6 млн. т. Таким чином, в даний час квоти видані на зернові сумарним обсягом 0,95 млн. т, тобто використання квоти становить 59,56%.
Урядовий офіс з питань європейської інтеграції з метою інформування громадськості про хід виконання Порядку денного асоціації та імплементації Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС підготував Звіт про результати виконання цих документів.
Звіт містить інформацію про найважливіші заходи і результати виконання Порядку денного асоціації (ПДА) та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, які були заплановані та відбулися у період з вересня 2014 року по квітень 2015 року, а також інші важливі події.
Звіт підготовлено за результатами аналізу інформації, поданої шістдесятьма органами державної влади, що залучені до виконання відповідних завдань.
Угода про асоціацію та ПДА передбачають, що сторони можуть здійснювати моніторинг та оцінку як спільно, так і окремо кожною Стороною. Цей звіт є прикладом підготовки відповідного документа Українською Стороною.
Метою звіту є інформування громадян України, представників неурядових організацій, а також міжнародної спільноти, зокрема інституцій ЄС та його держав-членів, щодо прогресу України в реалізації цілей політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС з метою широкого обговорення та аналізу заходів органів державної влади.
Ознайомитися зі Звітом можна українською мовою.
Експорт до ЄС став справжнім випробуванням для українського ринку. Тільки деякі виробники виявилися готові використовувати можливості безмитної торгівлі.
Але більшості виробників ще слід провести підготовчу роботу: виконати ряд вимог, пов'язаних з сертифікацією продукції та приведенням її у відповідність з технічними, санітарними та фітосанітарними регламентами Європейського союзу.
Але що відбувається, коли всі дозволи отримані, стандарти якості та безпеки виконані?
Що таке квоти і де їх брати?
В Україні не існує окремого органу, який займається виділенням квот.
Багатьох вводять в оману чутки про те, що в Україні є спеціальна служба, яка займається розподілом квот, і тільки окремі підприємства, отримавши квоти від цієї служби, можуть здійснювати експорт в ЄС. Це не так. Квоти - це відкриті двері на ринок Європи, і доступ на цей ринок відбувається за відкритими та зрозумілими правилами, без будь-якого поширення «серед своїх».
Весь експорт за квотами здійснюється в рамках двох основних принципів:
Принцип «перший прийшов, перший обслуговуєшся» (first come, first served). Згідно з цим принципом квоти виділяються на загальних підставах під час оформлення товарів на митниці. Розглянемо практичний приклад. У 2014 році Україна отримала квоту в 10 тис. т на експорт оброблених томатів (була виконана на 100%). Уявімо, що є постачальник, який хоче поставити продукцію в рамках цієї квоти 500 т томатів. Він привозить свій товар з усіма необхідними супровідними документами та сертифікатами на митницю. Після проходження митного контролю та оформлення, товар перетинає кордон. Від загальної квоти в 10 тис. т віднімаються 500 т. Таким чином, залишковий обсяг квоти становить 9,5 тис. т. Після того, як обсяг квоти повністю вичерпано, поставка товарів здійснюється за загальними експортними правилами із застосуванням існуючих ставок митних зборів. В рамках даного типу квот українські аграрії можуть експортувати 27 груп товарів.
Принцип ліцензування. Цей тип квот є більш складним. Працює таким чином: імпортер, розташований в ЄС, звертається до Генерального директорату Європейської комісії із запитом на імпорт з України певної кількості продукції в певний період часу. В даному випадку від українського експортера практично нічого не залежить, так як всю необхідну документацію надає імпортер, включаючи документальне підтвердження своєї здатності здійснювати імпорт з України. Таким чином, використання квот в рамках даного принципу залежить, насамперед, від імпортера. Принцип ліцензування був обраний для України, оскільки в Європейському союзі існує ряд «індикативних» груп товарів, імпорт яких жорстко регулюється. Застосування даного підходу дозволяє зробити імпорт таких товарів в ЄС більш контрольованим і прогнозованим. В рамках ліцензованих квот українські виробники агропродукції можуть експортувати 11 груп товарів: яловичину; свинину; курятину; яйця; пшеницю; ячмінь; кукурудзу; молоко, вершки, згущене молоко, йогурти; сухе молоко, вершкове масло і молочні пасти.
Експортні процедури
Експортні процедури варіюються залежно від особливостей груп експортованих товарів. Приміром, на експорт продукції тваринництва дозвіл видається країні в цілому.
Міністерство АПК прагне домогтися з боку Єврокомісії рішення, згідно з яким Україна буде додана в список країн, яким дозволено експортувати певну продукцію тваринництва в ЄС. Після отримання відповідного дозволу українські підприємства, націлені на експорт такої продукції, повинні пройти через процедуру сертифікації та отримати «єврономер» і лише потім почати експорт.
На даний момент в України вже є дозвіл на експорт курятини. Також існує можливість ввозити побічні продукти тваринництва, не призначені для споживання людьми (технічний казеїн, пух і перо, шкіряна сировина і ряд інших субпродуктів).
Що почитати
В самій процедурі експорту та використання квот немає нічого складного. Куди складніше впровадити на нашому виробництві європейські стандарти якості. Є ресурси, які можуть допомогти представникам аграрного бізнесу отримати детальну інформацію про процедури експорту, а також необхідних документах, по конкретним групам цікавих їм товарів:
Export helpdesk. Спеціалізований ресурс Європейської комісії, де експортери з третіх країн можуть знайти детальну інформацію про доступні квоти, а також вимоги до експорту продукції, що їх цікавить. Вибравши на цьому сайті російську мову інтерфейсу, ви отримаєте доступ до PDF-довідника, у якому чітко розписані санітарні, фітосанітарні, технічні, митні, податкові та інші вимоги до експорту.
Представництво України при Європейському союзі. На сайті представництва є розділ "Центр підтримки експортерів", в якому також можна знайти інформацію про тарифи, технічні регламенти, фітосанітарні та інші норми, яким повинен відповідати український експортер продукції в ЄС. Більш того, на сайті також є онлайн центр підтримки експортерів, через який, заповнивши форму зворотного зв'язку, експортери можуть задати свої питання та отримати консультацію від співробітників представництва за темами експорту продукції в ЄС.
Кабінет Міністрів України своїм рішенням 22 квітня ц.р. схвалив плани імплементації актів законодавства ЄС у сфері оподаткування, митних питань та сприяння торгівлі, ліцензування залізничних підприємств та організації робочого часу моряків.
У сфері оподаткування, митних питань та сприяння торгівлі йдеться про:
- Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами та Конвенцію про єдиний режим транзиту, що спрямовані на запровадження єдиного адміністративного документа, що має використовуватись для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту та запровадженню системи перевезення товарів у режимі транзиту.
- Регламент (ЄС) № 952/2013 Європейського Парламенту та Ради, яким встановлюється Митний кодекс Союзу, дозволить забезпечити відповідність національного законодавства митному законодавству ЄС та спростити ведення торгівлі між Україною та ЄС. Положення Митного кодексу ЄС спрямовані на досягнення таких основних завдань, як раціоналізація законодавства та уніфікація митних процедур, спрощення митних правил, безпаперове митне середовище, підвищення юридичної безпеки підприємств.
- Регламент Ради (ЄС) № 1186/2009, що встановлює систему Співтовариства для звільнення від сплати мит, та Директиви Ради 2007/74/ЄС про звільнення від податку на додану вартість і акцизів на товари, що ввозяться особами, які подорожують з третіх країн. Згідно затверджених планів - буде встановлений розширений перелік випадків, у яких у зв’язку з певними обставинами надаватиметься звільнення від оподаткування ввізним митом окремих товарів та встановлено кількісні обмеження на імпорт підакцизних товарів.
- Регламент (ЄС) № 608/2013 Європейського Парламенту та Ради про митний контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності та Імплементаційний Регламент Комісії (ЄС) № 1352/2013, впровадження яких сприятиме встановленню загальних правил та процедур для контрафактних і піратських товарів та встановленню загальних правил щодо ефективної боротьби з нелегальним ринком таких товарів, здійсненню контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності у всіх митних режимах, веденню митними органами центральної електронної бази даних щодо митних заходів стосовно захисту прав інтелектуальної власності.
- Директиву Ради 2003/96/ЄС про реструктуризацію системи Співтовариства з оподаткування енергопродуктів та електроенергії, яка встановлює мінімальну ставку оподаткування для різних видів моторного палива, призначеного, зокрема, для промислового або комерційного використання, для виробництва тепла і електроенергії.
- План імплементації Директиви Ради 95/18/СЄС у сфері ліцензування залізничних підприємств, забезпечить встановлення прозорих та недискримінаційних процедур надання, підтримання та внесення змін до діючих ліцензій залізничних підприємств. Зокрема, для отримання ліцензії залізничні підприємства матимуть виконати низку критеріїв, які стосуються фінансової спроможності, професійних вимог та покриття цивільної відповідальності.
Впровадження у законодавство України Директиви 1999/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради про правозастосування положень щодо годин праці моряків на борту суден, які зупиняються у портах Співтовариства, та Директиви Ради 1999/63/ЄС про Угоду про організацію робочого часу моряків, укладеної між Асоціацією Судновласників Європейського Співтовариства (АСЄС) та Федерацією транспортних профспілок Європейського Співтовариства, надасть можливість суттєво підвищити рівень захисту прав моряків на достойні умови праці та життя на борту судна, забезпечення організації судновласниками належного режиму роботи членів екіпажів суден, посилення соціального захисту моряків. Це сприятиме зменшенню кількості аварійних подій та тяжкості їх наслідків з причин перевтомлюваності плавскладу у рейсі.
Урядовий офіс з питань європейської інтеграції координуватиме роботу міністерств щодо виконання схвалених Кабінетом Міністрів України планів імплементації актів законодавства ЄС.
На сьогодні Урядом схвалено 129 планів імплементації щодо впровадження у національне законодавство 179 актів права ЄС. Всього в рамках Угоди про асоціацію необхідно імплементувати понад 350 актів, у т.ч. близько 180 протягом 2014-2017 років.
Кабінет Міністрів України схвалив План імплементації деяких актів законодавства ЄС у сфері телекомунікацій, розроблений Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та НКРЗІ. Документ створено на виконання Україною зобов’язань стосовно сфери телекомунікацій у рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Згідно з Планом імплементація законодавства ЄС у сфері телекомунікацій буде здійснюватися шляхом вдосконалення державної політики і регулювання, а також впровадження ефективних змін нормативно-правового поля за євростандартами.
Схвалений Урядом документ передбачає імплементацію таких нормативних документів Євросоюзу:
Директиви 2002/19/ЄС від 7 березня 2002 року про доступ та з’єднання електронних комунікаційних мереж та пов’язаного оснащення;
Директиви 2002/20/ЄС від 7 березня 2002 року про дозвіл електронних комунікаційних мереж та послуг;
Директиви 2002/21/ЄС від 7 березня 2002 року про спільні правові рамки для електронних комунікаційних мереж та послуг;
Директиви 2002/22/ЄС від 7 березня 2002 року про універсальні послуги та права користувачів стосовно електронних комунікаційних мереж і послуг;
Рішення № 676/2002/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 7 березня 2002 року про правові рамки для радіоспектральної політики в Європейській Спільноті;
Директиви 2002/77/ЄС від 16 вересня 2002 року щодо конкуренції на ринках електронних комунікаційних мереж та послуг.
Очікується, що вдосконалення законодавства України у сфері телекомунікацій відповідно до стандартів ЄС сприятиме створенню конкурентного ринку телекомунікаційних послуг, побудові інформаційного суспільства, впровадженню нових інформаційно-комунікаційних технологій і задоволенню зростаючих потреб суспільства в електронному середовищі.
Внутрішній ринок ЄС є одним з найзаможніших ринків планети, за місце на якому змагаються провідні виробники з усього світу.
Інтерес українського бізнесу до виходу на ринок ЄС нині зростає – це є очевидним і було прогнозованим.
У вітчизняних компаній вдосталь стимулів для інтернаціоналізації й пошуку нових експортних можливостей. Це і укладення Угоди про асоціацію, і запровадження з боку ЄС автономних торговельних преференцій для України, і погіршення торговельного режиму з РФ, і падіння внутрішнього попиту.
Але в умовах жорсткої конкуренції та складних нетарифних бар’єрів в ЄС
значна кількість українських виробників (переважно малих та середніх підприємств) часто не знають, з чого починати.
Хоча вони воліли б налагодити торговельні зв’язки з європейськими компаніями.
Вони не завжди можуть самостійно визначити, чи існує взагалі в ЄС попит на їхню продукцію, яким вимогам треба відповідати для отримання доступу на ринок ЄС, в якій з 28 країн-членів ЄС існує реальна перспектива продажу відповідних товарів, як шукати партнера та де ознайомитися з необхідною інформацією.
Спостерігаючи таку тенденцію, навесні 2014 року було вирішено створити в рамках Представництва України при Євросоюзі Центр підтримки експортерів – окремий розділ на веб-сайті Представництва.
Цей проект дає можливість українським компаніям звертатися до фахівців торговельно-економічного відділу Представництва за консультацією та допомогою.
Ця послуга, звісно, є безкоштовною.
Вона зорієнтована переважно на малі та середні підприємства (МСП), які, на відміну від великого бізнесу, не можуть собі дозволити не лише утримання експортних відділів та міжнародний маркетинг, а подекуди навіть членство у вітчизняних бізнес-асоціаціях.
Маючи достатні знання щодо засад функціонування внутрішнього ринку ЄС, досвід роботи з масивами потрібної інформації та широке коло контактів у Брюсселі, дипломати можуть відповісти на найпоширеніші питання українських МСП. Типовими серед них є:
- чинні митні тарифи (у т.ч. тарифні квоти в рамках преференцій та порядок їх використання);
- вимоги до якості продукції та процедури з її сертифікації (технічні регламенти та гармонізовані стандарти, санітарні та фітосанітарні заходи, що застосовуються до визначеної продукції);
- заплановані виставки та інші заходи у відповідній галузі;
- обсяги торгівлі України (інших країн світу) з ЄС тим чи іншим товаром;
- його виробники та імпортери в різних країнах ЄС.
Якщо підприємство має вже сформовану комерційну пропозицію (презентацію) та відповідає необхідним стандартам ЄС, Представництво може сприяти її поширенню серед європейського ділового середовища.
Найскладнішим напрямом є пошук інвестора, адже європейські компанії, хоча і мають зацікавленість у розміщенні своїх інвестицій в Україні, наразі зайняли вичікувальну позицію з огляду на безпекову ситуацію та тимчасові економічні труднощі.
Українським компаніям, що мають намір почати експортувати свою продукцію, корисним буде ознайомитися з "Базовим посібником з інтернаціоналізації бізнесу та виходу на ринки ЄС", у підготовці якого також брали участь дипломати торговельно-економічного відділу Представництва.
Окремо слід відзначити, що в ЄС спостерігається тенденція до трансформації традиційної торгівлі товарами у більш складні форми кооперації, суттєво зростає значення інноваційних технологій, активно розвивається кластерний підхід у веденні бізнесу.
Чимало європейських компаній вже цікавить не стільки наявність сертифікату відповідності товару європейським стандартам, скільки можливість виробника виконувати складні технологічні рішення, спільно працювати над інноваційними проектами, у т.ч. в рамках відповідних програм та грантів ЄС.
Україна теж не стоїть осторонь цих процесів та надає можливість вітчизняному бізнесу користуватися усіма перевагами найбільш важливих галузевих програм ЄС на рівних правах з підприємствами країн-членів ЄС. Так, у березні 2015 року було укладено Угоду з ЄК про участь України у флагманській програмі ЄС в галузі досліджень та інновацій "Горизонт 2020", бюджет якої складає близько 80 млрд євро.
Це означає, що українські наукові інститути, інноваційні підприємства та кластери мають доступ до усіх компонентів та фінансових ресурсів Програми.
Крім цього, Україна має намір долучитися до іншої важливої програми ЄС у галузі підвищення конкурентоспроможності малих та середніх підприємств "КОСМЕ" (доступний для нас бюджет складатиме близько 800 млн євро до 2020 року).
Для держави участь у таких проектах не є безкоштовною та передбачає щорічну сплату урядом фінансових внесків. А тому важливо, щоб вітчизняні підприємства активно використовували переваги, надані за рахунок українських платників податків.
Центр підтримки експортерів Представництва України при ЄС може надати цінні поради і в цьому контексті.
Щоби звернутися до Центру підтримки експортерів, зацікавленому підприємству необхідно направити лист з відповідними запитаннями на електронну адресу tem_eu@mfa.gov.ua, в якому обов’язково викласти такі дані:
- назва та адреса підприємства, код ЄДРПОУ, веб-сайт;
- загальна інформація про підприємство (у т.ч. англійською мовою);
- вид продукції, яку планується експортувати (у т.ч. англійською мовою), її код УКТЗЕД (8 цифр). Якщо йдеться про інший характер співпраці (пошук партнера/інвестора для створення спільного підприємства, франчайзинг, інжиніринг, юридичні, маркетингові послуги тощо) - повна інформація (у т.ч. англійською мовою) по суті питання;
- відповідність продукції гармонізованим стандартам ЄС;
- наявні сертифікати відповідності (EN, ISO, ДСТУ, УкрСЕПРО);
- контактна особа на підприємстві.
Ефективність опрацювання звернення прямо залежить від його деталізації.
Європейський бізнес зацікавлений та готовий до нарощування співпраці з Україною.
Ефективне виконання Угоди про асоціацію з ЄС та успіх у проведенні реформ дозволить створити сприятливе середовище для поступової інтеграції нашої держави до внутрішнього ринку ЄС, залучення інвестицій, створення нових робочих місць та, як наслідок, підвищення рівня життя населення.